Ціни — космос. Чи будуть аграрії економити на мінеральних добривах?
Джерело фото: Latifundist.com
Нещодавно заступниця директора «Технополь Агро» Олександра Воловик провела в Інстаграм опитування щодо того, чи планують аграрії зменшувати кількість внесення добрив в новому сезоні. Зі 130 опитаних аграріїв 45% відповіли, що планують зменшувати внесення міндобрив на 20-30%. Ще 22% опитаних відповіли, що будуть використовувати ту кількість добрив, що і завжди, а 34% — планують зовсім від них відмовитися.
Коли ж Олександра поглянула на статистику, то виявилося, що 34% — це аграрії з Одеської та Миколаївської областей. Якщо з Миколаївщиною все зрозуміло (прифронтовий регіон, постійні обстріли), то чому відмовляються від міндобрив аграрії Одещини? Відповідь, за словами Олександри, очевидна: через посуху цього року вони отримали поганий врожай, особливо Бессарабія. Ціни на агропродукцію низькі, тож місцеві аграрії будуть намагатися акумулювати гроші в господарстві, економлячи на всьому, в тому числі і на добривах.
«На Харківщині аграрії намагаються хоча б по мінімуму закупити добрива, бо розуміють, що без них не отримають врожайність. На Полтавщині та Сумщині аграрії відмовилися від капітального будівництва, купівлі техніки, але не відмовилися від купівлі добрив. Аналогічна ситуація і на Чернігівщині. Місцевий аграрій, землі якого знаходяться всього в 30 км від кордону, написав мені, що буде давати поліфоску 100 кг/га, тоді як в минулому році давав 120 кг/га. Тобто мінімально скоротив внесення. Та що там, мій родич-аграрій з Херсонщини (частина земель в окупації, а частина підконтрольна Україні) трішки зменшив внесення добрив, але не відмовився від них і закуповує YaraMila».
Аналогічну тезу ми почули і від директора з маркетингу та розвитку бізнесу компанії VVM Сергія Рубана. Він відмітив, що аграрії в західних регіонах, з вірогідністю 99%, залишать їх кількість на тому рівні, що і раніше. А от у прифронтових областях аграрії будуть вносити добрива по мінімуму. Немає коштів і високі ризики.
Сергій Рубан
директор з маркетингу та розвитку бізнесу компанії VVM
«Перевага буде надаватися продуктам низького та середнього цінового сегменту. Високоефективні продукти якщо і будуть використовуватися, то тільки з розрахунком що їх можна внести менше. На ринку завжди є 20% аграріїв-новаторів, які охоче беруть новий вид добрив. Вони впевнилися, що при правильному внесенні дорогі продукти більш ефективні, тому готові йти на експерименти. В поточному році про експерименти не чув. Але, наприклад, дорогі продукти компанії Yara ті інших відомих виробників аграрії беруть і достатньо активно».
Що по цінам?
На світовому ринку ціни на азотну групу ростуть, натомість на калій гранульований падають. На NPK після спаду дещо вирівнялися.
Щодо українського ринку, то станом на початок серпня селітра продавалась по 30-31 тис. грн, карбамід — по 36-41 тис. грн. Якщо ціни на NPK ще у травні складали 27-29 тис. грн, то вже на початку серпня зросли до 36,5-39 тис. грн. Особливо помітно зріс у ціні калій. Для порівняння: у вересні минулого року калій продавався по 15-15,5 тис. грн, у кінці травня цього року його відвантажували по 25-27 тис. грн, а на початку серпня — по 40-43 тис. грн.
Ціни на добрива надалі будуть зростати.
