Від надлишку до дефіциту: як змінювався ринок добрив України і що відбувається зараз

Джерело фото: Latifundist.com

Ринок мінеральних добрив в Україні сьогодні переживає один з найскладніших періодів за всю історію незалежності. Криза зумовлена поєднанням внутрішнього дефіциту та глобальних геополітичних викликів. Ефективність агросектору, що забезпечує значну частку ВВП країни, напряму залежить від доступності азотної групи добрив, яка наразі перебуває під найбільшим тиском. За допомогою даних інфографічного довідника «Агробізнес України» та аналітики від експертів ринку, Latifundist.com досліджував передумови та наслідки «азотного голодування». 

1. Як змінювався ринок добрив в Україні? 

За роки незалежності вітчизняний ринок добрив пройшов шлях від надлишкового виробництва та низького споживання до глибокої імпортозалежності та технологічної інтенсифікації. Зменшення обсягів застосування добрив відбулось переважно за рахунок падіння обсягів використання органічних добрив. Також змінилась структура їх внесення. 

• Період пострадянського занепаду (1990–2000 рр). Після розпаду СРСР система централізованого постачання ресурсів зникла. Якщо у 1990 р. в Україні в середньому вносили близько 141 кг діючої речовини мінеральних добрив на 1 га посівної площі, то до 2000 р. цей показник обвалився до символічних 13 кг/га. В результаті рівень внесення впав у 10 разів. 

Більшість господарств (колишніх колгоспів) перейшли на екстенсивне землеробство, фактично «висмоктуючи» з ґрунту залишки родючості, закладені в попередні десятиліття. Аграрії майже повністю припинили вносити фосфорні та калійні добрива, оскільки вони були дорожчими та переважно імпортованими. Використовувався мінімум азотних добрив (селітри), щоб отримати хоча б якийсь врожай, оскільки азот дає найшвидший видимий ефект. Це призвело до стрімкої деградації ґрунтів через винесення калію та фосфору без їх повернення.

• Поступове зростання (2000–2021 рр). З розвитком агросектору і холдингів споживання мінеральних добрив стабільно зростало. Наприклад, за 30 років незалежності виробництво зернових зросло на 29%, що потребувало відповідного живлення грунтів. До великої війни Україна приблизно на 50% забезпечувала себе мінеральними добривами (азотними добривами — близько 70-75%, фосфатними й комплексними — до 20%). 

На 2021 р. прийшовся пік інтенсифікації, останній рік «класичної» моделі землеробства. В той період аграрії вносили повний комплекс (NPK — азот, фосфор, калій). Популярністю користувалися дорогі комплексні добрива європейського та білоруського виробництва. Рівень внесення добрив на 1 га був найвищим за десятиліття, оскільки високі ціни на зерно дозволяли повністю окуповувати витрати.

• Воєнна трансформація (2022–2026 рр). Повномасштабне вторгнення зруйнувало логістику (порти закрилися) та зупинило внутрішнє виробництво (втрата Сєвєродонецького «Азоту», зупинка інших заводів через ціни на газ). Ринок став критично залежним від імпорту через західні кордони, а ціни стали волатильними через вартість природного газу та блокування портів. 

Структура внесення змінилася в бік диференційованого підходу. Добрива стали вносити не на все поле однаково, а лише в ті зони, де є потенціал врожаю. КАС та рідкі комплексні добрива (РКД) остаточно закріпилися як лідери, оскільки вони краще засвоюються рослиною в умовах засухи, яка стала постійною. Зросла частка мікродобрив та антистресантів, якими намагаються «витягнути» врожай при менших нормах основних добрив.

2. В чому полягає важливість азотних добрив для агровиробництва?

Азотні добрива є «фундаментом» урожайності, оскільки азот — це ключовий елемент для нарощування вегетативної маси рослин та формування білка в зерні. Без достатнього внесення азоту (аміачної селітри, карбаміду, КАС) рослина не може розкрити свій генетичний потенціал. Саме азотна група забезпечує швидкий старт посівів навесні. В умовах обмежених фінансів українські аграрії часто відмовляються від фосфорних чи калійних добрив, але намагаються зберегти хоча б мінімальну норму азоту, щоб уникнути критичного падіння врожаю. 

