Чи буде кому працювати в полях, або Про кризу бронювання працівників агросфери
Джерело фото: Dmytro Smolenko
Українському агросектору конче не вистачає робочої сили. Які є альтернативні рішення для розв’язання питання дефіциту механізаторів та чим це загрожує бізнесу?
За підрахунками KSE Institute, від початку повномасштабної війни український аграрний сектор зазнав $40,2 млрд прямих та непрямих збитків внаслідок бойових дій. Попри брак матеріальних ресурсів, ускладнену логістику, енергетичні проблеми аграрії вистояли у найскладніший період. Стресостійкість, набута за десятиліття, допомогла представникам галузі боротися й побороти наслідки повномасштабного вторгнення та втримати український АПК, а з ним і всю національну економіку.
Однак український агросектор зіштовхнувся ще з однією проблемою — гостра нестача кадрів. Працівники агросектору або виїхали за кордон, або були мобілізовані, або ж добровільно пішли захищати Україну. Більш того, для бронювання співробітника сільгосппідприємство має довести свою критичність державі.
Що ж відбувається з аграрним ринком праці?
Сьогодні на майже кожному господарстві механізатори на вагу золота. Конкуренція за працівників змушує роботодавців піднімати зарплату в агросекторі. За даними Держслужби зайнятості, кількість залучених співробітників у сільському господарстві поступається лише сфері торгівлі та ремонту. Наразі кількість зайнятого населення у сільському господарстві становить 2,7 мільйона осіб. Нині в аграрному секторі дуже потрібні такі спеціальності, як трактористи, комбайнери.
Однак одна з основних проблем нині — це воєнний стан і те, що спеціалістів забирають на війну. Сучасних трактористів потрібно вчити роками, це вже не такі, як були раніше. Як бачимо, з фахівцями велика проблема, їх критично недостатньо. За словами власників аграрних підприємств, трактористи й комбайнери — це не готові танкісти.
«Тракторист знає принцип роботи GPS, знає техніку John Deere і дизель п’ятого покоління, який працює на стандарті Євро-6. Але це не готовий танкіст. Проте в представників ТЦК СП своє бачення. Це дуже болюче і складне питання. Зараз запускають курси перекваліфікації для жінок, але попиту майже немає».
Бронювання працює чи ні?
До проблем торішніх, як-то зростання ціни на всі складові агровиробництва, логістичні труднощі, додалося кадрове питання — фахівців агрогалузі мобілізують до лав Збройних Сил України. Перекрити дефіцит кадрів вдається не всім.
Аграріям потрібно мати гарантії від держави щодо можливості проведення як посівної кампанії, а для цього потрібно мати як всі необхідні матеріальні ресурси, так і кадрові.
Основні проблеми з бронюванням представників агросектору:
- неефективність бронювання працівників;
Фермери скаржаться на неефективність бронювання працівників. Відповіді від міністерства доводиться чекати понад 4 місяці. Через неповноцінне функціонування електронного кабінету запитів на бронювання військовозобов’язаних, аграрії позбавлені можливості вчасно забронювати своїх військовозобов’язаних працівників, що ставить під загрозу функціонування аграрного сектору загалом.
- постійна зміна вимог і зловживання з боку військкоматів;
Представники агросектору зазначають, що виникають кожного разу нові вимоги, незрозуміла процедура оформлення документів. У той час, коли аграрії чекають відповіді від міністерства, вже змінюються умови.
«З перших днів війни було найпростіше забронювати працівників. Просто подавали списки. Навіть якщо були неточності, то все одно отримували бронь. Потім через пів року почалися гойдалки — тих бронюють, а тих ні. Так ще й відбувається зловживання з боку представників ТЦК СП. І навіть після отримання бронювання приїжджають на поле і забирають людей. Ставлять свої вимоги. Переслідують працівників, погрожують їм», — розповідає Руслан Нерода, Agro Import, який обробляє 1200 га в Миколаївській області.
- сільгосппідприємство постійно має доводити свою критичність для України, щоб отримати «бронь».
«Поки заступники міністра АПК України у Лондоні розказують про те, що через 10 років Україна збільшить зростання виробництва зернових та олійних до 150 млн тонн, то в Україні механізаторів забирають з аграрних підприємств на війну. Яким чином вони планують реалізувати цей план, якщо не вистачає людей?».
- немає налагодженої системи роботи між різними рівнями органів влади;
Руслан Нерода
керівник «Ріст Агро»
«Я, як власник господарства, для себе бронювання чекав чотири місяці. І на тракториста так само. Поки підпишуть мобілізаційне завдання, то вже в поле заходити треба. Ніхто не знав тоді, як це правильно зробити. Потім ввели нові зміни — лише з номером мобілізаційного договору можна було забронювати. Потім ці завдання скасували. Кожного разу щось нове і ніхто не знає як правильно все робити. Не знаєш до кого звертатися, щоб відповідно все оформити. Сьогодні так, а завтра так. То райдержадміністрація займається цим питанням, то військкомат, то ще якийсь пункт змінили. На сьогодні я просто не знаю як забронювати людей на подальше».
