У дунайських портах шукають «кешове зерно». Що буде з експортом?

У портах Дунаю українська влада посилила контроль над контрабандними схемами
Джерело фото: Бізнес.Цензор / mbiz.censor.net

Вчора брокерська компанія Atria Brokers повідомила, що у портах Дунаю українська влада посилила контроль над контрабандними схемами. В результаті стало неможливо завантажувати судна з відкритими митними деклараціями для експортерів з 2-ю формою (оплата готівкою). Цю інформацію нам підтвердили і інші трейдери. Ми розпитали в учасників ринку, що відбувається у портах Дунаю та як ця ситуація вплинула на трейдерів, аграріїв та експорт загалом.

Що за перевірки проводять у портах Дунаю?

На всіх терміналах у портах Дунаю перебувають представники Державного бюро розслідувань, СБУ та Нацполіції, розповідає на умовах анонімності власник логістичної компанії, яка працює у портах Дунаю. Вони не дозволяють завантажувати судна тим експортерам, які працюють з постачальниками за готівку (по 2-формі). Їм ставлять умову — зареєструвати ПДВ. Ті, компанії, які працюють з постачальниками по безготівковому рахунку (1-форма) можуть відвантажувати свою продукцію.

Однак один із трейдерів, який працює в Рені та Ізмаїлі, на умовах анонімності нам повідомив, що навіть якщо компанія і працює по 1-формі, її експортну роботу все одно блокують — не оформляють нові вантажні митні декларації (ВМД). Ба більше, навіть під оформлені вантажні митні декларації не дають доручення, посилаючись на силові органи та розпорядження голови Одеської ВЦА Олега Кіпера.

«Від нас вимагають надати податкові накладні. Але ви ж розумієте, що агровиробник має 15-45 днів, щоб зареєструвати податкову накладну. І часто він це робить в останній день. Тобто товар вже експортується, а реєстрація податкових накладних відбувається пізніше. І це нормальна практика. Наприклад, ми заплатили сьогодні, а аграрій зареєструє податкову тільки у кінці листопада. Тому ми зараз фізично не можемо її отримати і надати перевіряючим органам», — пояснює наш співрозмовник.

І уточнює, що Митним кодексом не передбачено надання податкових накладних для оформлення експортного вантажу.

«Якщо ми таким чином хочемо побороти 2-форму, то є ж інші способи. Наприклад, дозволити оформити вантажні митні декларації таким експортерам один раз, а наступного разу заборонити, поки не нададуть лист від банку, що валюта зайшла в Україну. Все просто. А сьогодні виходить, що агроекспорт, якийдає 60% валютних надходжень, обмежується», — зауважує трейдер.

 Як перевірки вплинули на роботу експортерів?

В Ізмаїлі наразі більше 40 суден не можуть вантажитися через ці перевірки і невидачу ВМД. В Рені — близько 15 суден. Звісно, що це все виливається у демередж.

За словами фрахтового брокера Atria Brokers Тараса Панасюка, в залежності від класу судна та маршруту демередж в день може складати 3-8 тис. доларів на судно.

«Зазвичай демередж складає долар на тонну. Більшість суден заходять у Суліну дедвейтом 6 тис. т. От і рахуйте, які збитки зараз несуть експортери», — каже Тарас Панасюк.

Сюди ще додайте те, що деякі судна близько 3 тижнів йшли через Сулінський канал в Дунай. Бо упродовж тижня він був закритий через погані погодні умови. Ще на тиждень було заплановане закриття гирла Бистре, але начебто цей план було скасовано. Тож і виникла черга до 100 суден, про яку писали нещодавно українські ЗМІ.

«Але, як всім дуже добре відомо, коли погода в Суліні покращується, то у пріоритеті у румунських лоцманів судна, які йдуть у румунські порти. А от судна в українські порти змушені стояти в іншій черзі», — говорить Тарас Панасюк.

