Міжнародні гранти та 5-7-9% потрібно видавати під конкретні проєкти — Александр Чеснакофф
Джерело фото: Latifundist.com
«Ринку треба відмовлятися від «вітамінного коктейлю 5-7-9%», — сказав нам Александр Чеснакофф під час розмови в квітні цього року. З того часу топменеджер Credit Agricole Bank не лише не змінив думку, але і став ще більше категоричний: ринок повертається до довоєнної системи роботи, треба працювати в конкурентних умовах. Звіряємо годинники з банкіром: чим живе сьогодні агроринок, на що бере гроші і чи готові банки задовольнити його апетити.
Також поговоримо про сталі технології, вуглецеві кредити і чи йде банк в цю історію, запитаємо, як готуються аграрії до блекаутів і чому закінчилась епоха швидкої окупності сонячних станцій. На наші питання відповідає Александр Чеснакофф, член правління банку, відповідальний за напрями корпоративний бізнес, агрі-агро, малий та середній бізнес, фінансові ринки та лізинг.
Міжнародні гранти і «5-7-9%» потрібно видавати тим, хто їх дійсно потребує
Latifundist.com: У квітні ви розповідали, що ринок поступово нормалізується. Під кінець року бачимо, що «зерновий коридор» працює, ціни на зернові та олійні ростуть. Чи можна говорити, що він повертається до довоєнного рівня?
Александр Чеснакофф: Дійсно, якщо брати банківську сферу, то цей рік більш схожий на довоєнний. Активізувалися запити від клієнтів на різні потреби, зокрема, на інвестиційні проєкти, обіговий капітал. Але у довоєнний період не було такого великого попиту на фінансування енергонезалежності, який ми бачили влітку. Це по-перше.
По-друге, на мій погляд, під впливом програми «Доступні кредити 5-7-9%» та грантів від міжнародних донорів конкуренція між банками трохи викривляється. Бо, з одного боку, до банків повернувся попит від клієнтів, а з іншого — умови фінансування у всіх майже ідентичні.
Через це нівелюються особливості кожного з банків, програми вирівнюють всіх учасників ринку, хоча насправді всі банки різні: і по характеру, і по стратегії, інвестиціях, складу, культурі.
Latifundist.com: Цікаве спостереження, хоча ці програми принесли немало користі.
Александр Чеснакофф: Так, «Доступні кредити 5-7-9%» і гранти від USAID, IFC — корисні, особливо для тих клієнтів і компаній, які найбільше постраждали від війни, але в той же час вони знецінюють кошти. Бо гроші за своєю природою мають певну цінність. І мені стає сумно, коли я бачу, що ринок починає рухатися тільки після нової хвилі грантів. Наприклад, певний банк отримав грант і всі почали купувати техніку.
Але водночас є і позитивна тенденція. Я бачу, що гранти все більше видають під конкретні потреби клієнтів, встановлюють певні критерії, яким повинні відповідати компанії. Є гранти для підприємств, які працюють близько до лінії фронту, або для тих, хто працевлаштував певну кількість ветеранів війни. Такі гранти є сенс видавати, бо вони корисні для ринку.
Latifundist.com: Я так розумію, свою думку, що ринку треба відмовлятися від «вітамінного коктейля 5-7-9%», ви не змінили. Але ж програма зараз більше фокусується на фінансуванні тих же проєктів з переробки чи підприємств, які працюють у зоні воєнного ризику.
Александр Чеснакофф: Я схиляюся до того, що нам треба повертатися до ринкових умов. Ви згадайте, коли з’явилася програма «5-7-9%»? Під час Covid-19. Тоді це був корисний продукт. А особливо корисним він став на початку повномасштабного вторгнення, коли облікова ставка була високою. А зараз облікова ставка нормалізувалася, бо 13% річних ми бачили і до війни, і економіка тоді гарно розвивалася.
Кожен банк визначить свою стратегію і кредитуватиме набагато активніше. Задача будь-якого банкіра, щоб його клієнти розвивалися і завдяки цьому в майбутньому ми теж будемо розвиватися. Ми ростемо разом з клієнтами. Ось чому я виступаю за те, щоб державна програма більше зосереджувалася на клієнтах, які дійсно постраждали від війни.