«З вересня ціна на карбамід та селітру може збільшитися на 7-8 тис. грн. Так само зростатиме ціна і на КАС. Щодо сульфату амонію, то ціна на імпорт може досягти 28-29 тис. грн. Водночас просто жалива ситуація по NPK. Ми не маємо того обсягу, який був раніше. За перше півріччя було завезено 240 тис. т NPK. Тоді як в минулому році 423 тис. т при тому, що тоді було скорочення попиту в півтора рази в порівнянні з 2020-2019 рр. Ми можемо побачити зростання цін на нітроамофоску до 40 тис. грн, а на фосфорні добрива до 60 тис. грн і більше», — зауважив керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук під час конференції «Стан ринку добрив в регіонах».
Чи чекати на дефіцит добрив?
Керівник підприємства «Флора А.А.» Андрій Капріца розповідає, що добрива для осінньої посівної встиг закупити тоді, коли ціни на них була трохи дешевші. А от для весняної посівної ще не контрактувався, бо спочатку потрібно продати врожай.
Аналогічна ситуація і в компанії «Агро-Регіон». За словами головного агронома Юрія Лисака, на підприємстві залишалися добрива ще з минулої посівної кампанії, докупили тільки калій. Якщо в попередні роки саме в липні-серпні контрактувалися з постачальниками міндобрив на весняну посівну, то в цьому році ціни поки не дозволяють це зробити.
І Дмитро Гордійчук говорить, що у липні аграрії не купували добрива через їх здорожчання і натомість здешевлення агропродукції.
Чи не буде дефіциту добрив, через відкладений попит? Питання риторичне, говорить Сергій Рубан. Ключовий фактор, який впливає на світовий ринок виробництва мінеральних добрив — зростання вартості газу і похідних продуктів.
«росіяни досить активно продають мінеральні добрива за кордоном, наприклад, в США. Однак це не вирішує питання дефіциту азотних добрив. Адже при поточній ситуації на природних газ собівартість виробництва мінеральних добрив азотної групи в Європі зросла на 20-30% в залежності від того, за якою формулою закуповується природний газ. Тому ринок Європи опиняється в зоні ризику дефіциту. А саме звідти Україна переважно імпортує добрива через західний і південно західний кордон», — розповідає Сергій Рубан.
Він також задається питанням, чому під час «зернових угод» було прийнято рішення про те, що балкери повинні заходити пустими? Розумно було б, щоб до нас припливала сировинна продукція (наприклад, фосфорити), або певні обсяги мінеральних добрив. Тому його висновок такий: якщо мінеральні добрива не будуть завозитися великими партіями через порти, або не відбудеться катастрофічного скорочення обсягів внесення добрив, то на ринку може виникнути їх дефіцит. Адже зараз пряма великотоннажна логістика можлива тільки через дунайські порти.
А що буде з українським виробництвом міндобрив?
Азотні добрива
По-перше, ціна на природний газ в Україні значно вища, ніж в європейських країнах. Газ українського видобутку хімічна галузь не отримує (принаймні інформація про це не є широковідомою) . В результаті собівартість виробництва добрив зростає. Причому вона може дійти до таких позначок, що імпортувати добрива з великими транспортними націнками буде вигідніше, ніж виробляти їх в Україні. Адже, одна справа, коли виробниче підприємство завантажене на 100%, а інше — коли лише наполовину.
Фосфатні добрива
Віцепрезидент Союзу Хіміків України Ігор Гольченко і ефірі програми «Добрива-Онлайн» на каналі AgroFM повідомляв, що наразі основні потужності українських хімічних виробництв зупинені. Можливо, зможуть налагодити виробництво комплексних добрив найближчим часом «Сумихімпром» та ДЗМД. За інформацією Дмитра Гордійчука, ці два заводи не працюють, хоча відбувається продаж виробленої раніше продукції. А саме вони виробляють в Україні фосфатні добрива.
У свою чергу Сергій Рубан говорить, що ситуація щодо виробництва фосфатних добрив не така вже й оптимістична. Запуск виробництва на цих заводах можливий, якщо буде знайдено шлях, як постачати фосфатну сировину. Якщо логістика не буде вирішена, то ринок відчує суттєвий недолік двокомпонентних азот-фосфатних добрив та NPK добрив українського виробництва.
