Казахстан не планує змінювати економічні відносини з Україною
Влада Казахстану не має наміру змінювати погляди з Україною, навпаки проводить паралелі між економіками двох країн та має наміри щодо подальшого обміну досвідом та співпраці країн.
Про це каже надзвичайний і повноважний посол Республіки Казахстан в Україні Дархан Калетаєв у матеріалі «Україна і Казахстан — три питання про політично-аграрну взаємодію» на Agropolit.com.
Повідомляється, що двосторонні відносини між Казахстаном та Україною залишаються стабільними. Відтак, МЗС Казахстану та Посольство випустили офіційні заяви, головний посил яких в тому, що всі зобов'язання, які взяв на себе Казахстан, залишаються в силі.
«Навколо наших відносин були різні інсинуації, але ніщо не може зруйнувати наші історичні та людські зв'язки. Вони будувалися століттями, за ними стоять наші предки. Тому просто по-людськи, емоційно є впевненість у збереженні добрих відносин», — йдеться у блозі МЗС Казахстану.
У повідомленні йдеться, що після зниження товарообігу у 2020 році до $784 млн зараз спостерігається зростання. За результатами тільки десяти місяців 2021 року цей показник далеко перейшов межу $1 млрд. Очікується, що товарообіг між країнами зросте принаймні 1,5 раза.
«На жаль, між нашими країнами є транспортно-логістичні проблеми. Вони були і раніше, і в один момент їх не вирішити, тим більше, що вони впираються в політичні питання», — додали в блозі.
Читати по темі: Товарообіг між Україною та Казахстаном найбільший за останні 5 років
В МЗС Казахстану та Посольстві провели паралелі показників виробництва тваринництва та рослинництва двох країн та акцентували, що Казахстан і Україна прагнуть зіграти роль продовольчих хабів на світовому ринку.
«Зараз для наших країн актуальною є протидія продовольчій інфляції. У постпандемічний період відбувалося відновлення економік двох країн. При цьому відбувалося зростання цін на продовольство. Це елемент зростання споживчих настроїв. Тому необхідно дивитися продуктові ніші, в яких ми могли б одна одну взаємодоповнювати», — йдеться в блозі.
Повідомляється, що Казахстан буде працювати над тим, щоб підвищувалася якість статистичних показників та знижувати витрати. Серед основних завдань влада виділяє приєднання України і Казахстану до Рамкової кліматичної Конвенції ООН.
«Цікавий досвід України з впровадження систем крапельного зрошення. Думаю також, що досвід Казахстану вартий уваги з погляду вдосконалення системи субсидування і підтримки виробника. Україна може запропонувати технології, цифрові рішення», — додає Дархан Калетаєв.
Нагадаємо, протести в Казахстані позначилися на нафті, а не на зерні. Девальвація валюти в Казахстані була несуттєвою. Зважаючи на зниження врожаю пшениці в Казахстані у 2021 році та активні імпортні закупівлі російської пшениці з початку поточного сезону, зерно з Казахстану навряд чи активно пропонуватиметься на світовий ринок.
