В України новий серйозний конкурент на ринку соняшникової олії. І це не Росія
Джерело фото: Latifundist.com
Цей конкурент — Аргентина.
Ще кілька років тому країна збирала близько 3,3 млн т соняшнику, а у 2025/26 МР оцінки вже перевищують 6,5 млн т. Для порівняння: Україна в поточному сезоні, за оцінками USDA, зібрала близько 11 млн т соняшнику — один із найнижчих показників за останнє десятиліття.
Аргентина нарощує врожай, збільшує переробку і вже вперше обійшла Україну в Індії — одному з ключових ринків збуту української олії. Сергій Репецький із Sunstone Brokers не виключає, що вже в найближчі сезони перші судна з аргентинським соняшником можуть зайти навіть в українські порти.
«У нас народився серйозний конкурент», — каже експерт.
Як Аргентина вийшла з тіні сої
До Росії як конкурента український олійний ринок давно звик. Це той самий Чорноморський регіон і ті самі покупці, з якими Україна перетинається на ключових ринках збуту.
Аргентина довго була в іншій ніші. Її агроекспорт асоціювався насамперед із соєю, а соняшник програвав боротьбу за гектар.
У 2019 році Latifundist.com писав про «аргентинські уроки для України» — як країна з сильним олійним потенціалом сама відсунула соняшник на другий план. Фермер не бачив достатнього стимулу її сіяти: експортні обмеження, валютні перекоси, інфляція і сильніша економіка сої працювали проти соняшнику.
Читати більше про Аргентинські уроки для України: як створити і втратити олійно-жировий ринок
Тепер ця історія розвернулася. Аргентина забирає все більшу частку світового ринку олії. У 2016/17 МР її частка в глобальному експорті соняшникової олії була близько 7%, у 2024/25 МР — уже понад 10%, а у 2026/27 МР може зрости до 13%.
Для порівняння: Україна наразі контролює близько 33% світового експорту, Росія — 31%.
Найпростіше пояснення — президент Хав’єр Мілей, який прийшов до влади в 2023 році.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Він стабілізував курс, вгамував інфляцію, зупинив ріст державного боргу. Якщо раніше була велика різниця між офіційним і чорним курсом, то зараз вона вже не така відчутна», — пояснює Сергій Репецький.
Після його приходу Аргентина почала знижувати експортні мита на агропродукцію, вирівнювати валютні правила і стимулювати експорт. У результаті експорт став вигіднішим, переробники активніше дивляться на соняшник, а фермери отримали більше причин повертати культуру в сівозміну.
У 2024–2025 роках ставка на насіння соняшнику знизилася з 7% до 4,5%, на олію — до 4%, тоді як соєвий комплекс усе ще обкладається митами понад 22%, нагадує керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко. У травні цього року Аргентина оголосила подальше поступове зниження мит до 2028 року: для соняшнику ставки мають знизитися приблизно до 3%, а для олії та шроту — до 2,5%.
Ця різниця дає виробникам соняшнику додаткові $150–200/т маржі, каже експертка. Відтак соняшник активніше відбирає площі у сої та кукурудзи — і це ще одна причина, чому фермери ідуть в культуру.
Чому фермери повернулися до соняшнику
Дійсно, зводити все лише до фактору Мілея було б спрощенням. Соняшник повернувся ще й тому, що змінилася економіка культур. Останні кілька років зернові в Аргентині не давали тієї маржі, на яку розраховували фермери, тоді як олійні культури виглядали значно привабливіше.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Феномен у тому, що зернові останні чотири роки були не дуже прибуткові, а олійні культури, навпаки, показували високий рівень рентабельності. І Аргентина не стала винятком», — каже Репецький.
На цьому фоні соняшник знову виграв боротьбу за частину площ. Погода підсилила цей тренд. За словами Репецького, останні три роки дали Аргентині можливість різко наростити і врожайність, і валове виробництво.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Цей стрибок відбувся десь за останні три роки: з 3,3 млн т — до 4,5 млн т, потім 5,2 млн т і 5,9 млн т. Абсолютно не буде сюрпризом побачити 7 млн т соняшнику наступного року», — каже він.
Потенційно, за оцінкою Репецького, Аргентина може дійти і до 10 млн т. Тобто наблизитися до рівня України.
Індія — перший тривожний дзвінок
Аргентинський соняшник був би меншою проблемою для України, якби він залишався лише внутрішньою історією. Але разом із врожаєм зростає й експорт олії.
Перший ринок, де це вже відчутно, — Індія. Для України це один із головних покупців соняшникової олії. І саме там Аргентина вперше обійшла українських експортерів.