Сергій Рубан
директор з маркетингу та розвитку бізнесу компанії VVM
«Уявімо, що аграрії не будуть відмовлятися від міндобрив і 50% скорочення споживання не буде (хотілося б, щоб так і було). В такому випадку нам не оминути дефіциту. Навіть якщо на 30% скоротиться споживання добрив — ринок все рівно зіштовхнеться з дефіцитом звичних для аграрних компаній добрив. Якщо очікуване скорочення споживання добрив таки стане фактом і при цьому буде налагоджена нормальна морська логістика по постачанню імпортних добрив або аграрії зможуть купувати український азот за дешевими цінами — ніякого дефіциту не буде. Але «ніякого дефіциту» в такому випадку означає не від хорошого життя».
І додає, що агровиробники навіть попри «космічні ціни» купують добрива. Йому відомий випадок, коли дві компанії продавали на ринку одні й ті добрива. Тільки у першої ціни були дешевші, бо встигла завезти їх до підвищення валютного курсу. То аграрії купували одночасно і дешевий, і дорогий продукт. Бо розуміють — негативні фактори, які формують високі ціни, в найближчій перспективі нікуди не зникнуть.
Так як зекономити? Ось які поради нам дали агровиробники.
Точне землеробство в допомогу
Директор «Флора А.А» Андрій Капріца не планує в новому сезоні зменшувати кількість добрив — навпаки, планує давати їх стільки, щоб і ґрунт не закислити і врожай отримати той, на який сподівається.
За його словами, господарство вже давно використовує добрива правильно завдяки впровадженню системи точного землеробства. Азот та інші добрива тут вносять тільки диференційовано. Для цього є спеціальна техніка. Плюс роблять аналізи ґрунтів та карти полів.
«Мене передусім цікавить у добривах фосфор. А гарний фосфор був у росії або Європі — Yara, Timac AGRO, FERTIS та ін. Тому зараз мусимо закупляти європейський фосфор, бо там якість відповідає ціні. Азотну групу беремо українського виробництва. Але весною будемо користуватися тими препаратами, в яких кг діючої речовини буде дешевшим. Дякуючи державі, ми отримали кредити на посівну, тому зараз перед нами стоїть питання збуту врожаю. Якщо б його купували по тим цінам, які є у світі, то ми б уже кредит закрили і добрива закупили».
Оптимізація технології або Як не закопати у землю гроші
Не буде відмовлятися від азотних добрив і підприємство «Агро-Регіон». Тут також мають досвід диференційованого внесення добрив. За словами головного агронома Юрія Лисака, підприємство щорічно робить аналіз ґрунтів, який дозволяє побачити високопродуктивні і менш продуктивні ділянки кожного поля. Виходячи з цього аналізу, розраховують ту кількість добрив, яка потрібна під конкретне поле. Оскільки кількість внесення азоту скоротити дуже важко, то наразі обмірковують, як його раціонально використати.
Юрій Лисак
головний агроном
підприємства «Агро-Регіон»
«Наприклад, можна внести 2/3 азоту під час посіву кукурудзи.Третину перенести на пізніші строки підживлення. Бо ми вже тоді будемо бачити, чи нормальні умови складаються для росту культури, чи ні. Якщо потрібно буде, то будемо підживлювати. А так, якщо дамо всю норму відразу, а під час вегетації погодні умови складуться погані, потенціал не витягуватиме, а ми вже внесли всю норму — розумітимемо, що ті гроші просто закопали».
Також компанія скоротила плани закупівлі фосфорно-калійних добрив. Будуть вносити тільки на ті ділянки, де бачитимуть низький вміст цих добрив. Де середнє і високе забезпечення — вносити не будуть. Причому весь фосфор будуть вносити у рядок. За словами Юрія Лисака, фосфор має обмежену потенційну доступність. Якщо його внести ближче до насінини, то вона корінчиком зможе відразу його увібрати. Саме тому завдяки рядковому внесенню можна давати фосфор менше норми.
