Агродосягнення-2021:
рекорди перешкод не визнають

Будівництво «Старокостянтинівського ОЕЗ-у» з переробною потужністю до 1 млн т сировини на рік — один із наймасштабніших проєктів Kernel, який реалізується вже 5 років. У 2017 році холдинг оголосив про інвестування $130 млн та початок роботи над проєктом, у 2019 році — розпочав будівництво.

І ось перший результат: у 2021 році завершено та введено в експлуатацію першу чергу будівництва. Щоправда, про переробку-екстракцію мова поки не йде. Це елеваторний комплекс із потужністю одночасного зберігання 120 тис. т с/г культур та добовим транспортним навантаженням до 7 тис. т: прийманням автомобільних вантажів до 5 тис. т на добу та залізничних — до 2 тис. т на добу. Хоча рахунок рекордів уже відкрито. Зокрема, на новому заводі встановлено єдиний на Хмельниччині 12-метровий вузол обліку споживання газу.

Що ж стосується безпосередньо ОЕЗ-у, спочатку Kernel планував ввести його в експлуатацію у 2020 році. Потім — у 2021-му. Нині у планах холдингу — запуск переробних потужностей у першому півріччі 2022 року. Завдяки цьому загальний потенціал Kernel з переробки насіння олійних культур наблизиться до 5 млн т на рік.

Загалом, «Старокостянтинівський ОЕЗ» у дивізіоні переробних підприємств холдингу стане 10-м за рахунком. Зараз до складу Kernel входить 8 переробних заводів. Ще один — «Чугуївський ОЕЗ» — працює за толінговим контрактом. Їхня сумарна переробна потужність — 3,7 млн т сировини на рік.

До речі, проєктна потужність нового ОЕЗ-у безпрецедентна для України. У Європі є ОЕЗ, зіставний за потужністю з «Старокостянтинівським заводом». Це Power Oil Rostock. Він може переробляти до 1 млн т сировини, але спеціалізується на переробці ріпаку. Тому в сегменті переробки насіння соняшнику кернелівському ОЕЗ-у, найімовірніше, не буде рівних і в Європі.

Втім, у 2021 році Kernel відзначився не лише будівництвом. Зокрема, станом на 1 жовтня 2021 року (за результатами 12 попередніх місяців) холдинг встановив потрійний фінансовий рекорд:

• Отримав консолідований чистий прибуток у розмірі $655 млн — найкращий показник за весь час існування компанії. У 2010-2020 рр., наприклад, Kernel за рік отримував не більше $244 млн.
  
• Згенерував рекордні обсяги EBITDA у двох секторах: інфраструктури і торгівлі та сільського господарства. Відповідно — $502 млн і $507 млн.
  
• Виторг Kernel вперше перевищив $6 млрд. Для порівняння, за підсумками 2020 фінансового року він склав $4,1 млрд, за підсумками 2021 фінансового року — $5,6 млрд.
  
  

Крім цього, за оцінками холдингу, у жовтні 2020 р.-вересні 2021 р. він експортував 16% всього українського зерна. Це також рекорд.

Не дивно, що один із терміналів холдингу, «Трансбалктермінал», у результаті посів перше місце у Національному морському рейтингу України в номінації «Зерновий термінал року». За підсумками 2020/2021 МР він перевалив 7,6 млн т зернових, що на 22% більше, ніж роком раніше.

Відкриття холдингом цього центру стало логічним результатом розпочатої у 2020 році трансформації МХП у кулінарну компанію. За словами директорки департаменту технологій, якості та безпеки харчових продуктів МХП Олени Косюк, до відкриття компанія готувалася цілий рік і спочатку планувала розмістити центр поруч із офісом МХП, але пізніше від цієї ідеї відмовилася. У результаті Кулінарний центр МХП було відкрито влітку 2021 року у Вишневому. Холдинг інвестував у проєкт близько 30 млн грн. Загальна площа приміщень центру — понад 1 тис. кв. м.

Унікальність нової структурної одиниці в тому, що вона об'єднала в єдине ціле R&D, виробництво, маркетинг і HoReCa. Тут можна розробляти нові кулінарні продукти, виготовляти їх невеликими партіями, тестувати, підбирати упаковку, залучати фокус-групи для маркетингових досліджень.

У МХП наголошують, що для Східної Європи це прецедент. До складу центру входить технологічний цех, п'ять демонстраційних кухонь, кухня-студія для професійної зйомки та прямих трансляцій, а також сенсорна лабораторія — 15 окремих кабінок, де можна дегустувати страви та виставляти їм оцінки на планшетах.

