Військові шрами на українських полях, або Як відновити аграрний ландшафт після бомбардування

Військові шрами на українських полях, або Як відновити аграрний ландшафт після бомбардування
Слід від ракети на українському полі

Всесвітній фонд природи WWF-Україна у 2022 році презентуватиме аграрному сектору України приклади використання елементів природи для сталого виробництва, адаптації до зміни клімату та посилення ефективності роботи на землі. Такі практики мають назву природоорієнтовані рішення (nature based solutions). Але війна залишає шрами на українських полях, створюючи виклики, які ми не могли навіть уявити. І деякі природоорієнтовані рішення можуть стати у пригоді вже зараз.

Читайте також: Почва: спасательная операция

Нанесення ударів різними видами зброї завдає пошкоджень ґрунту. Подекуди воронки сягають 4-6 метрів завглибшки та мають діаметр у кілька десятків метрів. Що робити з таким полем?

Пошкоджений рельєф поля можна перетворити у новий ландшафт, корисний для сільського господарства — більш сталий та продуктивний у вже недалекому майбутньому. 

Аграрії Німеччини давно знають про користь природних оазисів в агроландшафті та спеціально створюють посеред полів невеликі лісові насадження, живі огорожі та болітця, аби стабілізувати мікроклімат окремих полів, адаптуватися до зміни клімату та розвинути естетичну привабливість територій.

Олеся Петрович, авторка блогу, кандидат біологічних наук, керівниця проєкту INSURE, WWF-Україна

У нашому випадку створення природних осередків у воронках від ворожої зброї може стати символічним загоєнням ран війни та потужним посиленням сталого сучасного агровиробництва і фермерства. Одна з таких можливостей — перетворити воронки на «острови» лісів та ставки-копанки. Невеликі рукотворні лісові колки, чагарники та «копанки», особливо у ансамблі з лісосмугами, вже за кілька років будуть безкоштовно надавати агровиробнику або фермеру численні екосистемні послуги:

  • Запобігати ерозії грунту, зменшуючи швидкість вітру (разом з лісосмугами щонайменше на 25%).*
  • Стабілізувати мікрокліматичні показники поля, підвищуючи вологість повітря на 5–20%, ґрунту на 15–30 %, скорочуючи випаровування на 20–25%.
  • Зменшувати кількість шкідників поля, надаючи притулок сотням комахоїдних птахів, своєрідній «біологічній зброї» проти шкідників. Комахоїдні та хижі птахи з задоволенням обирають природні осередки, де можуть будувати гнізда і мають відкриті простори для збору корму для пташенят.  Щільність гніздування в лісосмугах та на «лісових острівках» становить у середньому 20-25 пар/га. Птахи щодня збирають сотні комах загальною вагою, що іноді дорівнює їх власній,  для вигодовування пташенят. І це може тривати майже весь вегетаційний період. На урізноманітнених природними ділянками полях на 25-60% збільшується видове різноманіття безхребетних, зокрема диких бджіл та інших видів-запилювачів, хижих жуків-турунів, павуків, мурах, які також допомагають боротися з шкідниками поля.
  • Сприяти родючості через збільшення вмісту гумусу на 20–40% та пористості ґрунту — до 9%. Введення деревних та інших природних елементів у аграрні ландшафти активізує обмінні процеси. Хімічні елементи, закріплені в листі дерев і частково у надґрунтовому покриві, активно повертаються у грунт на полі поруч. Таке повернення хімічних елементів у насадженнях Лісостепу і Степу може складати 340–580 кг/га.
  • Депонувати вуглець у деревних рослинах і накопичувати органічний вуглець у ґрунті. Змішані деревостани з розвинутим підліском в агроландшафтах депонують в середньому 0,6–1,1 т/га вуглецю та продукують приблизно удвічі більше кисню. 
  • Зменшити рівень хімічного забруднення, адже деревні насадження  абсорбують та зв'язують хімічні елементи у різних шарах грунту і сприяють очищенню грунтових вод.

Залишки російських ракет на полях Agricom Group у Чернігівському кластері

«Острови природних екосистем» сприятливо впливають на загальне «здоров’я» поля, інтенсифікуючи процеси кругообігу поживних речовин, що разом з механічною вітроломною дією та захистом ґрунтів, приносить прибавку врожаю, яку можна порівняти з прибавкою від дії полезахисних лісосмуг, тобто 20-30%.

Інструкція для впровадження  цього природоорієнтованого рішення в життя проста:

  1. Забезпечте за допомогою уповноважених військових фахівців обстеження воронок та прилеглих територій щодо наявності нерозірваних снарядів і прибирання металобрухту.
  2. Підберіть з місцевим біологом або лісівником дерева і кущі місцевих видів, які зможуть прижитися  у воронці (терен, шипшина, глід, ліщина, дуб, клен, ясен, дика грушка), які можна придбати у найближчому розсаднику. Або просто огляніться довкола і «копніть» посадковий матеріал поруч (на узліссі або у лісосмузі), де це не завдасть шкоди. Природні острови на полях не стануть осередками бур'янів чи сільськогосподарських шкідників через  підбір для висадження видів, які притаманні локальній природній екосистемі.
  3. Високорослі види садіть ближче до центру, а кущі та трави — до краю. До справи варто залучити місцевих лісівників, садівників або біологів. 
  4. Альтернативно дно воронки можна застелити природним матеріалом для утримання води, наприклад глиною, створивши невеликий ставок посеред поля з верболозами та очеретом. 

Урізноманітнені агроландшафти з мозаїчними вкрапленнями чагарникових чи деревних куртин можуть посилити рекреаційну привабливість регіонів — зменшується рівень техногенних шумів, чутно голоси співочих птахів, око радують різноманітні кольори та форми дерев і трав. Такі ландшафтні лінії ваблять у тривалі піші та вело прогулянки або просто зупинитися і насолодитися краєвидами.  

Естетична та культурна цінність агроландшафтів все частіше стає предметом уваги у країнах Європи. Дослідження сприйняття норвезькими громадами різних типів агроландшафтів показало, що урізноманітнені агроландшафти є найбажанішими. І погляд громадськості може стати аргументом у формуванні законодавчих ініціатив, що торкаються роботи агросектору країни

* Дані досліджень, що використані у цьому матеріалі, — з наукової статті Полезахисні лісосмуги в контексті впровадження концепції екосистемних послуг 

Олеся Петрович, кандидат біологічних наук, керівниця проєкту INSURE, WWF-Україна

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus