50% портфеля — агро: Дмитро Цапенко про підтримку та фінансування клієнтів, «зелені» кредити та фокус UKRSIBBANK на агрохолдингах
Джерело фото: UKRSIBBANK BNP Paribas Group
UKRSIBBANK BNP Paribas Group традиційно прагне підтримувати великий агробізнес: близько 50% портфеля банку пов’язані саме з агросектором, зокрема з агрохолдингами та міжнародними трейдерами. Але у цьому сегменті ринок змінюється: конкуренція за якісних позичальників посилюється, а поряд із класичним фінансуванням дедалі більшої ваги набувають енергонезалежність, ESG і комплексні банківські рішення — про все це говоримо з Дмитром Цапенком, заступником голови правління, керівником корпоративного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Як війна змінила пріоритети банківського фінансування
Latifundist.com: Як за останні чотири роки змінилися ваші підходи до фінансування клієнтів?
Дмитро Цапенко: Ми традиційно концентруємося на тому, що вважаємо більш «здоровою» частиною української економіки — це агропромисловий комплекс, переробка, ритейл, логістика, а також локальні машинобудівні компанії. Тому, наш фокус суттєво не змінився.
З початком повномасштабного вторгнення значно зросла роль фінансування проєктів, пов’язаних з енергонезалежністю та відновленням енергетики.
Також ми є одним із лідерів ринку з обслуговування міжнародного бізнесу в Україні — це наша спеціалізація.
Latifundist.com: А агрохолдинги?
Дмитро Цапенко: Аналогічно, наша ключова експертиза і основна база клієнтів зосереджені у великому агробізнесі. Хоча ми починаємо дивитися і в бік менших агровиробників, розвиваємо цей напрям.
Latifundist.com: На ваш погляд, що зараз найбільше хвилює великих гравців?
Дмитро Цапенко: Їх хвилює безперебійність усіх процесів. Відповідно, питання енергонезалежності та ефективності вийшли на перший план.
Саме тому протягом останніх двох-трьох років ми активно фінансуємо проєкти, пов’язані з генерацією енергії — від встановлення газотурбінного обладнання до сонячних панелей.
Для таких проєктів ми готові надавати фінансування до 7 років і знижену відсоткову ставку фінансування.
Latifundist.com: Яку частку у вашому портфелі займає агросектор?
Дмитро Цапенко: Це, без перебільшення, наш ключовий напрям. Якщо говорити про структуру портфеля, то приблизно 50% нашого бізнесу пов’язані з агро. І сюди входять як вертикально інтегровані холдинги, так і міжнародні трейдери.
Latifundist.com: Як виглядає ваш типовий агроклієнт.
Дмитро Цапенко: Як правило, це вертикально інтегровані компанії з диверсифікованою діяльністю і земельним банком від 5 тис. га. Такі клієнти працюють у сегментах рослинництва, виробництва рослинних олій, цукру, тваринництва та суміжних напрямках агробізнесу. Важливими для нас є прозора структура власності та фінансова звітність
Читайте також: Кого більше — холдингів чи фермерів? І чи правда, що «латифундисти» забрали всю землю: розбираємо дані соцопитування
Підтримка та обслуговування клієнтів
Latifundist.com: Який сьогодні основний запит у агробізнесу до банку?
Дмитро Цапенко: Клієнти, особливо великі, очікують від банку комплексне рішення, яке максимально закриває їхні потреби. Йдеться про цілий набір інструментів: від щоденного банкінгу — кеш-менеджменту, платежів — до валютних операцій, зарплатних проєктів, торгового фінансування (акредитиви, гарантії) і, звісно, кредитування.
У цьому плані наша сила в універсальності. Ми працюємо як банк, який покриває всі ці потреби: корпоративний бізнес, роздріб, споживче кредитування.
Latifundist.com: А якщо клієнт міжнародна компанія, який тут підхід?
Дмитро Цапенко: Ми супроводжуємо їх не лише в Україні, а й в інших країнах через нашу групу. Маємо сильну міжнародну підтримку, адже серед наших акціонерів BNP Paribas (60%), який працює у 64 країнах світу та ЄБРР (40%). Це дає клієнтам додаткову довіру і відкриває доступ до ширшої експертизи та інструментів, у тому числі на міжнародному рівні.
Latifundist.com: На що в першу чергу беруть гроші аграрії?
Дмитро Цапенко: У більшості випадків на фінансування обігового капіталу. Водночас є попит і на середньострокові продукти, а саме кредитування на оновлення або закупівлю техніки, будівництво виробничих об’єктів, розвиток інфраструктури. У нас є повний набір таких інструментів. Наша задача полягає у супроводі всього виробничого циклу аграрія: від посівної до збору врожаю і його реалізації. Для цього використовуємо як класичні заставні інструменти, так і можемо фінансувати під уже готову продукцію.
Latifundist.com: Держава ускладнила доступ до програми «5-7-9». Загалом, наскільки зараз складніше отримати фінансування?
Дмитро Цапенко: Так, є певне ускладнення умов і це логічний процес. Адже компенсація відсоткових ставок — це навантаження на державний бюджет, який зараз має багато інших пріоритетів. Тому ми і бачимо поступовий перехід до більш ринкових умов.
На мою думку, кредитування повинно відбуватися на ринкових умовах, і тут, мабуть, ринок найбільш якісний інструмент з точки зору балансування попиту та пропозиції.
Вплив міжнародного фінансування на банківський і корпоративний сектор
Latifundist.com: Одним із ваших акціонерів є ЄБРР. Як це допомагає пропонувати клієнтам кращі умови фінансування?
