Заборонили заборонене? Або що не так із новинами про заборону пальмової олії в молочці, кондитерці та дитячому харчуванні
Джерело фото: beriumgroup.com
У листопаді цього року Президент підписав законопроєкт 5148, покликаний підвищити якість харчових продуктів, що споживаються дітьми. Ви стовідсотково чули про нього, бо багато ЗМІ охрестили його як закон, що забороняє використання пальмової олії у дитячому харчуванні, молочці та кондитерці. Насправді заборони на пальмову олію немає. То, що тоді заборонили і як цей закон вплине на виробників?
Звідки ростуть вила
В Україні намагаються заборонити використання пальмової олії у продуктах харчування ще з 2013 року. Тоді відповідний законопроєкт намагався просунути закарпатський нардеп Віктор Балога. Але не судилося: законопроєкт відправили на доопрацювання і забули про нього на 5 років.
Наступного разу про пальмову олію згадав депутат з вилами, який обіцяв «повернути корову в село»? Так-так, Олег Ляшко. Він навіть заявляв, що пальмова олія вбиває молочну галузь України, а її споживання кожного дня по чайній ложці упродовж двох тижнів «закінчиться онкологічною клінікою». Законопроєкту 3871, співавтором якого він був, судилося пережити трохи більше — перше читання у Верховній Раді.
А потім прийшов 2021 рік і черговий законопроєкт 5148. У пояснювальній записці автори посилалися на те, що від пальмової олії купа хвороб, тому її треба заборонити, особливо у дитячому харчуванні. Та коли у вересні проєкт ухвалили у першому читанні, виявилося, що під заборону потрапила не пальмова олія, а гідрогенізовані рослинні олії, зокрема і пальмова. А це зовсім інший продукт.
У вересні цього року законопроєкт ухвалили у другому читанні, а в листопаді його підписав президент.
Основне із нового закону:
- Допустимий вміст трансжирних кислот у харчових продуктах не більше, ніж 2 г на 100 г загальної кількості всіх жирів, що містяться в харчовому продукті.
- Заборона пальмової олії у традиційних молочних продуктах.
- Заборона гідрогенізованої пальмової олії та інших гідрогенізованих рослинних жирів у виробництві продуктів дитячого харчування.
- Заборона гідрогенізованої пальмової олії у кондитерських виробах, у тому числі у шоколаді та морозиві.
- У маркуванні харчових продуктів, що містять, складаються або вироблені з використанням пальмової олії, розміщується нанесене літерами помітне і чітко розбірливе твердження: «Містить пальмову олію».
Заборонили і так заборонене?
ЗМІ написали — «В Україні заборонили пальмову олію». Але, як бачимо із закону, під заборону попали гідрогенізовані жири, які є джерелом трансжирів.
«В Україні немає заборони на пальмову олію. Новий закон обмежує трансжири, що практикується у всьому світі. В Україні ці обмеження у 2 г трансжирів на 100 г продукту вже застосовуються, особливо з огляду на те, що наші кондитерські вироби експортуються до ЄС, де діють суворі вимоги», — так прокоментував DairyNews.today нововведення голова «Укроліяпром» Степан Капшук.
І додав, що Україна виробляє значні обсяги соняшникової, ріпакової та соєвої олії, і гідрогенізація є загальноприйнятою світовою практикою для зміни їх консистенції (загущення — прим. ред.). Однак багато виробників вже перейшли на переетерифікацію (технологію, яка дозволяє отримати олію з «правильним» жирнокислотним складом — прим. ред.) та часткову гідрогенізацію.
Комерційний директор «Дельта Вілмар Україна» Руслан Загребельний теж говорить, що ринок давно почав переналаштовувати своє виробництво, зокрема і найбільші переробники пальмової олії в Україні — «Дельта Вілмар Україна», «Щедро» та «Капро Оїл».
Руслан Загребельний
комерційний директор
«Дельта Вілмар Україна»
«Не тільки законодавча база вимагала це від нас, а й клієнти, ринок вимагав ці умови. Чому? Бо той, хто виробляє продукцію з трансжирами не може продавати в Європу».
Пальмова олія VS гідрогенізовані рослинні жири
Розберемося, що таке пальмова олія і що собою представляють гідрогенізовані рослинні жири.
