Нові правила експорту зерна 2024. До чого готуватись?
21 листопада 2023 року Верховною Радою України за основу було прийнято законопроєкти № 10168-2 та № 10169-2 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України, а також інших законів України. Всі ці закони для того, щоб замінити існуючий нефункціональний режим експортного забезпечення новими правилами експорту зерна.
9 травня 2024 року вказані законопроєкти після суттєвих змін були прийняті в другому читанні і понад місяць очікували підпису Президента. 18 травня 2024 року законопроєкти нарешті було підписано.
Вказані закони, разом з прийнятою Кабінетом Міністрів України 31 жовтня 2023 року постановою № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану», а також іншими нормативно-правовими актами (зокрема, порядком визначення мінімальних експортних цін), за задумом авторів, мають скласти нормативні рамки нової системи, яка унеможливить будь-які схеми «чорного» експорту зерна без повернення валютної виручки.
Нижче спробую проаналізувати основні нововведення, до яких варто готуватись. Одразу зроблю застереження, що станом на дату розглядуваної публікації згадані вище закони ще не опубліковано, тобто є вірогідність, що їхній фінальний текст дещо відрізнятиметься від проголосованих Верховною Радою України.
1) Режим експортного забезпечення залишається.
Нагадаю, право Кабінету Міністрів України запроваджувати спеціальний режим експорту певних категорій товарів, так званий «режим експортного забезпечення», передбачене ще з початку березня 2023 року. Разом з тим, за понад рік Кабмін так цим правом і не скористався — не в останню чергу у зв’язку з суперечливістю та непродуманістю цього механізму.
Згадані вище законопроєкти №10168-2 та №10169-2 до першого читання взагалі передбачали виключення із законодавства поняття режиму експортного забезпечення. Втім, в результаті Парламент все ж вирішив режим експортного забезпечення не прибирати, а навпаки — дати йому нове дихання.
Незважаючи на суттєві зміни, про які йтиметься нижче, основна ідея залишається незмінною — на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення, який полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіх волоський у шкарлупі), 0802 32 00 00 (горіх волоський без шкарлупи), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (макуха).
2) Реєстрація податкової накладної, як передумова експорту.
Одним з найвагоміших нововведень видається обов’язок експортера скласти та зареєструвати податкову накладну до дня подання митної декларації. При цьому, за відсутності зареєстрованої податкової накладної митна декларація не оформлятиметься.
Нарахування ПДВ у такій податковій накладній здійснюватиметься або за «експортною» ставкою ПДВ 0% або за «внутрішньою» ставкою ПДВ 14%/20% — залежно від «добросовісності» експортера в питанні повернення валютної виручки за попередні 12 місяців.
Так, застосовувати ставку ПДВ 0% для експорту зможе лише той експортер, у якого протягом попередніх 12 місяців сума неповернутої валютної виручки не перевищувала 20% від загальної суми експорту товарів, на які поширюється режим експортного забезпечення, з урахуванням строків повернення валютної виручки.
При цьому, Кабінет Міністрів України має додатково розробити Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам для застосування нульової ставки ПДВ. Тобто, передбачається створення спеціального переліку «добросовісних» експортерів, які матимуть право на нульову ставку ПДВ при експорті зерна.
В свою чергу, експортер, котрий не відповідає зазначеним вище вимогам, зокрема, в якого обсяги неповернутої валютної виручки перевищують 20%, зобов’язаний до дня подання митної декларації скласти та зареєструвати податкову накладну за ставкою ПДВ 14% або 20 %. Надалі, після повернення валютної виручки, такий експортер складає розрахунок коригування до зареєстрованої податкової накладної та змінює «внутрішню» ставку ПДВ на експортну (нульову).
Разом з тим, збережено корупційний ризик у вигляді права податкових органів зупиняти реєстрацію податкової накладної в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Тобто, до і без того довгого переліку контролюючих органів, які беруть участь у прийнятті рішення дозволити чи заборонити експорт зерна, додаються ще і податкові органи. Аналогічно, право податкових органів блокувати реєстрацію буде поширюватись також на розрахунки коригування на зміну ставки ПДВ.
В той же час, планується розробити ознаки безумовної реєстрації «експортних» податкових накладних і розрахунків коригування. Так, передбачається, що Кабінет Міністрів України має право прийняти рішення про запровадження режиму експортного забезпечення після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів (у тому числі щодо встановлення ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування). При цьому, при визначенні ознак безумовної реєстрації враховуватимуться дані системи простежуваності походження сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі.
Наразі незрозуміло як працюватиме згадана система простежуваності походження сільськогосподарської продукції та загалом, що собою являтимуть ознаки безумовної реєстрації «експортних» податкових накладних і розрахунків коригування. Разом з тим, поки такі ознаки не встановлені Кабінет Міністрів України не має права запроваджувати режим експортного забезпечення.
3) Бюджетне відшкодування ПДВ відкладається [в кращому випадку].
Вбачається, що для експортерів-щасливчиків, які зможуть потрапити до спеціального переліку «добросовісних» експортерів та отримають право на нульову ставку ПДВ при експорті зерна, в питаннях процедури бюджетного відшкодування ПДВ, нічого глобально не зміниться (принаймні, не має змінитись).
Втім важливо відмітити, що зміни передбачають, що операції з експорту зерна відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає оформлення митної декларації. Раніше все було зрозуміло, оскільки експортна податкова накладна реєструвалась безумовно по факту оформлення митної декларації. Наразі ж податкова накладна реєструватиметься перед оформленням митної декларації (яка може бути оформлена з затримками) і не зовсім зрозуміло, що робити експортеру, якщо періоди реєстрації податкової накладної та оформлення митної декларації не співпадатимуть.
