Не пущу! Акціонери Кернела знову хочуть заблокувати вихід холдингу з Варшавської фондової біржі

Акціонери Кернела знову хочуть заблокувати вихід холдингу з Варшавської фондової біржі
Джерело фото: freepik.com

Міноритарії «Кернела» об’єднуються, щоб протидіяти виходу холдингу з Варшавської фондової біржі. Акціонери не вперше намагаються заблокувати концентрацію компанії в руках Андрія Веревського. Перша спроба була безуспішною. Чим завершиться нова?

Who is Mr. Boyko?

Павло Бойко

міноритариний інвестор «Кернел»

«Акції почали знову рости в ціні і тут наступна дія «Кернел». Вони показують, що можуть ще обвалити вартість акцій та зробити шахрайську додаткову емісію акцій. Але умови зробити такі, щоб практично ніхто не зміг взяти в ній участь. Щоб самим викупити увесь або більшу частину додаткового випуску за безцінь, розмивши долю решти акціонерів».

Такий пишномовний допис сьогодні на сторінці у FB залишив інвестор та блогер Павло Бойко. 

Автор посту називає себе «найвпливовішим інвестором» та неформальним лідером спільноти, яка налічує декілька тисяч інвесторів з великою часткою акцій «Кернела».  Бойко каже, що це професійні та приватні інвестори з України та Польщі. В травневому інтерв’ю YouTube-каналу «Роман Тоценко: Рок-н-рол інвестиції» Бойко розповідав, що з командою володіє більш ніж 2% акцій «Кернела». 

Простими словами, задача спільноти — протидіяти делістингу компанії. Бойко створив чат в Whatsapp, де акціонери обговорюють конкретні кроки, як цього досягти. 

Яка мотивація Бойка? 

Судячи з його посту у травні 2022 року, він зробив ставку на здорожчання українських активів після перемоги України, тож чимало вклався в акції наших компаній. Вихід «Кернела» з біржі та викуп холдингом Веревського акцій по знижених цінах навряд чи входили в його плани. 

Сьогоднішній допис, створення спільноти та загалом публічна кампанія — вочевидь  спосіб відіграти втрачене. Власне, це читається і у пості.

Павло Бойко

міноритариний інвестор «Кернел»

«Звісно, що я вважаю судові позови і медійну війну як останній крок, хоча і виграв мільйону справу у Ахметова (мова про минулорічний кейс, коли Верховний суд зобов'язав Метінвест Ріната Ахметова виплатити $1,5 млн міноритарному акціонеру «Авдіївського коксохімічного заводу» Павлу Бойку, як компенсацію за різницю у вартості акцій підприємства — прим. ред). Але, на жаль, іноді немає іншого вибору.  Звісно що спочатку спробуємо домовитись».

Чому це відбулось саме зараз? 

Минулого тижня холдинг вирішив розмістити акції, щоб залучити до $60 млн від акціонерів. Мова йде про додаткову емісію на 216 млн акцій. 

В компанії пояснили, що це робиться для скорочення заборгованості і залучення додаткового капіталу. Потреба в грошах виникла, зокрема, через припинення «зернової угоди» та втрат, завданих російськими ракетами. Удари по активах компанії завдали збитків на щонайменше $32 млн.

Але за розміщенням акцій на ринку побачили інші мотиви Веревського. 

Якщо викуп акцій буде відбуватися шляхом збільшення статутного капіталу «Кернел», то це може сприйматися як прагнення «розмити» долю міноритарних акціонерів, які відмовляться брати участь у додатковому випуску акцій, коментував по слідах цієї новини аналітик Eavex Capital Дмитро Чурін. 

Дмитро Чурін

аналітик Eavex Capital

«Таким чином, поки ми бачимо відверто недружні дії «Кернел» по відношенню до міноритарних акціонерів, бо спершу найбільший акціонер компанії викупив частину земельного банку «Кернел» у кризовий період 2022 року, потім почав делістінг акцій «Кернел» з біржі і зробив оферту на викуп акцій інших акціонерів по досить низькій оцінці в 18,5 злотих за акцію, а тепер є висока вірогідність, що буде ще «розмиття» долі міноритарних акціонерів, які залишилися у «Кернел» попри перспективи делістінгу цих акцій».

