Мінімальні експортні ціни не встигають за ринком. Чому трейдери не можуть працювати з новою формулою
Українські трейдери та агроекспортери зіткнулися з новою проблемою, яка є наслідком загальної логістичної кризи в країні. Через блокаду портів Одеси ціни на сільгосппродукцію впали настільки різко і швидко, що «провалилися» нижче мінімальних експортних цін, встановлених Міністерством економіки.
Проблема в тому, що це не статистичний показник, а цифра, нижче якої експортер не може укладати договір з покупцем. Трейдеру зараз важко гарантувати контрагенту строки поставки товару чи виконання всіх пунктів договору, і ось нова біда — система не пропускає угоду, бо потрібна ціна більша за мінімальну.
Звідки взялась проблема мінімальної межі цін
14 вересня старший менеджер олійноекстракційного заводу Альона Царьова поскаржилась редакції Latifundist.com: мінімальна експортна ціна на соняшникову олію на вересень виявилася на 22,5% вищою за ринкову, що створює проблеми з експортом. Інші трейдери олійних підтвердили: проблема існує.
16 вересня стало відомо про аналогічні розбіжності по пшениці. Того ж дня асоціація УКАБ надіслала офіційний лист міністру аграрної політики та продовольства Тарасу Висоцькому з проханням переглянути мінімальні ціни на насіння соняшнику.
Нагадаємо, механізм мінімальних цін працює з грудня 2024 року. Його мета — ліквідація тіньових схем через відсікання експортних контрактів за підозріло низькими цінами, а також збір податків державою.
Проти його введення свого часу активно виступала Українська зернова асоціація, а експортери критикували окремі методики розрахунку. В серпні-2026 уряд визнав проблему і знизив мінімальні експортні ціни, але реальні ціни контрактів падали ще швидше, і в вересні проблема повернулась.
«Камон, з якої стелі взяті ці цифри!»: що кажуть трейдери про обмеження цін
Ринок загалом емоційно відреагував на ситуацію. Альона Царьова розповідає: коли побачила мінімальні експортні ціни на вересень, вона і її колеги не могли зрозуміти, чому ця формула у вересні вираховується саме так. Вона звернулась до Мінекономіки і вийшла на службовця, котрий формував таблицю мінімальних цін на вересень.
«Як я зрозуміла його пояснення, що в серпні в формулі був врахований понижувальний коефіцієнт в 0,7 до середньозваженої ціни реальних угод. Тобто вони взяли ціни липня, зробили перерахунок, врахували коефіцієнт, і на серпень мінімальні ціни були адекватними. Але в вересні вони вже цей коефіцієнт не додавали, тому що в них не було від керівництва такого наказу. Тобто вони прирівняли середньозважену ціну до мінімальної, і тепер нічого не працює».
Найбільше її бентежить, що в таблиці нелогічно вказані ціни на різних базисах. Наприклад, на базисі EXW (продавець передає товар на складі, покупець сам вивозить і оплачує страхування та мито) мінімальна ціна виявилася вищою, ніж на умовах CPT (продавець оплачує перевезення товару до вказаного місця, але ризики переходять до покупця в момент передачі товару першому перевізнику), в якому продавець бере на себе більше витрат.
«Це взагалі проти здорового глузду. Я вже мовчу про окремі товари. Чомусь найменша гранична ціна на соняшникову олію і шрот встановлена на базисі FAS (продавець постачає товар на вказаний причал поряд із судном). І те саме питання в трейдерів, які займаються зерном. В них такі ж проблеми з експортом зернових, тому що там так само наплутали базиси», — наголошує Альона Царьова.
На додачу, мінімальні ціни на вересень встановлені без урахування сезонності, підкреслює вона. Серпень — це кінець сезону, коли ринкова ціна на більшість культур ще тримається, тоді як і у вересні на елеватори надходять великі обсяги нового врожаю, і ціна на насіння традиційно падає. Різниця цін між серпнем та вереснем в трейдингу зазвичай суттєва, а формула жодним чином цього не враховує.
Щоб хоч якось закривати контракти, трейдери користуються недоліками документа, «вписуючи» реальні ціни договорів в затверджені Мінекономіки цифри. Оскільки мінімальна експортна ціна на соняшникову олію найнижча на базисі FAS — контракти з контрагентами зараз підписують саме на цій умові, навіть якщо попередньо домовлялися про CPT або DAP (продавець постачає товар до вказаного пункту, але не розвантажує та не платить імпортне мито). Зараз це єдиний доступний спосіб. Трейдери вимушені вдаватися до нього, тому що на інших базисах система просто не дозволяє замитнити партію.
