«Перебрали» квоту в ЄС. Куди експортувати цукор?
Джерело фото: Latifundist.com
Не встиг ще й травень добігти кінця, як українські цукровики вичерпали усю цьогорічну квоту на експорт до Європейського Союзу. Кажуть, навіть знов засипали Європу «з горою». «Укрцукор» закликав зупинити експорт до ЄС до 2025 року. Кабінет міністрів запровадив з 1 червня нульову квоту на експорт цукру до Європейського Союзу. Обмеження стосується виключно європейського ринку, інші ринки залишаються доступними для експортерів.
Куди тепер поїде цукор, якого Україна може продавати за кордон до мільйона тонн, абсолютно не утискаючи інтереси внутрішнього споживача? Чому аграрії активно збільшують посіви цукрового буряку? Чого чекати на цукровому ринку у найближчому майбутньому? Latifundist.com дослідив шляхи і перспективи галузі.
Грати за правилами
«Квота до Європейського Союзу перевибрана. Вже завезли 283 тис. т цукру при обмеженні у 262 тис. т».
В зв'язку з перевищенням обумовленої річної норми ввозу українського цукру до ЄС Національна Асоціація цукровиків України терміново звернулась до Кабміну з проханням про встановлення нульової квоти на 2024 рік. Про це Latifundist.com повідомила в.о. голови правління асоціації Яна Кавушевська.
З 6 червня набирає чинності оновлена угода про торгівлю ЄС з Україною. Отже, якщо ми хочемо бути добропорядними партнерами нині і у майбутньому, доведеться приборкати апетити і грати за правилами.
Яна Кавушевська
т. в. о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
«Ми усвідомлюємо, які були складні переговори про продовження угоди про вільну торгівлю ще на рік, і наскільки питання цукру було чутливим. Відповідно, оскільки ми бачимо, що вже експортували той обсяг, який могли експортувати з точки зору ЄС, ми пропонуємо, щоб подальший експорт зупинився до 1 січня 2025 року, коли почне діяти нова квота».
Чому український цукор став каменем спотикання у перемовинах про «зелений коридор» для української агропродукції на на цей рік?
Дмитро Панчук
заступник генерального директора з економічних питань A'SPIK GROUP
«Ми зайшли на європейський ринок, як нецивілізований продавець. Різні компанії бігли одна поперед другої, обвалюючи ціну європейським виробникам. Звичайно, відразу виникло незадоволення і почалися звернення до Європейської комісії про регулювання ринку європейського цукру. Це було очікувано, прогнозовано».
За його словами, в наших профільних міністерствах вже точаться розмови про встановлення з 5 червня 2025 року квот вже в рамках асоціації з ЄС. Тому нині важливо ретельно дотримуватися усіх вимог. В той же час українські цукровики мріють, аби квота на 2025 рік була хоча б на рівні минулого року, і навіть 350-450 тис. т було б чудово.
Як поділити європейську квоту?
Окрема розмова — про розподіл європейської квоти між цукрозаводчиками. Великі гравці сходяться на думці, що вона мала б бути пропорційною виробництву.
«Рік тому ми зверталися з такою ініціативою, але нас не дуже почули. Я вважаю, що кожен повинен мати квоту пропорційно своєму виробництву і, не біжучи наввипередки, цілий рік продавати свій об'єм за нормальними цінами. Це було б добре і для європейців, і для нас».
У власника компанії «Волинь-Зерно-Продукт» Євгена Дудки — своя формула розподілу «солодкого квитка» до ЄС.
Євген Дудка
засновник компанії
«Волинь-Зерно-Продукт»
«На мій погляд, треба взяти статистику по цукрових заводах за три роки та, враховуючи її, ввести квоту між цими заводами. Вона має бути пропорційна середньостатистичному виробництву цукру за останніх три роки. А завод, на основі того, скільки йому здав аграрій, видає цю квоту на нього».
Скільки цукру маємо?
В сезоні 2023/24 в Україні було вироблено близько 1,8 млн т цукру. Середня гуртова ціна за тонну на початку 2024 року складала 23-24 грн/кг. Про це на нараді з питань розвитку цукрової галузі розповів т.в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
За словами Висоцького, для внутрішніх потреб українців щорічно необхідно до мільйона т цукру. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, граничний обсяг експорту цукру у 2023/2024 МР становить до 650 тис. т.
A'SPIK GROUP, до якої входять цукровий завод у Старокостянтинові та «Шепетівський цукровий комбінат» — один з найбільших експортерів до ЄС. В компанії зізнаються, що відтоді, як почалася війна і ЄС відкрив свій ринок, вони переорієнтувалися на нього практично повністю.