Latifundist.com: Ви говорите про гранти спотворюють конкуренцію на ринку, але ж нещодавно Credit Agricole Bank теж підписав угоду з USAID про спільне фінансування на суму більше $1 млн.
Александр Чеснакофф: Так. Насправді над цією програмою ми працювали майже рік. Зазвичай, такі проєкти вимагають довгих перемовин з усіма учасниками. Вже є видачі. І ще будуть. Попит з боку аграріїв є. Програма доволі проста. Клієнти, які скористаються послугами лізингу, отримають кешбек 10-15% від суми фінансування або $5 тис. Сума кешбеку залежить від об’єкта лізингу. І використовувати кешбек можна не на все, там є певні критерії.
Так, гранти викривляють реальність. Інше питання — як використовувати гранти. Ми використовуємо в різних напрямах, щоб підтримати клієнтів, які постраждали від війни.
Енергонезалежність: на що беруть фінансування агрокомпанії
Latifundist.com: Програми кредитування енергонезалежності сьогодні мають, мабуть, всі українські банки. В чому ваша фішка?
Александр Чеснакофф: Credit Agricole — це велика група, що представлена в 46 країнах світу і має великий досвід кредитування енергонезалежності клієнтів. Зараз в Україні ми використовуємо його. А загалом ми надавали кредити на альтернативні джерела енергії ще до повномасштабного вторгнення. Звісно, що тоді великого попиту не було, як зараз. Повномасштабне вторгнення росії в Україну та постійні атаки на українську енергосистему прискорили розвиток відновлюваних джерел енергії в країні. Цього року ми запустили стратегію сталого розвитку в Україні, щоб допомагати клієнтам, робити свій внесок у захист навколишнього середовища та боротьбу зі зміною клімату. Маємо відповідну команду. Одна із головних задач – підтримка клієнтів у їхньому енергетичному переході.
Latifundist.com: Знайомий банкір розповідав, що аграрії просять такі кредити з логіки: почались блекаути — іду в банк, немає — почекає. Десь так і є?
Александр Чеснакофф: Сплеск на таке кредитування був у липні-серпні. Зараз затишшя. Чому? Це базова людська риса: зазвичай ми думаємо про страхування тоді, коли в будинку сталася пожежа.
Та й не треба забувати, що з початку повномасштабного вторгнення клієнти намагалися підлаштувати свої бізнеси до воєнного часу і спрямовували багато коштів у нові для себе напрями. А зараз будь-яка інвестиція робиться виважено, бо фінансові запаси, які були до великої війни, поступово вичерпалися.
Latifundist.com: Але, якщо ти не маєш світла, бізнес може зупинитися.
Александр Чеснакофф: Так, але у всього є ресурс. І у генераторів, зокрема, багато з яких його він вже вичерпаний. Вони не призначені працювати 24/7, а ще й влітку під час спеки. Тому я розумію, чому клієнти обережно підходять до такого кредитування.
Тут треба знайти баланс між тимчасовою потребою та тим, що в майбутньому чекає Україну в плані енергонезалежності. Я завжди кажу, що робота аграріїв дуже важка. Їм треба вміти враховувати мільйони параметрів, до яких додалися ще війна і зміна клімату.
Latifundist.com: А що все-таки найбільше цікавить?
Александр Чеснакофф: Широкий спектр: від вітрових електростанцій до генераторів. Все залежить від розмірів підприємства і його можливостей інвестувати. Коли у тебе тваринництво, ти можеш поставити сонячні панелі на дах — це одна історія. А коли елеватор — зовсім інша, бо треба газові турбіни або генератори, щоб запустити зерносушарку.
Плюс все залежить від цілей клієнта. Деякі інвестують, щоб не тільки для себе генерувати енергію, а й потім перепродавати її в національну мережу. Є і такі, які інвестують, щоб мати мінімальний запас енергії, аби тільки підприємство працювало.
Latifundist.com: Ви фінансуєте всі ці напрями?