За словами власника і гендиректора компанії GROSSDORF Андрія Халявки, річна потреба України лише в КАС складає близько 800 тис. т, з яких приблизно 400 тис. т припадає на весняну посівну кампанію. Науковці НАЦ «Інститут аграрної економіки» підрахували, що загальна річна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн т. Аграрії при цьому вносять близько 1,8-1,9 млн т добрив у діючій речовині, або 85-90 кг/га.

3. Чому в Україні періодично виникає дефіцит добрив?

Головними причинами дефіциту є висока вартість природного газу (основної сировини для виробництва аміаку), руйнування логістичних ланцюгів та сезонний піковий попит.

• Логістичні обмеження: Блокування морських портів змусило переорієнтувати весь імпорт на залізницю та автотранспорт через ЄС, що має обмежену пропускну здатність.
• Зупинка заводів: Вітчизняні виробники часто не можуть працювати на повну потужність через безпекові ризики або нерентабельність при високих цінах на газ.
• Фінансова незахищеність: Аграрії часто відкладають закупівлю добрив на останній момент через брак обігових коштів, що створює черги та фізичну відсутність товару на складах перед початком посівної кампанії.

Українські хімічні заводи фізично не встигають виробляти добрива через енергетичну кризу, а імпортувати аміачну селітру через глибоководні порти наразі неможливо через війну. Як результат — посівна ще не стартувала, а сільгоспвиробникам вже доводиться шукати на ринку не законтрактовані добрива. Власник «УТК ХімАльянс» Віталій Попов прогнозує дефіцит КАС у пік Посівної кампанії 2026 на рівні 70-80%, тоді як зараз недостача складає приблизно 40%. 

4. Як військова операція США та Ізраїлю проти Ірану впливає на українську Посівну 2026?

Ескалація конфлікту на Близькому Сході провокує зростання світових цін на енергоносії та логістичні ризики в Ормузькій протоці, що здорожує імпортні добрива для України. Оскільки виробництво азотних добрив енергозатратне, будь-який стрибок цін на нафту та газ через нестабільність у регіоні Перської затоки миттєво відображається на цінниках, наприклад, у Полтаві чи Вінниці. Крім того, напруженість навколо логістичних вузлів Близького Сходу може затримати постачання добрив з інших країн-експортерів, посилюючи дефіцит на внутрішньому ринку України саме в критичний період весняно-польових робіт.

Керуючий партнер компанії «Агропартнер» Леонід Шнайдман пояснює, що лише на початку березня 2026 р. карбамід подорожчав майже на $200/т. Якщо враховувати ПДВ, мита та інші операційні витрати, агровиробник в Україні має доплатити майже 10 тис. грн на тонні цього добрива. 

Леонід Шнайдман

керуючий партнер компанії «Агропартнер»

«За таку ціну карбамід аграрію не потрібен. Альтернатив немає, тому зараз в усіх паніка. Ніхто не розуміє, як нормально купити добриво. Деякі наші клієнти ще не закрили потребу по карбаміду: вони розраховували його купити, але ми зараз не можемо дати товар за нормальною ціною».

5. Скільки загалом виробляє та імпортує Україна азотних добрив станом на 2026 р.?

За осінньо-зимовий період 2025 р. та початок 2026-го українські хімічні гіганти (Черкаський «Азот» та «Рівнеазот») виробили сумарно понад 1,2 млн т азотних добрив. З 2024 р. внутрішнє виробництво добрив наштовхнулося на перешкоди: через ворожі атаки на енергооб’єкти та газову інфраструктуру Україна змушена збільшувати закупівлю добрив за кордоном, що посилює тиск на валютний баланс країни. Найбільший гравець Ostchem скоротив випуск на 13% (до 1,8 млн т). У 2026 р. Україна покриває близько 50-60% потреб у азотних добривах власним виробництвом, а решту — за рахунок імпорту з країн ЄС, Азербайджану та Туркменістану. 

