Навіщо LNZ Group пішла в переробку та створює кооператив
Компанія LNZ Group продовжує відкривати для себе нові напрями бізнесу. У 2021 році вона запустила першу чергу заводу із заморожування ягід, овочів та фруктів. Вироблену продукцію продає під брендом Tevitta. Також навесні планує відкрити ягідний кооператив для агровиробників всієї України.
Навіщо компанія пішла в переробку? Що пропонує аграріям у рамках кооперації? Чи вигідно сьогодні в Україні займатися ягідництвом? Команда Latifundist.com побувала на Черкащині, де знаходиться завод компанії, і готова розповісти про все докладно.
Ягідництво — перспективний напрямок?
Навіщо LNZ Group, яка займається дистрибуцією, насінництвом та агровиробництвом, потрібно було йти в переробку сировини? Як зазначає керівник напрямку заморожених овочів, ягід та фруктів Tevitta Віктор Кравченко, на це рішення вплинуло власне виробництво ягід та розвиток ринку заморожених продуктів.
Серед вирощуваних ягід є полуниця, вишня та малина. Компанія могла б і надалі рости без заводу, але якщо йти у великі обсяги, то без переробки не обійтись. До того ж ця ніша на ринку мало зайнята.
«Зростання переробки сировини, зокрема ягід та овочів, — це один із варіантів, куди має рухатися Україна в майбутньому. Зараз наша країна йде тим шляхом, який Польща пройшла ще 30 років тому. У нас спостерігається тенденція до збільшення площ під ягодами, внутрішній ринок упоратися з таким обсягом не зможе. Тож продукцію потрібно експортувати. А експортувати в якому вигляді? Або у вигляді джемів, або замороженому. Тому ми прогнозуємо, що вже в найближчі 5-10 років на українському ринку з'являться близько 20 заводів з переробки сировини»
Все своє — від пробірки до поля
Тож у 2020 р. керівництво прийняло рішення побудувати власний завод із заморожування ягід, фруктів та овочів. Та, коли в наступному році ця амбітна ціль була виконана, зрозуміли, що не зможуть працювати на повну потужність без якісної сировини.
Річ у тім, що той посадковий матеріал, який ввозиться в Україну, здебільшого заражений. Про це нам розповіла агроном Tevitta Тетяна Стукало.
«Навесні минулого року створили демо-поле з полуницею. За рекомендацією закупили 24 елітні саджанці з Італії. Яким же було здивування наших фітопатологів, коли після аналізу виявилось, що кожен саджанець був уражений антракнозом і фітофторозом. Ситуація повторилася з саджанцями з Голландії. Тоді ми зрозуміли, що скільки б не коштували саджанці — ідеально «чистими» вони не будуть», — згадує співбесідниця.
І додає, що тепер тут дотримуються гасла «Все своє — від пробірки до поля». Для цього створили власний розплідник із посадковим матеріалом in vitrо. Це безвірусний матеріал, адаптований під висаджування у відкритий ґрунт.
Як перетворити хобі в бізнес, або Про ягідний кооператив
«Для багатьох ягоди — хобі. А так хобі переростає у відповідальний бізнес. Бо якщо вступить 10 аграріїв із зембанком по 1 га, то отримаємо 10 га. А це вже потужний гравець на ягідному ринку. Також учасники кооперативу можуть об’єднуватися і разом робити закупівлі, здавати більші об’єми ягід», — зауважує Віктор Кравченко.
У рамках кооперативу компанія пропонує:
- in vitro саджанці малини, полуниці та ожини;
- агротехнологічну підтримку;
- засоби захисту рослин та добрива;
- збут вирощеної продукції на завод.
Розглянемо ці пункти детальніше.
Український vs іноземний посадковий матеріал
Вище ми вже зазначили, що всі саджанці у розпліднику Tevitta вирощені in vitrо. За словами Тетяни Стукало, сьогодні такого класу посадковий матеріал може собі дозволити не кожний. Один саджанець з Європи обійдеться фермеру щонайменше в €1,5. Водночас у кооперативі він буде коштувати дешевше. До того ж це посадковий матеріал, вирощений в Україні, а значить, за закладку поля можна буде отримати від держави 70% компенсації.
Тетяна Стукало має досвід вирощування ягід за кордоном. Коли ми попросили порівняти його з українським, то вона відповіла, що наша країна в плані вирощування ягід — аутсайдер. За кордоном акцент робиться на якості посадкового матеріалу, технології і якості збору врожаю. У нас менталітет інший. Купити «чисті» безвірусні саджанці? Навіщо за це платити, якщо можна накопати в сусіда? Однак, і врожай буде відповідний.
Тим аграріям, які хочуть працювати в цьому бізнесі, Тетяна Стукало рекомендує не зациклюватися на одній ягоді. У 2019 р. пощастило з ціною тим, хто вирощував полуницю. Минулого року — хто вирощував малину. Яка ягода «вистрілить» з ціною цьогоріч — невідомо, бо ми не знаємо, яких погодних «сюрпризів» очікувати, наголошує наша співбесідниця.
До речі, придбати саджанці можна буде на платформі LNZ Web. Також там будуть доступні засоби захисту рослин і добрива, на які учасникам кооперативу буде надаватися знижка.
Співпраця із заводом
Що ж робити з вирощеним урожаєм? Учасникам кооперативу збут продукції на завод гарантований. А що ж робити, якщо аграрій, який вирощує продукцію, не є учасником кооперативу? По-перше, продукцію можна продати заводу. По-друге, за бажанням юридичні особи можуть укласти із заводом контракт на переробку своєї продукції та її зберігання до кращої ціни.
