Вибори в Польщі 2025: як Тшасковський і Навроцький можуть вплинути на агроекспорт з України

Польща 1 червня проводить другий тур президентських виборів. На них змагатимуться мер Варшави і представник «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський та його опонент Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість». Зараз соціологічні опитування обіцяють кожному по 47% голосів виборців, тому кандидати борються за електорат інших політичних сил, зокрема опозиційної «Конфедерації», відомої своїми антиукраїнськими заявами.

Latifundist.com дослідив заяви Тшасковського та Навроцького щодо майбутніх відносин із Україною, та як побудована риторика польських політиків навколо спільної чутливої теми — торгівлі сільгосппродукцією.

Кандидати шукають перемогу серед правого електорату  

У першому турі президентських виборів 18 травня Рафал Тшасковський набрав 31,2% голосів виборців, а Кароль Навроцький — 29,7%. Проте найбільш успішним перший тур став для Славоміра Менцена, одного з лідерів ультраправої коаліції «Конфедерація». Він набрав 14,8% голосів, отримавши можливість диктувати фаворитам перегонів свій порядок денний в обмін на підтримку в другому турі.

Того ж дня Кароль Навроцький безумовно прийняв усі вимоги Менцена. Своєю чергою, Рафал Тшасковський заявив, що його влаштовує лише частина висунутих умов.

Менцен скористався шансом і 20 травня запропонував Тшасковському та Навроцькому вісім політичних зобов'язань, які має виконати кандидат у президенти в обмін на його підтримку. Двоє з них напряму стосуються України: майбутній президент має перешкоджати вступу України до НАТО та унеможливити відправку польських солдатів на територію України. Інші вимоги включають мораторій на підвищення податків та обмеження доступу громадян до зброї, а також послаблення політичної ваги Польщі в ЄС. 

Конкретика з’явилася 24 травня, коли на зустрічі з лідером «Конфедерації» кандидат прийняв чотири пункти з восьми. Тшасковський виступив проти відправки польських військ до України, мотивуючи заборону тим, що армія країни має захищати східний фланг НАТО. Водночас він підтримав членство України в альянсі, оскільки Україні потрібні сильні гарантії безпеки. Проте мова не йде про швидке прийняття України, воюючої країни, до НАТО, а процес вступу «не буде легким».

Наразі складно прогнозувати перспективи кандидатів з рівною підтримкою електорату, але очевидно, що вони залучатимуть підтримку найбільших соціальних груп. Одна з них — сільські жителі, частка яких сягає 40% всього населення країни. Частка працівників сільського господарства в Польщі складає майже 8% від працездатного населення. Фермери і аграрії зі своїми сім’ями неодноразово вирішували результати виборів, тому варто проаналізувати, яку політику в АПК планують проводити Тшасковський та Навроцький.

Повернення квот на українське збіжжя і харчі — спільна позиція кандидатів

Рафал Тшасковський буде і далі обмежувати імпорт української сільгосппродукції, про що публічно заявив минулого тижня.

Рафал Тшасковський

мер Варшави, представник «Громадянської платформи», кандидат у президенти Польщі

«Ми всі хочемо їсти здорові польські продукти. Тому я радий, що харчові продукти з України, які потрапляли до Польщі та Європи, будуть заблоковані, а будуть ввозитись лише харчі, що відповідають нашим стандартам», — наголосив політик.

Він і раніше підтримував повернення квот на українську агропродукцію після 5 червня 2025 року. Тобто, це поверне торгівлю ЄС з Україною до правил, що існували до повномасштабного російського вторгнення.

Аналогічні заяви щодо імпорту сільгосппродуктів з Україною неодноразово робив і Кароль Навроцький. На його думку, сільгосппродукція з України є загрозою для польських фермерів. 

Кароль Навроцький

кандидат у президенти Польщі

«Я підтримуватиму Україну в її боротьбі проти пострадянської, неоімперської росії. Але Польща не є підсобним господарством України, і польські фермери не мають стикатися з нерівною конкуренцією з боку України. Як президент, я прагнутиму відновити коаліцію держав, які не погоджуються на лібералізацію торгівлі ЄС з Україною», — заявив Навроцький в коментарі польським ЗМІ.

Також Навроцький пообіцяв протидіяти «недобросовісній конкуренції в сільському господарстві та транспортуванні сільгосппродукції з України» шляхом скликання саміту країн, що межують з Україною. На цій зустрічі він планує розробити з іншими країнами Східної Європи правила взаємодії з Україною на партнерських засадах, щоб «тримати радянську владу якомога далі», але не коштом польських фермерів та підприємців.

