Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Купив українське — отримай кешбек. Чи допоможе урядова ініціатива підтримати український агріфуд?
1 березня 2024, 17:05
Джерело фото: https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/223518/i75_ArticleImage_223518.webp
Президент України Володимир Зеленський 26 лютого анонсував програму національного кешбеку «Купуй українське», чим викликав бурхливі емоції як серед аналітиків, так і виробників українських товарів. Чи на часі такий «атракціон щедрості» з боку держави? Хто за це сплатить? Які механізми втілення настільки неординарної ідеї? Latifundist.com дослідив різні точки зору стосовно президенської ініціативи.
Отже, аби зберегти і примножити українське виробництво Кабмін має розробити низку практичних кроків. Один з них — запровадити кешбек «Купуй українське». Суть проєкту полягає в тому, що за купівлю визначених типів товарів і послуг, вироблених в Україні, громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку.
В уряді вже навіть порахували очікуваний ефект від впровадження даної програми.
Денис Шмигаль
прем’єр-міністр України
«Сумарний прогнозований ефект зростання споживчого попиту — це +0,14% нашого ВВП, це понад 22 тис. нових робочих місць, це понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету».
Але яким чином впроваджуватиметься ця ініціатива? На які українські товари поширюватиметься кешбек? Чи стосується це продуктів харчування? Чи потраплять під дію програми виробники з іноземними інвестиціями? Чи не приховується за красивою обгорткою збільшення податків? Всі з нетерпінням чекають зрозумілих механізмів роботи нової державної програми.
Чи на часі нововведення?
Зрозуміло, що війна знекровила українську економіку. За даними Державної митної служби у 2023 році Україна експортувала товарів на $36 млрд, а імпортувала на $63,5 млрд. Негативне сальдо склало $27,5 млрд. До війни цей розрив становив близько $5 млрд.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $10,4 млрд, Польща — $6,6 млрд і Німеччина — $4,9 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі — на $4,7 млрд, Румунії — на $3,7 млрд, Китаю — на $2,4 млрд.
За словами Дениса Шмигаля, збільшення споживання вітчизняної продукції має допомогти відновитися та бути конкурентоздатними у світі.
Денис Шмигаль
прем’єр-міністр України
«Сумарний прогнозований ефект зростання споживчого попиту — це +0,14% нашого ВВП, це понад 22 тис. нових робочих місць, це понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету».
Голова Наглядової Ради ІМКК (Ічнянський молоко-консервний комбінат) Валентин Запорощук теж звертає увагу на те, як «самовіддано» ті ж поляки захищають свої ринки, тож і Україні час подбати про свої інтереси.
Валентин Запорощук
голова Наглядової Ради ІМКК (Ічнянський молоко-консервний комбінат)
«Можна сьогодні критикувати поляків за їх поведінку, так. Але ж це саме про те, що вони дбають про свою державу, про своїх людей. Вони не зовсім розуміють ризики, які можуть бути від війни, їх більше цікавить власний холодильник і що в ньому знаходиться. На початку війни було емоційне ставлення, але все повернулося до холодильника».
Перший віце-прем'єр міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко вважає, що підтримувати, виробляти і купувати українське визначає економічну самодостатність України як держави.
«І найкраще це демонструють цифри. До 40% коштів при купівлі українського повертається назад у бюджет у вигляді податків», — написала вона.
Про те, що необхідно впроваджувати заходи для захисту внутрішнього ринку говорить і Олексій Шкабура, власник виробництва ТМ «Жменька», адже в Україні нині спостерігається падіння попиту. Це повязано і з тим, що значна частина економічно активного населення виїхала за межі країни, і з низькою платоспроможністю населення.
Олексій Шкабура
власник виробництва ТМ «Жменька»
«Зараз ми відчуваємо сильну конкуренцію з іноземними товарами. Для мене інколи незрозуміло, чому роздрібні мережі закуповують масово продукти з тої ж Польщі. Якщо подивитися на ціни на поличках магазинів (я по цінах в нашому сегменті можу сказати), вони більші, ніж наші. Більш того, за імпортну продукцію мережі роблять передоплату. А ми працюємо на умовах відтермінування, на відтермінування, на бонусах».
З іншого боку, торгові мережі зрозуміти можна — вони зацікавлені в широкому асортименті.
Олексій Шкабура
власник виробництва ТМ «Жменька»
«Але ж якщо брати з точки зору чисто економіки, то якщо це імпорт, то кошти виходять з країни. А якщо мережі працювали б більше з вітчизняними виробниками, то кошти крутитимуться всередині країни. Це і податки, і виплата заробітні плати, і розвиток інфраструктури і т.д., і т.п.».