Що ж до кулінарної трансформації МХП, у листопаді 2021 року кількість м'ясомаркетів холдингу перевищила 150. Крім цього, він розширив свої виробничі активи. Зокрема, придбав контрольний пакет акцій компанії «Лубним'ясо» за $1,84, що виробляє яловичину під ТМ Scott Smeat.

Не можна не згадати і про те, що в 2021 році МХП розпочав реалізацію ще одного нетипового для України проєкту. Холдинг підписав меморандум з американською компанією Marquis Energy про будівництво першого в країні вуглецевонейтрального заводу з виробництва високопротеїнових кормів, олії, зрідженої вуглекислоти харчової якості та біоетанолу. Планується, що на новому заводі проводитиметься глибока переробка кукурудзи до 500 тис. т на рік.

Взагалі ж, перехід до вуглецевонейтрального виробництва — стратегічний курс холдингу. У МХП його планують завершити до 2030 року. До речі, з 2020 року компанія займається імплементацією концепцій «Біогаз 4.0» та «Біогаз 5.0», які передбачають виробництво біоетанолу та впровадження технологій «зеленого» водню. У грудні 2021 року МХП вже вчетверте отримав український «Екооскар». Цього разу саме за реалізацію концепції «Біогаз 5.0».

Головною подією року для «Варіант Агро Буд» стало об'єднання елеваторних активів з KMZ Industries, що призвело до кардинальних змін. Компанія сфокусувалася на виробництві систем зрошення та зареєструвала бренд Variant Irrigation.

У результаті за підсумками першого півріччя 2021 року на дощувальні машини Variant Irrigation припало 19% від загальної кількості агрегатів, реалізованих на українському ринку. Відтак, вперше за останні десятиріччя український бренд очолив національний рейтинг виробників зрошувального обладнання.

Сьогодні сумарний внесок дощувальних машин ТМ Variant Irrigation у земельний банк зрошуваних земель в Україні — понад 17 тис. га. Минулого року зрошувальні системи компанії «Варіант Агро Буд», якій належить бренд, на своїх полях використовували понад 100 агропідприємств України. Це кругові, фронтальні та універсальні (іподромні) дощувальні машини.

Серед досягнень компанії у 2021 році — відкриття нового сегменту.

За словами Данііла Шуфані, клієнти компанії виявляють високий інтерес до цього типу машин та послуг компанії. І на 2022 рік на підприємстві очікують зростання кількості замовлень двокрилих машин та комплексних проєктних рішень.

При цьому в 2021 році «Варіант Агро Буд» зміцнив свої позиції не тільки у виробничому сегменті. Навесні компанія відкрила в Мелітополі сервісний центр, який займається проєктуванням зрошувальних систем та будівництвом іригаційної інфраструктури.

За рівнем розвитку зернової логістичної інфраструктури в акваторіях Дніпра та Південного Бугу, як і за потужністю річкового флоту, «НІБУЛОН» уже давно не має рівних в Україні. Тому перманентно перебуває в режимі «одиночної гри» — сам встановлює рекорди і сам їх б'є. Не став винятком і 2021 рік.

Попередній рік компанія завершила низкою досягнень: вперше перевантажила власними плавкранами 435 тис. т вантажів за один місяць, а за маркетинговий рік 2019/2020 перевезла — 3,8 млн т. Проте протрималися ці рекорди лише кілька місяців.

За підсумками 2020 року «НІБУЛОН» транспортував річками 4,14 млн т вантажів — черговий рекорд. А за підсумками 2021 року — вже 4,3 млн т. І це не межа. За підсумками 2021/2022 МР компанія планує досягти показника в 7 млн т. Зважаючи на рекордний врожай зернових у 2021 році, ціль цілком досяжна.

Не встояв і торішній рекорд з перевантаження. У серпні 2021 року його покращено до 442 тис. т.

Взагалі ж, свій тринадцятий рік у статусі «володаря річок» (компанія почала розвивати судноплавство в 2009 році) «НІБУЛОН» завершив «круглим» досягненням. Загальний тоннаж вантажів, перевезених ним річками, досяг 25 млн т.

Нагадаємо лише, що до складу річкової «імперії» «НІБУЛОНа» входять 13 перевантажувальних терміналів із сумарною потужністю одноразового зберігання 1,13 млн т та флотилія з 82 суден різних класів. Водночас 70% всіх вантажів компанія транспортує водним транспортом.

