47 тис. га землі, 200 тис. свиней, більше 12 тис. голів ВРХ і мрія про мільйон одночасного утримання птиці — «Агропродсервіс» нарощує потужності
Джерело фото: Facebook
«Багато компаній висівають демо-ділянки. Кажуть: «От наше насіння, наші технології, засоби захисту, регуляції, стимуляції тощо». Ми не робимо цього. Ми започаткували форум «Нове зернятко», щоб на одному агрофоні, на одному полі було представлено максимум підприємств, які не бояться конкурувати, які пропонують нашому українському агросектору найкращі технології», — каже засновник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський.
Вже восьмий рік до села Настасів, що на Тернопільщині, з'їжджаються аграрії з усієї країни на Форум аграрних інновацій «Нове Зернятко». Цьогоріч він зібрав більше сотні компаній і кілька сотень учасників. Немало з них приїздять до Настасова не перший рік.
Перлина Поділля
«Щороку приїжджаємо сюди перейняти трохи досвіду. А тут є чому повчитися. Особливо по зернових культурах, зокрема, пшениці», — каже Микола Побережний з СФГ «Оріон-А» і додає, що компанії «Агропродсервіс» поталанило з землею.
Поля компанії, а це 47 тис га в обробітку, розкинулися переважно на рівнинній місцевості. До того ж потужне тваринництво забезпечує вдосталь органіки для підживлення рослин і збагачення хімічного складу грунтів.
«Не так як наше все Поділля — то горб, то яма, то плоскогір'я... А тут прекрасна площа і для посівів, і для техніки, і для зяблевої оранки умови ідеальні. До того ж тут чорнозем. Оці землі на Тернопільщині — просто перлина», — каже Микола Побережний.
Ювілейний 2024-й
Організатори «Нового зернятка» не приховують, що кілька років поспіль через ковід та війну, масштабних заходів не проводили. Та й цього разу не знали, скільки партнерів відгукнеться, чи приїдуть люди. Але провести Форум все-таки вирішили, адже цього року компанії виповнюється 25 років.
Засновник компанії, а нині — нардеп і секретар аграрного комітету Верховної ради, Іван Чайківський згадав, як складно було в перші роки.
«Ввечері, години до 11-12, ми налаштовували процеси на нічну зміну, щоб техніка — Т-150, Т- 174, Т-175 — працювала. А через кілька годин повертаєшся на поле і бачиш, як трактори стоять, мов танки на війні, по всьому полю: в того те поламалося, в того се… То були складні часи. Техніка була ненадійна. Неможливо було з такою технікою далі розвиватися», — поділився Іван Чайківський.
У 2005 році в компанії пройшла перша модернізація, взяли кредит, купили перші комбайни, сівалки, компактори.
Аби нагадати, як все починалося, господарі заходу поряд із новою сучасною технікою виставили трактори та борони тих часів. Комбайну «Нива», звичайно, теж знайшлося місце в «ностальгічній» частині експозиції.
На людей подивитися, себе показати
Взагалі уся вона була умовно поділена на кілька секторів. Компанії «Агросем» та «Агроструктура» привезли зразки сучасної сільгосптехніки.
«Завод Кобзаренка» привіз свою найбільшу розчинно-заправну станцію РЗС-30, яка вміщує 30 кубів розчину.
Євген Христенко
керівник відділу збуту по Україні
«Завод Кобзаренка»
«Ми беремо участь в цьому форумі вже не перший рік. Ця бочка для того, щоб змішувати хімію, перевозити її, а також заправляти оприскувачі. Заправка нашою станцією відбувається за 5 хвилин».
Він висловив надію, що після їхньої участі у заході вироби заводу продаватимуться ще краще.
«Асортимент таких бочок у нас дуже великий. Вони розділяються на категорії: під маточний розчин і під робочий. Робимо на 3 куби, 6, 10, 16, 20 і це найбільша — 30-кубова. Тому в нас є бочка для будь-якого фермера, для будь-яких потреб», — розповів Євген Христенко.
Він також додав, що з 4 червня техніка «Заводу Кобзаренка» підпадає під 25-відсоткову компенсацію за державною програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Виробник з Кропивницького, ВК «Технополь», також демонструє новиники.
«На цьому форумі в нас дві одиниці техніки: новинка, яку ми випустили 2024 року, — Вольта ЛС-9000 living soil, в перекладі — живий грунт. Вона призначена для перебивання поживних рештків, мульчування грунту, для вирівнювання, закривання вологи. А також 6-метровий агрегат-інєктор Yukon, який дозволяє підсилити дію добрив, які ви вносите в ґрунт», — кажуть у компанії.
Біля наметів компаній-дилерів і виробників агрохімії теж людно. Особливо гості цікавляться новими біопрепаратам. Адже, як свідчать самі агрономи, бур'яни стають все більш резистентними до пестицидів, тому потрібні нові рішення і технології.