Держава має підтримувати українського виробника, оберігати внутрішній ринок від імпорту та давати дорогу на дипломатичному рівні для експорту української продукції — так вважає і керівництво м'ясопереробної фабрики «Алан». З власної ініціативи з початком війни там було прийняте рішення співпрацювали лише з українськими постачальниками.
«Ми кожен день відповідаємо на багато викликів задля того щоб не зупинити виробництво та продовжувати виробляти українські продукти харчування, створювати робочі місця та давати можливість людям працювати в Україні, а не шукати роботу в інших країнах, залишати податки в Україні та приймати участь у волонтерських проектах. Саме тому, вважаємо що ця державна програма є така важлива, а діалог між державою та бізнесом сьогодні є вкрай необхідний», — кажуть у компанії.
Звідки гроші на кешбек?
Без підвищення податків на реалізацію проекту кешбеку «Купуй українське» — ніяк, вважають в аналітичному центрі CASE Україна.
«Кешбек, швидше за все буде з ПДВ. Торік ПДВ був податком №2 (мінус відшкодування), що приніс 449 млрд грн дербюджету країни (він завжди був №1, але через військове ПДФО, посунувся на другу сходинку). Є таке відчуття/припущення, що аби компенсувати кешбек (у разі запровадження) треба буде підняти інші податки, наприклад акцизи та податки на працю, що призведе лише до тінізації економіки», — вважають аналітики.
В результаті, на думку експертів CASE Україна, на виході матимемо зменшення доходів бюджету, збільшення тіньової економіки та збільшення податкового навантаження для сумлінних громадян та бізнесу.
Втім, одним з джерел фінансування програми може стати і залучення міжнародної допомоги. Це один з найменш болісних варіантів. А поганим варіантом може стати закриття додаткових потреб держбюджету коштом друку грошей, але це означатиме збільшення грошової маси, що прискорить інфляцію, пише Forbes.
Викладач Бізнес-школи МІМ, головний економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар вважає, що на державний кешбек або доведеться знов збільшувати податки, або у бюджеті «завалялися» зайві гроші.
Михайло Кухар
викладач Бізнес-школи МІМ, головний економіст Ukraine Economic Outlook
«Не можна не вітати будь-які кроки, спрямовані на стимулювання вітчизняного виробництва та підтримку підприємництва в період такого надскладного випробування котрим для бізнесу є війна. Проте, оцінюючи такі проекти, слід пам'ятати фундаментальний економічний принцип: «У держави немає своїх грошей — є лише гроші платників податків». Отже, щоб виплатити будь-якому українцю кешбек за куплений український товар, його потрібно податками зідрати з цього ж самого українського виробника, що виживає у війну. А навіщо тому така «підтримка» у вигляді збільшення податків у кризу? Якщо ж мова йде не про збільшення податків, то уряд цим ніби зізнається: у нас тут в бюджеті накопичилися зайві мільярди, ми вже і зброї накупили, і всього, що потрібно, ось вирішили тепер людям просто так роздавати — щоб купували українське!».
На думку Михайла Кухара, допомогти українським виробникам уряд міг би просто знизивши податки, спростивши ліцензійну та дозвільну систему та надавши держгарантії по кредитам та імпортним поставкам.
Михайло Кухар
викладач Бізнес-школи МІМ, головний економіст Ukraine Economic Outlook
«І багато ще чого, на що б вони радо і з вдячністю відгукнулися б! Проте підняти їм податки, щоб потім частину цих податків централізовано роздавати покупцям їхньої продукції, — далеко не самий очевидний та прямой спосіб їхньої підтримки!».
Міністр економіки Юлія Свириденко частково дала відповідь на питання, звідки візьмуть гроші на кешбек, — вони уже закладені у бюджеті, тобто, принаймні, найближчим часом податки для кешбеку не підвищуватимуть.
Юлія Свириденко
перший віце-прем'єр міністр - міністр економіки України
«На цей рік у бюджеті ми заклали понад 45 млрд грн на програми підтримки бізнесу, розвиток нових виробництв та стимулювання попиту на українські товари. Це рекордна сума за останні роки. Це і звичні для бізнесу програми: «5-7-9», гранти як для малого і середнього бізнесу, гранти для великих виробництв. Так і нові програми, такі як кешбек за купівлю сільгосптехніки українського виробництва, розвиток індустріальних парків, підтримка проєктів зі значними інвестиціями».