Наявність потужної логістичної інфраструктури дозволяє «НІБУЛОНу» нарощувати і обсяги експорту. У 2021 році в цьому сегменті компанія встановила два рекорди: вперше за час свого існування за один місяць експортувала понад 700 тис. т сільгосппродукції, а за один квартал — 1,83 млн т.

Для агрогосподарств компанії минулий рік також був успішним. «НІБУЛОН» завершив сезон з рекордними показниками врожайності ранніх зернових — 4,6 т/га, а врожайність соняшнику в деяких його філіях перевищила 3 т/га.

Окрім цього, компанія розвиває суднобудівний сегмент. Найбільший самохідний плавкран, побудований в Україні і введений в експлуатацію у 2019 році, — NIBULON MAX — у 2021 році розміняв свої перші 5 млн т вантажів. А суднобудівний завод компанії у серпні 2021 року спустив на воду перше несамохідне судно проєкту В5000М завдовжки 101 м.

У випадку з «Контінентал Фармерз Груп» у 2021 році спрацювало відоме правило: як Новий рік зустрінеш, так і проведеш. Компанія зустріла 2021 рік початком будівництва нового картоплесховища (переважно під чіпсові сорти картоплі) в селі Чуква Львівської області, провела — запуском у роботу нового сховища насіннєвої картоплі (також у Львівській області — у Батятичах). А в проміжку значно зміцнила свої позиції у сегменті картоплярства.

Вирощування картоплі — один із ключових видів діяльності холдингу. У 2021 році під цю сільськогосподарську культуру компанія відвела 1,8 тис. га — трохи більше, ніж роком раніше. При цьому в картоплярстві «Контінентал Фармерз Груп» акцентує діяльність на чіпсових та насіннєвих сортах, хоча вирощує і продовольчі сорти картоплі.

Будівництво картоплесховища в Чукві компанія завершила за 10 місяців, інвестувавши в нього понад 111 млн грн. У «Контінентал Фармерз Груп» зазначають, що це одне з найсучасніших сховищ картоплі в Україні з унікальним обладнанням: інноваційною системою нідерландської вентиляції та комп'ютерною системою зволоження. Воно дозволяє зберігати картоплю фактично протягом усього сезону — до 10 місяців.

Загалом, за рік холдинг наростив свої потужності зі зберігання картоплі більш ніж на 20%. На початок 2021 року вони становили 87 тис. т, зараз — після введення в експлуатацію двох нових картоплесховищ — близько 106 тис. т.

Отже, база для нарощування виробництва картоплі в компанії є. Найближчими роками «Контінентал Фармерз Груп» планує збільшити посівні площі під картоплею до 2,2 тис. га і надалі планомірно їх розширювати.

Не можна не згадати і про досягнення компанії в елеваторному сегменті. У 2021 році вона придбала елеваторний комплекс на 87,5 тис. т одночасного зберігання в місті Городенка Івано-Франківської області. Як наслідок, загальна кількість елеваторів у складі холдингу збільшилася до 5, їхня сумарна потужність перевищила 500 тис. т. Тепер у 3 із 5 регіонів присутності «Контінентал Фармерз Груп» має власні елеваторні комплекси.

До речі, у 2021 році компанія експортувала до Королівства Саудівська Аравія понад 120 тис. т пшениці. Для України це також уперше.

«Ерідон», як відомо, — багатопрофільна група компаній. Одним із напрямів її діяльності є роботизоване тваринництво. Компанія розвиває цей напрямок вже декілька років. Однак у 2021 році стався якісний стрибок: компанія «Ерідон» подвоїла потужності свого роботизованого молочного комплексу в Житомирській області та першою в Україні оснастила його обладнанням та роботами-доярами нідерландської фірми Lely — одного з європейських «законодавців мод» в автоматизації молочних ферм.

Рішення про будівництво роботизованої ферми в селі Почуйки ухвалили у 2014 році. У проєкт інвестували близько 160 млн грн і в 2015 році ввели в експлуатацію першу чергу роботизованого молочного комплексу на 500 голів молочного стада на базі ПСП «Україна», оснастивши його 8 роботами-доярами фірми DeLaval.

У 2021 році компанія «Ерідон» завершила будівництво другої черги молочного комплексу. Тепер він розрахований на утримання 1200 корів. Нова ферма оснащена обладнанням компанії Lely, зокрема 9 роботами-доярами Astronaut п'ятого покоління. Це був свідомий вибір — шукали найкраще обладнання від світових брендів.