Пальмова олія — це рослинна олія, отримана з плодів олійної пальми. Вона широко використовується в харчовій промисловості і має певні технологічні переваги, оскільки за своєю природою є високо стабільним та багатофункціональним продуктом, пояснює провідна технологиня комерційного відділу «Дельта Вілмар Україна» Ірина Драчук. Вона не вимагає гідрогенізації у більшості випадків її застосування, так як у натуральному стані вже має необхідну текстуру.
Тропічний жир (продукт, який отримують з пальмової олії) ділиться на рідку та тверду фракцію. У рідкій фракції — олеїну — понад половина жирів утворені насиченими жирними кислотами, ще 40% — це мононасичені жирні кислоти і 10% — полінасичені. В ній повністю відсутні трансжири.
А ось процес гідрогенізації — це технологічний процес, який передбачає додавання водню до ненасичених жирних кислот олії. В результаті рідкі олії перетворюються на тверді або напівтверді жири. Гідрогенізацію широко застосовують до соняшникової, ріпакової та соєвої олій.
Ірина Драчук
провідна технологиня комерційного відділу «Дельта Вілмар Україна»
«Гідрогенізовані жири допомагають досягти бажаної текстури у готових продуктах, таких як печиво, торти, креми та ін. Водночас, варто зазначити, що гідрогенізація може призводити до утворення трансжирів, які не є корисними для здоров'я. Саме тому останнім часом вживаються заходи щодо обмеження вмісту трансжирів у продуктах харчування».
Трансжири ще називають молекулами-потворами. Вони здатні накопичуватися в людському організмі, займаючи місце нормальних молекул жиру та закупорюючи судини.
Юрій Миркєєв
начальник відділу державного контролю ГУ Держпродспоживслужби в Києві
«Трансжир — це речовина, яка здешевлює вартість продукту. Умовно — молочний жир коштує 300 грн/кг, а трансжир — удвічі дешевший. Завдяки такій різниці в ціні можна отримати надприбуток. Оператор ринку може знижувати ціну і розповідати, що в нього класний продукт, але якщо ми бачимо, що кондитерські вироби дешеві, то ми маємо розуміти, що «дешева рибка —погана юшка», — коментує виданню Главком заступник начальника Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини та начальник відділу державного контролю ГУ Держпродспоживслужби в Києві Юрій Миркєєв.
Чи є в молочці пальма?
В молочній промисловості використовується не пальмова олія, а продукт її переробки — олеїнова фракція, розповідає голова ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський. І застосовують її у молоковмісних продуктах, в яких молочний жир частково або повністю замінений рослинним.
Які це продукти? Ті, які мають високий вміст жиру: сметана, масло, сир, морозиво. Наприклад, сьогодні 50% морозива в Україні виробляється з використанням замінників молочного жиру.
А ось в таких продуктах як молоко, кефір, ряжанка, йогурт — не використовуються. Ці продукти мають невелику жирність і внесення замінників ніякого економічного ефекту переробникам не дає.
Але і до замінників молочного жиру є певні вимоги: трансжири в них не повинні складати більше 2% на 100 г. Ті замінники, які використовуються сьогодні у молочній галузі, відповідають цьому показнику, говорить Вадим Чагаровський.
Додає, що сумлінні українські виробники майже не використовують рослинні замінники жирів. Переважно їх застосовують для експортної продукції. Наприклад, для виробництва плавлених сирків, які йдуть на ринки Азії, Африки чи Близького Сходу. Через високу конкуренцію ми змушені давати дешевий продукт. А як його здешевити? За допомогою замінників молочних жирів.
Наші молочники не унікальні. Європейські колеги аналогічно замінюють молочний жир на рослинний у продуктах, які йдуть на ринки з низькою купівельною спроможністю.
Наступна історія — маркування молочки, чи є там олеїнова фракція. Вадим Чагаровський каже, що до прийняття нового закону добросовісні виробники й так дотримувалися правильного маркування своєї продукції. Але сьогодні близько 20% ринку перебуває в тіні.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«Тіньовий ринок — це фальсифікація молочних продуктів. На сьогодні обсяг фальсифікованої молочної продукції сягнув 20-25%. Це обман споживача, коли продукт називають сиром, а там молочний жир замінений невідомим рослинним. Щоб ви розуміли, замінюють молочні жири сьогодні не тільки так званою пальмовою олією, а й яловичим чи курячим жиром. Бо вони значно дешевші за молочні жири. Більшість продуктів із замінниками жирів йдуть на канал HoReCa».