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України зазначали, що після впровадження електронної системи бронювання запрацює набагато ефективніше та оперативніше.
«На сьогодні ми проаналізували взагалі всю статистику, яка є. Я хочу сказати, що зараз Генштаб ЗСУ почав набагато швидше опрацьовувати інформацію. Крім того, активно рухається «бронь», яка довго була в очікуванні розгляду. Так, там були певні моменти, але коли з’явиться електронна система, то процес відбуватиметься набагато швидше».
Однак проблема з дефіцитом механізаторів у сільському господарстві не зникне.
«Я думаю, що проблема не зникне взагалі, проте буде не така актуально точно найближчим часом. Тому що кількість людей зайнятих, особливо чоловіків у сільському господарству дуже велика. Давайте подивимося, буквально до вересня почекаємо і картина повинна змінитися. Проблема в тому, що війна і є певні спеціальності у сільському господарстві, які для критично важливі для військових. Якщо не буде вистачати військовозобов'язаних, то механізаторів все одно будуть поступово забирати».
Як вирішують цю проблему аграрії, агрохолдинги, компанії з постачання сільськогосподарської техніки?
У більшості компанії мають однаковий підхід до вирішення цієї проблеми — своїми силами закривати потреби у нестачі робочої сили або самостійно сідати за кермо трактора.
- Працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб, навчають їх, але це тривалий процес, особливо щодо професійних механізаторів, бо це ті фахівці, яких і без війни бракувало, адже імпортна сучасна техніка потребує серйозних навичок і знань.
- Намагаються бронювати працівників.
- Залучають до роботи пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві.
- Залучають до роботи працівників-різноробочих і навчають, забезпечують відповідну професійну підготовку, які потім є універсальними робітниками на господарствах.
- Привертають увагу молоді: співпрацюють з місцевими сільськогосподарськими навчальними закладами та коледжами, організовують стажування і відразу пропонують роботу.
- Шукають робочий ресурс завдяки соцмережам: записують відео в ТікТок і зазначають відповідні умови праці на господарстві чи в холдингу.
Руслан Нерода
керівник «Ріст Агро»
«Чесно кажучи, бронювання нічого не вирішує. У мене на господарстві до війни було чотири механізатори. Одного забронювали, але його все одно забрали прямо з поля. Один комбайнер загинув. Залишився один тракторист на 1200 га і різноробочі, які вже стали і камазистами. Виходимо із ситуації своїми силами. На трактор сідають усі, я в тому числі. Але так не повинно бути!».
Так, наприклад, агрохолдинг Inter Agrolab, розмір земельного банку якого складає 30 тис. га, розв'язує проблему з дефіцитом кадрів за допомогою реклами в ТікТоці.
«Я записую відео і вказуємо відповідні деталі роботи. Звісно, ми надаємо документи працівників для бронювання, але, на жаль, не всіх можемо забронювати. Це велика проблема. Але не сіяти чи не збирати врожай не можемо. Тому шукаємо вихід із ситуації як можемо».
Проте всі ці альтернативи — це тимчасове рішення. Аграрії впевнені, що держава повинна бути відкритою і розв’язати питання з бронюванням на всіх рівнях якомога швидше.
«По-перше, держава сказала, що треба підписати мобілізаційне завдання і ми отримуємо статус критичного і важливого підприємства. Відповідно аграрії повинні взяти на себе обов’язок віддати зазначену кількість продукції зібраного врожаю і після цього господарства мають бронювання для працівників. Тобто було якесь порозуміння наче. Ми виконуємо всі зобов’язання, але ТЦК СП мають своє бачення на ситуацію.
По-друге, повинна бути налагоджена система роботи між усіма держорганами. Бо зараз відбувається якийсь хаос», — наголошує Руслан Нерода.
Крім того, аграрії одноголосно запевняють, що садити жінок на сільськогосподарську техніку — це точно не вихід і часи радянщини вже минули.
«Садити жінок за трактори — це повна нісенітниця. Ми ж не в Радянському Союзі живемо. У нас вистачає людей, яким варто піти на фронт. Я маю на увазі а-ля пенсіонери-міліціонери, а-ля прокурори, а-ля СБУ і т.і. Зараз на різних підприємствах та агрохолдингах працюють легально і нелегально люди, яким по 40 років лише, а вони вже пенсіонери. От їх у першу чергу мали мобілізувати, щоб не виникав такий дефіцит робочої сили у сільському господарстві».
Руслан Нерода, директор компанії ТОВ «Ріст Агро», відео-блогер каналу — Agro Import розділяє точку зору Владислава Тютюнника щодо залучення жінок для заміни чоловічої робочої сили в полях. Крім того, додає, що влада повинна чітко визначитися з пріоритетами продовольчої безпеки країни не на словах, а на ділі.
Руслан Нерода
керівник «Ріст Агро»
«Влада повинна визначитися настільки важливі для неї сільське господарство, фермери, аграрії. Якщо так, то люди бронюються без будь-яких умов і роблять свою справу задля забезпечення продуктової безпеки країни і їх ніхто не чіпає. Бо ми аграрна країна, яка годує не лише Україну, а й світ. Агросектор забезпечує їжею, залучає валютні надходження і т.і.».