Власне, і в 2015 році робоферма «Ерідон» була помітним здобутком. На той момент в Україні налічувалося лише кілька десятків роботів DeLaval. Після введення в експлуатацію другої черги село Почуйки взагалі перетворилося на столицю молочно-технічного прогресу, а роботизований комплекс агрохолдингу — на безпрецедентний для України проєкт.

Весь штат комплексу — близько 25 осіб. Майже стільки ж, скільки роботів-доярів — 17. Причому це не просто заміщення людей роботами, а інноваційна концепція I-flow — вільного утримання та добровільного доїння (корови самі вирішують, коли і скільки разів їм доїтися).

Але це ще не все. У Почуйках компанія «Ерідон» відкрила перше офіційне представництво Lely в Україні — компанію «Л-Україна».

А зараз група компаній будує ще один роботизований молочний комплекс, але тепер уже на Київщині, на базі ПП «Євросем». Його проєктна потужність — 1300 голів дійного стада, тобто навіть більше, ніж у Почуйках. Відкриття заплановане вде на початок 2022 року. Тож у найближчому майбутньому загальна чисельність стада під опікою роботів в агрохолдингу може розширитися до 2,5 тис. голів.

У 2021 році група компаній «Ерідон» також кардинально просунулась і в сегменті іригації. Компанія запустила системи зрошення в Черкаській та Одеській областях, збільшивши площу земель під зрошенням у кілька разів — на 1,5 тис. га. Завдяки цьому «Ерідон» за загальним розміром банку зрошуваних земель — близько 1,9 тис. га — увійшов до ТОП-10 агрохолдингів України за цим показником. Нові площі під поливом використовують для вирощування насіння кукурудзи компанії IFAGRI.

Продовжується активний розвиток і напрямку дистрибуціії, зокрема, були відкриті новозбудовані офісно-складські комплекси біля Чернігова та Луцька.

Для A.G.R. Group 2021 став роком реалізації масштабної експансії — як географічної, так і технологічної. На початку року до складу холдингу входило 4 кластери: «Бровари», «Лохвиця», «Гребінка» та «Чернігів». Холдинг розширив кількість регіонів присутності до п'яти й увійшов до ТОП-10 латифундистів за розміром банку зрошуваних земель.

У січні 2021 року компанія заявила про намір збільшити земельний банк на Півдні України. У результаті вже у квітні вона придбала в американської компанії AG Management Group два агропідприємства у Херсонській області: ДП «Альфа-Фарм» та ДП «Євразія-Агро».

Для холдингу це стало ключовою подією. По-перше, за розміром земельного банку A.G.R. Group у 2021 р. увійшла до ТОП-50 латифундистів України. Після завершення угоди на Херсонщині розмір земельного банку холдингу зріс до 32 тис. га. Втім, це прогнозований підсумок: ще 2020 року група планувала розширити свій земельний банк до 50 тис. га.

По-друге, практично всі землі, придбані компанією на Херсонщині, знаходяться під зрошенням. У результаті загальна площа зрошуваних земель у складі агрохолдингу перевищила 2 тис. га. Причому цей напрямок розвитку в холдингу вважають ключовим і в перспективі планують збільшити частку зрошуваних земель до 30%.

І по-третє, холдинг створив кластер «Херсон» на Півдні України.

Втім, про решту регіонів України в холдингу також не забувають. Нещодавно стало відомо, що AG.R. Group розширила свій земельний банк у Сумській області на 1,5 га — придбала агропідприємство «Сігма універсал».

В останні роки «Епіцентр Агро» цілеспрямовано нарощує свої потужності зі зберігання зерна. З 2018 року в будівництво, купівлю та модернізацію елеваторних комплексів холдинг інвестував понад 6 млрд грн. За цей час кількість елеваторів, що входять до складу «Епіцентра Агро», та їхня сумарна потужність одноразового зберігання збільшились у кілька разів.

Оскільки 90% земельного банку агрохолдингу сконцентровано у Хмельницькій та Вінницькій областях, переважно тут він і конвертує інвестиції у нові силоси, зерносушарки та транспортну інфраструктуру. Чудесне перетворення «Вінницького елеватора» з великого, але рядового зернового комплексу на 100 тис. т на найбільший елеватор регіону та всієї мережі елеваторів «Епіцентра Агро» — наочне підтвердження.

«Вінницький елеватор» збудовано в 2014 році. Протягом 2018-2021 рр. «Епіцентр Агро» інвестував у модернізацію комплексу $52 млн. Як наслідок, його потужність зросла майже в 4 рази. Сьогодні «Вінницький елеватор» — один із найбільших лінійних елеваторів в Україні з можливістю відправлення здвоєних залізничних маршрутних поїздів (54 + 54 вагони).

