Націоналізація земель, вивіз зерна та олії: як на тимчасово окупованих землях захоплюють агробізнес
Джерело фото: Суспільне Суми, Latifundist.com
Розповідаємо, що відбувається на тимчасово окупованих територіях з агробізнесом. Як окупанти змушують аграріїв сіятися, руйнують інфраструктуру, вивозять в Крим зерно, олію, овочі, техніку, але при цьому говорять, що «вони не крадуть, а забирають надлишки».
Вкрали і вивезли в Крим
Російські окупанти з початку війни викрали з чотирьох тимчасово окупованих регіонів України сумарно 400-500 тис. т зернових культур — третину від обсягів, що зберігалися на цих територіях.
«Це великий бізнес, який курують люди вищого рівня: працівники спецслужб країни-агресора, військові та різноманітні аферисти, яким такий бізнес по життю підходить», — відмітив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
За його словами, практично всі кораблі, які йдуть із зерном з Севастополя, — це кораблі з краденим українським зерном. Сьогодні є розуміння, які локальні трейдери та представники російського ринку цим займаються. Відповідна інформація передається у правоохоронні органи. МЗС України працює над тим, щоб за допомогою західних партнерів це зерно було оперативно арештоване та конфісковане.
Читайте також: Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану
Наприклад, у травні МЗС завадило продати 27 тис. т краденого українського зерна в Єгипет. 30 квітня в окупованому Криму російське судно «Матрос Позинич» завантажило крадене українське зерно і попрямувало з ним до єгипетського міста Александрія. Але Єгипет відмовив у покупці. Тоді судно попрямувало в сторону Лівану та Сирії. Вже 6 травня судно з краденим зерно прибуло у Бейрут, про що свідчать дані Marine Traffic. Однак, вже 8 травня, згідно супутникових знімків, які опубліковало СNN, судно стояло в сирійському порту Латакія.
А нещодавно менеджерка з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба повідомила у Facebook, що в російських зернових групах вже місяць активно торгують краденим українським зерном, шротом та олією.
«На окупованих Росією територіях України місцева «влада» грабує підприємців, «конфісковуючи» їх зерно. Цей випадок не поодинокий, проте цього разу власникам видали «папірець» з «печаткою». Від пральних машинок і собачих будок вони перейшли до більш серйозних справ. Промовчу про те, що вивозити продукти з окупованої території заборонено Женевською Конвенцією. Зерно вивозиться автотранспортом і експортується через окуповані кримські порти за підробними документами до Сирії (або іде материком до російських портів)»,— відмітила Олена Нероба.
Один з запорізьких фермерів розповідає, як росіяни украли селітру на складі. Спочатку натякали на викуп, а потім і взагалі без церемоній забрали. Добрива він згодом виявив в одного з трейдерів, який працює «під дахом» окупантів.
Такі кишенькові трейдери зараз активно намагаються скуповувати зерно у запорізьких фермерів — пшеницю у діапазоні 3-4 тис. грн, соняшник — від 6 до 8 тис. грн.
«Кажуть, а куди ти ще здаси? І нікого не хвилює, що воно навіть затрат на вирощування не покриває», — каже один з фермерів.
Також стало відомо, що окупанти вивозять зернові, олійні та мінеральні добрива з елеваторів ГК «Прометей». Зокрема, з «Пологівського» (Запорізька обл., Пологівський р-н) та «Снігурівського» (Миколаївська обл., Снігурівський р-н) елеваторів.
З території зерносховищного комплексу «Пологи» окупанти незаконно вивезли понад 100 т мінеральних добрив. Також відомо про понівечені приміщення, оргтехніку, охоронну систему, пошкоджену інфраструктуру окремих підрозділів елеватора. Працівники підприємства повідомили про вивезення частини офісної техніки та меблів.
У «Снігурівського елеватора» схожі проблеми. За словами директора зерносховищного комплексу Тараса Шруня, щодня з території підприємства окупанти вивозять насіння соняшника та мінеральні добрива. Відомо також про руйнування виробничо-технологічної лабораторії та охоронної системи, понівечених офісних меблів та оргтехніки.
Не оминули окупанти і елеватор ПСП «Добробут» у Хлібодарівці Волноваського району Донецької області, який належить Ukrlandfarming. Звідти вивозять понад 12 тис. т насіння соняшника. Компанія також повідомила про знищення обладнання, руйнацію лабораторії, вагового комплексу, пограбування офісу. Загальні втрати вже сягають близько $12 млн.
Про справжній аграрний терор на тимчасово окупованих землях півдня розповідала у своєму пості на Facebook менеджер із гендерних питань MEDA Олександра Гармаш. Втрати її знайомих фермерів вже сягають понад $1 млн.
