Дизпаливо перевалить за 100 грн? Світ звикає жити з закритою Ормузською протокою? Інтерв'ю з аналітиком Олександром Сіренко
На днях засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Льоушкін заявив, що вже наступного тижня ціни на дизпаливо перетнуть психологічну межу в 100 грн/л. Такий прогноз налякав аграріїв, котрі якраз витрачають великі кошти на заправку техніки для жнив.
Чи дійсно слід готуватись, що літр солярки стане дорожчим за купюру з Тарасом Шевченком? Не зовсім, розповів нам аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко. Ситуація на паливному ринку далека від безпроблемної, але паливо хоча б є в наявності, що вже дуже непогано при поточній ситуації в портах.
Latifundist.com: Пане Олександр, ДП по 100 грн/л наступного тижня — реальна оцінка?
Олександр Сіренко: Думаю, це завчасна оцінка від людини, яка трохи відійшла від бізнесу і робить прогнози за старими методиками. Дійсно, на паливному ринку всі напружилися через події останніх півтора-двох тижнів, коли нафта знову пішла вгору через події на Близькому Сході.
Відповідно, котирування стрибнули і в Європі, і я бачу певний підвищений попит на нафтопродукти в ЄС. Це видно і по бензинах, і, особливо, по дизелях. Причина — європейський агросектор теж активно споживає дизель. Зараз там через аномальну погоду передчасно стартувало збирання врожаю, тому на ринку відчувається певний дефіцит.
Latifundist.com: Як цей дефіцит проявляється на ринку і за якими показниками ви його фіксуєте?
Олександр Сіренко: Ми цей дефіцит фіксуємо через котирування і співвідношення ціни нафти і продуктів з неї. Наприклад, тонна нафтопродуктів раніше коштувала на $300-400/т дорожче за тонну нафти, але минулого тижня різниця доходила вже до $650-700/т. Ріст цієї цифри свідчить про підвищений попит в Європі.
Багато учасників ринку запанікували, оскільки минулого тижня оптова ціна пального на українському кордоні перевищила роздрібну вартість дизелю на АЗС, а саме оптова вартість дизелю наблизилася до 90 грн/л. Саме на цьому тлі з’явилися прогнози, що дизельне пальне може подорожчати до 100 грн/л на заправках і вище.
Через дисбаланс між гуртовими та роздрібними цінами на окремих АЗС тимчасово призупиняли або обмежували продаж бензину та дизельного пального.
Latifundist.com: Плюс — за вихідні нафта трохи впала
Олександр Сіренко: Так, з п'ятниці нафта дешевшає. В четвер була $97/бар, прожили п'ятницю, на вихідних знову сталося загострення у США з Іраном. Всі думали, що перетнемо $100/бар, але зараз (28 липня — прим. ред.) в Лондоні $83/бар, мінус 14% за вихідні.
При цьому продукт, а ми говоримо про дизель — $1230/т на біржі, тобто падіння всього $30/т. А це всього 2,5%. Тобто, сировина дешевшає втричі швидше за продукт. Думаю, очевидно, що це свідчить про певний дефіцит на тому ринку, звідки купуємо ми.
Latifundist.com: У якому випадку дизпаливо може бути по 100 грн/л?
Олександр Сіренко: Якщо в Європі затягнуться проблеми з готовими нафтопродуктами, а ми їх бачимо з минулого-позаминулого тижня — тоді так, ми дострибнемо до 100 грн/л, але не перескочимо. Я вірю, що ми не подолаємо цю планку, яка для нас є таким неприємним індикатором.
Я думаю, новий прем'єр Сергій Корецький, котрий багато працював з паливом, якось відреагує. Треба буде щось робити: або з податками і акцизами, або шукати інші можливості, але Україна не має перетнути цю межу.
Latifundist.com: Який прогноз дасте на найближчий час?
Олександр Сіренко: Ми в «Нафторинку» очікуємо, що це тимчасове явище. Це не рекордні ціни — зараз умовно дизпаливо в Європі по $1200/т, а в квітні було і $1500/т. Якби не було цього дефіциту в Європі, дизель з урахуванням ціни нафти мав бути орієнтовно $900/т. Тобто «зайвих» $200-300/т точно є, це мінімум. Відповідно, для нас це десь 10-15 гривень на літрі.
Я прогнозую, що це явище тимчасове. Протягом тижня продукт стабілізується і буде в тій же динаміці, що і нафта. Ну, а за нафту у нас на планеті відповідає одна людина — Дональд Трамп.
Latifundist.com: Як тільки нафта дешевшає — стається ескалація на Ближньому Сході і нафта знов підскакує. Виглядає, наче її свідомо тримають в коридорі $80-100/бар.
Олександр Сіренко: Зверніть увагу: на вихідних між сторонами був черговий раунд ударів, в Ормузькій протоці горить танкер, про це говорять в усіх новинах. А нафта при цьому продовжила падати. Тобто світ вже звикає жити з проблемним «Ормузом». І це головна новина — події навколо протоки вже не обов'язково впливають на ціну нафти.
Але котирування дизельного пального зараз, на жаль, аномально високі. Це, зокрема, пояснюють спекою в Європі. Щоправда, я не зовсім розумію цей зв’язок: кондиціонери ж не працюють на дизелі.
