На півночі Китаю пішли найсильніші за 60 років дощі, врожай кукурудзи гниє на полях

Сильні дощі на півночі Китаю зірвали жнива кукурудзи та залишили її гнити на полях, створюючи тиск на постачання зерна у час, коли торговельні відносини загострюються, а імпорт скорочується. Про це пише Bloomberg.

Підписуйтесь на наш YouTube: топи агрохолдингів без краваток

За даними Національного кліматичного центру, провідні провінції з виробництва кукурудзи, зокрема Хенань і Шаньдун, пережили найдовший та найсильніший сезон дощів за шість десятиліть. Північний регіон забезпечує принаймні 30% загального виробництва кукурудзи Китаю, але деякі поля занадто перезволожені для збору врожаю, повідомляють державні ЗМІ. Існує ризик, що кукурудза, яка вже зібрана, може запліснявіти.

Більшість кукурудзи в Китаї використовується для кормів для тварин, хоча її також споживають у вигляді снеків і переробляють на етанол для змішування з пальним. Країна дедалі більше залежить від власного виробництва, скорочуючи закупівлі у таких країнах, як США, щоб підвищити продовольчу безпеку.

Це створює вразливість, особливо на тлі змін клімату та зростаючої непередбачуваності погоди. Імпорт цього року впав на 93% — до менш ніж 1 млн т.

«Майже немає запасів для покриття втрат виробництва», — зазначили в Sitonia Consulting Co.

Фермери поспішили продавати свіжозібраний врожай, а не зберігати його, чекаючи погіршення якості. Це призвело до зниження цін, які впали понад 3% цього місяця в Хенані. Уряд також відреагував, виділивши 484 млн юанів (≈68 млн доларів) на підтримку сушіння зерна та осушення полів, серед інших заходів.

Інші культури також постраждали — від сої до арахісу. Збір осінніх зернових в Китаї завершено лише на 70%, тож повний вплив дощів на якість і кількість врожаю ще оцінюється.

Читайте також: росія вперше стала головним експортером кукурудзи в Китай. До війни це місце було за Україною — пояснюємо, як це сталося

  • В ASAP Agri прогнозують, що українські експортери цьогоріч зможуть відправити до Китаю не більше 700 тис. т кукурудзи.

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2025 р.