«Деякі друзі переїхали за кордон, але деякі не хочуть покидати свої ферми. І я дуже боюся за їх життя. Один з моїх друзів щодня розмовляє з російськими солдатами та командирами. Вона повторює: «Ви нам там не потрібні, поверніть мені те, що вкрали — яке ви маєте право торкатися того, чого не виробляли і не заробили?». Один з російських командирів каже моєму другові: «Коли я побачу тебе тут знову, я тебе пристрелю». Втрати моїх друзів вже понад $1 млн. Цього сезону вони нічого не зароблять. Вони майже банкрут. І немає бачення, коли «життя чи фермерство іншими словами» повернеться на свої райони»,— пише Олександра Гармаш.
«Ми не крадемо, а просто забираємо надлишки»
Цікаво, що самі росіяни такий вивіз зерна називають «експропріацією надлишків врожаю». У кінці квітня на сайті Законодавчих зборів Красноярського краю рф з’явилася публікація про те, що фонд сільськогосподарської продукції краю буде поповнений шляхом поставок з України, а саме Херсонщини. Згодом публікація зникла з сайту, однак збереглася в архіві Waybackmachine, пише hromadske.
В публікації вказано, що в Красноярському краї функціонує лише одне підприємство з виробництва огірків, а нестача інших овочів та зернових культур внаслідок західних санкцій гостро відчувається і на місцевому, і на федеральному рівні. Тому експропріація надлишків врожаю фермерів Херсонського регіону стане одним з інструментів «надання допомоги малим формам господарювання».
У свою чергу, голова російського комітету з агрополітики Владислав Зирянов заявляв, що «такий досвід» зможуть «успішно впровадити» надалі депутати з інших регіонів росії.
Та не зерном єдиним. В окупованому Енергодарі на Запоріжжі, росіяни захопили тепличний комбінат «Агрокоін» та продають крадені овочі.
«Шановні клієнти компанії «Агрокоін», наше підприємство, а саме тепличний комбінат в Енергодарі, за сприяння колаборантів було захоплене окупантами. Ми не маємо контролю над відвантаженням нашої продукції, всі виручені кошти використовуються окупантами в їхніх цілях!», — писав власник компанії «Агрокоін» Андрій Чорний у Facebook.
Ще раніше представниця окупаційної влади в Криму, так звана міністерка сільського господарства Аліме Заредінова, сказала, що овочі для борщового набор на півострові подорожчали. Але після того, як туди почали доставляти крадені в українських фермерів овочі з Херсонщини — ціни стабілізувалися.
«Міністр» промполітики окупованого Криму Олександр Трянов заявляв, що, захопивши частину Херсонської та південь Запорізької областей, вдалося «налагодити контакти» з фермерами з цих регіонів. До речі, саме тоді першу партію крадених овочів до Криму привезли з Енергодара.
Посівна з погрозами
Стартувала на окупованих територіях і посівна. Тільки не всі аграрії хочуть працювати з «новою владою». Не хочеш працювати — заберемо землю.
У Запорізькій області окупанти «наполегливо радять» аграріям сіятися, але при цьому зареєструватися у самопроголошеної влади, розповідає запорізький фермер. Начебто недавно призначений росіянами в.о. мера Токмака збирав аграріїв і сказав, що хто не зареєструється — у того націоналізують землю. Розмір «податку» — 350 грн з 1 га.
Заробити на аграріях намагаються буквально всі. Наприклад, за словами одного з фермерів, так звана «народна міліція» говорить про 80% данину з аграріїв, мовляв, «вам 20% досить». При цьому не уточнюють 80% з чого — з вирощеного зерна чи з зароблених коштів.
«Вони надають перевагу готівці», — додає співрозмовник.
Кілька тижнів тому в телеграм-пабліках поширювалась інформація про те, що окупанти забороняють запорізьким фермерам сіяти високорослі культури, зокрема, соняшник та кукурудзу. Кілька аграріїв нам підтвердили цю інформацію, але додали, що згодом окупанти це обмеження для більшості скасували. Стосується воно лише районів біля зони бойових дій, зокрема, Оріхівського.
А ось в Луганській області окупанти не рекомендують, а прямо наказують сіятися, погрожуючи конфіскувати сільгосптехніку, посівний матеріал та ув’язнити.
«У Сватівському районі Луганської області, влада так званої «лнр» змушує фермерів розпочати посівні роботи. Аграріїв обіцяють забезпечити паливно-мастильними матеріалами безкоштовно, проте потім зібраний урожай буде націоналізовано на користь окупантів. А фермерам буде належати лише невелика частина вирощеного ними врожаю», — повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в Фейсбуці.
Аграріям на Луганщині також погрожують забрати землі, якщо вони не укладуть угоду з владою «лнр» про посів культур. Звісно, більшу частину вирощеного врожаю фермер повинен буде віддати окупантам. За інсайдерською інформацією, агрохолдинг «Агротон», активи якого знаходяться у багатьох районах Луганщини, не веде ніяких робіт, повністю заморозив свою діяльність — співробітники не працюють, поля не сіються.
Знають на власному прикладі, як це — перебувати в окупації, — в агрогрупі «Агрейн». Активи компанії знаходяться у тому числі в Харківській області. Там з трьох підприємств компанії постраждало одне. Є пошкоджені снарядами будівлі. По цьому ж підприємству більше двох десятків одиниць техніки вкрадено, пошкоджено або повністю знищено, а по двом іншим — вкрадено декілька одиниць.
В компанії розповіли, що окупаційна влада намагалася на одному з підприємств провести посівну кампанію, але майже нічим це не скінчилось. Наразі з цих територій окупанти побігли під натиском ЗСУ.
Весь цей час «Агрейн» підтримує зв'язок зі своїми співробітниками на Харківщині. Останні і далі пробують проводити певні дії з підтримки порядку на господарствах та допомагати пайовикам.
А ось що відбувається в окупованій Борівській громаді на Харківщині. Там окупанти спочатку пошкодили або викрали сільськогосптехніку, а потім вимагали від аграріїв провести посівну.
«Окупанти і колаборанти схаменулися щодо посівної кампанії і наполегливо рекомендують керівникам сільгосппідприємств виводити людей в поле та відновлювати весняно-польові роботи. Втім, з розбитою чи викраденою технікою, без палива і з нестачею посівних матеріалів та добрив зробити це проблематично. До того ж, ніхто не гарантує сільгосппрацівникам безпеку від замінувань та під час обстрілів. Тим фермерам, хто не погоджується працювати за таких умов, один з місцевих колаборантів погрожує «націоналізувати» землі та передати їх в користування іншим», — повідомляла 24 квітня Борівська селищна рада у Facebook.
В агрохолдингу A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян, активи знаходяться у тому числі на Миколаївщині. Компанія не має доступу до техніки та баз, тому посівну там і не розпочинала. За словами директора з інформаційних технологій та технічних питань і члена правління A.G.R. Group Ігоря Богданова, практично всі люди виїхали з регіону.
Читайте також: Війна війною, а посівна за розкладом? Розповідаємо про роботу A.G.R. Group
Незважаючи на те, що область частково звільнена, в районі межування з Херсонською областю, де у холдинга є поля і база, — йдуть постійні обстріли. Тут дуже гостро стоїть питання нездетонованих мін та снарядів. Доки не буде проведене розмінування і не закінчаться бойові дії, говорити про будь-які роботи там просто неможливо. До того ж техніка не готова, частину з неї вкрали окупанти, які там мародерствують. Та поки холдинг не володіє достатньою інформацією, в якому стані та, що залишилася на базах.
«По Херсонській області найбільша проблема — це доставка пального, посівмату і засобів захисту рослин. Наразі вирішення цих питань немає. Наші поля знаходяться вздовж каналів, недалеко від смт. Новотроїцьке, і вони повністю під окупацією. У нас були невеликі запаси пального і мінеральних добрив. Тому ті роботи, які ми могли провести, ми зробили власними силами. Люди там є, бойових дій немає. Територія просто під окупацією. Для проведення посівної ми шукаємо шляхи закупівлі ЗЗР, посівмату в українських компаніях, у яких на цій території знаходяться склади. Наразі питання по пальному таким чином частково вирішене», — розповідав в інтерв’ю нашому виданню Ігор Богданов.
На Херсонщині ті аграрії, які мали паливо та гербіциди, вийшли на весняно-польові роботи. Але окупанти чинять тиск і пропонують своє паливо і воду для зрошення. Голова Херсонської ОДА Геннадій Лагута розповідав журналістам, що деякі аграрії погоджуються на ці умови і навіть відправляють свою продукцію до тимчасово окупованого Криму.
«Всеукраїнська аграрна рада» нещодавно розповіла історію Альберта Черепахи, власника підприємства «Агро-Співдружність» та «Співдружність-Південь», яке обробляє 20 тис. га і має бази у селах Чонгар, Червоне та Павлівка. 11-12 квітня на територію його господарств у Геніченському районі увійшли озброєні кадировці і заявили, що тепер все майно належить їм.
Керівників підрозділів попередили, що у випадку майнових втрат їм відріжуть голови.
