Енергонезалежність, лізинг та фінансування дрібних фермерств: стратегія Crédit Agricole в Україні від Александра Чеснакоффа
Джерело фото: Latifundist.com
«Переробка — мій найбільший біль в Україні», — зізнається Александр Чеснакофф, член правління Crédit Agricole Bank. Він у країні вже майже 9 років і добре бачить, що саме гальмує агроінвестиції. У великому інтерв’ю ми говоримо не лише про плани банку, а й про ментальність фермерів, різницю між Францією та Україною, довіру й капітал. Crédit Agricole тим часом запускає новий пілот — кредитування для малих фермерів, а також мотивує аграріїв думати про ESG. Це і про репутацію, і про енергонезалежність, і, можливо, про те, як вижити в агробізнесі в 2025 році.
З Александром ми зустрічаємося як за розкладом, цього разу — з нагоди 32-річчя Crédit Agricole на українському ринку. В Україні нечасто можна зустріти випускника Національного сільськогосподарського інституту Париж-Гріньйон і агробанкіра з реальним досвідом фінансування фермерів у Франції. І ми, звісно, не втратили нагоди цим скористатися.
Latifundist.com: Александре, останнім часом на ринку виникає інформація щодо можливих угод злиття/поглинання агрокомпаній. Як вважаєте, чи можлива консолідація великих агрохолдингів?
Александр Чеснакофф: В Україні можливо все — зокрема й злиття великих агрохолдингів. Інше питання — чи є в цьому сенс? Оскільки є межа ефективності земельного банку. Після перевищення певного обсягу ефективність знижується. Гігантський земельний банк апріорі не гарантує додаткових прибутків і відкриття нових можливостей. Звісно, великі українські агрохолдинги можуть продовжити консолідацію земельних ресурсів. Але я не впевнений, що це правильний шлях.
Франція — не Україна
Latifundist.com: Які найбільші земельні банки були у ваших клієнтів у Франції?
Александр Чеснакофф: У Франції зовсім інша історія. Середній розмір ферми — в межах 60 гектарів. Але основну погоду на ринку формують агрокооперативи, які не мають власного земельного банку, бо це об’єднання фермерів. Деякі з них за розміром земельного банку зіставні з українськими агрохолдингами. Але окремі фермери мають максимум 500-1000 гектарів землі.
Latifundist.com: В сусідній Польщі вже ведеться дискусія, чи правильною є модель «мільйона фермерів», і що, можливо, варто використовувати ефект масштабу. Чи є такі розмови у Франції?
Александр Чеснакофф: Тяжіння до великих компаній на французькому агроринку відчувається, і для цього є об’єктивні причини. Нещодавно я спілкувався з президентом однієї з регіональних французьких банківських асоціацій. Він сам фермер із Бретані. Ми порівняли ситуацію в Україні та Франції і дійшли висновку, що у Франції один із головних викликів на найближчі 10 років — вихід на пенсію половини фермерів. Через це потрібна консолідація, укрупнення ферм — особливо з огляду на те, що Україна рано чи пізно інтегрується в ЄС.
Однак, французьким фермам, навіть найбільшим, досі далеко до масштабів українських агрохолдингів. Дрібні агрокомпанії завжди менш ефективні, ніж великі. У них менше можливостей для оптимізації витрат — придбання добрив, техніки і т. ін., і підвищення прибутків.
Кооперативи — завдання для нащадків?
Latifundist.com: Ви згадали про французькі аграрні кооперативи. Ми нещодавно спілкувалися з Клеманом Кусаном із «Агро КМР», і, на його думку, в Україні аграрні кооперативи не прижилися через брак довіри між людьми. А ви як вважаєте: чому в Україні немає таких кооперативів як InVivo чи Maïsadour Groupe Cooperatif?
Александр Чеснакофф: У Франції аграрний кооперативний рух склався історично. Але це динамічна система. Вона поступово змінюється. Про консолідацію кооперативів я вже згадав. Наприклад, на південному заході Франції зараз об’єднуються Euralis and Maisadour. Це буде один велетенський кооператив, який покриватиме чверть Франції. Нормальний розмір.
