Занадто оптимістично вважати, що в молочній галузі скоро будуть гарно заробляти, — Валентин Запорощук, ІМКК
20 травня «Спілка молочних підприємств України» презентувала Дорожню карту інтеграції в ЄС, якої дотримуватимуться ключові переробні заводи та тваринницькі ферми. Проте єврооптимізм минулих років потроху згасає: перспективи вступу в ЄС віддаляються, для товарів з України повернули мита та квоти, а частина союзників виказують скепсис щодо нашої інтеграції.
Про майбутнє торгівлі та вступу в ЄС, молочну кризу та українські реалії переробки — в бліц-інтерв'ю з Валентином Запорощуком, президентом групи компаній PRAVIO та «Провіант», куди входить Ічнянський молочно-консервний комбінат (IMKK).
Latifundist.com: Пане Валентин, молочна галузь йде до інтеграції з ЄС. Наскільки ваша продукція готова до виходу на європейський ринок?
Валентин Запорощук: Наше виробництво інтегроване в стандарти Євросоюзу ще з 2016 року, коли ми отримали відповідний сертифікат. На жаль, тоді Європа була не готова приймати нашу продукцію, але ми все одно потихеньку заходили. Не з такими обсягами, як після початку повномасштабної війни, коли ЄС відкрив Україні free trade без мит і квот.
Latifundist.com: Що тоді завадило закріпитись на ринку Європи?
Валентин Запорощук: Десь в 2015-2016 роках європейський ринок вперше відкрився для українських підприємств, ми одними з перших отримали дозвіл на експорт і сертифікат безпечності продукції. Далі у нас почався «челендж»: як до європейського споживача донести продукцію ІМКК. Як в тій приказці: ми в двері — нас не пускають, ми йдемо через вікно — перед нами закривають вікно. Не виходить — значить пройдемо через вентиляцію.
Тобто привозимо товар на польський кордон. Нас розвертають, тому що у ветеринарній накладній кома стоїть не в тому місці. Повертаємось, переробляємо накладну, нам кажуть: тут цієї коми взагалі не повинно бути.
Добре, в Польщу нас не пускають, їдемо в країни Балтії. Там та сама історія з оформленням. В результаті грузимо цей продукт на човен і через Гібралтар заїжджаємо в Німеччину через Гамбург.
Latifundist.com: І там теж розвертають товар?
Валентин Запорощук: Ні, Німеччина якраз прийняла нашу продукцію. Але там з'ясувалось, що імпортер з України повинен мати ліцензію і історію поставки цієї продукції за попередні роки. Якщо немає — плати мито €70 за 100 кг товару. Тобто ринок ми відкрили, але там з митом наша продукція неконкурентноспроможна.
Далі робимо трохи інший продукт з добавками, щоб поміняти митну категорію на вільну від квотування. І починаємо всю історію спочатку.
Latifundist.com: За час безмитної торгівлі вдалось привчити європейців до української продукції?
Валентин Запорощук: Так, ми в 2022-2025 роках побачили вільний ринок і доступ до європейського споживача. Плюс — дуже багато українців поїхало в ЄС. І тепер самі європейці кажуть, що в молочному сегменті ринок змінюється в бік інтеграції до традиційних українських продуктів. Але зупинка безмитного режиму повернула нас в 2016 рік.
Latifundist.com: Зараз накопичений досвід допомагає?
Валентин Запорощук: Так, виручає, що за три роки напрацювали обсяги поставок. Компанії-імпортери постачають в ЄС нашу продукцію в межах контрактів попередніх років. Ми працюємо з великими мережами — Lidl, Kaufland, Aldi, і тримаємо склад продукції в Європі, щоб забезпечувати своєчасність поставок в супермаркети. Під ці товари наш імпортер закладає фінансові зобов'язання, і потім маємо ще 60 днів відтермінування оплати за продукцію на полицях. Тобто забезпечення продажів в ЄС повністю на нас, і це не ті умови, які були при безмитному режимі.
В цілому молочна галузь в Україні не була готова до ринку ЄС ще 4-5 років назад. Лише в цей короткий період вільної торгівлі переробники молока почали щось реально модернізовувати. Тому ми повинні і далі не зупиняти інтеграцію. Зроблений великий обсяг роботи, і треба просто продовжувати виконувати «домашнє завдання», поступово приводити свій ринок до вимог ЄС.
Latifundist.com: Чи вірно, що інвестиції і впровадження євростандартів тягне за собою ріст собівартості вашої продукції? Тобто можна робити дешевше і продавати в пострадянські країни, а якщо робити за європейським стандартом — можна випасти по ціні з неєвропейських ринків?
Валентин Запорощук: У нас стандарти однакові і для європейських країн, і для внутрішнього споживача, і для інших країн. Ми експортуємо в 70 країн світу і, повірте, є багато країн, де вимоги навіть вищі, ніж є в ЄС. Виробляти молочні продукти за єдиним стандартом виходить вигідніше, ніж мати окрему лінію для кожної країни.
Latifundist.com: З 2026 в Україні посилено вимоги щодо благополуччя тварин. У вашої компанії є своє стадо ВРХ, наскільки нові норми збільшили собівартість продукції?
Валентин Запорощук: Молочний сектор змінюється, і через конкуренцію компанії інвестують в утримання корів. Ферми збільшують ефективність незалежно від вимог ЄС, тому що благополуччя тварин напряму пов'язане з ефективністю працюючого бізнесу. Чим кращі умови для корів — тим більші надої і краща якість молока.
Багато підприємств рухаються до цього. Потрібен час, щоб на рівні країни доопрацювати лабораторні дослідження і поставити їх на потік. В цьому напрямку багато зроблено, але ще недостатньо. Поки галузь більш-менш вирішила питання по вимогах до якості, утриманню худоби, обсягах виробництва, економічній доцільності.