На окремому майданчику — виставка тварин. Корови Голштинської та Джерсійської порід, свині ( з 2009 року господарство отримало статус племінного заводу з розведення свиней породи Ландрас), курі-бройлери, індики.
«За останні роки ми наростили потужності нашого м'ясного та молочного скотарства. Сьогодні в нас на утриманні 12,5 тис. голів худоби, в тому числі 5 тис. корів. За останній рік ми вийшли на рівень щоденного продажу 165 т молока і по цьому показнику утримуємо другу позицію в Україні.Також продовжуємо залишатися лідером в галузі свинарства. Потужність утримання складає майже 200 тис. голів. Продовжуємо розвивати птахівництво. Наша ціль — одночасне утримання мільйона птиці».
Іван Чайківський розповідає, що вони вирішили зібрати на одному майданчику найкраще: сільськогосподарську техніку, технології, які застосовуються в українському аграрному секторі, продемонструвати кращі породи худоби і птиці.
Іван Чайківський
засновник «Агропродсервіс», народний депутат України
«Це той майданчик, де фермер, помацавши руками, подивившись, як воно є, може прийняти для себе ключове рішення. Наша компанія має можливість, зорганізувавши сотні інших підприємств, поділитися всім тим».
До речі, усі кошти, які були зібрані з учасників форуму, а це — 4 млн грн, плюс 8 млн грн від «Агропродсервісу» передали в благодійний фонд для придбання 10 автомобілів підвищеної прохідності для батальйону «Азов». З метою допомоги армії під час форуму провели також благодійну лотерею та погасили спеціальну ювілейну поштову марку.
«Компанія «Агропродсервіс» є головним донором благодійного фонду «Покрова», який я заснував ще в 2012 році. Я хочу сказати нашому бізнесу: не військовим ми допомагаємо, ми допомагаємо собі, своїм родинам», — каже Іван Чайківський.
За останні 2,5 роки компанія на допомогу українському війську надала понад 100 млн грн.
В полях
Виїзди в поля супроводжував головний агроном «Агропродсервіс» Роман Віннічук. Він розповів, що в компанії використовують пятипільну систему посівів, і детально зупинився на кожній культурі: які були попередники, як сіяли, чим підживлювали, як боролися з бур'янами…
Завдяки тваринництву, в господарстві мають вдосталь органіки. Минулого року було внесено 450 тис. т, з них 50 тис. т компосту, 400 тис. т гною. І цього року вже мають 20 тис. т готового компосту.
Карта посівів в господарстві змінюється залежно від кон'юнктури ринку. За словами агронома-аналітика підприємства «Західний Буг» Дмитра Кисельова, соя забезпечує $300-400/га чистого прибутку. Якщо в минулі роки в компанії «Агропродсервіс» під сою виділялося 6-7 тис. га, то в цьому сезоні засіяли 9 тис га.
«На цьому полі попередником був ярий ячмінь. Ґрунтообробіток — глибоке рихлення. В минулому році було мало опадів і грунтообробіток було важко зробити. Ми змогли добитися рихлення на глибину 38 см. Для реалізації насіння сої в 2025 році в нас буде Командор, Композитор, Візитор, Сфінкса», — розповів Роман Віннічук.
Озиму пшеницю в компанії починають сіяти по можливості у першій декаді вересня, а от закінчувати доводиться в різні терміни.
«Минулого року посів закінчили 14 жовтня, попереднього — 13 листопада. Рік на рік не попадає. Починаємо висівати з густотою 3 млн. Але якщо пізні строки, стараємся посіви не загущувати. Сіємо 4,5 млн, не більше», — ділиться агроном.
Під горохом у компанії 260 га. Його радять сіяти як можна раніше.
«В цьому році ми закінчили сіяти горох 31 березня. Попередниками були ярий ячмінь і цукровий буряк. Горох — культура хоч і не складна в обробітку, але дуже вибаглива до збирання, підготовки грунту і погодних умов. Наприклад, у 2020 році було багато дощів, насіння не встигло завязатися. Тому хорошого урожаю не було», — зізнається Роман Віннічук.
Насіння від «Агропродсервіс»
«Одна з цілей сьогоднішнього заходу — продемонструвати потужності «Агропродсервіс» в галузі насінництва. Для цього були представлені демо-посіви озимих зернових культур в кількості 54 сорти озимої пшениці, ярого ячменю десь 8 сортів. Ярої пшениці — декілька сортів, більше 10 сортів гороху».
Поряд із насіннєвим заводом розміщена лабораторія, яка кожні дві години відбирає зразки, щоб перевірити основні показники якості, серед яких — абсолютна чистота, енергія проростання і сходження.