Окрім питань фінансового забезпечення проєкту, існують проблеми і з його адмініструванням. Зокрема, чи поширюватиметься він на товари широкого вжитку.
«Є дискусії, чи будуть включені одразу продовольчі та побутові товари, — каже радниця голови ОП Дарʼя Зарівна. — Технічне рішення ще проробляється».
Чи варта гра свічок?
Якщо програми підтримки вітчизняного виробника запрацюють, вже наступного року до державної скарбниці повернеться левова доля бюджетних асигнувань.
В міністерстві економіки підрахували, що з 4,6% очікуваного зростання ВВП у цьому році, 1% — це саме вклад програм підтримки українського виробника. У тому числі й кешбеку «Купуй українське».
Юлія Свириденко
перший віце-прем'єр міністр - міністр економіки України
«У перший же рік, податками повернеться до 86% коштів вкладених у розвиток українських виробників».
Деякі скептики кажуть, що чергові ідеї протекціонізму не вирішать глобальних проблем української економіки. Що попередні намагання держави штучно створити кращі умови для своїх товаровиробників ні до чого хорошого не привели. Як приклад, згадують, як колись хотіли підняти вітчизняний автопром, зокрема — збільшити продажі «Запорожців», створюючи бар’єри для ввезення вживаних автомобілів і високих мит на нові авто. Це не врятувало завод від банкрутства.
Також пишуть, що український внутрішній ринок — 33 мільйона населення з низькою платоспроможністю — надто малий.
«33 мільйони населення — у мірках глобальної економіки це ніщо. Намагатися зациклити вітчизняних виробників довкола свого малого внутрішнього ринку — шлях в нікуди. Зважаючи на розмір та платоспроможність ринку, перманентний дефіцит іноземної валюти, Україна має навпаки зосередитися на все глибшу інтеграцію у світові ланцюги постачання», — пише блогер Останній капіталіст.
Він наголошує, що навіть самі урядовці оцінюють віддачу від кешбеку у зростанні споживчого попиту лише на 0,14% ВВП.
А от Голова Наглядової Ради ІМКК (Ічнянський молоко-консервний комбінат) Валентин Запорощук вважає, що для розвитку української економіки важливі усі можливі важелі. І кешбек може бути одним з них. Він підкреслює, що саме люди є головними носіями всієї економіки. Вони — споживачі всіх послуг і товарів. «Навіщо ми будемо годувати закордонні компанії і підтримувати інші країни, якщо ми можемо розвивати свою?», — ставить він риторичне питання.
Український ринок він не вважає маленьким, але з ним треба працювати, бо в економіці усе взаємопов'язане.
Валентин Запорощук
голова Наглядової Ради ІМКК (Ічнянський молоко-консервний комбінат)
«52 мільйони населення, звичайно, було б краще, а ще краще, якби в нас було 100 мільйонів. Але для цього люди повинні хотіти жити в Україні. Треба створювати гарні умови для життя, тоді і люди повертатимуться, і збільшуватиметься народжуваність, і створюватимуться робочі місця. Можна інвестиції заводити, заводити іноземні компанії, будувати тут підприємства. Повинні з'являтися високооплачувані професії, навчання треба підтримувати. Дуже багато критеріїв, над якими треба працювати».
Як приклад, Валентин Запорощук наводить економічний розвиток Німеччини.
Валентин Запорощук
голова Наглядової Ради ІМКК (Ічнянський молоко-консервний комбінат)
«Чому ми йдемо в Європу? Я маю на увазі і в стратегічному, і в політичному плані, і навіть з інтервенцією своєї продукції? Тому що там більша покупна спроможність людей. Німці можуть купувати більше товарів. Та ж Німеччина — 80 мільйонів населення — одна з найбільш потужних економік світу. За рахунок саме населення, громадянського суспільства, оцінки праці громадян», — підкреслює він і пропонує продумати механізм витрат кешбеку».
На думку Валентина Запорощука це мають бути соціально значущі статті видатків — оплата комунальних чи медичних послуг, ліки тощо.
Отже, скептикам‚ скептикове, а нам своє робити, — така позиція українських виробників. Поки що всі чекають зрозумілих механізмів втілення програми кешбеку «Купуй українське» і сподіваються, що воно дійсно стане стимулом для нашої економіки і збільшить доходи, а не стане ще однією статтею витрат для бізнесу.
Віолетта Громова, Latifundist.com