За її словами, звернення до профільного фахівця в Мінекономіки не дало результату. Він пояснив, що не має повноважень на власний розсуд змінювати коефіцієнти, і внесення правок можливе лише після їх узгодження керівництвом.
Таблиця мінімальних експортних цін на вересень не відповідає ринковим умовам за багатьма позиціями, підтверджує гендиректорка ASAP Agri Христина Серебрякова. Це вже ускладнює компанії постачання олійних в Болгарію. Аналогічно її колеги були здивовані як цифрами в таблиці, так і співвідношенням цін на різних базисах.
«Це ускладнює компаніям постачання, наприклад, соняшника в Болгарію. Крім того, це може тягнути за собою репутаційні ризики для експортера, для якого ці ризики зараз і так високі».
При цьому частина ринку закликає не звинувачувати в усьому Мінекономіки та Мінагрополітики. Директор Barva Invest Юрій Гаврилюк зауважує, що проблема розбіжності мінімальних і реальних цін не є перманентною. Зазвичай вона виникає при переході з сезону в сезон, і особливо виражена для культур та продуктів переробки з високою питомою вартістю. Значно менше вона стосується агротоварів з нижчою ціною і високою ліквідністю — наприклад, кукурудзи чи пшениці.
За його словами, причина проблеми полягає виключно в методиці розрахунку мінімальних цін, яка опирається на історичні дані і береться з фактичних цін замитнення за попередній місяць.
«Звісно, це не досконала методика, проте дієва для більшої частини сезону. Досвідчені учасники ринку, знаючи про таку особливість ціноутворення на межі сезонів, мали б теж брати активну та завчасну участь в допомозі міністерствам при формуванні мінімальної ціни. Ці розбіжності виникають, коли ціни на новий і старий врожай відрізняються. А питання підіймаються в авральному режимі, коли треба реєструвати накладні, оформлювати ВМД тощо. Додам: тут важко звинуватити Мінагрополітики в недостатній комунікації».
Тарас Висоцький: пропонуємо встановити понижувальний коефіцієнт до кінця року, поки радимо змінювати базис
За нашою інформацією, міністр агрополітики Тарас Висоцький до 15:00 16 вересня розпорядився зібрати пропозиції учасників ринку по цьому питанню.
На щотижневому брифінгу зі ЗМІ 18 вересня він пояснив: чинне законодавство зобов'язує міністерства встановлювати мінімальні експортні ціни один раз на місяць, до 10-го числа кожного місяця. Тому щоб змінити їх за вересень — Верховна Рада має внести відповідні правки в закон. У вересні це неможливо, хоча б тому, що наступне пленарне засідання парламенту відбудеться вже в жовтні.
Через це до кінця вересня таблиця мінімальних експортних цін не може бути переписаною, наголошує він. Але щоб експортери далі могли укладати зовнішні контракти, він радить скористатись методом, описаним Альоною Царьовою — замитнювати товар на тих базисах Інкотермс, на яких ціни є найбільш близькими до реальних цін в контракті.
«В кожної товарної позиції є певні умови поставки, по яким мінімальні експортні ціни або відповідають, або є нижчими за реальні ціни угоди. На сьогодні така рекомендація — це розглянути можливість зміни базису в умовах договору».
Разом з тим, Мінагрополітики дійсно отримало звернення від ринку про проблеми з оформленням контрактів. Він нагадує: в серпні уряд зменшив мінімальні експортні ціни майже на 30%. Але, попри логістичні проблеми і здешевлення внутрішніх цін на сільгоспкультури, експорт в серпні відбувався з відносно високими цінами. Відповідно, це вплинуло на ціни в вересні.
Щоб виправити цей дисбаланс, Мінагрополітики вже розіслало на погодження документ, який пропонує до кінця року враховувати понижувальний коєфіціент для розрахунку мінімальних експортних цін. Тому в наступні місяці мінімальні ціни не мають перевищувати ринкові.