А як щодо кондитерів? Чи їм стане важче працювати?
Ні, говорить Ірина Драчук, яка свого часу працювала на Одеській кондитерській фабриці головним технологом.
Пальмову олію застосовують для виробництва печива, кексів, крекерів, вафель та інших кондитерських виробів. Вона збільшує тривалість зберігання продукції, дає стабільність при нагріванні, покращує текстуру та надає бажану консистенцію продуктам, пояснює вона.
Але коли у 2021 році в ЄС встановили межу вмісту трансжирів промислового виробництва на рівні 2% на 100 г, то українські кондитерські підприємства теж почали встановлювати для себе внутрішні корпоративні стандарти по використанню гідрожирів. Тобто почали використовувати жири рослинного походження, які відповідають новим вимогам.
Ірина Драчук
провідна технологиня комерційного відділу «Дельта Вілмар Україна»
«Впровадження таких стандартів не лише зробило конкурентоспроможними українські підприємства на зовнішніх ринках, але й сприяло формуванню свідомого підходу до виробництва продуктів харчування. Крім того, ця зміна стала важливою частиною загального тренду на здорове харчування та зменшення використання небезпечних складників у продукції. Виробники почали активно шукати альтернативи трансжирам, зокрема, замінюючи їх на натуральні максимально перероблені жири та олію».
Відповідно, коли у 2023 році в Україні, згідно наказу МОН №1613 вміст трансжирів промислового виробництва був регламенований не більш ніж 2% на 100 г, більшість наших підприємств вже працювала без гідрожирів.
Ще з жовтня минулого року «Київхліб» дотримуються такої норми вмісту трансжирів в своїй продукції, каже заступниця директора з якості «Алвіва Україна» Тетяна Рижак.
З того часу в компанії для виробництва більшості найменувань пряників, сушок, соломки замість маргарину використовують соняшникову дезодоровану олію. А при виробництві хліба та булочних виробів використовують маргарин зі зниженим вмістом гліцедолу.
Чи є дитячому харчуванні трансжири?
Руслан Загребельний говорить, що в Україні немає жодного виробника дитячого харчування, який би клав у нього пальмову олію.
У свою чергу Вадим Чагаровський пояснює, що у світі є країни, де відсутня заборона на пальмову олію у продуктах дитячого харчування. Але знов-таки в рецептурах використовується не пальмова олія, а олеїнова фракція.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«У грудному молоці багато полінасичених жирних кислот. Коли роблять формулу дитячого харчування, то її намагаються максимально приблизити до материнського молока. А де є полінасичені жирні кислоти? У пальмовій, соняшниковій та кокосовій оліях. Але додають не саму олію, а олеїнову фракцію».
Чагаровський також наголошує, що у світі немає заборони на пальмову олію у дитячому харчування — є рекомендація її не використовувати.
Заборонити пальму = збільшити споживання соняшника
Якщо заборонити пальмову олію в Україні, кондитери автоматично перейдуть на соняшникову олію — таке припущення можна регулярно почути на ринку.
Ірина Дячук пояснює, що пальмова та соняшникова олія мають різні фізико-хімічні характеристики. Соняшникова олія не завжди ідеальна заміна в усіх рецептурах. А в багатьох випадках використання соняшника зовсім не можливе. Вибір замінників залежить також від інших факторів, таких як вартість, доступність та технічні параметри, що можуть вплинути на якість кінцевого продукту.
А Руслан Загребельний звертає увагу ще й на те, що новий закон максимально виключає використання соняшникової олії при виробництві кондитерських жирів.
Руслан Загребельний
комерційний директор
«Дельта Вілмар Україна»
«Соняшникова олія — корисний продукт. Але якщо зробити з неї кондитерський жир, а саме провести гідрогенізацію, отримаєте продукт з трансжирами. Тому для кондитерів альтернативою залишається пальмова олія», — резюмує Руслан Загребельний.
