Жнива в розпалі, врожай хороший, але пшеницю і ячмінь поки притримують. Хто кого «пересидить»: фермер чи трейдер?
Джерело фото: Latifundist.com
Продажі врожаю в першій декаді липня виглядають не надто «спекотними»: ліквідність пшениці, ячменю та гороху невисока, а за кордоном їх купують ситуативно і невеликими партіями. Причина штилю — аграрія не влаштовує поточна ціна, тому врожай продають потроху, в основному для поповнення оборотних коштів.
Дійсно, восени ціни будуть кращі. Але є і аргументи проти тримання зерна до осені. Невідомо, в якому стані тоді будуть порти, чи «подужає» логістика великий вал врожаю, вже з серпня виросте тариф залізниці, а з минулого сезону накопичились рекордні залишки. Трейдер, брокер і аграрій будують свою стратегію на цих факторах, а Latifundist.com розповідає, як вони працюють з новим врожаєм.
Гарні новини з жнив — аргумент продавати зараз?
На ринку ранніх зернових немає ажіотажу ні серед покупців, ні серед продавців, писав на початку липня телеграм-канал «Аналітичний батон». При цьому між заявками на купівлю і продаж є значний спред, що свідчить: «вниз ринок сунуть більше ідеями, ніж реальним валом продажів». Простір для подальшої просадки цін виглядає обмеженим в умовах стриманої пропозиції.
«Схоже на те, що у трейда закінчуються аргументи, а на розповіді про гарний врожай вже мало продавців ведеться. Гарний врожай, питань не має, а у світі що там? Якщо ячмінь +/- на рівні минулого року, то з пшеницею буде «напряг» у світі. Тому, бажаючі фіксувати пшеницю починають закінчуватися», — зазначає блогер.
В липні починається змагання «хто кого пересидить» між продавцем і покупцем зерна, пише він. При цьому агровиробники можуть протриматись довше за трейдерів.
Продажі пшениці, гороху та ячменю йдуть повільно, підтверджує брокер Володимир Левковський. На ринок виходять аграрії, яким потрібні кошти для закриття зобов'язань перед банками чи партнерами, або фермери без потужностей зберігання. Всі інші, хто не обмежений поточними договорами, чекають кращої ціни. З іншого боку, деякі трейдери вже відкупили раніше законтрактовані об'єми, і тимчасово призупинили закупівлі.
На пшеницю, ячмінь і кукурудзу зараз попиту майже немає, уточнює власник та трейдер Taurus Trade Михайло Тимощук. Попит з-за кордону ситуативний: наприклад, Єгипет купує кілька костерів пшениці, щоб «перебитися» деякий час, але системних закупівель немає.
«Зараз трейдер бачить, що краще просто почекати і не торгувати, щоб не фіксувати збитків. Немає сенсу йти в завідомо ризикові угоди чи брати невигідні контракти — скоро ринок все одно все розставить по своїх місцях».
Зараз на ринку пшениці, ячменю і гороху діє «ведмежий» тренд, додає він. Те саме і по кукурудзі, яка в Україні трохи «підгоріла» через посуху, але перспективи має досить непогані. Тому в гру «пересидіти один одного» зараз грають обидві сторони: аграрії свідомо не продають врожай з поля, але і трейдери не поспішають фіксувати обсяги і брати великі «шорти».
За його словами, всі очікують результатів збору ранніх зернових в Чорноморському регіоні, зокрема Румунії і інших регіональних країнах ЄС, Туреччині, Росії. Саме російський врожай пшениці і ячменю скоро почне масово надходити на світовий ринок і «збивати» ціни.
Пшениця: далі буде дорожче?
Найкращу ціну для пшениці ще варто почекати, уточнює Михайло Тимощук. Але якщо потрібно продавати зараз — є сенс зробити це якомога швидше, поки на світовий ринок лише починає надходити російський товар. Цей момент дещо відтермінували удари Сил оборони України по нафтопереробці країни-агресора та короткі затримки збиральної кампанії.
«Країни, які можуть без ризику санкцій купувати російський оріджин (походження), чекають «хендіки» з дешевшою пшеницею з Росії. Їх чекають єгиптяни, алжирці, турки, тунісці, лівійці — багато країн. А поки чекають — купують невеликі костери. Тому це фактор, через який ціна на пшеницю скоро буде падати. Тому якщо треба зараз — є сенс продавати, поки ще не вийшла «рашка» зі своїм колосальним об'ємом»
«ТАС Агро» притримує зібрану пшеницю, розповідає директор його комерційного департаменту Антон Жемердєєв.
«Врожай зібраний вже з дорогим дизпаливом, і очікується подальше зростання вартості логістики, як і тарифів «Укрзалізниці». Той рівень цін, який є на сьогодні, неприйнятний в нашій стратегії. Виходячи з потреби нашої логістики та кешфлоу, можливо, частину врожаю пшениці ми зафіксуємо. Ми очікуємо позитивну динаміку, коли розгорнуться всі фактори остаточного формування ціни, які ще, на нашу думку, не повністю реалізовані».
Зараз на ринку пшениці дещо спекулятивна динаміка, додає він. Трейдер хоче згенерувати свою маржу, тому зараз є стійкий спред близько $4-5/т між цінами на базисах DAP і FOB. Тобто трейдер бачить ліквідність і знижує ціну на базисі DAP, бо хоче отримати маржу за рахунок продажів на базисах FOB і CIF.
З іншого боку, попит на традиційних для України ринках збуту зараз дійсно є достатньо низьким, уточнює експерт. Продати «хендісайз» чи «панамакс» фуражної пшениці за прийнятними цінами — складна задача. Проте погодні ризики, фактор явища El Niño, неврожай в США, високі температури в Європі, рекордні очікування в Росії та Румунії, реальний перебіг жнив — всі ці фактори ще вплинуть на динаміку цін в найближчі місяці.