З 85 тис. т цукру, вироблених в цьому сезоні, до європейських країн пішло близько 40 тис т. Продукцію A'SPIK GROUP купували Хорватія і Італія, Чехія і Польща, Румунія і Болгарія.
Дмитро Панчук
заступник генерального директора з економічних питань A'SPIK GROUP
«Ми швидко переорієнтувалися на європейський ринок. Мали силосне зберігання, гарну якість, швидко побудували великий фасувальний цех під паперову упаковку. За рахунок якості і європейської фасовки ми мали і гарні ціни, і великий попит з боку європейських покупців».
Фахівці кажуть, що дійсно європейські переробні підприємства більш ніж влаштовує український цукор і за ціною, і за якістю. Він відповідає стандартам ЄС і до певної міри дешевший, ніж у більшості країн Європейського Союзу
Куди тепер поїде український цукор?
Яна Кавушевська
т. в. о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
«Звичайно, європейський ринок для нас є найбільш цікавим як з точки зору ціни, так і з точки зору логістики».
На її думку, після припинення поставок до Євросоюзу продовжиться експорт в ті країни Європи, які до нього не входять, але зацікавлені в українському солодкому продукті. Зокрема йдеться про Македонію, Боснію і Герцеговиину, Чорногорію.
«Ми бачимо, що певні обсяги в ці країни відправлені. І основні напрямки нашого експорту поза Європейським Союзом — це країни Середземномор'я та західна Африка», — повідомила експертка.
Її слова підтверджують і в A'SPIK GROUP.
Дмитро Панчук
заступник генерального директора з економічних питань A'SPIK GROUP
«Тепер цукор відправлятимемо через порти. Працюємо з великими трейдерами. Маємо покупців у Гвінеї та Камеруні».
Ще один з найбільших виробників цукру — компанія «Астарта» — відзвітувала, що першою серед українських компаній почала освоювати ще й ринок Північної Африки. Нещодавно вона завантажила і відправила туди судно з 3 тис. т цукру.
Вячеслав Чук
комерційний директор
«Астарта-Київ»
«Українські виробники готові забезпечувати країни Середземномор’я, Близького Сходу та Азії високоякісним цукром. Тим більше, що цей ринок для нас не новий, а традиційний. Адже до 2022 року майже весь обсяг цукру ми експортували саме на ці ринки», — сказав комерційний директор Астарти В'ячеслав Чук, під час свого виступу на міжнародній цукровій конференції в Дубаї.
Логістичні бар'єри
У питанні відкриття азійських та африканських ринків незручності для українських цукрозаводчиків в більшості пов'язані із аналогічним експортом будь-якої іншої продукції, а саме — часом непередбачуваною логістикою, ризиками і волатильністю тарифів на транспортування.
Яна Кавушевська
т. в. о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
«Якщо ми говоримо про експорт у всіх напрямках, для нас критично важливим є нормальне функціонування одеських портів. А ми всі розуміємо, які там є складності. Традиційним, так би мовити, напрямком для нас могли б бути країни Середньої Азії, але, знову ж таки, через проблеми з логістикою, зараз в тому напрямку активних відвантажень не відбувається».
Вона вважає ринки Середньої Азії дуже перспективними, бо звідти вже надходять сигнали про готовність купувати нашу продукцію. Але поки що такої можливості немає. Виходом з ситуації могла б стати паромна переправа між Чорноморськом і грузинським Поті.
Нещодавно на Саміті експортерів 2024 заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков висловив сподівання, що така переправа може запрацювати вже найближчим часом. І що навіть є кілька потенційних судновласників, а також потенційних перевізників для організації залізничного та автомобільного сполучення «Чорноморськ-Грузія-Болгарія-Туреччина».
А засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт», яка збудувала «сухий порт» на кордоні з Польщею і термінал у Гданську, Євген Дудка розглядає можливість організувати перевезення цукру через Балтійське море. Про це він розповів в інтервʼю Latifundist.com.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Ми зараз акуратно на цю тему дивимося, беремо до уваги баланс цукру, який виробляється і споживається в Україні, і те, що Європа нас обмежить квотою у 320 тис. т. Очевидно, що у нас буде надлишок цукру. Тож ми думаємо про те, аби організовувати його перевезення через Європу транзитом і відвантажувати в кораблі, після чого відправляти на китайський або на інші азійські ринки».