До речі, за тиждень акції компанії впали на 14,5%. Основною причиною стало саме оголошення інформації про додаткову емісію акцій. 

«По «Кернелу» щось коментувати важко, формально після оголошення про допемісію акцій (яку можна розглядати як намагання основного акціонера розмити частку міноритаріїв) ціна акцій компанії втратила ще 15%», — пише телеграм-канал Share UA Potential. 

Що потрібно для виходу з біржі?

Для запуску процедури виходу з біржі треба мати 90% компанії. Наразі у фонду Андрія Веревського Namsen біля 82%. 

«...але Кернел зареєстрований в Люксембург і по їх законам рада директорів може проводити делістинг без голосування акціонерів. Зараз питання по делістингу розглядається у Польщі, бо там компанія проходила первинне розміщення акцій”, — пише у згаданому пості Бойко. 

Що стосується умов участі у викупі акцій, то зробити це можуть тільки кваліфіковані інвестори з капіталом в 500 тис. євро. Заявки приймаються до вечора 28 серпня. Опитані нами міноритарні акціонери «Кернела» вважають, що це штучне обмеження, аби не допустити більшість з них до викупу. 

«Мені також цікаво, чи можемо ми звернутися до регуляторів через брак часу. Вони оголосили про додаткову емісію акцій 21 серпня, чи не так? Чи не надто короткий термін?»,  — зазначає в спільноті один з акціонерів. 

Пише про це і Бойко: «Умови зробили такі, щоб практично ніхто не зміг взяти в ній участь. Щоб самим викупити увесь або більшу частину додаткового випуску за безцінь, розмивши долю решти акціонерів». 

Він додає, що таким чином менше 0,1% інвесторів зможе взяти в цьому участь. Тобто теоретично «Кернел» може купити акції в 100 разів дешевше їх балансової вартості.

Які настрої міноритаріїв?

У своєму дописі Бойко залишив посилання на згаданий чат в Whatsapp. Він та члени його команди там радять, як подати заявку на участь у додатковій емісії акцій. Декілька учасників групи вже написали, що їх заявки відхилили, зокрема, через те, що вони не є кваліфікованими інвесторами. 

«Враховуючи, що пропозиція призначена лише для кваліфікованих інвесторів, прийняття декларацій від некваліфікованих інвесторів створює ризики для Компанії. Будь ласка, надайте належне підтвердження того, що вас вважають кваліфікованим інвестором», — така відповідь надходить акціонерам від компанії.

«Тому я, як їх інвестор, несу для них ризики», — іронізує один з них. 

Ще частина польських акціонерів в спільноті обурюється, називаючи емісію «robbery» (грабіж) чи «scam» (афера). «Сьогодні ми будемо писати сотні скарг польським і люксембурзьким регуляторам», — пише один з учасників спільноти. 

До слова, навесні міноритарні акціонери, що володіли понад 21% акцій Kernel Holding S.A, вже намагалися об'єднатися. Проте 2 травня розірвали угоду, якою передбачалися спільні заходи у зв’язку з делістингом компанії з Варшавської фондової біржі.

Після розриву угоди міноритарії домовились, що кожна зі сторін самостійно приймає рішення або вчиняє дії щодо акцій. 

Сьогодні останній день подачі заявок на викуп акцій. І щось підказує, що «Кернел» свого досягне. 

«Поки все виглядає лише як PR, бо юридично «Кернел» все робить досить чисто», — ділиться з нами один з учасників ринку, що давно аналізує компанію. 

P.S Ми звернулись за коментарями до «Кернела» щодо нової ініціативи акціонерів. В компанії відповіли, що поділяться позицією, але наразі IR департамент сконцентрований на відповідях акціонерам. Після отримання відповіді ми включимо коментар компанії до матеріалу. 

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com