Чому в Україні таких кооперативів немає? Напевно, теж з історичних причин. До того ж, ставлення до бізнесу в Україні і Франції суттєво різниться. У Франції бізнесмени, навіть великі, думають більше про позитивний вплив на громаду, де вони працюють. Готові заробляти менше, але інвестувати в розвиток регіону. В Україні бізнес орієнтовний на ефективність, більш капіталістичний. Якщо ти ефективний та отримуєш прибуток — ти сам вирішуєш, що робити з цими грошима.
Піонер «зелених облігацій»
Latifundist.com: Ми плавно перейшли до теми ESG. Наскільки памʼятаю, банк був одним із піонерів у цій ніші. А як давно ви особисто залучені до цього напряму?
Александр Чеснакофф: Так, група Crédit Agricole Bank почала займатись ESG 20-25 років тому. Фактично, ми були піонерами запровадження «зелених облігацій». Crédit Agricole Group — найкращий банк в Західній Європі за критерієм стійкого фінансування (ред. — за версією Euromoney Awards for Excellence 2024). Так що з ESG ми дружимо давно. А над втіленням принципів ESG в Україні активно почали працювати років 5 тому.
Мені самому це цікаво. Ще до приїзду в Україну у Франції я розвивав фінансування на купівлю сонячних і вітрових електростанцій. Хочеться, щоб і тут, в Україні, цей напрям активно розвивався.
Latifundist.com: А чому саме в Україні звернули увагу на ESG 5 років тому?
Александр Чеснакофф: Це був момент, коли в Україні діяв піковий зелений тариф. З точки зору розвитку сонячної та вітрової енергетики Україна тоді сприймалась як Ельдорадо. Тоді було вигідно інвестувати в ESG. Потім ставлення людей змінилося, особливо з початком війни, коли почалися труднощі з електрикою, паливом, логістикою. Вони зрозуміли, що бізнес має були більш незалежним і ефективним в енергетичному плані. І все це тісно пов’язано з ESG. Підвищення ефективності виробництва, більш сучасна техніка — це все про енергетику.
Ми підтримуємо глобальну стратегію групи Crédit Agricole та 2024 року запустили власну стратегію ESG в Україні. ESG — це не тільки енергетика. Це всі екологічні, соціальні та управлінські фактори. Разом із тим, саме енергетиці ми приділяємо левову частку уваги, зважаючи на виклики, з якими стикнувся енергетичний сектор держави. Минулого року наш банк профінансував створення приблизно 10 % усіх нових енергетичних потужностей в Україні.
Це реальний приклад того, як ми втілюємо в життя стратегію банку AIR 2028: мета — інвестувати у відновлення. Наш внесок в енергетичний сектор держави — це крок на шляху до відновлення.
Latifundist.com: А що ще фінансуєте в контексті ESG?
Александр Чеснакофф: Фінансуємо оновлення техніки, яка використовується для No-till, Strip-till, що теж дозволяє заощаджувати та мінімізувати кліматичні ризики. А ще пам’ятаємо, що літера S в абревіатурі ESG — це Social, тобто соціальна складова. В Україні, особливо зараз, під час війни, соціальна складова дуже важлива. І ми, як банк, намагаємось дивитись на кредитні заявки не тільки з економічної точки зору, а ще й з соціальної.
Наприкінці минулого року, наприклад, профінансували придбання комбайну малому фермеру, який працює десь на північному сході від Харкова. Тобто не в найбезпечнішому регіоні, і його P&L далеко не фантастичний. Але ми пішли на ризик, бо це наш клієнт, який раніше вже брав у нас кредит на придбання комбайну, втратив його через війну, але продовжує сплачувати за нього. Ми вважаємо, що це частина нашої місії — підтримувати таких клієнтів.
Соціальний напрямок ESG — це також благодійні проєкти, які ми реалізуємо як банк. Під час війни ми збільшили бюджети на допомогу та пришвидшили реалізацію таких проєктів. Більше 100 благодійних ініціатив на суму понад 170 мільйонів гривень — це результат роботи програми КСВ “We Care!” під час війни. Здебільшого це закупівля медичного обладнання для лікарень.
Трамп — не перепона для ESG
Latifundist.com: На тлі політики Дональда Трампа деякі ESG-фонди згортають свою діяльність. Окрім того, в Європі «зелений курс» дає зворотний хід. Це впливає на вашу позицію?