При цьому десять років тому Україна фактично майже одноосібно контролювала індійський ринок соняшникової олії, розказує Вікторія Блажко. Ситуація почала різко змінюватися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Раніше Latifundist.com писав, що у вересні–квітні 2025/26 МР Аргентина поставила на індійський ринок більше соняшникової олії, ніж Україна. У недавньому інтерв’ю Сергій Репецький прямо говорив: аргентинці почали витісняти Україну з Індії.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Фактично в цьому сезоні Аргентина здатна закривати весь ключовий попит Індії. Якщо попит Індії звузився до core demand — умовно 180–200 тис. т на місяць, то Аргентина абсолютно здатна його покрити. Це, по суті, відрізало попит для української та російської олії на індійському напрямку», — говорив він.
Читати більше: Багатьом олійним заводам зараз вигідніше стояти, ніж переробляти соняшник, — Сергій Репецький
Це не означає, що Україна втратила індійський ринок. Просто Індія вже не так залежить від української олії, як раніше. Покупець бачить альтернативу — і користується нею.
За словами Репецького, українська й аргентинська олія перетинатимуться не лише в Індії. Один із напрямків, який він називає, — Південна Африка, де також присутня чорноморська соняшникова олія.
Переробка — з сої на соняшник
Під цей тренд в Аргентині починає підтягуватися й переробна інфраструктура, яка раніше працювала переважно на сою, і швидко перенаправила частину потужностей на соняшник. За оцінками Зернової біржі Росаріо, у країні працює 17 заводів з переробки соняшнику, ще 11 мають технічну можливість його переробляти, а сумарна доступна потужність під культуру оцінюється приблизно у 6,6 млн т на рік.
Вікторія Блажко
керівниця відділу аналітики
та контенту ASAP Agri«Саме завдяки цьому готовому соєвому «фундаменту», який роками був частково недозавантаженим, країна швидко масштабувала виробництво та експорт соняшникової олії без необхідності будувати нову індустрію з нуля та без великих інвестицій», — говорить Вікторія Блажко.
Водночас, за її словами, галузь уже наближається до межі наявних потужностей. Якщо переробка у 2026/27 МР справді перевалить за 6 млн т, Аргентина вийде майже на повне завантаження. Подальше суттєве зростання вимагатиме або переорієнтації ще більшої частини соєвих заводів, або нових інвестицій в інфраструктуру.
Що також відбувається. Одна з останніх новин — LDC будує у Баїя-Бланці один із найбільших у країні заводів з переробки соняшнику і сої.
Якщо виробництво соняшнику й далі зростатиме, країні доведеться або нарощувати переробку, або більше експортувати саму сировину. І саме тут починається ще цікавіша історія. Аргентина може конкурувати з Україною не лише олією.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Якщо врожай буде збільшуватись, експорт соняшнику з Аргентини також буде збільшуватись. При врожаї 7 млн т експортний потенціал буде мінімум 2 млн т. Це дуже великий експортний потенціал», — каже Репецький.
Європа, безпестицидний соняшник і нова ніша
Один із напрямків для аргентинського соняшнику — Європа.
Щоправда є нюанс: аргентинський соняшник уже мав проблеми із залишками пестицидів. Але ринок почав адаптуватися. За словами Репецького, окремі європейські покупці вже укладають договори з аргентинськими виробниками і кооперативами на вирощування соняшнику без пестицидів.
Один із прикладів — португальська Sovena, яка працює з одним з аргентинських кооперативів під конкретні вимоги. За оцінкою Репецького, минулого сезону близько 300 тис. т такого соняшнику зайшло в Португалію.
Найбільш парадоксальна теза Сергія Репецького — можливий імпорт аргентинського соняшнику в Україну.
Так, на його думку, країна-лідер із переробки соняшнику в світі теоретично може сама імпортувати сировину. Та за певних умов така математика може скластися: великий урожай в Аргентині, надлишок сировини, обмежені потужності переробки, наявність безпестицидних партій і потреба українських заводів у сировині.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Я думаю, що навіть у наступному сезоні, весною, ми можемо побачити ситуацію, коли перший аргентинський соняшник почне заходити в Південний або Чорноморськ. Якщо вдасться закумулювати партію безпестицидного соняшнику, це буде 100%», — каже Репецький.
Що це означає для України
Україна свого часу стала лідером на ринку соняшникової олії не лише завдяки врожаям. Вирішальною була система: експортне мито на насіння, розвиток внутрішньої переробки, конкуренція заводів за сировину, портова логістика і стабільний попит на олію. Але, схоже, що ми сягнули стелі, розмірковує експерт.
Сергій Репецький
співзасновник та партнер
Sunstone Brokers
«Я би не сказав, що з точки зору державної політики ми щось не доробили. В принципі, все зроблено для того, щоб нормально працювало. Головна проблема зараз — війна», — каже він.
Другий великий виклик — клімат. Південь України останні роки дедалі частіше стикається з посухою. Якщо зміщення кліматичних поясів продовжиться, потенціал зростання врожаю соняшнику в Україні може бути обмеженим.
На цьому тлі Аргентина нарощує обсяги. «Якщо ще десять років тому світовий ринок соняшникової олії фактично був дуополією Чорноморського регіону, то тепер конкуренція стрімко стає тристоронньою», — резюмує Вікторія Блажко.