І також пропонує своє бачення принципу роботи бронювання працівнику аграрної галузі.
Не повинно бути ніяких умов і бронювання повинно відбуватися декларативно, а розмір земельного банку не має великого значення. Головне, щоб підприємство було реальним.
Руслан Нерода
керівник «Ріст Агро»
«Я працюю офіційно і вважаю, що бронювання має відбуватися декларативно. У декларації зазначена кількість працевлаштованих працівників на моєму господарстві. Подаю декларацію, що умовно кажучи, п’ять людей треба забронювати. І ніхто нікого не чіпає, всі працюють. Не повинно бути ніяких умов. Не треба шукати відмовки, що ми повинні залучати студентів і жінок для керування сільськогосподарською технікою».
Також додав, що продовольча безпека важлива для держави лише на словах.
«Кожен державний орган на різних рівнях працює автономно. Немає відповідальної людини, яка б контролювала всі ці процеси. Виходить так, що всі говорять про важливість продовольчої безпеки, але на ділі маємо зовсім інше. Я постійно спілкуюся зі своєю аудиторією, проводжу прямі ефіри, офлайн зустрічі з колегами, то всі скаржаться на неефективну роботу системи. Хтось відповіді досі не отримав , — наголосив він.
Директор компанії «Хавестер» Володимир Іщук зазначає, що також відчули дефіцит механізаторів. Однак не посіяти неможливо, адже продовольчу безпеку потрібно підтримувати.
І розв’язанням проблеми вбачає залучення студентів профільних спеціальностей для роботи на господарстві, стажування для молоді за фахом, навчальні курси, а також співпрацю з іншими підприємствами, господарствами. Адже можливість співпраці з іншими сільськогосподарськими господарствами у вашому регіоні — це хороше альтернативне рішення.
Володимир Іщук
директор компанії
«Хавестер»
«За 22 роки існування до нашої компанії студенти зверталися на практику лише один раз. У нас є великий потенціал і звідки брати ресурс, але ніхто цим не займається. Наше підприємство використовує інноваційні технології точного землеробства, працює на сучасній техніці, є чому вчитися. Звісно, робочих кадрів не вистачає. Жінок точно не варіант залучати до роботи на сільськогосподарській техніці, тим паче імпортної. Під час посівної та жнив залучаємо пенсіонерів, шукаємо різні варіанти. Руки не опускаємо і віримо в нашу перемогу».
Які наслідки для агросектору може мати дефіцит механізаторів?
Для роботи у сільському господарстві завжди було складно знайти кваліфіковані кадри, а під час війни це питання ще більше загострилося, адже є низка посад, які впливають на економіку в агросекторі. Через незрозумілу ситуацію з бронюванням, аграрії не розуміють до кінця на що можуть розраховувати.
У міру зміни чисельності сільськогосподарської робочої сили змінюються потреби українських фермерів через постійно нові виклики й проблеми. Наприклад, до війни експорт сільськогосподарської продукції здійснювався переважно через чорноморські порти, а зараз додалися автомобільні перевезення. Відповідно рівень залученості чоловічої робочої сили на господарствах зростає також.
Отже, п’ять наслідків для агросектора через дефіцит механізаторів:
- Зниження продуктивності: відсутність достатньої кількості механізаторів призводить до зниження продуктивності на господарстві. Брак робочої сили ускладнює виконання різних сільськогосподарських операцій, таких як обробка полів, посів, збирання врожаю тощо. Відповідно погіршується показник урожайності та втрати прибутку.
- Затримка в сільськогосподарських роботах: наприклад, якщо немає достатньої кількості трактористів для виконання польових операцій, то це затримує посівну чи збиральну компанію, що негативно впливає на врожайність та графік робіт на господарстві. А в гарячий сезон рахунок йде на години та дні.
- Збільшення фізичного навантаження на працівників: коли роботу, яку зазвичай виконують механізатори, доводиться виконувати вручну або за допомогою обмеженої кількості робочої техніки, це може призвести до збільшення фізичного навантаження на працівників. Відповідно погіршуються умови праці, тим самим збільшується ризик травм та виснаження.
- Зростання витрат: у разі дефіциту механізаторів доводиться шукати додаткову робочу силу або використовувати послуги аутсорсингу. Це збільшує витрати на оплату праці й на забезпечення роботи, що негативно позначається на прибутку сільськогосподарського підприємства. Крім того, не кожне господарство може дозволити собі таку розкіш в умовах війни.
- Загроза знищення малих господарств: через нестачу кадрів стоїть питання існування малих господарств. За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктора Гончаренка, зараз у фермерів великі проблеми з персоналом. Це вже для великих господарств більше привілеїв. Тож постає питання, чи взагалі існуватимуть дрібні господарства, як вони впораються з нестачею кадрів. Переорієнтувати жінок, посадили їх за сучасну техніку — це щось нереальне, а підготувати нового тракториста, комбайнера — потрібні роки.
Тетяна Тарасенко, Latifundist.com