Словом, сходження «Епіцентра Агро» на елеваторний олімп можна вважати успішно завершеним. Принаймні, в одному окремому регіоні. Інша річ, що сам агрохолдинг свою місію з формування зернової інфраструктури завершеною не вважає.

У травні 2021 року «Епіцентр Агро» за 227,09 млн грн придбав «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів». Так на Хмельниччині у холдингу з'явився ще один елеваторний комплекс, а їхня загальна кількість досягла 15.

І це не межа. Минулого року «Епіцентр Агро» проанонсував будівництво на Хмельниччині двох нових елеваторів та модернізацію пари діючих. Тож нарощування холдингом елеваторних потужностей із існуючих 1,6 млн т до 2 млн т і більше — це лише питання часу.

Останніми роками «Прометей» акцент у своєму розвитку робить на M&A угоди у двох базових сегментах: рослинництві та елеваторному бізнесі. При цьому придбання за рік кількох нових елеваторів вже стало візитною карткою холдингу. Не став винятком і 2021 рік.

Минулого року «Прометей» став власником елеваторних активів у Харківській та Миколаївській областях. При цьому Харківщина для холдингу стала десятим регіоном присутності. Втім, придбанням у Харківській області елеватора «Золочів» потужністю зберігання 30 тис. т «Прометей» завершив експансію 2020-2021 років. Угода була укладена в липні, а до цього моменту холдинг встиг приєднати 4 елеватори:

• У квітні група компаній поглинула Явкінський елеватор потужністю 60 тис. т одночасного зберігання. Для «Прометея» він став восьмим за рахунком у Миколаївській області.
  
• На Кіровоградщині холдинг збільшив кількість своїх елеваторів до 5: у квітні завершив приєднання Грушківського елеватору, придбаного у Kernel. Потужність елеватора — 69 тис. т.
  
• У квітні-червні група завершила приєднання до своєї мережі двох елеваторних комплексів на Одещині, придбаних у 2020 році. Це «Арциз», оснащений 15 складами підлогового типу сумарною потужністю 50 тис. т та «Кулевча» потужністю 80 тис. т.
  
  

Таким чином, за рік «Прометей» наростив свої потужності зі зберігання зерна майже на 300 тис. т. Сьогодні до складу холдингу входить 29 елеваторів, їхня сумарна потужність — 1, 7 млн т. У чотирьох областях: Харківській, Сумській, Київській та Хмельницькій — група має по одному елеватору, в Одеській — 3, у Дніпропетровській — 4, у Запорізькій та Кіровоградській — по 5, та у Миколаївській — 8. Крім того, в 2021 році в арсеналі ГК «Прометей» з'явилися ще 4 елеватори. Зокрема, компанія розпочала угоди з придбання 3-х елеваторних комплексів у Полтавській області та 1-го на Черкащині, зміцнивши тим самим свої позиції щодо потужностей одномоментного зберігання додатково майже на 210 тис. тонн.

До здобутків холдингу 2021 року, безумовно, можна віднести і придбання ним у Agromino двох агрокомпаній у Миколаївській області — не кожен день українські латифундисти подвоюють свої земельні банки. «Прометеєві» вдалося збільшити його із 10 тис. га до 20 тис. га. Тепер він входить до ТОП-75 латифундистів України.

Група компаній «Арніка» — один з головних гравців на українському ринку органічного землеробства. Обсяг її сертифікованого земельного банку — 15 тис. га, і за цим показником холдинг є другим в Європі. «Арніка» експортує в ЄС майже половину всієї органічної сої, виробленої в Україні. Також вона — найбільший виробник та експортер української органічної кукурудзи.

Тому не дивно, що останніми роками холдинг розвиває свою діяльність на зовнішніх ринках: влітку 2020 року відкрив торгове представництво в США — компанію Arnika Organic North America, а на початку 2021 року заявив про відкриття представництва і в Європі — Arnika Organic Europe AG у Швейцарії.

Що ж безпосередньо стосується виробництва, у 2020 році, за даними «Арніки», вона експортувала до ЄС близько 34 тис. т органічної продукції — 15,5% від загальної кількості органічної продукції, експортованої з України до ЄС. На частку компанії в експорті з України органічної сої припало 41,1% (12 тис. т). На частку в експорті органічної кукурудзи — 21,2% (17 тис. т).

За підсумками 2020/2021 МР група компаній експортувала з України понад 70 тис. т органічної сертифікованої продукції.