Що стосується експортерів, які реєструватимуть податкові накладні за ставкою ПДВ 14% або 20%, то для них передбачено право на бюджетне відшкодування ПДВ у разі виникнення від’ємного значення за рахунок коригування податкових зобов’язань (тобто за наслідками реєстрації розрахунку коригування на зміну ставки ПДВ). Тобто строк отримання бюджетного відшкодування ПДВ (який податкові органи і без того не квапляться виконувати) для таких експортерів збільшується щонайменше на строк повернення валютної виручки за контрактом, а також на період, необхідний для реєстрації розрахунку коригування.
Також варто відзначити, що до моменту реєстрації розрахунку коригування на зміну ставки ПДВ у експортера може виникнути позитивне значення ПДВ, що вимагатиме поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ для сплати податкового зобов’язання до бюджету.
Тобто цілком ймовірною видається ситуація, коли експортер спочатку буде вимушений платити зобов’язання з ПДВ до бюджету, а надалі після повернення валютної виручки займатись питаннями повернення переплати з ПДВ. При цьому, повернення переплати з ПДВ можливе лише на електронний рахунок в СЕА ПДВ.
4) Мінімально допустимі експортні ціни.
Залишаються, хоч і дещо видозмінені, положення про те, що базою оподаткування ПДВ для експортних операцій з товарами, щодо яких запроваджено режим експортного забезпечення, є договірна (контрактна) вартість, але не менше, ніж мінімально допустимі експортні ціни.
З аналізу змін вбачається, що питання визначення мінімальних експортних цін дещо деталізували. Так, пропонується наступне:
- Мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів визначатимуться у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
- Мінімально допустимі експортні ціни обчислюються у доларах США.
- При обчисленні мінімально допустимих експортних цін враховуються передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповідного товару на відповідному ринку та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру.
Зміни до Податкового кодексу України передбачають, що для визначення бази оподаткування ПДВ мінімально допустимі експортні ціни застосовуватимуться станом на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
При цьому, зміни до Митного кодексу України передбачають, що заявлена у періодичній, спрощеній митній декларації або митній декларації, заповненій у звичайному порядку, фактурна вартість товару не може бути нижчою, ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату подання такої митної декларації.
Понад те передбачено, що митний орган приймає рішення про відмову в митному оформленні товарів за додатковою митною декларацією, що подається до періодичної або спрощеної митної декларації, у разі якщо заявлена фактурна вартість товару є нижчою, ніж вартість товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами, на дату пропуску цього товару за межі митної території України.
Вбачається, що звичайна експортна операція з зерном вимагатиме від експортера відслідковування мінімально допустимих експортних цін щонайменше тричі:
- станом на дату реєстрації податкової накладної;
- станом на дату оформлення ПМД;
- станом на дату перетину товаром митного кордону України.
Додатково, передбачаються спеціальні правила для форвардних контрактів.
Так, базою оподаткування ПДВ для експортних операцій на підставі форвардного контракту є договірна (контрактна) вартість товарів, але не менше, ніж мінімально допустимі експортні ціни станом на 0 годин дня підписання форвардного контракту (при цьому в податковій накладній необхідно буде робити відмітку про форвардний контракт).
Якщо ж на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не були встановлені, база оподаткування визначається за загальним правилом. Тобто до уваги братимуться мінімально допустимі експортні ціни станом на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Для цілей визначення фактурної вартості товарів, які експортуються на підставі форвардного контракту також застосовуватимуться мінімально допустимі експортні ціни станом на дату підписання форвардного контракту, а в разі відсутності таких — станом на дату подання ПМД та на дату перетину товаром митного кордону України.
Пропозиція закріпити певні вимоги до визначення мінімальних експортних цін на рівні закону є радше позитивною. Разом з тим, очевидно, що в питанні визначення мінімальних експортних цін основним є конкретна методологія/порядок їх визначення.
Так, вже розроблений проєкт Порядку про визначення рівня мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, який, серед іншого, передбачає наступне:
- Мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів розраховуються за умовами поставок, обсяг експорту яких був найбільший за останні п’ять років, до прикладу, для пшениці та кукурудзи це DAP, CPT, FOB, для соняшнику — DAP, CPT, FOB, FCA.
- Мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів розраховуються на підставі знеособленої інформації Держмитслужби в розрізі вантажних митних декларацій з урахуванням умов поставок за попередній місяць із застосуванням 10-ти відсоткового дисконту від референтних мінімальних експортних цін.
- Референтні мінімальні експортні ціни на окремі види товарів розраховуються квантильним методом з використанням 5-го процентілю на підставі знеособленої інформації Держмитслужби в розрізі вантажних митних декларацій з урахуванням умов поставок за попередній місяць.
Загалом вбачається, що нас очікують суттєві зміни status quo в питанні експорту зерна. При цьому, коли ці зміни запрацюють — невідомо, оскільки передумовою прийняття урядом рішення про запровадження режиму експортного забезпечення є приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів (яких вимагається чимало), а також забезпечення можливості обробки необхідної інформації в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади. Наразі ведеться активна робота, тому вже скоро ми побачимо чи працюватиме оновлений режим експортного забезпечення, чи його очікує така ж доля як і первісний механізм.
Микита Ларіонов, радник, адвокат Arzinger, юридичний консультант зерноторговельних компаній