Буряковий бум
Посівна 2024 року в Україні пройшла під знаком збільшення площ під буряком. Це пояснюється кон'юнктурою ринку. За роки війни ринок зернових культур впав, собівартість їх вирощування зросла, багато культур є збитковими, на деяких прибутки зовсім незначні. Зате ринок цукру, в основному за рахунок Європейського Союзу, став досить привабливим.
За результатами опитування аграріїв, проведеного Мінагрополітики, цього року площі під цукровими буряками збільшилися на 17%.
Наприклад, компанія Cygnet збільшила площу цукрового буряка до 4,4 тис. га. В МХП посіви зросли на 120% (до 7 тис. га). ТАС Агро почала займатися буряком в минулому році, а в цьому збільшила площі до 650 га. Агрохолдинг «Епіцентр Агро», який взагалі багато років не вирощував цукровий буряк, цього року посіяв 1,7 тис. га.
Дмитро Панчук
заступник генерального директора з економічних питань A'SPIK GROUP
«З буряком у нас повторюється та сама ситуація, як з гречкою: то ніхто не сіє, то стільки насіють, що потім ще п'ять років знов ніхто не сіє. Кілька років тому ми фермерам пропонували максимально лояльні умови, аби зацікавити їх вирощуванні, а у відповідь чули: «Навіщо нам головний біль з вашим буряком, якщо ми на кукурудзі мільйони заробляємо?». Тепер зовсім інша картина. У 2022 році всі побачили перспективу. У 2023 — підготували площі. А тепер усі сіють».
На цьому фоні компанії A'SPIK GROUP, яка традиційно вирощувала і переробляла буряк, довелося навіть на 30% зменшити його посіви.
«Тому що ми навіть не зможемо переробити той буряк, який бажають фермери доставити нам на переробку в цьому році», — пояснив керівник.
Що буде з цінами?
Експерти в один голос говорять про зниження цін і профіцит цукру у 2024 році. Одним з чинників цього стане Бразилія.
Агенція Unica з посиланням на barchart повідомила, що за 2023/24 МР в Бразилії виробництво цукру зросло на 25,7% — до 42,425 млн т. За прогнозом Conab, в 2024/25 МР в Бразилії виробництво цукру зросте на 1,3% — до рекордних 46,292 млн т, оскільки в 2024/25 МР посівні площі тростини збільшаться на 4,1% — до 8,7 млн га. Це найбільше значення за останні сім років.
«Світовий ринок, а особливо великі виробники цукрової тростини, декларують через високі ціни на цукор, значне збільшення площ під даною культурою. Це може призвести у сезоні 2024 року до значного профіциту цукру і зниження світових цін», — зазначив він в коментарі Kurkul.com.
В A'SPIK GROUP також очікують великого профіциту цукру в цьому році.
«Що буде з цінами — невідомо. Світовий ринок буде приблизно в балансі. На європейському ринку, де завжди був невеличкий дефіцит цукру, в цьому році так само очікується баланс. І без українських виробників. Напевно, останні два роки були піком гарної рентабельності цукрового бізнесу. Далі буде не все так солодко», — кажуть в компанії.
У ПУМБ, який має тривалу історію співпраці з лідерами цукрового ринку, також відзначають, що після п'яти років стабільної та, іноді, надприбуткової діяльності, в наступному сезоні очікується зниження прибутковості виробництва цукру.
«Основним фактором є обмеження експорту до ЄС. Втім, допоки світові ціни залишаються високими, український цукор зберігає конкурентоспроможність на ринках Африки, Азії та Близького Сходу. Надлишкова пропозиція може бути експортована до цих регіонів, хоча з меншою прибутковістю через більші логістичні витрати. А от вже наступний виробничий сезон, який почнеться в серпні-вересні 2025 року, може бути ще більш складним (адже світові ціни можуть розпочати своє зниження)».
У банку зазначають, що готові фінансувати галузь, знають, коли цукровикам необхідні кошти, і коли вони можуть їх повернути, тому пропонують гнучкі графіки отримання та погашення кредитів, котрі максимально відповідають потребам клієнтів.
На Дубайський цукровій конференції, яка у березні зібрала фахівціві з усього світу, об’єктом обговорення була і цукрова галузь України, яка в останні роки відіграла значну роль в формуванні ринку Європи.
Володимир Захарченко
керівник напряму реалізації цукру
«Астарта-Київ»
«Обмеження імпорту цукру з України до країн ЄС може серйозно вплинути як на ціни, так і на загальну динаміку ринку цукру Європи в наступному році. Ці обставини можуть спровокувати нові виклики для українських виробників, які тепер мають знаходити нові ринки збуту та розробляти нові ефективні логістичні маршрути».
Віолетта Громова, Latifundist.com