Наприклад, фермер бачить, що в сезон немає сенсу продавати ягоду за низькою ціною. Він укладає угоду із заводом на заморозку і зберігання продукції або просто на заморозку, бо планує продавати самостійно.
На запитання, чи є певний обсяг сировини, який можуть постачати на переробку фермери, нам сказали, що можна і 3 кг привезти. Але тунель шокової заморозки найраціональніше включати від 2 т, тому ті 3 кг — це буде статичне, а не шокове заморожування. Та й фермер має розуміти, що чим більший обсяг сировини він поставить, тим дешевше йому це обійдеться.
Крім заморожування та зберігання, завод надає й інші послуги з виробництва замороженої продукції — сортування, нарізання та пакування.
Новачок з амбітними цілями
Завод територіально знаходиться у м. Шпола Черкаської області. Його працівники вже мають досвід переробки цукрової кукурудзи, смородини, полуниці, сливи, абрикоси, бузини й вишні. Щодо останньої, то закупили кісточковідбивні машини і тепер можуть заморожувати 2,5-3 т/год вишні без кісточок.
У холодильному комплексі знаходиться тунельна камера шокового заморожування польського виробника компанії Unidex потужністю 3 т/год. У 2022 р. планують додати ще одну одиницю цього обладнання та збільшити об’єми виробництва вдвічі. У холодильному комплексі також встановлені лінії переробки та фасовки ягід, окремо є лінія з переробки цукрової кукурудзи. У перспективі завод має стати №1 в Україні з виробництва замороженої цукрової кукурудзи з орієнтацією на ринки Європи, Азії та Америки.
Ще одна особливість заводу — оптичний сортувальник Sortex компанії Bühler. Небагато українських підприємств можуть похвалитися наявністю такого обладнання. Перевага Sortex у тому, що він розпізнає дефекти за кольором та формою, відсортовує продукцію дуже якісно з високою продуктивністю.
«Без сортувальника продуктивність та якість вихідної продукції була б низькою. Наявність такої висококласної машини дає змогу виготовляти харчову продукцію найвищої якості з дотриманням високих норм. Але малину ми сортуємо вручну. Ця ягода в замороженому вигляді дуже крихка, і кожен неправильних рух може спричинити її розсипання. Тому біля транспортера стоять більше 10 досвідчених працівників та відбирають дефектні ягоди», — розповідає директор заводу Юрій Кривенко.
З оптичного сортувальника заморожені ягоди та овочі потрапляють на фасування. Цьогоріч на заводі планують запустити ще одну лінію фасування — одну під кожний тунель шокового заморожування.
Поки що працює лінія для великої упаковки: мішок 25 кг або ящик 10 кг. Монтується лінія для дрібного фасування від 400 г до 2,5 кг, щоб продукцію можна було реалізовувати в супермаркетах та HoReCa. Вся продукція зберігається на складах за температури -20°C. Є 6 складів, а це більше 10 тис. палетомісць.
За словами Георгія Дерменжи, головного технолога заводу, обладнання підбирали дуже ретельно. Вивчали пропозиції на ринку, їздили аналогічними заводами й дивилися, яке там використовують обладнання. Головна умова — воно мало бути високоякісним й енергоефективним.
Наразі на заводі працює близько 100 працівників. 7 з них — це співробітники лабораторії. Вони перевіряють клас сировини, що надходить. Стежать, щоб на всіх етапах виробництва, під час зберігання й транспортування продукт відповідав якісним характеристикам.
Переваги шокового заморожування
Крім енергоефективного обладнання та суворого контролю за якістю продукції, на заводі зробили ставку на шокову заморозку. Як пояснював Віктор Кравченко, заморожування поділяється на два види: заморожування в шокових тунелях та статичне заморожування. Близько 70% українського ринку — продукти, заморожені статичним способом.
Чому на заводі обрали перший варіант? Перевага шокової заморозки полягає у нівелюванні процесу утворення великих кристалів льоду, які впливають на цілісність тканин ягоди. Тому виготовлена продукція не втрачає своїх корисних властивостей і має такі ж смакові якості, як і свіжа.
«Часто споживач купує у супермаркеті мішечок, повний снігу. І причина цього — неправильне заморожування», — розповідає головний технолог Георгій Дерменжи.
До речі, цьогоріч компанія також встановила холодильне обладнання у Вінницькій області, яке дає змогу статично заморожувати до 20 т ягід на добу. За словами директора заводу «Авуар» Юрія Кривенка, транспортування ягід, як-от малина, ожина чи бузина, — складний процес. Нове холодильне обладнання допоможе привозити сировину на завод у гарному стані та виготовити з неї високоякісний товар.
Про сертифікацію заводу
Ще під час етапу проєктування заводу керівництво поставило амбітну ціль — пройти сертифікацію за стандартом BRC Global Standard for Food Safety. Отримати такий сертифікат складно. Робота над ним може займати роки. Сьогодні тут можуть «видихнути», адже зуміли за досить короткий час пройти аудит й отримати цей сертифікат.
Юрій Кривенко
директор заводу «Авуар»
«BRC — це преміальна безпека. Якщо компанія має такий сертифікат, то в Європі для тебе відчинені всі двері. Споживач розумітиме, що якщо ми контролюємо весь процес від поля до кінцевого продукту, то наша продукція є безпечною»
Наразі продукція із заводу експортується в країни ЄС. Та в компанії вже думають над виходом на український ринок. Працювати новому заводу із заморожування ягід та овочів на повну потужність дозволить кооперація з місцевими фермерами. Здається, у цьому бізнес-плані всі у виграші. Покаже час.
Наталія Родак, Latifundist.com
Фотограф — Андрій Бочка