Александр Чеснакoфф: Що стосується «зеленого курсу», то ми бачимо, що цьогоріч інтерес до інвестицій в такі проєкти й об’єкти нижчий, ніж минулого року. Частково це обумовлено об’єктивними причинами: люди та економіка адаптувалися до умов воєнного часу. Проблеми з енергетикою є, але не такі гострі як минулого року, що додатково мотивувало людей до переходу на альтернативну енергетику. Разом із тим попит на ринку є: наприклад, на запровадження технологій виробництва біогазу. Зрозуміло, вони трохи складніші, ніж технології традиційної енергетики, інвестиції окупаються повільніше, але попит є. І для нашої Групи це важливий напрям, незалежно від того, що думають чи роблять такі люди як Трамп.
Ми — і я особисто — переконані, що ESG є неминучим кроком, якщо хочемо залишити нашим дітям планету в більш-менш нормальному стані. А для Європи, як континенту, це також питання енергетичної незалежності від решти світу.
Latifundist.com: Тобто новини з-за океану на вас ніяк не впливають.
Александр Чеснакoфф: Абсолютно. Реакції і дії деяких політиків короткострокові й не завжди узгоджуються з їхніми реальними діями. Натомість наше бачення — більш далекоглядне. І якщо дивитися в майбутнє, то у ESG, безумовно, є перспективи.
Latifundist.com: Перейдемо до практики. Як фермер може отримати кредит із урахуванням ESG?
Александр Чеснакофф: 2025 року ми запустили ESG-опитувальник серед агроклієнтів. Просимо клієнтів заповнювати спеціальну анкету, аби зрозуміти, що саме вони роблять у цій сфері, які дії здійснюють — коротко- чи довгострокові, та на якому рівні ESG-зрілості перебувають. А 2026 року плануємо вивести на ринок вже конкретні фінансові продукти, які відповідатимуть попиту.
Latifundist.com: Тобто для того, щоб отримати кредит від Crédit Agricole Bank, фермер у будь-якому випадку повинен заповнити анкету ESG, правильно?
Александр Чеснакoфф: Саме так. Умовно кажучи, для себе ми позначили 2025 рік як рік змін. Ми вже маємо деякі продукти й партнерства: наприклад, з постачальниками сонячних панелей. Також ми об'єднали зусилля з провідними компаніями в різних галузях — eAgronom та Agrosem — та запустили Програму з адаптації сільського господарства до кліматичних змін.
Наразі ж ми насамперед зосередженні на анкетуванні клієнтів для глибшого розуміння ситуації. До речі, невдовзі після нас подібна ініціатива була запроваджена і в межах Програми «5-7-9%».
Між «морквиною» і «палицею»
Latifundist.com: Для чого ви звертаєтеся до клієнтів із проханням заповнювати ESG-опитувальники?
Александр Чеснакoфф: Наше завдання — допомагати клієнтам розвиватися в цьому напрямі та сприяти зменшенню їхнього карбонового сліду. І головне — це має бути не стоп-кадр, а еволюційний процес.
Якщо ми бачимо, що клієнт демонструє не найкращі показники, але об’єктивно оцінює свій стан і розробляє стратегію, якісь заходи для покращення ситуації — ми з радістю допоможемо й профінансуємо його.
Latifundist.com: Минулого року ви казали, що мотивуватимете клієнтів, які переходять на сталі практики. Як саме плануєте це робити: за рахунок кращих фінансових умов, доступу до партнерських програм?
Александр Чеснакoфф: Так, це більш лояльні умови фінансування і доступ до таких програм як «5-7-9%», які зараз дуже актуальні. А ще доступ до зовнішньої допомоги у вигляді грантів, які розподіляються через банки. Усе це і є «морквинки», бо в межах усіх цих програм надалі встановлюються жорсткіші вимоги щодо ESG.
Креді Агріколь активно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями, щоб підтримати український бізнес. Ми співпрацюємо з ЄБРР і МФК для фінансування критично важливих галузей України, зокрема й сільського господарства. Наразі ми підписали з ними угоди приблизно на 240 мільйонів євро задля фінансування української економіки і вже готуємо нові.
Latifundist.com: Як ваші клієнти ставляться до цієї історії? Чи не сприймають її як недоречну, мовляв, зараз війна, питання екзистенційного виживання, а тут — «якесь ESG»?
Александр Чеснакoфф: Саме через це ми намагалися зробити анкету максимально простою і зручною для заповнення — як кажуть, user-friendly. Зрозуміло, що і під час війни, і без неї мало хто цим буває задоволений — завжди хочеться отримати більше, докладаючи тих самих зусиль. Але в житті так не буває. Щоб оцінити певні аспекти, нам потрібно звертати увагу на різні параметри, які до війни були менш важливі. Війна триває вже більше трьох років. І економіка, і люди до неї вже певною мірою адаптувались. Але, як на мене, це не причина ігнорувати такі речі як ESG. Навпаки — для тисяч людей це питання ефективності й розвитку бізнесу.
Зараз прийшов час систематизації. Коли буде акумульована відповідна статистика — і в нашому банку, і в інших, — ми зможемо довести всім, що ESG було й буде дуже важливим в Україні. Це відкриє великі можливості для наших клієнтів — як всередині країни, так і за її межами.
Переваги партнерства «на трьох»
Latifundist.com: А можете пояснити, на чому базується ваша співпраця з eAgronom і «Агросемом»?
Александр Чеснакoфф: Це тристороннє партнерство. Програма надає агробізнесу комплексний набір послуг для забезпечення переходу до сталих практик. Це експертні консультації щодо сталого виробництва, вибір земельних ділянок для підвищення ефективності екологічних ініціатив і розробка детальних планів переходу з розрахунком капіталовкладень. Ми, як банк, забезпечуємо фінансування. «Агросем» постачає техніку та надає експертні консультації, а eAgronom забезпечує отримання клієнтами карбонових сертифікатів — все вимірює й оцінює зменшення викидів СО₂. Кожен із партнерів виконує свою роль — це класична кооперація.
Latifundist.com: Ви особисто вірите в цю історію? Адже ставлення до карбонових кредитів неоднозначне.
Александр Чеснакoфф: Не є великим секретом, що в Україні це ще не дуже розвинений напрям. Саме тому ми почали шукати партнерів і зупинилися на «Агросем» та eAgronom. І я вірю, що це партнерство має перспективу. Знаю, що деякі клієнти ставляться до цього скептично, однак інші готові спробувати.
Latifundist.com: Діють за принципом — додаткові 30 євро на гектар зайвими не будуть?
Александр Чеснакoфф: Ті, хто йде в цю програму, саме так її і сприймають — як можливий значний бонус. Спрацює програма — добре. Не спрацює — нічого страшного. Тобто на неї не покладаються як на єдиний інструмент розвитку й виживання бізнесу. Як і будь-яка нова технологія чи програма, ESG на початку потребує early adopters — людей, які готові спробувати. Я впевнений, що програма спрацює, але для цього потрібен час.
Біогаз: перспектива не для всіх
Latifundist.com: Знайомий банкір сказав таку фразу: «Я не сильно вірю в економіку біогазу, але якщо її запустить компанія А, я його прокредитую, бо вірю в її бізнес-модель». Для вас біогаз — це більше про економіку чи продовження ESG?
Александр Чеснакoфф: Біогаз — це теж частина ESG. І для України велика перевага в тому, що він є. Якби це було фінансово необґрунтованим, ніхто б біогазом не займався — у нас вміють ретельно рахувати свої гроші. Втім, біогаз — це складна технологія, яка потребує правильного налаштування. Тобто він не для всіх. Простіше, наприклад, переконатися, що на полі є сонце, й розмістити на ньому сонячні панелі. Звісно, я дещо перебільшую, але загалом логіка саме така. Біогаз — це біохімічні реакції: потрібно дотримуватися правильної «рецептури», уважно стежити за процесами. Якщо щось піде не так, установка зупиниться надовго, а її перезапуск — складна процедура.
Для таких компаній, як МХП, біогаз — ідеальний варіант, бо в них є всі необхідні компоненти: відходи, сировина — все поруч. Це гарантує максимальний синергетичний ефект: одночасно вирішується проблема утилізації відходів і відбувається генерація тепла й газу. І для України це — велика перевага, адже, на відміну від Франції, у нас багато великих агрохолдингів, які є самодостатніми з точки зору забезпечення біогазових установок сировиною.
У Франції біогазові станції зазвичай менші. Про постачання сировини фермерам доводиться домовлятися з сусідами, що створює залежність від них і ускладнює інвестування в такі проєкти. В Україні цього немає, що є значною перевагою. Єдине — результат не такий швидкий, як хотілося б. Період окупності біогазового проєкту може становити 7-10 років. До цього просто потрібно звикнути.
Полям — зерно, бензину — виправдання
Latifundist.com: В Україні зараз будується багато заводів з виробництва біоетанолу. Чи вірите ви в цей напрям? Чи звертаєте увагу на такі ініціативи? Адже 5 % біокомпонентів у бензині, ймовірно, не дуже впливають на ринок, а перспективи експорту біоетанолу залишаються неоднозначними.
Александр Чеснакoфф: До біоетанолу, якщо чесно, я ставлюся більш скептично, ніж до біогазу. По-перше, використання сільскогосподарських земель для виробництва бензину — це те, що не вкладається в моїй голові. Мені здається, що землю краще використовувати для чогось більш корисного для споживача. По-друге, навіть у Європі додавання певного відсотка біоетанолу в бензин часто виглядає як виправдання: мовляв, ми додали щось «зелене», і на цьому все. Тому я не великий прихильник цього напряму. Розумію, що ця індустрія існує: є клієнти, які цим займаються й заробляють, є відповідний ринок. Але стверджувати, що я вірю в її масштабний розвиток, — було б явним перебільшенням.
Latifundist.com: Минулої осені ми говорили про те, що аграрії нарешті отримали нормальні ціни на зерно і під посівну не брали нові кредити, а, навпаки, розраховувалися по раніше взятих. Цьогорічна посівна чимось особлива?
Александр Чеснакoфф: Особливість нинішнього сезону в тому, що більшість наших клієнтів, зокрема фермери, минулого року отримали непоганий результат, і це дуже добре — особливо після труднощів останніх років. Завдяки відновленню ціни на продукцію рослинництва та стабільній роботі чорноморських портів ми спостерігаємо суттєве покращення фінансового стану агровиробників.
У результаті вони справді менше користувалися кредитами, а для фінансування операційних витрат переважно залучали власні кошти. Зокрема, ми помітили, що цього року використання кредитних ліній для фінансування посівної чи пов’язаних із нею витрат, почалося приблизно на місяць пізніше, ніж зазвичай. Зараз попит на кредитні лінії зростає, але він активізувався з затримкою. В свою чергу, ми пропонуємо клієнтам 70 партнерських програм, за допомогою яких можна на вигідних умовах забезпечити підприємство усім необхідним. Їх перелік постійно розширюється.
Latifundist.com: Отже, попит на кредити наразі невисокий?
Александр Чеснакoфф: Не можна сказати, що попит невисокий — радше змістився сезон використання кредитів. Це пов’язано з тим, що фермери спочатку використовували власні кошти. Більше того, порівняно з минулим роком ми все одно спостерігаємо зростання кредитного портфеля. Хочу зазначити, що дедалі більше клієнтів користуються нашими послугами для інвестицій, купівлі агротехніки. Продажі агротехніки в 2024 році зросли, позитивна динаміка спостерігається і цьогоріч. Лізинг техніки також набирає обертів.
Курс інвестицій — на птахівництво
Latifundist.com: Ми чули, що Crédit Agricole Bank почав більше кредитувати тваринництво. Чи дійсно ви підтримуєте подібні проєкти?
Александр Чеснакoфф: Ми завжди готові це робити, просто зараз спостерігаємо більший попит на такі проєкти.
Latifundist.com: Мова йде переважно про розширення існуючих ферм, чи з’являються також нові проєкти? Що ви спостерігаєте в цій ніші?
Александр Чеснакoфф: У тваринництві є компанії, які хочуть зростати: збільшувати поголів’я, а у випадку молочних ферм — модернізують системи доїння. У м’ясному сегменті ми спостерігаємо інвестиції в переробку — насамперед у технології виробництва м’ясопродуктів. Більшість із цих проєктів реалізують уже існуючі компанії.