• Виробництво: Внутрішні потужності (переважно заводи Group DF) намагаються стабілізувати випуск аміачної селітри та КАС, проте загальний обсяг залишається нижчим за довоєнний рівень. 

• Імпорт: Обсяги імпорту азотних добрив складають близько 1,5–2 млн тонн на рік, щоб компенсувати дефіцит. Ключовими напрямками постачання залишаються Польща, Литва та Болгарія.

Хімічні підприємства не можуть швидко наростити випуск продукції, бо потерпають від ворожих атак та блекаутів. Основною проблемою виробників добрив залишається сировина. Зараз дуже складно законтрактувати великі обсяги природного газу, щоб масштабувати виробництво добрив і змінити ситуацію на ринку.

6. Які види добрив найбільше зростають в ціні?

Найшвидше дорожчають комплексні добрива (NPK) та аміачна селітра. 

1. Комплексні добрива: Через складну логістику компонентів (фосфоритів та калійних солей), які Україна майже не виробляє самостійно. 
2. Аміачна селітра: Вона є найбільш затребуваною для весняного підживлення, що створює ажіотажний попит і дозволяє трейдерам підвищувати ціни. 
3. Рідкі добрива (КАС): Їхня вартість також суттєво зросла через здорожчання спеціалізованої логістики та зберігання.

Керівник ICL growing solutions в Україні Роман Сластьон вважає, що глобально ціни на добрива в Україні будуть зростати до кінця посівної кампанії, при цьому обсяг ринку зменшуватиметься. Аграрії просто купуватимуть менше добрив, що відобразиться на врожайності вже цього сезону. 

7. Який недобір врожаю ризикує отримати Україна через недостатнє внесення добрив?

За оцінками експертів, через дефіцит та високу вартість добрив Україна ризикує недоотримати від 10% до 20% врожаю зернових у 2026 р.

Недостатнє внесення поживних речовин призводить до:

• Зниження врожайності пшениці та кукурудзи на 1–2 тонни з гектара.
• Погіршення якості зерна (низький вміст клейковини та білка), що перетворює продовольчу пшеницю на фуражну.
• Виснаження грунтів, що матиме негативні наслідки для майбутніх сезонів.

8. Як це вплине на продовольчу безпеку України та зерновий експорт?

Україна буде з хлібом. В 2025 р. було посіяно майже 6 млн га озимих культур, тому навіть з дефіцитом добрив майбутній врожай пшениці оцінюється близько 20 млн тонн. Генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль стверджує, якщо Україна збере близько 8-10 млн т, це забезпечить країні десь на 2,5-3 роки запас продовольчої пшениці.

При цьому через брак азоту зерно пшениці часто не дотягує до продовольчих кондицій (низький білок), переходячи у категорію фуражу. Це автоматично знижує експортну ціну кожної тонни на $10–30, що сумарно виливається в сотні мільйонів доларів втраченої виручки. У першій половині 2025/26 МР експорт зерна вже продемонстрував зниження на 29% порівняно з минулим сезоном.

Сільське господарство забезпечило Україні понад $24,7 млрд виручки у 2024 р. Зменшення врожаю через дефіцит добрив у 2026 р. може спричинити дефіцит валюти на внутрішньому ринку, що тиснутиме на курс гривні (який вже виріс на початку березня 2026 р. до 43,9 грн/$ на фоні подорожчання ресурсів).

FAQ: ринок добрив України

Чи вистачає Україні власного виробництва добрив?

Ні. Україна забезпечує приблизно 50–60% потреб у азотних добривах, решта покривається імпортом.

Які добрива найбільше використовують аграрії?

Найбільшу частку ринку займають азотні добрива, зокрема аміачна селітра, карбамід та КАС.

Чи може дефіцит добрив вплинути на врожай?

Так. За оцінками експертів, через недостатнє внесення добрив урожай зернових може знизитися на 10–20%.