Водночас цифри свідчать, що дизель справді коштує дорого. Я читаю іноземних аналітиків, але ніхто з них не може доступно пояснити, що саме спричинило зростання котирувань.
Latifundist.com: Але дизпаливо можна без проблем купити на кордоні Європи?
Олександр Сіренко: Так, і це важливо: дефіциту дизпалива в бік України немає. Ми продзвонили великих операторів — вони законтрактовані на серпень. Вони розуміють, що в серпні-вересні споживання в нас буде ще більше. Але продукт буде до нас їхати.
Навіть події з танкером скрапленого газу біля Румунії не вплинули на постачання ресурсу в Україну. Тільки компанія, яка постраждала, сказала, що в серпні точно не імпортуватиме паливо, їм треба розібратися, що з постраждалим майном робити.
Але решта операторів сказали, що вводять додаткові заходи безпеки і працюють далі. Так, ці заходи трошки здорожчують ресурс, але не критично. Для розуміння, на півдні України дизель пропонують в опті по 89 грн/л, і така ж ціна на заправках.
Latifundist.com: Аналітики паливного ринку кажуть, що росіяни зараз «пилососять» ринок ЄС, бо свого дизелю в них поменшало через удари Сил оборони України. Може проблема в цьому?
Олександр Сіренко: Я б не сказав, що вони прямо «пилососять» ринок. Санкції ніхто не скасовував. Якщо з’ясується, що серед бенефіціарів компанії, навіть через кілька фірм-прокладок, є особи російського походження, європейські контрагенти не працюватимуть із нею, аби самим не потрапити під санкції. Тому масштабно росії скуповувати ресурс складно.
Однак один такий випадок ми, на жаль, зафіксували. Турецькі покупці буквально з-під носа перекупили танкер із 50 тис. т дизельного пального, який прямував до узбережжя Румунії. Частина цього ресурсу мала потрапити в Україну. Цю інформацію я підтверджую.
Туреччині це паливо, найімовірніше, не потрібне. Формально покупці можуть заявити, що придбали його для внутрішнього споживання, однак наші джерела повідомляють, що вантаж може зрештою потрапити до країни-агресора.
Latifundist.com: РФ випускає більше дизелю, ніж бензину, і з дизелем в них наче краща ситуація. Якщо наші удари продовжуватимуться, росіяни «тягнутимуть» більше дизеля з Європи?
Олександр Сіренко: Дизельним пальним Росія поки що забезпечена. Будемо сподіватися, що ситуація для неї погіршиться, однак наразі гострого дефіциту дизелю там немає, хоча експорт цього виду пального вже обмежили, принаймні офіційно.
Дизельного пального РФ виробляє більше, ніж споживає, і близько половини обсягів раніше спрямовувала на експорт. Тому заборона експорту в цьому випадку є радше запобіжним заходом: внутрішні запаси в країні ще залишаються.
Росія, як і США, є переважно «бензиновою» країною: населення здебільшого користується автомобілями на бензині. Саме з бензином у них виникли проблеми, оскільки нафтопереробні заводи зараз не встигають забезпечувати внутрішній попит через українські далекобійні санкції. Тому РФ звернулася по додаткові обсяги до Китаю, Індії та Казахстану.
Водночас, на мою думку, вплив Росії на європейський ринок дизельного пального залишається мінімальним. Не схоже, що вона активно шукає дизель у ЄС. Якби в РФ виник серйозний дефіцит цього ресурсу, ми справді відчули б це через зростання цін. Якщо ж російські покупці не придбали необхідні обсяги в Європі, ймовірно, вони знайшли їх у країнах, де менше зважають на санкційні ризики.
Latifundist.com: Новина дня — що від Харкова до Полтави повністю знищені АЗС. Власник закладає їх відновлення в ціну палива, і ось воно вже дорожче 100 грн/л, вірно?
Олександр Сіренко: Поки я не чув від великих операторів, щоб вони аргументували вищі ціни знищенням заправок. Хоча від маленьких таке чув.
Але якщо закладати розбиті АЗС в ціну палива — виходить, у прифронтових регіонах буде дорожче пальне. Це неправильно, і я сподіваюсь, що до цього не дійде. Але ймовірно, що коли ринок розвернеться вниз, то мережі кілька днів не будуть знижувати ціни, мотивуючи це необхідністю відновити заправки.
Latifundist.com: Але ж і з розбитими заправками треба щось робити.
Олександр Сіренко: Думаю, держава могла б дещо «посунутися» в податках, щоб у власників АЗС залишилися кошти хоча б на їхній захист.
Моя пропозиція залишається незмінною. З 2024 року АЗС сплачують новий податок: так званий податок на прибуток у розмірі 60 тис. грн з кожної заправки. Можна визначити зону, наприклад, у межах 100 км від лінії бойового зіткнення, і звільнити розташовані там АЗС від цього податку.
Це незначні кошти, але вони могли б стати хоча б частковою компенсацією витрат на безпеку: встановлення сіток проти FPV-дронів або більш серйозних засобів захисту - габіони та інші укріплення від «шахедів» і «ланцетів».
Такий захист коштує недешево. За нашими підрахунками, на одну заправку в середньому потрібно близько 2 млн грн. Ці гроші все одно треба десь брати, і я б дуже не хотів, щоб витрати перекладали на споживачів через ціну кожного проданого літра пального.
