Ріпак є, покупці є, а експорту немає: чому кооперативи «застрягли» через ДАР?
Джерело фото: Latifundist.com
З 1 липня в Україні запрацював новий порядок підтвердження права на звільнення від 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку. Замість довідок Торгово-промислової палати (ТТП) — верифікація через Державний аграрний реєстр (ДАР). Ідея виглядала логічною: менше паперової бюрократії, більше автоматизації.
Але вже на старті жнив з'ясувалося, що система фактично не працює для сільськогосподарських кооперативів. Через відсутність потрібного функціоналу в ДАР фермери не можуть підтвердити передачу вирощеної продукції до кооперативу. У результаті кооперативи, які вже закупили ріпак у своїх членів і уклали експортні контракти, не можуть відвантажити продукцію.
Про проблему редакції повідомили самі кооперативи. Ми з'ясували, чому так сталося і коли ситуацію можуть вирішити.
У чому проблема з ДАР?
Цього року жнива ріпаку стартували раніше через спекотну погоду, особливо в південних областях. За словами Ростислава Горобця, голови кооперативу «Юкрейніан Агро Коннекшн», який об'єднує понад 60 виробників із восьми областей, у тому числі прифронтових, саме на старті сезону і стало зрозуміло, що ІТ-система ДАР технічно не готова до роботи з кооперативами.
«Уже 1 липня, під час спроби подати першу заявку в ДАР, стало очевидно, що в системі відсутній функціонал, який дозволяє кооперативу підтвердити походження продукції, вирощеної та переданої його членами. Відповідно виконати вимоги нового порядку просто неможливо», — зазначає Ростислав Горобець.
Схожу історію розповідає і голова правління кооперативу «Агроєдність Україна» Денис Волянюк. За його словами, побачивши переваги спільного експорту ріпаку та сої, фермери почали активно об'єднуватися. Лише за останній місяць до кооперативу приєдналися близько 50 фермерів, ще стільки ж готувалися вступити найближчим часом.
Тож за два тижні кооператив встиг сформувати достатню партію ріпаку, щоб укласти експортний контракт з іноземною компанією на умовах FOB. Але коли настав час оформити реєстраційні дії в ДАР — і для виробників, і для самого кооперативу, — з'ясувалося те саме, з чим зіткнувся й Ростислав Горобець.
Денис Волянюк
голова правління кооперативу «Агроєдність Україна»
«Ми зіткнулися з тим, що фізично немає інтерфейсу, за допомогою якого верифікований фермер міг би відобразити продаж свого товару кооперативу, а кооператив — далі експортувати цю продукцію», — пояснює Денис Волянюк.
Простіше кажучи: фермер, який є членом кооперативу, не може в системі підтвердити, що виростив і передав кооперативу певний обсяг продукції. Кнопка «Відправити» на заявці просто неактивна.
Які наслідки це вже має для бізнесу?
Кооператив «Юкрейніан Агро Коннекшн» не може експортувати понад 14 тис. т ріпаку, вирощеного 18 членами кооперативу. За словами Ростислава Горобця, під загрозою зриву опинилися шість міжнародних контрактів.
«Відсутність технічної можливості здійснити верифікацію в ДАР призводить до зупинення постачання в порт та вимушеної переадресації авто- і залізничного транспорту на елеватори для тимчасового зберігання, що тягне за собою додаткові логістичні витрати», — говорить він.
В «Агроєдність Україна» заблоковано експорт партії ріпаку обсягом 50 тис. т.
Денис Волянюк
голова правління кооперативу «Агроєдність Україна»
«Ми несемо реальні фінансові втрати — демередж, недоотриманий прибуток через зрив поставок. Страждає і репутація кооперативу як надійного партнера в міжнародних контрактах. Товар лежить у порту, а це додаткові витрати на зберігання та ризик його псування чи знищення», — пояснює голова правління кооперативу Денис Волянюк.
За його словами, лише неможливість експортувати 50 тис. т ріпаку без мита означає близько $50 втрат на кожній тонні. «Сумарні збитки для бізнесу вже вимірюються мільйонами доларів», — додає він.
Але найбільшою проблемою обидва співрозмовники називають затримку обігових коштів. Ріпак традиційно є першою культурою нового маркетингового року, і саме виручку від його продажу аграрії зазвичай спрямовують на фінансування жнив.
Чи знає про проблему Мінекономіки?
Кооперативи вже мають законне право експортувати ріпак без мита. Питання стоїть у тому, як реалізувати це право, каже Михайло Воронич, співвласник групи компаній Arista Trading AG та «В Агро», операційний партнер кооперативу «Агроєдність Україна».
Із цим запитом обидва кооперативи вже звернулися до Мінекономіки, ДП «Аграрні реєстри» та Державної митної служби, закликавши терміново доопрацювати систему або запровадити тимчасовий механізм підтвердження походження продукції.
За словами Ростислава Горобця, у телефонній розмові представники відомств повідомили, що необхідний функціонал може з'явитися лише наприкінці серпня або навіть у вересні.
«Для аграрного сектору в розпал сезону чекати два місяці — це катастрофа», — говорить Ростислав Горобець.
