Прибужанівська філія компанії НІБУЛОН: від нелегких 90-х до сучасності
Джерело фото: Latifundist.com
За 3 кілометри від Вознесенська на правому березі р. Південний Буг, в с. Прибужани, що на Миколаївщині, розкинулися потужності філії «Прибужанівська», яка входить до складу компанії «НІБУЛОН». Як і багато підприємств в Україні, філія «Прибужанівська» була започаткована після розпаду колгоспу. Свого часу на території села містилася центральна садиба колгоспу ім. Синякова, яка мала 9,7 тис. га орної землі, свиноферму і вівцеферму, млин, олійницю та навіть ковбасний цех.
Звісно, відтоді пройшло багато часу, але і зараз жителям села є чим пишатися. Адже заснована у 2001 р. філія «Прибужанівська» не просто обробляє 3,9 тис. га землі, а й використовує найсучаснішу техніку світових лідерів, таких як Case IH, John Deere і Fendt.
А як кажуть, краще один раз побачити, аніж сто разів почути. От і ми вирішили на власні очі побачити як їм вдається отримувати гарні врожаї, та чому сучасна техніка відіграє не останню роль в цьому процесі.Команда Latifundist.com вирушила в подорож в рамках проєкту «Агрошлях». Отож, поїхали!
Точка відліку
Створенням підприємств на базі старих колгоспів в Україні мало кого можна здивувати. Це типова історія для багатьох підприємств. Але на фоні когорти схожих прикладів, шлях утворення філії «Прибужанівська» дещо відрізняється.
Так сталося, що в ці нелегкі для людей роки, після розпаду колгоспів, ніхто не поспішав виконувати зобов'язання щодо виплати ренти орендодавцям. Колгоспів уже не було, а заборгованість по орендній платі лишилась, згадує директор філії «Прибужанівська» Олександр Піроженко.
«Філія «Прибужанівська» була започаткована після розпаду колгоспу у 2001 році. Орендодавці звернулися за допомогою до нашого генерального директора з проханням взяти в оренду їхні земельні ділянки, бо колгосп заборгував їм орендну плату. Компанія «НІБУЛОН» пішла на зустріч, взявши ситуацію у свої руки. Створили філію й виплатили заборгованість людям. Від того часу й бере свій початок історія філії», — ділиться спогадами Олександр Піроженко.
Батьківськими стежками
Схожі життєві ситуації знайомі Олександру Піроженку з дитинства. Від діда-прадіда його сім'я працювала на землі. І коли прийшов час обирати, з якою професією буде пов'язане його життя, він твердо вирішив іти по протоптаних стежках — в сільське господарство.
«Моє дитинство пройшло в сільській місцевості. Скільки себе пам'ятаю, всі працювали на землі — дід, бабуся, мати і батько. От і я вирішив продовжити цю справу», — розповідає Олександр Піроженко.
Напрямок було обрано, і з 2004 по 2009 рр. пан Олександр навчався в Миколаївському державному аграрному університеті. Студентські роки промайнули дуже швидко. Після закінчення навчання молодому спеціалісту одразу вдалось знайти місце, де можна було на практиці застосувати здобуті знання — підприємство «НІБУЛОН».
«Після закінчення університету мені вдалося за 2 дні знайти роботу. Пам'ятаю, що захист дипломної роботи був 26 травня 2009 р., а вже 28 травня я був працевлаштований агрономом на підприємстві «НІБУЛОН», філії ДП «Лідієвське», — згадує Олександр Піроженко.
Три роки знадобилося Олександру Піроженко, щоб плідною працею показати, що любов до землі у нього в крові. Так, з 2012 р. його підвищують до головного агронома та переводять до філії «Снігурівська» з земельним банком 5,5 тис. га. А ще через 3 роки Олександра вже призначили керівником філії «Прибужанівська».
«Віддаватися роботі на 100% — ось що важливо. Я віддаю душу, люблю працювати на землі. Вважаю, свого часу зробив правильний вибір, що пішов в сільське господарство», — говорить Олександр Піроженко.