Дмитро Цапенко: Ми співпрацюємо не лише з ЄБРР, а й з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC — інституції, що входить до Групи Світового банку), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та іншими партнерами. Важливо розуміти, що ці інституції мають чіткий мандат на підтримку України. І їх роль не обмежується лише прямим фінансуванням бізнесу. Вони також надають інструменти зниження ризиків для банків.
Latifundist.com: Схоже, це щось про поділ ризиків.
Дмитро Цапенко: Так, це коли частина кредитного ризику покривається гарантіями міжнародних фінансових установ. Банк, відповідно, сплачує за це певну комісію. І тут кілька елементів.
По-перше, це стимулює зростання кредитування в Україні.
По-друге, заохочує бізнес впроваджувати більш сталий підхід до розвитку — з урахуванням ESG-стандартів. У межах таких програм також часто доступні гранти, які допомагають компаніям приймати рішення щодо інвестицій у відповідні проєкти.
Читайте також: Скільки коштуватиме посівна-2026: добрива і пальне дорожчають, кредити — обережніші
ESG: від внутрішніх змін до фінансових стимулів для бізнесу
Latifundist.com: Якщо вже говоримо про ESG, то великий бізнес зазвичай має ресурс самостійно впроваджувати такі рішення. А як щодо інших компаній? Чи допомагаєте ви клієнтам адаптуватися до цих стандартів? Чи потрібно їх цьому навчати?
Дмитро Цапенко: Для нас, як частини групи BNP Paribas, ESG — це стратегічний пріоритет на глобальному рівні. Тому ми почали з себе, з підвищення експертизи всередині команди, щоб наші співробітники добре розуміли, що це таке, як це працює і які інструменти можна пропонувати клієнтам.
Окрім цього, пропонуємо певні продукти, починаючи від кеш-менеджменту, закінчуючи фінансуванням з урахуванням ESG. Це може бути більш гнучке структурування або привабливіші умови для клієнтів. Наприклад, ми виокремлюємо так званих pure players — компанії, діяльність яких безпосередньо покращує стан довкілля, зокрема виробників обладнання для очищення води. Для таких клієнтів можемо пропонувати більш вигідні умови.
І, як я вже згадував, активно підтримуємо клієнтів, коли йдеться про фінансування когенераційних установок чи сонячних панелей. Зазвичай пропонуємо довші терміни кредитування та більш привабливі ставки.
Додатково через партнерські програми є можливість надання гранту в розмірі 10% від суми фінансування на такі проєкти. На такі продукти ми бачимо попит серед клієнтів сьогодні.
Latifundist.com: Яка зараз частка кредитів із ESG-проєктами у вашому портфелі?
Дмитро Цапенко: Близько 5% за підсумками 2025 року. І ми ставимо собі за мету довести цей показник до 10% у 2027 році.
Еволюція банківського ринку
Latifundist.com: Як загалом ви оцінюєте стан банківської системи сьогодні?
Дмитро Цапенко: Банківська система пройшла дуже складний шлях і зараз вона відповідає поточним викликам, та має потенціал для подальшого розвитку.
Але водночас хотілося б бачити більш активне кредитування бізнесу. Якщо подивитися на співвідношення кредитів до депозитів, воно залишається відносно невисоким і не перевищує 35%. Це означає, що в системі є ресурс для нарощування кредитування економіки.
Звісно, фактор війни не можна ігнорувати, тому банки діють обережно. Та навіть у цих умовах можливе зростання. Наприклад, нам вдалося суттєво наростити кредитний портфель — приблизно на 75% за минулий рік, що значно перевищує середньоринкові темпи. І цього року ми також ставимо перед собою амбітну ціль зростати швидше за ринок.
Latifundist.com: Часто звучить критика, що банки більше інвестують в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), ніж кредитують бізнес, і що зросла частка держави в банківському секторі. Чи бачите ви тут проблему?
Дмитро Цапенко: Тут важливо розділяти ці питання. З одного боку, рівень кредитування в Україні дійсно поки що недостатній, і це спільне завдання для всієї банківської системи — активніше фінансувати «здорову» частину економіки.
З іншого боку, частка держави в банківському секторі справді висока. Водночас і уряд, і Національний банк мають стратегію її поступового зниження. Але наразі це не впливає безпосередньо на показники кредитування. Ми бачимо, що державні банки сьогодні також досить активно кредитують різні сегменти клієнтів. Тому не можна сказати, що саме структура власності є ключовою причиною відносно невисоких обсягів кредитування.
Latifundist.com: UKRSIBBANK вже 20 років частина BNP Paribas. З якими результатами підходите до цієї дати і які пріоритети ставите на найближчі роки?
Дмитро Цапенко: Попри війну, ми підходимо до цієї дати з хорошими фінансовими результатами, як з точки зору прибутковості, так і капіталізації. У нас достатній рівень ліквідності, який ми плануємо активно спрямовувати на кредитування клієнтів.
Якщо говорити про стратегію, то це насамперед зростання бізнесу і збільшення обсягів кредитування. Це важливо вже зараз і стане ще критичнішим у період повоєнного відновлення.
Ми бачимо себе активним учасником цього процесу. Як частина міжнародної фінансової групи, ми можемо виступати своєрідним містком між українською економікою та глобальними ринками. І саме в цьому бачимо нашу природну роль у найближчі роки.
Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
Банківська ліцензія НБУ №75 від 05.10.2011р. Внесено до Державного реєстру банків 28.10.1991р. за №57. АТ «УКРСИББАНК» входить у БНП Паріба Груп.