Попри більш помірну та проєвропейську позицію Тшасковського, не варто однозначно вважати його кращим кандидатом у відносинах з Україною, розповідає Юлій Зоря, керуючий генеральний партнер українсько-польської трейдерської платформи Confidence.Trading. Хто б не виграв вибори, він буде першочергово відстоювати інтереси Польщі, і в відносинах з Україною керуватиметься політичною доцільністю тих чи інших кроків, а не передвиборчими заявами. 

Як приклад він наводить діючого віцеміністра сільського господарства та розвитку села Польщі Міхала Колодзейчака, котрий очолював протести проти імпорту українського зерна та блокував досягнення компромісу щодо транзиту української продукції через ЄС. В Польщі і зараз при владі знаходяться політики з антиукраїнською риторикою, оскільки тема «напливу зерна» з України дозволяє відволікати польського виборця від існуючих проблем.

Юлій Зоря

Співзасновник та керуючий генеральний партнер Confidence.Trading

«Подібні звинувачення будуть і надалі в європейських країнах, наприклад, Польщі чи Франції. Фактично, в Польщі за останнє десятиліття влада провалила свою аграрну політику, і завжди знайдуться охочі звинуватити Україну в усіх проблемах. Тому маємо дивитись не на політиків, котрі в Польщі приходять до влади, а чи може українська влада професійного просувати та відстоювати українські інтереси, вести діалог», — підкреслив Юлій Зоря.

На додачу, у президента Польщі суттєво менші повноваження в порівнянні з українським, додає експерт з міжнародної торгівлі. Уряд країни формує парламент, тому більш суттєвих змін варто очікувати після виборів в Сейм у 2027 році.

Польським аграріям обіцяють відмову від Green deal та торгівлі з Південною Америкою

Президентська кампанія 2025 року проходить в Польщі під гаслами відмови від Green deal («Зеленої угоди») — ряду ініціатив Єврокомісії з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Після провалу «зелених» партій на виборах до Європарламенту та сплеск популярності правих сил, ця екологічна політика стикається з масштабною критикою, яка особливо сильна в Польщі.

Проте радикальність заяв кандидатів дещо відрізняється. Тшасковський висловлює незгоду з положеннями «Зеленої угоди», які знижують конкурентоздатність польського агросектору і змушують фермерів витрачати додаткові кошти на більш екологічні та дорогі біопрепарати, методи селекції рослин, агрономію тощо. Проте він підтримує «зелену» трансформацію енергетики країни та рішення з озеленення та покращення якості повітря, користь від яких відчують всі поляки.

Іншими ключовими заявами політика щодо агросектора стали: 

• Загроза для польського агросектору від імплементації ЄС торгівельної угоди з Меркосур (економічний союз держав Південної Африки, потужний виробник сільгоспсировини). Тож його уряд зробить усе, щоб запобігти набуття нею чинності.
• Збереження наявної системи прямих дотацій польським фермерам.
• Важливість продовольчої безпеки, яка є основоположною для всіх громадян країни.
• Важливість «регіонального патріотизму» у контексті сільського господарства. «Громадянська платформа» робить акцент на фінансовій безпеці фермерів, захисті інтересів агровиробників та просуванні польської харчової продукції серед споживачів у містах.
• Необхідність інвестицій у структуру фермерських господарств у Польщі разом з реформою сфери оренди та купівлі землі.

Кароль Навроцький більш радикальний у своїх заявах. Він пропонує не лише скасувати «Зелену угоду», а і відшкодувати пересічним полякам витрати, які вони отримали за роки її імплементації.

Передвиборча програма Карела Навроцького щодо сільського господарства частково збігається із заявами його суперника, хоча і містить кілька окремих тез: 

• Скасування торгівельної угоди з Меркосур.
• Збереження обсягів дотацій на сільське господарство країни з бюджету ЄС.
• Заборона неконтрольованого притоку харчових продуктів з України.
• Конституційна заборона на впровадження кадастрового податку на житло та приватні будинки.

Відкритим залишається питання успішності передвиборчої кампанії політиків серед польских аграріїв. Навроцького вже підтримала галузева асоціація «Солідарність окремих фермерів». Кандидат підписав з нею декларацію, в якій зобов'язався подати до Сейму законопроєкт з блокування продажу польської землі іноземцям.

Натомість персона Тшасковського є непопулярною у частини фермерів, котрі активно протестували проти «Зеленої угоди», угоди з Меркосур та імпорту зерна з України. Мітингарі звинувачують мера Варшави у тому, що столичні поліцейські перевищували свої повноваження під час протестів в березні 2024 року. За даними польських ЗМІ, протестуючі почали штовхатися з поліцією. Правоохоронців закидали сигнальними ракетами, скляними пляшками, бруківкою та іншими предметами, вони відповіли сльозогінним газом. Кілька офіцерів отримали поранення, затримано щонайменше десяток найагресивніших учасників акції.

Коментуючи події, Тшасковський відповів, що «не до кінця розуміє мету протестів, бо значна частина вимог фермерів була виконана», а радикальні настрої підігрівають політики з правих партій.

Рафал Тшасковський

мер Варшави, представник «Громадянської платформи», кандидат у президенти Польщі

«Я розумів розчарування фермерів кілька місяців тому. Але зерно з України більше не надходить до Польщі, прем'єр-міністр Дональд Туск домовився про зміни до «Зеленої угоди», стало менше бюрократії. Схоже, що значну частину вимог фермерів просто задовольнили. Я б звернувся до фермерів з проханням розібратися та чітко сформулювати свої вимоги. Зараз вони настільки загальні, що на них важко відповісти», — цитують його місцеві медіа.

Таким чином, на результат майбутніх виборів значною мірою вплине здатність Тшасковського отримати голоси найбільш радикальних фермерів.

Як Україні мінімізувати потенційні ризики від виборів у сусідів

Щоб побудувати ефективну взаємодію з місцевими політиками, Україна має покращувати якість роботи посольства України та роз’яснювати жителям країни вигоди від взаємної торгівлі, уточнює Юлій Зоря.

Польща є правовою державою, де спірні питання вирішуються в суді. Як приклад він наводить протести польських перевізників в травні цього року. Тоді мітингарі збиралися заблокувати прикордонний перехід Ягодин-Дорогуськ на чотири місяці, але мер Дорогуська подав позов про заборону акцій, які шкодять економіці його громади та міжнародній торгівлі в цілому. За результатами розгляду суд ухвалив рішення заборонити протестувальникам блокувати кордон з Україною.

Натомість він звинувачує посольство України в Польщі в бездіяльності стосовно питань захисту інтересів українського бізнесу.

Юлій Зоря

Співзасновник та керуючий генеральний партнер Confidence.Trading

«Посольство з будівлею в центрі Варшави, на яке держава виділяє великі кошти, займається незрозуміло чим. Чи зробило воно щось для заборони протестів в Дорогуську? Чи були задіяні хороші юристи та адвокати, щоб довести в суді право українського бізнесу на торгівлю з ЄС? Чому на сайті посольства немає нічого про те, що воно робило для заборони протестів? Тобто нам треба змістити акцент з польських політиків на реальні проблеми українських аграріїв і трейдерів», — зазначає Юлій Зоря. 

Іншим способом мінімізувати антиукраїнську риторику серед поляків Юлій Зоря називає активну роз’яснювальну роботу з теми, що українське зерно не несе шкоди АПК країни. Більшість жителів країни не знають, що торгівля з українцями вигідніша для поляків: у 2024 році вони експортували в Україну товарів на $7 млрд, тоді як у зворотньому напрямку завезено лише на $4,6 млрд.

Крім того, польському агросектору загалом вигідна співпраця з Україною. Чим дешевше він зможе ввезти українське зерно для переробки — тим дешевшими будуть польські харчові продукти на полицях місцевих магазинів, і більш конкурентним експорт з країни. Сучасні польські фермери, котрі завдяки дотаціям вирощують пшеницю на 3-5 га, об’єктивно не можуть конкурувати з продукцією великих країн-агровиробників, мова йде не лише про Україну, а і про країни Меркосур. 

Традиційно поляки вважають село колискою національної державності і негативно ставляться до урбанізації. Проте з сучасного польского села люди продовжують виїжджати на заробітки, оскільки вирощування зернових культур на малих площах вимагає від працівників не більше двох місяців роботи на рік. Щоб люди мали постійну зайнятість в АПК країни, в селах має розвиватися агропереробка, тваринництво, овочівництво, ягідництво тощо. Розбудова цих напрямків вимагає коштів та інвестицій, і є завданням для політиків Польщі та Євросоюзу. Натомість частина з них обирає антиукраїнську риторику і знаходить корінь проблем в українському зерні, особливо за млявої реакції влади України.

«Розмов про загрозу з боку нашого зерна не було б, якби українські чиновники на кожну їхню популістичну заяву давали фахову відповідь, ініціювали публічну дискусію в польських ЗМІ, подавали українське бачення ситуації. Звісно, що сусіди будуть нехтувати інтересами України, якщо Україна, перш за все, сама нехтує інтересами своїх людей та бізнесу», — констатував співзасновник Confidence.Trading.

Олексій Козаченко, Latifundist.com