Редакція Latifundist.com також звернулася із запитом до Мінекономіки (13 липня, коли міністерство ще не було реорганізоване). Ми попросили пояснити, чому новий порядок набув чинності раніше, ніж у ДАР з'явився необхідний функціонал для його реалізації, а також чи розглядає міністерство можливість запровадження перехідного механізму для кооперативів. На момент публікації матеріалу відповіді редакція не отримала.
Чи можна швидко вирішити проблему?
Учасники ринку переконані, що так.
До моменту запуску повноцінного функціоналу ДАР вони пропонують один із двох варіантів — або оперативно створити можливість передачі продукції між членами кооперативу та самим кооперативом у системі, або тимчасово повернути механізм підтвердження походження товару через ТТП, який працював минулого маркетингового року.
Денис Волянюк
голова правління кооперативу «Агроєдність Україна»
«Під час перехідного періоду підтвердження походження власновирощеного ріпаку можна здійснювати так само, як і раніше, — на підставі експертного висновку про походження товару, який видає ТПП України або її регіональні представництва на кожну партію продукції. Але бізнесу потрібні зрозумілі правила, щоб усі учасники процесу однаково їх трактували», — пояснює Денис Волянюк.
Паралельно, додає він, необхідно максимально прискорити запуск відповідного функціоналу в ДАР.
Денис Волянюк
голова правління кооперативу «Агроєдність Україна»
«Якщо система працюватиме належним чином, це буде найпростіший і найпрозоріший варіант — і для виробників та кооперативів, і для держави, яка контролює експорт», — говорить Денис Волянюк.
Як відреагували учасники кооперативів?
Більшість фермерів поставилися до ситуації з розумінням, каже Денис Волянюк. За його словами, спочатку людям було складно повірити, що експорт може зупинитися лише тому, що в державній системі немає потрібного функціоналу. Однак зараз аграрії вже розуміють, у чому проблема.
За його словами, ринок зараз перебуває в ситуації, коли через обмежену (а подекуди й неможливу) прийомку зерна, низькі закупівельні ціни та загальну глобальну невизначеність фермери притримують урожай, або продають лише мінімальні партії — рівно стільки, скільки потрібно для поповнення обігових коштів.
Через кооперативи експортується не найбільша частка українського ріпаку, однак саме вони допомагають невеликим фермерам отримувати вищу ціну за врожай, кажуть опитані нами представники кооперативів.
Власне, новий механізм експорту ріпаку та сої і запроваджували для того, щоб фермери, які працюють у складі кооперативів, могли експортувати продукцію без сплати 10% мита та продавати її на вигідніших умовах.
Денис Волянюк
голова правління кооперативу «Агроєдність Україна»
«Ви ж бачите, що ціна на внутрішньому ринку просіла на 1–2 тис. грн на тонні (станом на 16 червня — прим. ред.). Для невеликих господарств це значний недоотриманий дохід, особливо з огляду на високу вартість пального, добрив, логістики та інших виробничих витрат. Наше завдання як кооперативу — допомогти їм продавати продукцію дорожче, ніж пропонує внутрішній ринок, але зараз ця можливість фактично заблокована», — говорить Денис Волянюк.
Михайло Воронич вважає, що проблема стала ще гострішою через ускладнення логістики та ризики роботи морських портів. За його словами, саме кооперативи зараз могли б стати для фермерів альтернативним каналом збуту вирощеної продукції.
Михайло Воронич
співвласник групи компаній
Arista Trading AG та «В Агро»
«В порт привезти не можна. Самостійно організувати логістику на західний кордон — щось із області фантастики. Тому сьогодні фермеру актуальніше продати ріпак трейдеру або кооперативу на найближчому лінійному елеваторі. Але трейдери не можуть експортувати через мито, тому потрібно дати можливість працювати кооперативам, які можуть формувати великі партії та організовувати експорт», — говорить Михайло Воронич.
Читайте також: Від атак на порти до мінус 800 грн/т на пшениці за день. Як ескалація в Чорному морі змінила зерновий ринок
За його словами, якщо цей механізм запрацює, ним користуватиметься не лише «Агроєдність Україна», а й інші кооперативи.
Чи готові кооперативи запропонувати конкурентнішу ціну на ріпак, ніж заводи?
Так, і питання стоїть не тільки в ціні, а й у ліквідності, каже Михайло Воронич. Як приклад наводить ситуацію минулої п'ятниці, коли один із заводів спочатку виставив ціну 24,5 тис. грн/т, але після великої кількості пропозицій і утворення черги знизив її до 23,5 тис. грн/т. Якщо ж надходження ріпаку триватиме такими темпами, ціна може впасти ще нижче. Подібна ситуація, нагадує Воронич, уже виникала у 2022 році.
На його думку, якщо буде більше ліквідності й альтернативних каналів збуту, товар почне перерозподілятися між різними напрямами — черги не буде, і ціна сильно не падатиме. Фермер зможе утримати ціну навіть із додатковими логістичними витратами, бо матиме куди розмістити обсяги. А це вкрай важливо на початку сезону, коли всім потрібно повертати кредитні та обігові кошти.
