Цукор та сигари Че Гевари: 6 вражень про сільське господарство Куби
Джерело фото: із власного архіву Олександри Воловик / courtesy of Oleksandra Volovyk
На щастя, у нашій країні більше не знайдеш колгоспу ім. В.І. Леніна. А от на Кубі досі процвітає комунізм. Тому тут це цілком нормальне явище.
Що ви знаєте про Кубу? Широкі пляжі, ретро автомобілі, портрети Гевари повсюди, і, звичайно, кубинські сигари, та ром. З цими стереотипними картинками все зрозуміло.
Але, будучи на Острові Свободи, я не могла не поцікавитись, що ж відбувається в аграрному секторі і як вирощують цукрову тростину, з якої, власне, потім і роблять ром.
І ось декілька агрофактів про те, як працює аграрний сектор соціалістичної країни:
- На Кубі багато фермерів із земельним банком від 1,5 до 12 га. Вони вирощують банани, кокоси, маніоку (солодка картопля), а також займаються тваринництвом. Здебільшого самі тяжко працюють на землі та використовують 1 або 2 кінські сили для обробітку землі та транспортування врожаю. Декому перепали старенькі МТЗ.
- За державою зберігається провідна роль у деяких сегментах рослинництва, наприклад, у вирощуванні грейпфрутів та апельсинів, а також в основних тваринницьких галузях: м'ясному скотарстві, свинарстві, птахівництві — де широко застосовуються індустріальні методи виробництва, впровадження яких поки дуже важко втілити без активної участі держави. Держава досі зберігає за собою право контролю над поставками техніки, добрив.
- Дуже цікавим фактом виявилось, що на Кубі досить поширене органічне землеробство. Але для них це не світовий агротренд. Фермери відмовились від хімічних добрив і пестицидів, бо на це просто не було коштів.
- На Кубі розвинені кооперативи, переважно в тваринництві. Фермери об’єднуються для виробництва м’яса або вирощування фруктів і продають продукцію до готелів, навчальних закладів і т.д. Це явище лише зараз набуває широкого розповсюдження.
- Державні компанії, як та, що зображена на фото, вирощують картоплю (на зрошенні), цитруси, манго, цукрову тростину, боби, рис та маніоку. До речі, обсяг виробленого цукру досягає 3-х млн т на рік. Потрібно зауважити, що Куба посідає третє місце у світі з виробництва цукру. Продаж цукру забезпечує до 50% кубинського експорту.
- З обладнання в роботі можна часто зустріти МТЗ, які завезли ще за програмою СРСР у 80-х роках. А також старенькі New Holland. Гід говорить, що держава закупила і нові трактори. КАМАЗ та ЗІЛ теж всюди використовується для господарських потреб. А взагалі, технічний парк «волає» про поновлення, але посилення кризи в зв’язку з пандемією відкидає цей процес на невизначений час.
Читайте також: Товстий і тонкий. Чому Кернел, Астарта, A.G.R. Group вирішили кооперуватись з фермерами?
Якщо підсумувати, ситуація в аграрному секторі Куби — плачевна (як і загалом у всіх галузях економіки країни). Незважаючи на те, що держава намагається реформувати економіку та дозволяє працювати приватному бізнесу в більшості секторах. Зараз їх перелік розширено зі 127 до понад 2000. Санкції, ембарго та пандемія вносять свої корективи, тому Куба зараз перебуває у стані глибокої економічної кризи.
Як наслідок, навіть продуктів для населення не вистачає, на острові спостерігаються величезні черги за продовольчими товарами, назріває криза нестачі базових товарів.
Куба — райський острів лише для туристів, з безмежним лазурним побережжям та яскравими фарбами природи. На жаль, через довготривалу політику соціалізму та романтичну ідеологію революції добробут місцевого населення залишився на рівні 30-річної давнини. Так само і сільське господарство. Хоча при залученні інвестицій та запуску працюючої ринкової економіки острів має, дійсно, потужний потенціал, але слідування ідеям Че та Фіделя ось вже більше 60-ти років продовжує вносити свої корективи.
