Неможливо повноцінного забезпечити рослини калієм лише за рахунок кореневого живлення — думка

Достатнє калійне живлення культур у критичні фенофази — важлива складова у формуванні врожаю усіх без винятку сільгоспкультур. Однак досягнути цього лише за рахунок кореневого живлення неможливо, попереджає керівник відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії Ukravit Сергій Адаменко.

У нинішніх посушливих умовах не зовсім коректно говорити про високу забезпеченість ґрунтів України обмінним калієм, пояснює він. Питання в тому, чи доступний цей калій рослинам. 

«Хоча понад 50% ґрунтів України мають підвищений і високий вміст обмінного калію, він не завжди може успішно споживатися культурами, оскільки 78% калію  із ґрунту надходить до кореневої системи за рахунок дифузії. Тобто основне джерело надходження калію – це дифузія, рух калію від високої концентрації до низької, що виникає біля кореневої системи. А для цього необхідний оптимальний вміст продуктивної вологи в ґрунті», — пояснює він.

При цьому науковцями встановлено, що, якщо вологість ґрунту становить менше 60% від найменшої вологоємності (в перерахунку на абсолютно суху масу), то споживання калію культурами знижується на 15–45%, а за вологості ґрунту 40%  –  на 40–70%. Впливає на засвоєння калію і його співвідношення між магнієм та кальцієм. Однак ідеальне співвідношення K:Mg:Ca є швидше винятком, ніж правилом для українських ґрунтів. Тому протягом вегетації польові, плодові та овочеві культури рекомендується позакоренево підживлювати легкозасвоюваними калійними добривами, додає Сергій Адаменко.

Для забезпечення культур калієм він рекомендує позакоренево підживлювати їх добривом «Авангард NPK Калій» у нормі 1,5-2,0 л/га. Цитрат калію (400 г/л К2О) у його складі забезпечує швидке (1-2 години) засвоєння калію через листкову поверхню, а амінокислота L-пролін усуває стреси і відновлює нормальну життєдіяльність рослин. рН добрива становить 6.5-7.5, що забезпечує стабільність робочих розчинів із ЗЗР та іншими добривами «Авангард».

Також його застосування поліпшує фотосинтез, стійкість культур до посухи та інших стресів, підвищує тургор клітин, сприяє більш продуктивному використанню води, регулює процеси дихання, а також підвищує стійкість до борошнистої роси, іржі та парші, зміцнює клітинну стінку та знижує ураженість бактеріозами.

Читайте також: Для розвитку склеротиніозу вирішальне значення має вологість ґрунту — Ukravit

Олексій КозаченкоLatifundist.com, 2026 р.