Тріо озимих, соняшник і кукурудза
Земельний банк філії «Прибужанівська» нараховує 3,9 тис. га. В структурі сівозміни такі культури як озима пшениця та ячмінь, озимий ріпак, соняшник і кукурудза на зерно. А донедавна на підприємстві практикували вирощування зернового сорго, але вирішили відмовитися від нього на користь озимого ріпаку. Причина такого рішення була в низькій ціновій політиці на сорго упродовж останніх років і несприятливих погодних умовах для вирощування цієї культури.
І це не дивно, адже підприємство знаходиться на Півдні України в посушливій кліматичній зоні. Основними культурами, на які роблять ставку на підприємстві, є озима група (пшениця, ячмінь, рапс).
«Через те, що землі компанії сконцентровані на Півдні нашої країни, а це зона ризикованого землеробства з недостатніми показниками вологи в ґрунті, акцент робимо на озимі культури, щоб максимально скористатися озимою вологою. Із загального зембанку в 3,9 тис. га приблизно 2,8 тис. га відводимо під озимину», — говорить Олександр Піроженко.
За словами керівника підприємства, з часом будуть відходити від класичної системи обробітку на користь глибокого рихлення або No-Till. А оскільки господарство вже не перший рік використовує техніку світових виробників, каже Олександр, то це буде зробити набагато простіше.
Для того, щоб якісно зберігати врожай, на підприємстві використовують власний елеватор — «Вознесенський», з об'ємом одночасного зберігання в 97,1 тис. т зерна. Але до елеватора зерно проходить тернистий шлях і гарна техніка при цьому відіграє не останню роль.
Вчасно провести обробіток землі й збір врожаю — ось в чому секрет успіху. А якщо вам в цьому ще й допомагає техніка компанії Fendt, то гарний урожай гарантований.
Розмаїття техніки
В розпорядженні «Прибужанівської» філії 17 тракторів. Серед них є як представники «Мінського тракторного заводу» різних модифікацій, так і трактори виробництва компанії Case IH і Fendt.
«Легких тракторів з потужністю до 100 кінських сил — 14 одиниць. Всі вони виробництва «Мінського тракторного заводу», але різних модифікацій. Починаючи з МТЗ-892 і закінчуючи МТЗ-952.1. Також в нашому господарстві присутня техніка закордонних виробників: два трактора Case IH Magnum 310 і один трактор Fendt 10.38і. А за збирання врожаю відповідають 3 зернозбиральні комбайни John Deere 760i», — розповідає Олександр Піроженко.
Цікавим фактом є те, що підприємство за час свого існування придбало власний трактор-старожил — Fendt 824.
«Є в нас трактор-старожил Fendt 824. Він напрацював уже понад 35 тис. мотогодин. Звісно, ми розуміємо, що техніка уже пройшла свій моторесурс і намагаємось її берегти. Але найголовніше, що він справно працює і готовий виконувати всі роботи, навіть тяжкі, і це вражає», — ділиться враженнями про техніку компанії Fendt директор філії «Прибужанівська» Олександр Піроженко.
«Старший брат» трактора-старожила з'явився на підприємстві у 2008 р. Саме тоді, за словами керівника, «НІБУЛОН» закупив 10 одиниць техніки й розподілив їх між філіями. Один з них і потрапив до «Прибужанівської» філії.
«За цей час техніка Fendt добре себе зарекомендувала. Прийнятна цінова політика та економна у використанні дизельного палива. Показово, що цього року вся посівна компанія була проведена трактором Fendt і сівалкою Kinze. Зауважень не виникало», — розповідає директор.
Крім того, за словами Олександра Піроженко, механізатори також гарної думки про техніку й з радістю працюють на таких тракторах. Але не кожному новачку можна довірити цю задачу.
«Механізатори-новачки, котрі приходять до нас працювати, долають шлях від менш вибагливої техніки до сучасної. Спочатку вони пробують свої сили на МТЗ і лише потім можуть керувати закордонною технікою», — розповідає керівник.
І хоч новачки й повинні пройти певні «випробування», це окупиться сторицею в майбутньому як для господарства, так і для самого механізатора.
Механізатор як стиль життя
Так сталося із механізатором Олександром Грибом, котрий більше ніж 20 років життя віддав цій професії. Свої перші кроки в професії робив на гусеничному тракторі Т-74, а з плином часу освоїв й закордонну техніку.