Latifundist.com: Півроку тому ми з вами говорили про світову молочну кризу через аномально низькі закупівельні ціни. Тоді ферми казали, що будуть вирізати поголів'я, а заводи попереджали про закриття. Чи побачили ви за цей період масові закриття та банкрутства в молочній галузі?
Валентин Запорощук: Це більше питання ефективності ферм і заводів. На сьогоднішній день при низькій ціні сирого молока ефективними будуть тільки ферми, які мають сучасну технологію.
Останні п'ять років, і це підтверджують не тільки в Україні, а і в Європі, заробітки у виробників молока були досить високими. За цей час треба було інвестувати, вкладатися в ефективність. Тому стадо якщо і скорочується, то саме в неефективних фермах. І питання модернізації для них залишається: вони або будуть змушені вирізати корів, або знаходити гроші і інвестувати в виробництва до сьогоднішнього рівня.
Latifundist.com: На початку року криза була на піку, і тоді обіцяли відновлення цін з третього кварталу 2026 року. Прогноз збувається, чи це більше заспокійливі слова для ринку?
Валентин Запорощук: Я повторюю: ефективні сучасні ферми і зараз не збиткові. Тому думка, що скоро всі в галузі знову будуть гарно заробляти — це занадто оптимістично. Я думаю, що відновлення цін не відбудеться ні в третьому, ні навіть в четвертому кварталі цього року.
Деякі міжнародні експерти відразу казали, що період низьких цін надовго. Люди сподіваються на краще: що з цінами на молоко, що із закінченням війни. В 2022 році теж чекали закінчення війни через кілька місяців. Я тоді казав, що це на роки. Тому треба готуватися, що і в наступному році ринок молока може не відновитися.
Latifundist.com: Чув думку, що деякі молокопереробні підприємства працюють в мінус, і хотіли б тимчасово призупинили роботу. Обладнання дозволяє технологічний простій, але не дозволяє людський фактор: за кілька тижнів працівників мобілізують, а вискокваліфікованих переманять конкуренти.
Валентин Запорощук: Я не раджу недооцінювати складність зупинки і перезапуску заводу. Це складно і дорого. Працююче підприємство — це запорука успіху, тому треба щось змінювати всередині, а не зупинятись. Молзаводам теж треба думати, як підняти ефективність і не допустити зупинки.
Але я особисто не чув від колег скарг, що зараз вони працюють в мінус. В мінусі галузь була взимку, коли всі працювали на дизель-генераторах і мали великі витрати на енергоносії. Тоді хтось заздалегідь вклався в енергонезалежність, хтось пізніше, по ситуації, але бізнес пристосувався і зараз ситуація краща.
Latifundist.com: Розглядаєте залучення мігрантів на некваліфіковані роботи?
Валентин Запорощук: Молокопереробка може бути досить високотехнологічною і максимально автоматизованою. В якихось інших галузях може бути значна частка важкої фізичної праці, і там хтось, можливо, найматиме індусів чи пакистанців. Ми поки такого не плануємо.
Latifundist.com: СМПУ — асоціація, яка неодноразово дякувала уряду за програму національного кешбеку, тоді як громадяни часто критикують роздачу бюджетних коштів. Наскільки кешбек підтримує вас як виробника харчових продуктів?
Валентин Запорощук: Мені здається, що кешбек — це більше підтримка населення, а не заводів. Люди завдяки кешбеку можуть витрачати додаткові кошти, але ці кошти не йдуть нам напряму. Звісно, кешбек стимулює молочний ринок, і можна арифметично оцінити збільшення продажів, але нас це стосується опосередковано.
Latifundist.com: Ваша галузь часто згадує про відносини з ритейлом, великі строки розрахунку за поставлений товар. Законодавчо це питання так і не вирішено, а чи стало краще на рівні домовленостей з мережами магазинів?
Валентин Запорощук: Принаймні, ми ведемо з ними діалог. Можливо, в колег по швидкопсувних товарах є якісь зміни, але в нас продукція більш тривалого зберігання, тому по наших позиціях змін немає. Але комунікація є, і я сподіваюсь, що ми все ж прийдемо до якоїсь згоди, що буде прийнятий закон про торгівлю, протягом певного тривалого часу.
Latifundist.com: Нещодавно СМПУ презентувала дорожню карту інтеграції до ЄС, де прописані бенчмарки до виконання. Можна вважати, що ІМКК впровадить ці зміни в себе на виробництві в плюс-мінус заплановані строки?
Валентин Запорощук: Звичайно, ми для цього і працюємо. Тут весь ринок домовився рухатись по цих контрольних точках, не тільки переробники, а і виробники молока. Через цей рух ми отримуємо преференції на ринках, які мають європейські виробники, тому це вигідно.
Олексій Козаченко, Latifundist.com
FAQ
Чому українська молочна галузь переживає кризу?
Через низькі світові та українські закупівельні ціни на молоко та високу конкуренцію.
Як повернення мит ЄС вплинуло на українських молочників?
Після завершення режиму free trade українські експортери знову стикаються з митами, квотами та складнішими умовами доступу до ринку ЄС.
Які українські молочні продукти продаються в ЄС?
ІМКК постачає продукцію до європейських мереж Lidl, Aldi, Kaufland та інших ритейлерів.
Чи готова українська молочка до стандартів ЄС?
Частина великих виробників інтегрувала стандарти ЄС ще до повномасштабної війни, але сектор загалом продовжує модернізацію.
Що буде з цінами на молоко у 2026–2027 роках?
За оцінками учасників ринку, швидкого відновлення цін не очікується навіть у 2027 році.
