Вперше в історії України внутрішня переробка сої та ріпаку фактично наздоганяє експорт і навіть починає його випереджати — Блажко
Сезон 2025/26 уже перетворюється на один із найпоказовіших і найсуперечливіших для українських ринків сої та ріпаку. Уперше за багато років він чітко розділився на два табори: переробники працюють на максимальних за цих ринкових умов обертах, тоді як експортери переживають найслабший старт сезону за тривалий час. Про це розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко в коментарі Latifundist.com.
Україна переробила близько 970 тис. т ріпаку за липень–листопад і 860 тис. т сої за вересень–листопад. Для порівняння, експорт у відповідні періоди становив 1,2 млн т ріпаку та 650 тис. т сої.
«Вперше в історії України внутрішня переробка фактично наздоганяє експорт і навіть починає його випереджати — для ринків, які традиційно були орієнтовані на зовнішні поставки, це справжня зміна парадигми», — зазначає Блажко.
За її словами, ключові причини цього зсуву комплексні. Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак на початку вересня одразу знизило привабливість поставок для трейдерів. Затримка збиральної кампанії обмежила доступність сої у перші місяці сезону. Імпортери в ЄС поводилися обережно через невизначеність навколо імплементації EUDR.
Додалися проблеми внутрішньої логістики до портів і загальне скорочення виробництва олійних — особливо соняшнику, який у 2025/26 МР, за оцінками ASAP Agri, може показати найнижчий врожай більш ніж за десять років. У таких умовах заводи змушені активніше шукати альтернативні джерела сировини, і саме ріпак і соя виступають головними «рятівниками» завантаження потужностей, зауважує Блажко.
За липень–листопад експорт ріпаку скоротився більш ніж удвічі. Врожай, хоч і нижчий, зменшився лише на 200 тис. т — до 3,3 млн т — і не може пояснити такого провалу. Основний удар завдало саме мито, яке фактично вибило з календаря пікові місяці сезону: у серпні експорт становив 486 тис. т проти 879 тис. торік, у вересні — 236 тис. т проти 673 тис. ЄС також скоротив закупівлі на тлі високого імпорту австралійської каноли та власного гарного врожаю: 1,1 млн т проти 2,2 млн т за аналогічний період минулого року.
«Ще драматичніша картина — на ринку сої. За вересень–листопад експорт упав майже втричі порівняно з 1,7 млн тонн минулого сезону. Найбільше скоротилися поставки до ЄС, Пакистану та Єгипту. Туреччина поки тримає позиції, але і там зменшення помітне», — говорить Блажко.
На ситуацію тиснули одразу кілька факторів: конкуренція з американською соєю, невизначеність із EUDR, 10% мито та нижчий врожай — цього року ASAP Agri прогнозує 5,6 млн т проти рекордних 7,1 млн т торік. У результаті експортна модель стала значно менш привабливою, тоді як внутрішній ринок навпаки активізувався.
«На тлі прогнозу ASAP Agri щодо зниження виробництва соняшнику в цьому сезоні до 10,4 млн тонн переробні потужності на понад 20 млн тонн на рік виглядають недозавантаженими як ніколи. Заводи змушені шукати альтернативну сировину — і ріпак із соєю закривають цю нестачу бодай частково», — вважає аналітик і додає, що цей сезон може стати історичним.
Переробка ріпаку має всі шанси сягнути рекордних 1,4 млн т проти 490 тис. т торік, а переробка сої — піднятися до 3 млн т, додавши ще 200 тис. т до минулорічного обсягу, уперше перевищивши експорт, який прогнозується на рівні 2,2 млн т.
Блажко додає, що цього року переробники часто виглядають привабливішими для виробників, навіть попри те, що експортери готові пропонувати вищу ціну. Причина проста: у сезоні дефіциту сировини вирішують не лише цифри, а й швидкість розрахунків, логістична простота та стабільність попиту — а за цими параметрами переробники поки що беззаперечно попереду.
«Сезон 2025/26 лише набирає обертів, але вже зараз видно: він може стати поворотним для українських олійних. Внутрішня переробка дедалі активніше витісняє експорт, а баланс сил на ринку зміщується на користь заводів. Чи це одноразовий сплеск, чи початок великої трансформації галузі, покажуть найближчі роки», — підсумувала Блажко.