Крім черг на Дунаї, трейдери зіштовхнулися ще з однією проблемою. Щоб закрити свої контракти, вони кинулися шукати аграріїв, які продадуть товар по формі 1. І що зробили аграрії? На цій хвилі вони попросили за нього премію.

Аграріїв теж можна зрозуміти — від тих цін на зернові та олійні, які ми бачимо цього року, у декого взагалі опускаються руки. Але Христина Серебрякова — брокер та аналітик сільськогосподарських товарів Atria Brokers — нам зауважила, що ця ситуація аж ніяк не на користь невеликим трейдерам, які з’явилися на ринку під час війни. Вони просто не можуть собі дозволити настільки високі витрати.

Христина Серебрякова

брокер та аналітик сільськогосподарських товарів Atria Brokers

«Мінус $15 демереджу і мінус $15 або більше дисконт від покупця за екстеншн, який не 8 днів, як по GAFTA, а іноді всі 30 днів. Все, трейдер не може виконати контракт. Бо у нього фізично вже не залишається грошей, щоб ще переплатити фермерам за першу форму. І тут доля продавця у руках імпортерів, та їх можливості йти на діалог».

Чому в Україні досі працює кешевий ринок?

Бо фермер звик працювати за готівку — купувати за готівку добрива, ЗЗР, насіння. Дехто — не платити податки за землю. Тому і змушені трейдери купувати у них зерно по 2-формі. Але і для трейдера є плюси.

«В Україні завжди було багато тих, хто працював по 2-формі. Наприклад, ви робите 100 тис. т в місяць. Щоб відвантажити ці 100 тис. т, коли ви працюєте по 2-формі, вам треба мати фінансування тільки на 10 тис. т. Бо вам привозять по CPT і чекають, поки ви розрахуєтеся. А коли ви працюєте по 1-формі, то вам треба відразу все оплатити — ПДВ, фермеру, перевалку і т.д. От і виходить, що 2-форма — це як кредитна лінія для наших трейдерів», — каже представник логістичної компанії, яка працює в портах Дунаю.

І додає, що підтримує перехід фермерів та експортерів на 1-форму. Так би значно зменшилася конкуренція. Бо наразі конкурувати з тими компаніями, які надають логістичні та перевантажувальні послуги по 2-формі — важко. Та й, враховуючи повернення ПДВ, аграрію вигідніше працювати саме по 1-формі.

Тоді чому фермери не поспішають переходити на таку форму оплати? Христина Серебрякова говорить, що у них просто немає стимулу. Необхідно, щоб влада якимись преференціями спонукала їх до цього, тоді думок працювати по 2-формі у них просто не буде.

 За яких умов працювати на Дунаї буде комфортно?

З початку сезону рентабельність роботи на Дунаї стрімко просіла, багато компаній фіксують збитки, розповідає Кирило Злочевський генеральний директор «Біоенерджі-Вінниця».

Кирило Злочевський

генеральний директор «Біоенерджі-Вінниця»

«Ціни на кукурудзу та пшеницю сильно просіли. Вартість морської логістики піднялася. Фінальний покупець сплачує товар тільки після розвантаження судна в Констації, або, у випадку поставки в Іспанію, Італію, — після проходження Босфору. Зараз на те, щоб корабель зайшов в Дунай, завантаживася, і вийшов в море потрібно більше місяця. А черга на вивантаження в Констанці може зайняти додатково декілька тижнів. А це заморожені кошти».

«Біоенерджі-Вінниця» уважно придивляється що відбувається з морською логістикою до портів Одеси. Як каже Кирило Злочевський, активна роботи портів Великої Одеси не тільки призведе до збільшення експорту, але і розвантажить Дунайські порти.

Звісно, форс-мажори, як-то прильоти по інфраструктурі можуть мати непередбачуванний вплив.

А на Дунаї можна працювати за умови, якщо не буде черг, експортери зможуть планувати строки доставки і рівень води буде стабільним, резюмує генеральний директор «Біоенерджі-Вінниця».

Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com