Ультрамалообʼємне обприскування: економія ЗЗР чи шкода для екології?

Ультрамалообʼємне обприскування: економія ЗЗР чи шкода для екології?
Ультрамалообʼємне обприскування: економія ЗЗР чи шкода для екології?
Джерело фото: Latifundist.com

Аграрний бізнес розвивається швидкими темпами. Поява на ринку нових сортів та гібридів дозволила значно розширити ареал вирощування та підвищити врожайність кукурудзи, соняшнику, сої. Потужна ґрунтообробна, посівна та збиральна техніка дозволяє прискорити темпи робіт та значно подовжити вегетаційний період, що важливо для отримання максимальної продуктивності. Оновився асортимент техніки для внесення мінеральних добрив та пестицидів, необхідний для своєчасного та якісного внесення мінеральних добрив та оперативного реагування на появу чутливих фаз розвитку шкідників, хвороб та бур’янів. Швидкими темпами оновлюється асортимент хімічних засобів захисту рослин (ЗЗР), підвищується їхня якість та ефективність. 

Безперечно, всі учасники аграрного бізнесу прагнуть бути успішними — і ті, хто новітні технології та засоби розробляє, виробляє і пропонує, і ті, хто ці засоби та технології купує і використовує у виробництві. Але не тільки це важливо. Надто важливо, щоб кожен елемент сучасної аграрної технології був не тільки економічно вигідним, а й екологічно безпечним.

Богдан Томс, агроном-технолог

Чи такі побажання осмислюють та об’єктивно оцінюють з точки зору екологічної безпеки? У кожного з нас питання екологічної безпеки в аграрному секторі асоціюється насамперед із безпечним асортиментом, нормами та способами внесення засобів захисту рослин (ЗЗР). До асортименту і норм внесення ЗЗР запитань не виникає, оскільки ці позиції протестовані тривалими дослідженнями. А ось щодо способів внесення пестицидів питання є. Донедавна ультрамалооб’ємне обприскування (УМО) сприймалося як теоретично-можливе, тому запитань до способів внесення ЗЗР не виникало. Але сьогодні, коли застосування УМО переходить у практичну площину, дуже важливо дати обґрунтовану відповідь на питання: «Чи є застосування ультрамалооб’ємного обприскування рослин (УМО) пестицидами (ЗЗР) екологічно безпечним?».

Вже є ряд заяв про те, що ультрамалооб’ємне обприскування (УМО) дає максимальний ефект від препарату із найменшими витратами в короткі терміни та з мінімальною шкодою навколишньому середовищу. Одне з українських видань зазначило, що з УМО «зменшуються витрати на персонал, техніку, зокрема, знижується потреба у воді, а з нею — і в баках великого об’єму. Натомість продуктивність машин збільшується на понад 60% проти звичайного обприскування. Рідина рівномірно покриває всю оброблювальну поверхню. Завдяки своїй легкості краплі не скочуються з цільової поверхні, вони потраплять чітко в продихи листка». Втім, зауважують, що за великої швидкості вітру може бути знесення рідини на рівні 20-50%.

Суть технології УМО

Як бачимо з цієї публікації, економічна сторона питання є досить привабливою, але щоб бути переконаним у тому, що економічної вигоди достатньо для прийняття правильних рішень стосовно УМО, потрібно розібратись у цій технології детальніше. Найперше, суть технології УМО полягає у зменшенні виливу робочого розчину ЗЗР до 0,5-5,0 літрів на один гектар за рахунок зменшення розміру крапель цього розчину до 50-100 мікрометрів (мкм). Питома вага таких крапель значно менша за питому вагу крапель на основі водного розчину, у якій в 100 разів більше води. До того ж краплі розміром 50 -100 мкм швидко втрачають свою вагу за рахунок випаровування і навіть легким висхідним, та горизонтальним потоком теплого літнього повітря переносяться на значні відстані від місця свого призначення і цим процесом, на жаль, ніхто керувати не може, оскільки краплі робочого розчину ЗЗР осідають на поверхні рослин під дією гравітації. УМО неможливо провести штанговим обприскувачем, який працює на висоті 0,50 метра над поверхнею рослин при швидкості 10 км/год. УМО проводять дронами або безпілотниками на висоті від 3-7 до 5-10 метрів при швидкості від 28 до 100 км/год.

Обприскування є найбільш поширеним способом внесення пестицидів, застосовується на великих територіях та у великих обсягах тому надзвичайно важливо, не дивлячись на економічний аспект питання, обирати найбільш екологічно безпечні варіанти – щоб ми і майбутні покоління мали можливість пити чисту воду і дихати чистим повітрям. Без піклування про майбутнє Землі всяка діяльність, в тому числі і бізнес, втрачає перспективу.