Втім, з’являються й нові гравці. Зокрема, зараз спостерігається певний бум у птахівництві — після минулорічних проблем з яйцями на міжнародних ринках, обумовлених спалахами пташиного грипу. Гравці з суміжних сегментів агро це помітили й зорієнтувалися. Велика перевага України — в її здатності швидко адаптуватися: якщо з’являється тренд, одразу знаходяться ті, хто готовий інвестувати й спробувати себе в новому напрямі. Наразі такий тренд — виробництво яєць і птахівництво. Подібні «буми» завжди викликають інтерес, і ми уважно спостерігаємо за ними. Для банкіра — це завжди захопливий виклик: оцінити, чи зможе новий гравець реалізувати проєкт. Іноді ми отримуємо справді приємні сюрпризи.
Latifundist.com: Чи можете згадати типові помилки компаній, які залучають інвестиційне фінансування? Що вони не враховують?
Александр Чеснакoфф: Зараз у мене склалося враження, що економіка України повернулася приблизно до рівня 2019 року. Виробництво працює, відсотки за кредитами доволі низькі — і це створює цікаву картину, особливо з огляду на те, що в країні триває війна. Найбільші помилки, які я спостерігав за останні півроку, пов’язані саме з цим. Найпоширеніша помилка — несерйозне ставлення до розробки бізнес-плану. Клієнти вважають, що через зміну ситуації в країні банки готові кредитувати все і всіх. Як наслідок, від деяких клієнтів ми отримуємо запити на великі суми з дуже поверхневим описом проєкту. Але ж всі банки ретельно рахують гроші і не вкладатимуть їх у сумнівні проєкти.
Latifundist.com: Чи є сфери, в які ви, найімовірніше, не інвестуватимете? Наприклад, якщо до вас звернеться компанія з ідеєю побудувати черговий олієекстракційний завод у Хмельницькій області. Чи існують неформальні обмеження — коли на етапі аналізу вже бачите, що економіка проєкту слабка?
Александр Чеснакoфф: Є галузі, де маємо чіткі обмеження: наприклад, тютюнова промисловість та інші галузі, що складають класичний «чорний список» групи Crédit Agricole. Що ж до неформальних обмежень, кожен проєкт ми оцінюємо індивідуально. Іноді слабкість проєкту помітна одразу. Разом із тим, жодних заборон за географічними критеріями у нас немає. Ми фінансуємо проєкти як в західних, так і в східних областях, де ризики суттєво вищі.
Звісно, ми керуємося внутрішніми критеріями. Але завжди йдеться про поєднання багатьох факторів. Важко виокремити щось одне, що ми однозначно не підтримаємо. Це не стільки заборона, скільки результат зваженої оцінки.
Де ж та переробка?
Latifundist.com: З перших днів війни в Україні говорять про переробку. Що ви бачите в цьому сегменті — більше розмов чи конкретних проєктів?
Александр Чеснакoфф: Переробка в Україні — це, мабуть, моє найбільше розчарування. І принципово ситуація не змінюється: проєкти переробки є, але їх замало. Хоча я переконаний, що потенціал переробки в Україні значно більший — як для внутрішнього ринку, так і для експорту, — і сподіваюся, що ставлення до неї колись зміниться.
На мою думку, поточна ситуація зумовлена тим, що країна залишається надто нестабільною для довгострокових інвестицій. А переробка, особливо якщо йдеться про створення доданої вартості, — це проєкти на тривалий строк. Тим не менш, я мрію про велику індустрію переробки в Україні, розвиток виробництва готових продуктів: наприклад, заморожених, як це реалізовано в Європі чи Франції. Всі передумови для цього є. Потрібно лише одне — стабілізація ситуації в країні.
Latifundist.com: Ви згадували про сонячні електростанції. У першому кварталі банк уклав нові угоди з постачальниками. Можете розповісти детальніше?
Александр Чеснакoфф: У цьому напрямі вже маємо два партнерства — з компаніями СОЛАР ФЕМІЛІ та Rayton. Працюємо над тим, щоб таких партнерств ставало дедалі більше. Це відносно нова категорія угод, але ми вже спостерігаємо попит з боку клієнтів. Найголовніше — ті, кого ми профінансували, загалом задоволені результатами.
Latifundist.com: Чи є у вас орієнтовні цифри? Який попит на сонячні панелі? Агрохолдинги в свої релізах часто згадують про бум сонячних електростанцій.
Александр Чеснакoфф: Великі агрохолдинги, з якими ми співпрацюємо, як правило, не потребують банківських кредитів для інвестування в сонячні панелі. Зазвичай, вкладають власні кошти. Це питання оперативності та використання наявних грошей: вони або лежать без діла, або інвестуються.