«Після Т-74 пересів на МТЗ-80, а пізніше на «іномарки» — Fendt 824. 6 років мені довелося працювати на тракторі Fendt. Безвідмовна техніка. Мені є з чим порівнювати, через те, що пізніше довелося працювати на тракторі Case IH 310. Порівняно з ним, Fendt більш витривалий й менше ламається», — ділиться досвідом експлуатації тракторів Олександр Гриб.
Якщо говорити про витрату палива технікою, то, за словами Олександра Гриба, імпортні зразки в цьому плані більш економні. Виявилось, що при аналогічних навантаженнях під час обробки ґрунту техніка компанії Fendt показала найкращі результати.
«Говорімо мовою цифр. Важка техніка господарством використовується в основному для обробітку ґрунту. Порівняємо Case IH Magnum 310 і Fendt 10.38. Трактор Fendt з 9-ти корпусним плугом при обробітку на глибину 25-27 см використовує 16-17 л/га. А трактор Case IH з 8-ми корпусним плугом витратить до 22-23 л/га. Економія очевидна», — розповідає механізатор.
Крім того, продовжує Олександр Гриб, продуктивність техніки виробництва компанії Fendt показала результат в 45 га/добу, а трактора Case IH — не більше 30-35 га/добу, що також вигідно вирізняє техніку Fendt з поміж інших.
«А якщо взяти до уваги ще й той факт, що ці трактори обладнані спареними колесами, то трамбування ґрунту зменшується. Відповідно врожай у загальному підсумку збільшується», — резюмує тракторист.
Цікаво, якщо запитати тракториста, з якою машиною він порівнює сучасні закордонні трактори, то він обов'язково згадає німецького виробника Mercedes-Benz. Мабуть, це просто мірило якості, яке по праву можуть носити тільки кращі з кращих.
І вдень і вночі
Хоча поломки не часті супутники сучасних тракторів, але сервісне обслуговування потрібне не тільки тоді, коли «все погано». Краще попередити можливі несправності, ніж стояти посеред поля в розпал посівної кампанії і нарікати на лиху долю.
Щоб цього не сталося, господарству допомагає компанія «Агроспейс», у якої є «сервісники», які працюють з німецькими тракторами. Саме ці хлопці відповідають за кожен гвинтик в техніці, говорить Олександр Гриб. Хоча для господарства, додає механізатор, найчастіше сервісне обслуговування зводилось до заміни мастила й технічного огляду техніки. Але бувають і серйозніші проблеми.
«Обслуговуванням задоволені. Дякуємо сервісній службі, яка нас обслуговує. Адже в будь-який час дня і ночі можемо їм зателефонувати і розповісти про несправність. Якщо поломка пов'язана з електронікою, то вони оперативно висилають код для ремонту. Ну а якщо проблема в іншому, то на наступний ранок хлопці приїздять і ремонтують», — доповнює механізатора керівник філії «Прибужанівська» Олександр Піроженко.
Читати по темі: Работа на опережение поломок, или Зачем агросектору Industry 4.0
Кадровий фронт
Але не технікою єдиною живе господарство. Адже люди — кістяк філії.
Ось і керівнику філії Олександру Піроженко доводиться нести на плечах вантаж щоденних питань, які потребують вирішення. А це не завжди додає оптимізму. Добре, що колектив завжди готовий прийти на допомогу в скрутний момент і найголовніше — почути керівника й поставлені ним задачі.
За словами Олександра Піроженка, відносини з підлеглими він вибудовує на засадах дружби й взаєморозуміння.
«Всі колеги готові чути мене й виконувати свою роботу з пів слова. Зауважень з приводу цього немає. У нас панують дружні відносини в колективі. Тим паче, що половина робітників перейшла ще з колгоспів. Так і лишились», — говорить директор філії «Прибужанівська» компанії «НІБУЛОН».
Як у всіх людей, в Олександра Піроженко є свої мрії та сподівання. За словами директора, його мрії це — мир, здоров'я, достойна робота для людей і процвітання України.
«Філія «Прибужанівська» — це наше все. З працівниками ми проводимо, мабуть, більше часу ніж з родиною. Це більше, ніж просто робота. Це — наша друга сім'я», — підсумував Олександр Піроженко.
Ігор Мирончук, Сергій Герасименко, Latifundist.com