Калій будуть вносити тільки під ті культури, які його вимагають, наприклад, під ріпак внесуть необхідну кількість, бо рослина полюбляє це добриво. А от під соняшник вносити будуть, звертаючи увагу на планову врожайність і аналіз ґрунтів.
Не будуть вносити восени безводний аміак. Хоча агроном говорить, що кг діючої речовини в безводному аміаку найдешевший серед азотної групи. Економія може складати $20-25.
«Його можна внести і у квітні. Бо зараз війна, і таке завчасне внесення добрива — ризикована витрата грошей», — говорить головний агроном «Агро-Регіону».
Курс на органічне добриво
Також в «Агро-Регіоні» вже 4 рік поспіль практикують розкислення ґрунтів і використання органічних добрив, зокрема, курячого посліду та гною ВРХ. Його закуповують на підприємствах, які знаходяться недалеко, тому логістика виходить недорогою. В цьому році планують внести 20 тис. т курячого посліду на площі 3 тис. га (7-8% від зембанку).
«Якщо порахувати, то такі елементи живлення як фосфор, калій та азот, які ми купляємо з курячим послідом, — це аналогічно, що купляти мінеральні добрива. Але водночас в ґрунті збільшується органічна маса і мікроелементи. Отримуємо гарну врожайність», — ділиться Юрій Лисак.
Чи почнуть з цього року аграрії масово переходити на органічні добрива? Таке питання ми задали Сергію Рубану. Він не вірить в швидкий ефект в цієї історії в Україні. І наводить приклад, що в ЄС діє Європейська зелена угода (EU Green Deal) — стратегія зі сталого використання хімікатів та зменшення викидів СО2 у повітря, яка стимулює перехід агросектору на органічне виробництво. Європейські колеги йому розповідали, щоб для заміни 200-250 кг міндобрив потрібно близько 2 т органічних добрив (по співвідношенню діючої речовини). Причому вартість якісних органічних добрив в Європі не суттєво відрізняється від мінеральних.
«В Україні немає підтримки від держави, націнки на «зелену» продукцію. Аграрію самому потрібно потурбуватися про сертифікати відповідності та знайти ринок збуту. Тому для нього не вигідно так працювати. Тим більше, що ми не постачаємо масово на світові ринки нішеві продукти. Є досвід успішних компаній, але таких кейсів мало», — розповідає Сергій Рубан.
І додає, якщо мінеральні добрива спрацьовують мінімум на 50% упродовж одного вегетативного сезону, то біологічні добрива потрібно вносити 1-3 сезони, щоб ґрунтова біота їх нормально переробила, виділила мінеральні компоненти в тому вигляді, в якому вони доступні рослинам і т.д. Урожайність при цьому в першому вегетаційному сезоні знизиться. Компенсаторна схема працювати не буде.
«От чому я не вірю, що міндобрива можна одним помахом руки замінити на органічні. Однак, якби я був фермером і у мене був вибір внести за однаковою ціною 200 кг мінеральних добрив або 2 т органіки — 2 т органіки є пріоритетними. Крім просто елементів живлення які вони дають ґрунтам, вони покращують їх якість, а в тривалій перспективі — покращують обіг поживних речовин. Це чудово, але не за один раз. Цим потрібно займатися системно досить тривалий час», — резюмує Сергій Рубан.
Та не органікою єдиною. В цьому році зростає попит на мікродобрива. За словами Олександри Воловик, на ринку є компанії, які розповідають аграріям, що мікродобрива можуть повністю замінити мінеральні добрива, хоча реальність дещо інша. Однак, аграрії, щоб зекономити, будуть шукати різні виходи з ситуації в тому числі і йти в мікродобрива. Але це тема для наступного матеріалу.
Наталія Родак, Latifundist.com