Крім того, південь України зараз показує рекордний врожай пшениці, причому переважає продовольча пшениця, наголошує Антон Жемердєєв. Але це лише початок жнив, і лише південні регіони. Не варто забувати, що в західних областях пшениця і інші ранні культури частково «згоріли».
За його словами, «ТАС Агро» чекає, поки в Європі відбудеться переоцінка спреду між пшеницею та кукурудзою.
«Потрібно дивитися на рекордний спред між пшеницею і кукурудзою, на європейській біржі MATIF це €30/т. В певний момент європейський споживач перейде на покриття потреб в кукурудзі за рахунок фуражної пшениці. В цей момент з'явиться додатковий попит, який створить кращу ціну. І тоді на нас не впливатиме російський фактор, бо РФ не може торгувати на Європу. Відповідно, ЄС — це буде наш ринок по пшениці».
Ріпак торгується жваво, ячмінь і горох — не дуже
Ситуація з ячменем подібна до пшениці, розповідає Михайло Тимощук. Тут менше впливає російський фактор, але і менший попит.
«Китай виходить на ринок, купує кілька партій ячменю — і все, попит знову обмежений. Ось виходить Ізраїль або Лівія, які готові купити костер на 10 тис. т по $223-225/т. Фрахт туди десь $30-33/т, плюс додаткові витрати це $193-194/т FOB. Наші трейдери $200+/т. Якщо далі не буде серйозного попиту з боку Китаю чи Саудівської Аравії — навряд чи ціна буде рости».
Разом з тим, в сусідній Румунії є невелика «гарячка» по закриванню «шортів» на ячмінь. Там він дорожчий за український приблизно на $5/т, але і фрахт дешевший на ті ж $5/т через менші ризики для власників. Румунський ячмінь купує Європа, тому що ставки розмитнення там менші за українські. До того ж, український ячмінь обмежений квотами для покупців з Європи. Як результат — ячмінь з Румунії на країни ЄС зараз рахується краще за український.
Ліквідність українського ячменю ще може підвищитись по ходу жнив, уточнює він. Зараз статистику формує ячмінь з південних областей, де традиційно нижча врожайність. Але і там врожайність в півтора рази краща за минулорічну. Якщо не буде критичних опадів, які спровокують хвороби рослин, ячмінь з західних і північних областей теж має бути з хорошою врожайністю. Відповідно, це дасть більший простір для маневру при його реалізації.
Горох з України поки не має перспектив, додає трейдер.
«Горох падає вже досить давно. Починався з $295/т Італія, зараз вже є пропозиція по $265/т Італія, і ніхто брати не хоче. В Іспанії готові брати по $260/т. Попиту на горох, чи причин, чому він може зрости, я в найближчий час не бачу», — Михайло Тимощук.
Натомість на ринку ріпаку зберігається динаміка, підкреслює Антон Жемердєєв. Після перемир'я на Близькому Сході ріпак втратив $30-35/т на біржі Euronext через зниження котирувань нафти, але зараз ціни на базисі CPT поступово відновлюються.
«Для виконання наших планів по логістиці, частину ріпаку «ТАС Агро» продає поступово після збору, залежно від динаміки зростання цінової кон'юнктури. Частину залишаємо на другу хвилю, яка почнеться в жовтні-листопаді. Керрі, або різниця в ціні на ріпак на MATIF між серпнем і вереснем складає приблизно €10/т. Різниця покриває витрати на зберігання, і дає можливість отримати час для фіксації більш привабливого рівня ціни».
Фактор Росії — не лише демпінг врожаєм, а і постійні обстріли
Продажі врожаю мають спиратися на фінансову модель господарства, уточнює Володимир Левковський. Аграрій порівнює поточну ціну з тим, скільки вклав в вирощування культури, яку заклав маржу, інші видатки. Після цього він приймає рішення: продавати врожай або притримати. Тенденція така: тримаєш довше — заробляєш більше. Війна доповнила її: тримаєш довше — ризикуєш більше, причому ризики лише ростуть останні кілька років.
Україна в цьому сезоні вже стикнулася з проблемою аномально великих залишків врожаю, нагадує він. Тому адекватна стратегія — дозований продаж сільгоспкультур, щоб господарство отримувало постійні валютні надходження.
Володимир Левковський
брокер
«Досвід останнього року показує, що всім буде досить складно. І головне зараз — протриматися ще кілька років. Тому не слід розраховувати на супер дохідність і ефективність агробізнесу, і поки є можливість везти зерно в порт — треба це робити. Але тут кожен аграрій рахує сам для себе цей момент, коли ціна найкраща, а ризики найменші».
Аграрій має зважати не лише на ризик ударів по портах, тепловозах і елеваторах, підкреслює він. І великий вал врожаю стане не тільки джерелом прибутку, а і проблемою. Вузьким місцем для експорту може стати не тільки фізичне знищення логістики, а і взагалі її доступність.
Дуже ймовірно, що скоро більшість фермерів побачать: ціна на врожай підросла до прийнятної, пояснює власник Taurus Trade. Тоді всі масово поїдуть в порт, і логістика може просто не витримати. Може повторитись сценарій 2022 року, хоч і в значно менших масштабах. При хорошій світовій ціні зерна логістика почне «з'їдати» все більшу частку в вартості зерна, але на елеваторі та в порту пропонуватимуть набагато менше на базисі CPT.
Цей фактор може і не спрацювати в 2026 році, але його потрібно обов'язково закладати в стратегію продажів, констатує Михайло Тимощук.