До написання цієї статті мене мотивували факти відображені на фото від 12 вересня 2021 року. Це бузок який відчув на собі наслідки застосування, ймовірно, УМО при десикації сої або соняшника.  

Як бачимо на фото, зліва і справа, захищені будівлями від повітряних потоків ділянки бузку збереглись неушкодженими робочим розчином десикантів. У центральній частині – ділянки бузку відкриті для повітряних потоків. Вони виявились ушкодженими десикантами настільки, що локальні некрози в місцях попадання робочого розчину швидко охопили всю поверхню листків і невдовзі все листя з кущів осипалось. 

Які підстави були для того, щоб запідозрити у цьому вплив УМО при десикації сої або соняшнику? 

По-перше, це був період десикації сої та соняшнику. 

По-друге, листя бузку до цього було абсолютно здоровим і залишилось таким у місцях захищених від повітряних потоків будівлями, деревами та віддалених навіть на незначні відстані. 

По-третє, джерело поширення «хмарки» робочого розчину десикантів невідоме, оскільки в радіусі одного кілометра ніхто десикації сої або соняшника не проводив. 

По-четверте, місце зростання бузку розташоване під прямим кутом до так званого повітряного коридору, де рух повітря, протяги відчуваються навіть у безвітряну погоду. 

По-п’яте, краплі розміром, візуально, ¼ макового зерна можна було спостерігати на скляній та гладкій металевій поверхні. Ці краплі залишалися видимими після висихання. 

По-шосте, аналогічну картину, як з бузком, доводилось бачити і на деревах, які поодиноко ростуть у масивах полів. 

По-сьоме, до 2021 року чогось подібного не доводилось спостерігати жодного разу. Ось такі ознаки дають підстави вважати, що в даному випадку листя бузку підсушене невидимою «хмаркою» робочого розчину десикантів, яку потік повітря переніс на значну відстань від місця проведення УМО.

Процес обприскування полів

Щоб уявити собі достовірну поведінку у повітрі «хмаринки» утвореної з робочого розчину (РР) пестицидів при УМО — її можна порівняти з хмаринкою звичайного туману, оскільки розміри крапель води у тумані 5 — 60 мкм, а крапель РР пестицидів при УМО 50 — 100 мкм. У ранкову, безвітряну пору такий туман, аналогічно «хмаринка» РР пестицидів, нерухомо зависає у повітрі, а легенький вітер відносить її невідомо куди. 

Очевидно, що перебуваючи в зоні такої «хмаринки», людина може дихатиме парами пестицидів. Так чи інакше ця «хмаринка» осяде, не виключено, що і на відкриті водойми, а звідти попаде у джерела питної води. Не важко уявити, якими можуть бути наслідки для екології, для людей в першу чергу, якщо УМО почнуть застосовувати масово, на великих територіях і у великих обсягах. Забруднення довкілля може сягнути критичних значень, і повернення на стартові позиції коштуватиме дуже дорого.

Як у даному випадку оцінювати економічну ефективність УМО, адже частина коштів — це вартість пестицидів і вартість робіт, відносяться конвекційним потоком теплого повітря та вітром невідомо куди? Попри це, УМО може бути технічно ефективним за рахунок високої концентрації робочого розчину. Але навіть за таких обставин нехтувати екологічною безпекою недопустимо. 

Щоб бути успішним в сучасному аграрному бізнесі і мати перспективу на майбутнє недостатньо прагнути технологічної та економічної ефективності. Незалежно від того, наскільки нові науково-технічні розробки є технологічно вигідними та економічно привабливими їх експертна екологічна оцінка повинна бути пріоритетною. Бізнес, який за економічною вигодою не бачить екологічної безпеки обмежує свої можливості.

І все таки, в центрі уваги був найбільш поширений спосіб внесення ЗЗР — обприскування. Тож, які варіанти обприскування можна вважати екологічно безпечними? Звичайно, що малооб’ємне обприскування (МОО), з витратою робочого розчину 50-100 л/га і розміром крапель 100-200 мікрон, є набагато безпечнішим для довкілля ніж УМО. Традиційним в системі захисту рослин є повнооб’ємне обприскування (ПОО) з нормою витрати робочого розчину в межах 150-200 л/га і розміром крапель 120-300 мікрон.

Таким був наш бузок у травні 2021, будемо сподіватись, що таким він буде і наступного року

Ніхто нам не створить комфортного екологічного середовища, окрім нас самих. 

Богдан Томс, агроном-технолог

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus