Скільки коштуватиме посівна-2026: добрива і пальне дорожчають, кредити — обережніші
Джерело фото: Latifundist.com
Продовжуємо розповідати про весняну посівну-2026, яка вже стартувала у південних областях із посіву сочевиці, ярих гороху та ячменю. Наскільки цього року зростуть витрати на посівну, чи достатньо аграрії забезпечені добривами і пальним, та яка ситуація з фінансуванням?
Дорогі добрива
Одним із головних факторів, що сьогодні тиснуть на собівартість агровиробництва, опитані нами агрохолдинги називають добрива.
Сьогодні, щоб придбати 1 т карбаміду, аграріям потрібно продати на 56% більше кукурудзи та на 57% більше пшениці, ніж рік тому, зазначають аналітики Barva Invest. І додають, що після нещодавнього різкого стрибка цін цей показник уже перевищив середні значення останніх років. «Гірша ситуація спостерігалася лише у 2022 році», — говорять аналітики.
Так, станом на 11 березня, ціни на карбамід коливалися в районі 40-42 тис. грн/т.
Читайте також: «За таку ціну карбамід аграрію не потрібен». Чому Україні загрожує дефіцит добрив вже цієї посівної
Схожа тенденція простежується і на ринку інших азотних добрив. За даними Barva Invest, поточна ціна на КАС-32 у Ostchem на 43–46% вища, ніж рік тому. Водночас ціни на газ, за даними Української енергетичної біржі, перевищують минулорічний рівень приблизно на 13%, і ринок очікує їх подальшого зростання. У результаті для придбання 1 т КАС сьогодні потрібно витратити на 42% більше кукурудзи, ніж торік.
В УКАБ підрахували, що за збереження поточних норм внесення витрати на добрива при вирощуванні кукурудзи можуть зрости на 27% — до близько 9 тис. грн/га. Альтернативний сценарій — зниження норм внесення азотних добрив, однак у такому разі аграрії ризикують отримати нижчу врожайність.
Чи забезпечені холдинги добривами й іншими ТМЦ?
Щоб мінімізувати залежність від поточної ринкової кон’юнктури та цінових коливань, більша частина опитаних нами агрокомпаній робить ранні закупівлі добрив. Зокрема, у «Контінентал Фармерз Груп» та «ТАС Агро» відповіли, що завчасно сформували запаси і до нового сезону повністю ними забезпечені.
Читайте також: Від надлишку до дефіциту: як змінювався ринок добрив України і що відбувається зараз
Паралельно у «ТАС Агро» розвивають напрям використання органічних добрив на 500 га. Для цього у компанії запущено та впроваджено проєкт компостування органічних залишків.
«Ми розглядаємо цей напрям як довгострокову інвестицію у підвищення родючості ґрунтів, покращення структури ґрунту та більш збалансоване використання поживних елементів».
У HarvEast практично більшість необхідних добрив придбали ще восени 2025 року. Насіння також було закуплено заздалегідь. Зараз тільки проводять тендери по ЗЗР. На 1,2 тис. га, які знаходяться під зрошенням, використовують органічні добрива, розповідає головний агроном Петро Кравчук.
Петро Кравчук
головний агроном HarvEast
«Окрім цього продовжуємо працювати з нашими землями — на площі приблизно 1,5 тис. га виконали вапнування, активно проводимо аналіз стану ґрунтів щоб ефективно керувати їхньою продуктивністю».
Читайте також: Чому війна в Ірані може вдарити по аграріях сильніше, ніж 2022 рік
У LNZ Group дефіциту добрив теж не відчувають, адже компанія є їхнім дистриб’ютором. Необхідні обсяги закуплені завчасно та очікують внесення, розповідає директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук. Рішення про старт внесення приймають за 7–10 днів до початку посівної після аналізу запасів продуктивної вологи у ґрунті.
Також у компанії використовують органічні добрива: закуповують курячий послід і виробляють із нього компост. Втім, їхня частка в загальній структурі живлення залишається незначною.
В «Агрейн» фосфорно-калійні придбані восени та вже внесені під основний обробіток ґрунту. Зараз докуповують азотні добрива для сівби ярих культур, зазначає головний агроном Тарас Корнієнко.
Застосовують в компанії і органічні добрива — під кукурудзу та соняшник. Зокрема, Чернігівський кластер, який має власні ферми ВРХ, вносить органічні добрива у нормі до 50 т/га за технологічними картами. Орієнтовна площа, що обробляється органікою у 2026 році, в межах 1,4 тис. га.
Пальне: запасів вистачить на посівну, але ризики залишаються
Ще однією важливою статтею витрат у виробничій собівартості є пальне, ціни на яке з початку березня суттєво зросли. Так, станом на 11 березня за даними Мінфіну, дизпаливо коштувало 73,52 грн/л, тоді як ще 27 лютого — 61,60 грн/л.
В УКАБ порахували, що на пальне припадає 9-12% витрат залежно від культури. Наприклад, при вирощуванні кукурудзи на 1 га витрачається близько 55 л дизельного пального. Лише поточне зростання ціни на цей ресурс у цьому сезоні збільшить витрати аграріїв приблизно на 1,1 тис. грн/га.
Читайте також: Конфлікт США, Ізраїлю та Ірану: як напруження навколо Ормузької протоки впливає на пальне, добрива і ринок кукурудзи в Україні
Більшість агрокомпаній забезпечені пальним приблизно на місяць роботи. Це дозволяє пройти активну фазу весняних польових робіт без серйозних перебоїв, заспокоює фінансовий директор «АгроВісти» Павло Фесюк.
За його словами, виробники пального в Європі мають достатні запаси як сировини, так і готової продукції. Зокрема, значні обсяги зберігаються на нафтопереробних заводах у Румунії та Болгарії. Але ситуація може змінитися, якщо перебої з постачанням сировини затягнуться.
Павло Фесюк
фінансовий директор
компанії «АгроВіста»
«Якщо стабільні поставки не відновляться до кінця березня, на ринку може з’явитися реальний дефіцит пального».
У самій «АгроВісті» використовують зараз наявні запаси дизеля, а нові закупівлі планують здійснювати ближче до кінця березня. Крім того, холдинг намагається диверсифікувати ризики, частково працюючи і на внутрішньому ринку пального.
Наскільки ж тоді зросли витрати у холдингів?
У HarvEast найбільше зросли витрати саме на добрива — 15–20% залежно від формули. За словами Петра Кравчука, насіння в середньому додало до 5%, тоді як ЗЗР переважно залишилися на рівні минулого року.
Структурно найбільше навантаження на собівартість формують оренда землі, добрива та ЗЗР, зазначає Петро Кравчук.
За підрахунками «Контінентал Фармерз Груп», виробнича собівартість на 1 га зросте в компанії приблизно на 3–4% порівняно з 2025 роком. Оскільки технологія вирощування залишається незмінною, то це зростання зумовлене насамперед здорожчанням окремих ресурсів, частково скомпенсованим за рахунок постійної оптимізації технології та власних R&D рішень компанії, говорить операційний директор Костянтин Шитюк.
І далі пояснює: хоча компанія і робить ранні закупівлі добрив, але ціна діючої речовини стає вищою, ніж у попередні роки. Також дорожчає і насіння. Загалом залежно від культури зростання собівартості становить від 3–5% до 10–12%. Найвиразніше воно фіксується для цукрового буряку, помірніше, але стабільне — для кукурудзи та соняшнику. А ось навантаження на статтю ЗЗР дещо знижується, що частково нівелює загальне зростання витрат.
Костянтин Шитюк
операційний директор
«Контінентал Фармерз Груп»
«Окремо варто відзначити ситуативний вплив 2025 року: через збирання пізніх ярих культур за дощової погоди та підвищену вологість зерна фактичні витрати на його доробку і транспортування суттєво перевищили планові показники. Сподіваємося, що у 2026 році такої ситуації не буде».
Роман Франчук додає, що агробізнес очікує серйозного тиску на економіку виробництва. Велика проблема — енергопостачання.
Роман Франчук
директор з аграрного виробництва LNZ Group
«На половині наших земель насосні станції працюють на електриці. Через перебої з електрикою змушені орендувати потужні генератори. Це близько 300 тис. грн на місяць лише за оренду, плюс щодня — приблизно 700 літрів дизелю. Витрати колосальні».
Читайте також: Посівна 2026: ТАС Агро, Контінентал і LNZ Group скорочують посіви сої, Агрейн та HarvEast збільшують площі під кукурудзою. Що ще сіятимуть агрохолдинги?
В «Агрейн» відповіли, що виробничі витрати на 1 га у 2026 році залишаються контрольованими завдяки оптимізації технологій. Найбільше навантаження на собівартість в компанії формують насіння, добрива, ЗЗР, дизпаливо. Однак завдяки точному землеробству вдалося зменшити використання азотних добрив на 40% і комплексних фосфорно-калійних на 20%. Крім того, використання смугового обробітку та точного внесення дозволило підвищити врожайність на 15–20% і зменшити кількість технологічних операцій.
Фінансування посівної 2026: аграрії стали більш обережними
Яка ж ситуація з фінансуванням цьогорічної весняної посівної? У ФК «ФІНВІН» попит оцінюють як високий. Але зазначають, що частково він має штучний характер і не повністю відображає реальне зростання потреб агросектору.
За словами комерційного директора Сергія Милько, цього сезону значна частина банків переводить клієнтів у режим повного погашення заборгованості перед відкриттям нових кредитних лімітів. Формально це створює додатковий попит на фінансування, хоча по суті мова часто йде про технічне перекредитування вже існуючих обсягів, говорить він.
Другий фактор — подорожчання посівної кампанії. Близько 60-70 % витрат аграріїв прямо або опосередковано прив’язані до валютного курсу — це насіння, ЗЗР, добрива, паливо та техніка. Навіть при незмінних площах потреба у фінансуванні в гривні зростає.
Сергій Милько
комерційний директор
«ФІНВІН»
«За нашими оцінками, номінальний попит на фінансування посівної у 2026 році може бути на 15-25 % вищим, ніж минулого сезону, але значною мірою це пояснюється інфляцією та умовами банківського фінансування, а не збільшенням обсягів виробництва».
Якщо порівнювати з минулим роком, реальний попит агрокомпаній виглядає відносно стабільним, але номінально він вищий саме через вимоги банків щодо погашення та через подорожчання ресурсів, говорить Милько. Це означає, що зростання обсягів фінансування не завжди означає розширення виробництва, а часто лише відображає зміну фінансових умов роботи агробізнесу.
Читайте також: Банківське кредитування тепер — це коли банкіри з теплих кабінетів вчать бізнес працювати, — Сергій Милько, FinWin
А ось структура запитів залишається звичною: більшість стосується фінансування обігових коштів. Близько 70–80% звернень пов’язані з посівною кампанією (закупівля насіння, добрив, ЗЗР, пального). Ще 20–30% — це інвестиції, переважно у лізинг техніки, оновлення машинного парку та окремі енергетичні рішення, додає він.
Сергій Милько
комерційний директор
«ФІНВІН»
«Бізнес зараз інвестує не стільки в розширення, скільки в ефективність і зниження витрат. Можна відзначити, що навіть інвестиційні проєкти сьогодні часто прив’язані до оптимізації операційних витрат».
Найбільший попит спостерігається на техніку та обладнання, які дозволяють зменшити витрати пального, електроенергії та обслуговування. Це свідчить про більш обережну фінансову поведінку агрокомпаній порівняно з попередніми роками, підсумовує комерційний директор «ФІНВІН».