«Також наші спеціалісти постійно проводять контроль під час доробки, калібрування, фасування та зберігання вже готового насіння на насіннєвому заводі. Все насіння, яке вирощене на полях «Агропродсервіс», очищене на насіннєвому заводі під контролем спеціалістів, кондиційне, здорове, відповідає всім нормам, що підтверджено сертифікатом якості», — кажуть в лабораторії.
Серед гостей Форуму є ті, що вже багато років є клієнтами компанії.
«З Агропродсервісом працюємо протягом багатьох років. Беремо насіння зернової групи, озимої пшениці. Співпрацею задоволені», — свідчить Василь Бурташ, головний агроном ФГ «Фльонц».
Тваринництво і переробка
Ставку на тваринництво в «Агропродсервіс» зробили вже давно. І саме цей напрям та переробка стали рятівним колом в умовах порушеної війною логістики.
«Близько 60% відсотків продукції, яка виробляється на полях, переробляється в компанії. На комбікормовому заводі, соєпереробному заводі, через тваринництво. Основний ринок реалізації продукції тваринництва — внутрішній ринок. За рахунок диверсифікації, яка давно закладена в нашій компанії, ми практично не відчули, або — мінімально відчули ті речі, які негативно впливали на економіку з початком війни».
Для забезпечення все більш зростаючих потреб у кормах, активно нарощуються потужності комбікормового заводу.
«В минулому році ми купили гранулятор. Який дозволяє робити гранульовані корми для поросят віком до одного місяця, а також повністю перейшли на гранульовані корми у птахівництві», — кажуть у компанії.
М’ясо переробляється та реалізується як у вигляді сирого м’яса, так і у вигляді різних консерв, виготовлених на «Тернопільському м’ясокомбінаті». Це величезне підприємство, яке працювало ще з радянських часів, в 1990-і, як і багато інших, занепало. Тож, придбавши його у кредит, «Агропродсервіс» почав поступово модернізувати виробничі лінії. Тепер м'ясокомбінат не лише переробляє сировину компанії, але й надає свої потужності для компаній, які вимушені були через війну перелокуватися в західні регіони України зі сходу.
Петро Цибульський
спеціаліст з продажів «Тернопільського м'ясокомбінату»
«Кожного року ми оновлюємо асортимент. Цього року ввели сім видів паштетів, «Угорський гуляш», «Солянку», «Язик свинячий по-краківськи»... Можемо виконувати замовлення під будь-яку банку, будь-яку тару».
Реалізують м'ясо та м'ясні продукти через мережу фірмових магазинів «Студія м’яса» та «СМ-маркет». Попит на продукцію зростає. В умовах війни і енергетичної кризи продукти довгого зберігання популярні як ніколи. Розвивається й експорт.
«У нас є багато договорів з різними країнами. Почали працювати з Африкою. Кубою, Азербайджаном. Виходимо на Європу. У нас є всі документи. Якщо немає, доробляємо. До кінця року ми будемо готові працювати практично по всьому світу», — каже Петро Цибульський.
Андрій Баран уточнив, що нині м'ясокомбінат постачає продукти переробки в країни Близького сходу і Африки по програмі ООН.
Експортний напрямок
Взагалі за кордон «Агропродсервіс» постачає як продукцію переробки, так і частково сировину, зокрема — зерно. В минулому маркетинговому році на експорт до країн Євросоюзу пішло багато цукру. Тепер, коли європейську квоту вибрано, освоюють нові ринки. Нещодавно перший контейнер тернопільського цукру відправився на Африканський континент, в Конго.
«Ми вирощуємо досить багато цукрового буряку — в межах 4 000 гектарів. Якось ми підраховували: кожний 50 мішок цукру в Україні був зроблений з нашого буряку. Тепер, думаю, наша доля ще більше зросла. Плюс експортуємо продукцію нашої переробки — соєву олію і соєву макуху».
Читайте також: «Перебрали» квоту в ЄС. Куди експортувати цукор?
В «Агропродсервісі» вже готуються до нових умов, які українське агро отримає разом із вступом до Євросоюзу.
«Ми мусимо вивчати їхні умови, вони непрості. Нас привчали, що при капіталізмі все диктує ринок, але сьогодні бачимо, що є серйозне регулювання і правила гри, яких треба дотримуватися. І ми до цього мусимо готуватися», — каже Андрій Баран.
Іван Чайківський також називає вступ України до ЄС з точки зору функціонування аграрного сектору серйозним випробуванням.
Іван Чайківський
засновник «Агропродсервіс», народний депутат України
«Це — непростий виклик, який ми з вами маємо пройти, захистивши наш аграрний сектор, але таким способом, щоб не нашкодити нашим європейським партнерам. Це завдання з зірочкою».
Прощаючись, господарі і гості висловлювали надію, що наступного року «Нове зернятко» знов буде таким же масштабним і багатолюдним, як колись, коли ми ще не знали, що таке війна. І навіть кращим.
Віолетта Громова, Latifundist.com