Александр Чеснакофф: Наша філософія — фінансуємо енергетичні проєкти, які в першу чергу покривають потреби самого клієнта. А якщо він ще й має можливість продати надлишковий газ або електроенергію в Україні або за кордон — це бонус. Я вважаю, що у першу чергу зараз треба покривати свої потреби, щоб полегшити тиск на національну мережу.
Latifundist.com: Що порекомендуєте тим, хто тільки планує заходити в такі проєкти?
Александр Чеснакофф: Головне, як і в будь-якому проєкті з енергетики, знати, які потужності тобі потрібні і чи зможеш ти забезпечити роботу цього об’єкта. Наприклад, якщо це біогаз, то треба мати доступ до сировини. У нас була історія з клієнтом, коли він не зовсім правильно розрахував свої можливості, і довелося створювати логістичний відділ, який займався закупівлею сировини. Тому навіть при купівлі генератора, треба переконатися, а чи буде в тебе доступ до пального. Ми зі свого боку рекомендуємо по можливості диверсифікувати джерела енергії — поставити трохи сонячних панелей, генератор тощо.
Latifundist.com: До речі, щодо сонячних панелей, що зупиняє агробізнес сьогодні інвестувати в це? Те, що однаково потрібна розетка і струм?
Александр Чеснакофф: Не впевнений, що саме це зупиняє бізнес. Я теж чув такі тези. Але, думаю, як і в будь-якому бізнесі, — строки окупності. Епоха, коли сонячна станція окупалася за 3-4 роки — далеко позаду. Тому клієнти розуміють, що це інвестиція в довгу і в умовах, коли ти не знаєш, яке майбутнє тебе чекає.
Latifundist.com: Нещодавно ви підписали угоду Rayton щодо кредитування на будівництво сонячних електростанцій. Чому саме Rayton?
Александр Чеснакофф: У них дуже мотивована і динамічна команда. Плюс у них дієві рішення. Ми з ними запустили програму кредитування і зараз працюємо над нарощенням портфелю клієнтів.
Вуглецеві програми, або Коли працює метод моркви і палки
Latifundist.com: В Україні стають популярнішими вуглецеві програми, які мають спонукати фермерів скорочувати СО2. Деякі банки теж заходять в цю історію. Ви вірите в неї? Поруч з прихильниками, у карбону вистачає скептиків.
Александр Чеснакофф: Подібні питання та сумніви виникали і в Європі, коли там тільки починали практикувати вуглецеві програми. Але, як показує міжнародна практика, це працює при двох умовах — клієнт повинен бути вмотивованим і повинен бачити, що він отримає у підсумку. Бо ESG (принципи діяльності компанії, засновані на захисті довкілля, створення сприятливих соціальних умов та належному корпоративному управлінні — прим. ред.) — це додаткові витрати. Ця історія вигідна лише, коли працюєш у довгу. А не багато компаній готові чекати довго.
Є і інший момент. В англійській мові є вираз «Carrot and stick approach» — «метод моркви та палки». Так ось те, що я вище вам описав — це морква. В якості палки є вимоги від українських та міжнародних регуляторів, які змушують бізнеси переходити на сталі практики, бо без них ти не отримаєш ось це і це.
Latifundist.com: І досить довгий час в Україні не було ні моркви, ні палки.
Александр Чеснакофф: Так, а зараз все змінюється. Є морква — карбонові сертифікати. І є палка, наприклад, тобі треба перейти на сталі практики землеробства, бо тільки за таких умов ти отримаєш грант. А на початку роботи цих програм, дійсно, можна було трактувати наче це гроші з повітря. Клієнт вже займається No-Till чи Strip-till і при підключенні до програми отримує карбоновий кредит. Але згодом, щоб отримати більше, умови участі у програмах ставатимуть жорсткішими. Треба довести, що ви продовжуєте інвестувати у цей напрям, показати свій прогрес.
Десь карбонові програми перегукуються з «5-7-9%» і міжнародними грантами — спочатку їх видають агресивно і всім, а потім умови змінюються і отримують тільки ті, хто їх дійсно потребує.
Latifundist.com: А ви працюєте з вуглецевими програмами?