«Ми розіслали на погодження документ, який говорить про те, що такий аналогічний коєфіціент дисконту на рівні 0,714, який був в серпні, має застосовуватися іще в жовтні, листопаді та грудні поточного року. Бачимо, що ми не можемо прогнозувати дату закінчення блокади портів Великої Одеси, коли буде відновлено торгівлю морем. Тому, з врахуванням такого майбутнього урядового рішення, мінімальні експортні ціни будуть скориговані в жовтні, листопаді та грудні».
-20% на соняшник — пропозиція УКАБ
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» у зверненні до міністра агрополітики Тараса Висоцького наголошує: зазначені в таблиці на вересень мінімальні експортні ціни суттєво відрізняються від фактичної кон'юнктури ринку.
Приклад УКАБ: мінімально допустима експортна ціна насіння соняшнику встановлена на рівні $725/т на умовах CPT, $671/т на умовах DAP та $466/т на умовах FCA. Реальні експортні ціни попиту на українське насіння соняшнику з поставкою до Болгарії та Румунії становлять близько $550-570/т. Тобто мінімальна експортна ціна на 17,7-22% перевищує ринкову.
Окремої уваги потребує співвідношення мінімально допустимих цін залежно від умов поставки, підтверджують в асоціації. Так, наказ №1369 встановлює для насіння соняшнику мінімальну ціну $466/т на умовах FCA, водночас для умов CIF та DDP – $261/т. Тобто мінімальна ціна FCA є приблизно на 78,5% вищою за базис CIF та DDP.
Через це в УКАБ закликають перевірити та взаємоузгодити співвідношення між базисами до реальних ринкових умов. Також пропонується знизити мінімально допустимі експортні ціни на 20%, щоб наблизити їх до поточних ринкових рівнів. Тоді для базису DAP ціна після коригування склала б $536,8/т замість $671/т, для базису CPT – $580/т замість $725/т, а для базису FCA – $372,8/т замість $466/т.
«У зв'язку з викладеним просимо Мінагрополітики ініціювати перед Мінекономіки оперативний перегляд мінімально допустимих експортних цін на насіння соняшнику, затверджених наказом від 10 вересня 2026 року №1369, та їх зниження на 20%, а також перевірку коректності співвідношення мінімально допустимих цін за різними умовами поставки», — пропонують в УКАБ.
Коли ціна просто не має бути такою: що показує таблиця
Наказ Мінекономіки від 10 вересня встановлює мінімально допустимі експортні ціни на вересень одразу за 14 базисами Інкотермс, серед яких ми знайшли декілька нелогічних пунктів. Зокрема:
- Шрот і макуха на найдешевшому для покупця базисі EXW коштує $194/т, а на CPT з доставкою до вказаної точки— $139/т, на 40% дешевше. Хоча за логікою витрат продавця він мав би бути найдешевшим базисом;
- Горіхи волоські лущені на EXW коштують $5883/т, тоді як найдорожчому для продавця базисі DDP (продавець несе всі зобов'язання) — лише $2501/т;
- Ціна на овес однакова для 13 базисів із 14 — $270/т, і лише на FCA різко падає до $157/т (–42%);
- Ціна на жито абсолютно однакова для всіх 14 базисів — $158/т. Тобто формула взагалі не диференціює базиси для цієї культури, ігноруючи вартість зобов'язань для продавця;
- По соєвій і ріпаковій олії аналогічна картина — співпадіння для 13 із 14 базисів. Так само мед — співпадіння для 12 із 14 базисів.
На погляд редакції, нестиковки, наведені УКАБ по насінню соняшника — не виняток, а системний підхід, коли базис з меншими зобов'язаннями продавця раптом коштує дорожче за базис із більшими. Паралельно є і друга проблема — повна відсутність диференціації за базисами для жита, вівса, меду, соєвої й ріпакової олії, що нівелює умови Інкотермс як такі.
Підсумовуючи: учасники ринку сходяться на тому, що не можна прив'язувати мінімальну ціну до застарілої або неадекватної формули, особливо в умовах логістичної кризи, коли частина потужностей з перевалки просто недоступна.
Оптимальним варіантом, на думку наших співрозмовників, є скасування прив'язки вересневих експортних цін до чинної таблиці Мінекономіки, або зміна показників на реалістичні. В жовтні міністерство має запропонувати нову методологію розрахунку, яка враховуватиме сезонність і логістичні обмеження, принаймні до відкриття глибоководних портів.