Наші програми з сонячної енергетики орієнтовані на клієнтів меншого масштабу.
Не в реквізиції справа
Latifundist.com: Ви запустили фінансовий лізинг у валюті. Якщо коротко — у чому його ключові переваги?
Александр Чеснакoфф: Лізинг у валюті ми пропонуємо так само, як і кредити в валюті, лише для клієнтів, які не мають значного девальваційного ризику. Тобто це компанії, які отримують дохід у валюті, або якісь прибутки, прив’язані до валюти. Це головна умова. Основна перевага — нижча валютна ставка порівняно з гривневою. Хоча в гривні можна комбінувати програми, такі як «5-7-9%», завдяки чому ставки іноді наближаються до валютних. Також це питання хеджування: якщо у клієнта є валютна виручка, фінансування у валюті дозволяє уникнути курсових ризиків.
Latifundist.com: Лізинг зараз отримав нове дихання. Чому так сталося?
Александр Чеснакoфф: Лізинг — це питання філософії ведення бізнесу. Він має низку податкових переваг і представлений у різних видах — оперативному й фінансовому. Кредит — це коли ти береш гроші, сам купуєш техніку, реєструєш її, все робиш самостійно. У межах договорів лізингу банк надає додатковий сервіс, а техніка залишається у власності банку, що може мати свої переваги. Однак це залежить від культури фінансування кожної компанії. Одні компанії віддають перевагу кредитам, інші — лізингу. Наше завдання як банку — мати продукти, що відповідають різним потребам клієнтів. Ми в Креді Агріколь надаємо послуги лізингу з провідними виробниками та дистриб’юторами: John Deere, Fendt, Wielton, MAN, Massey Ferguson, Lemken та іншими.
20 клієнтів Креді Агріколь Україна з сегменту малого та середнього бізнесу і сільського господарства відвідали Val de France — регіональний банк міжнародної Групи
USAID пішов — життя продовжується
Latifundist.com: Александре, чи вплинув вихід USAID з ринку на фінансовий сектор? І чи мав він безспосередній вплив на діяльність Crédit Agricole?
Александр Чеснакoфф: Думаю, певним чином вплинув. У 2024 році ми підписали з USAID грантову програму щодо лізингу. Вихід USAID з ринку призвів до зупинки програми й надання грантів. Це зачепило всіх: і банк, і клієнтів. Але сказати, що завдало сильного удару, — не можу. У нашому випадку йшлося лише про гранти, а не про фінансування. Я знаю, що інші гравці фінансового ринку залежали від USAID значно більше.
До речі, кількох співробітників USAID ми взяли на роботу — одного з них навіть цього тижня. Це справді кваліфіковані експерти. Тож із одного боку — це втрата для ринку, з іншого — нові можливості.
Latifundist.com: USAID значною мірою спеціалізувався на підтримці малих фермерів, і ви раніше згадували, що також зацікавлені у співпраці з такими клієнтами. Як ви сегментуєте цей напрямок? Чи існують, наприклад, обмеження щодо розміру земельного банку?
Александр Чеснакoфф: Раніше ми також фінансували невеликі господарства з земельним банком від 200 гектарів. Зараз вирішили більш активно розвивати цей сегмент, розробили спеціальні продукти, швидкі рішення зі спрощеним пакетом документів. Запустили пілотний проєкт у Полтавській та Кіровоградській областях. Якщо отримаємо позитивний результат, поширимо практику на інші регіони України.
Latifundist.com: Чи має пілотний проєкт у цих двох регіонах конкретні цілі? Наприклад, щодо обсягу фінансування чи пріоритетних напрямів підтримки?
Александр Чеснакoфф: Мета пілотного проєкту — переконатися, що наші продукти та процеси відповідають очікуванням дрібних фермерів. Ми хочемо запропонувати послуги, які справді будуть для них корисними.
Банк вже 32 роки працює в Україні й допомагає агробізнесу залучати фінансування. Ми прагнемо це робити як для міжнародних корпорацій, великих агрохолдингів, середніх агропромислових підприємств, так і для невеликих фермерських господарств, які особливо потребують фінансової підтримки. Тож із надією дивимось у наше спільне майбутнє.
Костянтин Ткаченко, Валентин Хорошун, Latifundist.com