Александр Чеснакофф: Так, але поки про це мало розповідаємо, тому що все проходить в тестовому режимі. Дійсно, на ринку багато хайпу і багато хто хоче сюди зайти. Тому ми поки шукаємо мотивованих партнерів, які в Україні надовго.
Latifundist.com: А як це виглядає на практиці: аграрій переходить на регенеративне землеробство, а ви йому за це нижчу ставку по кредиту робите?
Александр Чеснакофф: Не зовсім так. Але часто перше запитання від клієнта: «А що отримаю натомість? Для мене це великі витрати, то ви мені дасте дешевший кредит?». Ні. Для нас це теж великі витрати. Бо нам треба оцінити ESG. Ми створили окрему команду, яка цим займається. І насправді кредит ESG коштує дорожче, ніж звичайний.
Ми ж пояснюємо клієнту, що це гра в довгу, і вона принесе користь в майбутньому. Зараз всі говорять про вступ України до ЄС. Коли це відбудеться, там дуже цінуватиметься продукція компаній, які вже на це перейшли. Тобто це бонус, який ви отримаєте трохи пізніше.
Місце України в Credit Agricole
Latifundist.com: Не можу не запитати про інші банківські програми, зокрема, ви понад 15 років на ринку автокредитування. Чи не впали об’єми у зв’язку з війною?
Александр Чеснакофф: Ми ростемо. Кожен рік у нас з’являються нові партнери. Україна в межах міжнародної Групи одна з тих країн, де у нас найбільші партнерські програми і на купівлю автомобілів, і на техніку. До речі, десь місяць тому на рівні Групи підписано велику партнерську програму з Claas. І саме завдяки тому, що така угода у нас вже була в Україні.
Latifundist.com: Тобто Україна всередині Групи відіграє свою роль?
Александр Чеснакофф: Звичайно. Якщо у 2022 році вся увага була прикута до нас через війну, то зараз через те, що тут розвивається бізнес. І банк в свою чергу не просто продовжує підтримувати клієнтів фінансуванням та експертизою, а прагне надавати найкращий рівень сервісу. Другий рік поспіль «Креді Агріколь» визнано найкращим банком з кешменеджменту в Україні за версією міжнародного фінансового журналу Euromoney. Це одна з найпрестижніших нагород у фінансовому секторі, яка включає оцінку низки категорій.
Latifundist.com: Навздогін запитаю, чи у вас як і раніше агропортфель в Україні становить +50%?
Александр Чеснакофф: Так, бизько 50%. Залежить від сезону.
Latifundist.com: У вас якось змінився скорінг клієнтів за останній рік?
Александр Чеснакофф: Звісно, що ми у першу чергу дивимося на звітність клієнта. Але також дивимося і на його кредитну історію, репутацію.
Наприклад, один фермер з Харківської області працює в 20 км від лінії фронту. Перед повномасштабним вторгненням ми профінансували купівлю комбайна. На жаль, техніка з початком бойових дій була знищена, але фермер продовжував виплачувати кредит. Нещодавно він повернувся з проханням профінансувати новий комбайн. І ми не відмовили. І це незважаючи на ризики: він близько до лінії фронту і має не ідеальну фінансову звітність.
Latifundist.com: Нещодавно у Facebook під одним із моїх постів знайомий банкір написав, що рік нетиповий. Якщо раніше аграрії брали в цей період кошти на посівну, то зараз не беруть, а натомість погашають старі кредити. Чи ви спостерігаєте таку тенденцію?
Александр Чеснакофф: Дійсно, так і є. Але мені кожного року говорять, що саме цей рік нетиповий по якійсь причині. Звісно, що дається взнаки війна. Але треба зауважити, що і аграрії почали більш виважено підходити до кредитування. Беруть кошти тільки тоді, коли вони їм дійсно потрібно. І якщо є можливість достроково погасити заборгованість, особливо, коли перспективи не досить чіткі, — роблять це. У 2024 році ціни на зернові гарні і ті аграрії, які менш постраждали від погодних умов, намагаються зараз закрити кредит, а на посівну взяти кошти трохи пізніше. Це нормальний цикл і його можна вважати атиповим, але такі правила гри зараз.