«Загарбники почали керувати виробничими процесами на підприємстві: дали команду працівникам проводити посівну, підготувати заявку на необхідні матеріали. Для цього вони почали вивозити і продавати продукцію, яка зберігалася на складах», — розповідав фермер.
Знищення агроінфраструктури
Тягнуть із захоплених територій росіяни і техніку, та не завжди вдало. Так, нещодавно журналісти CNN повідомили, що російські війська вкрали з дилерського центра Мелітополя 27 одиниць техніки John Deere, щонайменше на суму $5 млн. Для відвантаження навіть використовували військовий транспорт. Однак власники центру дистанційно заблокували обладнання.
Завдяки встановленим GPS на техніці вдалося з'ясувати, що її доставили до Чечні, на ферму під Грозним. За словами джерела, схоже окупанти знайшли в росії фахівців, які спробують обійти захист. Якщо ж нічого не вийде, техніку розберуть на запчастини.
І це не поодинокі випадки. До компанії «АМАКО», офіційного представника BEDNAR в Україні, на гарячу лінію сервісної підтримки телефонував клієнт із Херсонської області та запитував, чи можливо запустити трактор без ключа запалювання. Окупанти завантажили його трактор MF 7724 на трал та вивезли у невідомому напрямку. Залишився у клієнта від нього лише ключ.
«Ми і надалі підтримуємо зв’язок з клієнтами де це можливо та надаємо підтримку у форматі онлайн. Після початку війни значно підсилили «гарячу лінію» онлайн підтримки, та закріпили кваліфікованих інженерів по-кожному напрямку. Додатково розробили відео навчання по проведенню регламентного ТО на тракторах, налаштуванню грунтообробної техніки, обприскувачів та ін.», — пояснили нам в компанії.
«Попрацювали» окупанти і в фермерському господарстві «Ясени», що в Оріховському районі Запорізької області.
«Забрали п’ять тракторів John Deere, включаючи два 300 сильних, один New Holland, два навантажувачі JCB. Один з них вже під Курськом. Також забрали легкові машини, у тому числі родинний Land Cruiser, авто агронома і автобус, яким ми робочих розвозили. Забрали добрива, посівний матеріал, які ми заготовили на весняно-польові роботи. Аналогічна ситуація по хімії — ми на 100% її завезли під посівну приблизно на 6 млн грн. Вірогідно, теж забрали», — розповів засновник ФГ «Ясени» Василь Цвігун.
Окупанти не тільки крадуть зерно, але й знищують елеватори. Так, 27 квітня російські війська обстріляли та пошкодили зерносховище у Криворізькому районі, 2 травня — два елеватори у Синельниківському районі Дніпропетровської області, а 3 травня — елеватор у Рубіжному Луганської області. Щодо останнього, то він належить «Голден АГРО», був відкритий у 2020 р. і мав потужність 30 тис. т одночасного зберігання зерна.
За словами керівника Луганської ОДА, Сергія Гайдая, на підприємстві працювала лабораторія з найсучаснішим обладнанням, включаючи експрес-аналізатор, який забезпечував точні та швидкі аналізи всіх культур, а також зерносушарка потужністю 1500 тон на добу, сепаратор, автоваги, автоматичний пробовідбірник. Знімки Planet Lab свідчать про те, що на територію елеватора були скинуті потужні російські бомби.
Також стали відомі подробиці пограбування В’язівського елеватора, що на Сумщині. Він був окупований 25 лютого. За час свого перебування там, військові рф розікрали деталі з двигунів та трансформаторів, що забезпечували рух зерна по елеватору, залишили купу сміття та мертві тіла своїх військовослужбовців. Щоб відновити двигун, потрібно близько 1,5 млн грн. Загальну суму збитків ще не підрахували. Елеватор новий, він був запущений у 2021 р.
У тимчасово окупованих Пологах на Запоріжжі окупанти вивезли олію, яка була призначена на експорт. Пограбували «Пологівський олійноекстракційний завод». Про це повідомила у себе на сторінці у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
Як це — мати активи на тимчасово окупованих територіях?
Про те, як це — мати активи на окупованих територіях і в складних умовах підтримувати зв'язок зі співробітниками, нам розповіли в компанії АСТ.
Активи кластеру Чернігів знаходились в безпосередній близькості до територій, які були окуповані російськими військами. Зокрема, до с. Нова Басань та с. Новий Биків, які пережили тривалу і жорстку окупацію. Та й територія навколо села Браниця в колишньому Бобровицькому районі Чернігівської області теж стала місцем «кочів’я» окупантів. В лісах, що оточують село, переховувалась в очікуванні доставки пального російська техніка.
«Взагалі ситуація в районі була вкрай напруженою. На виробничій базі компанії зберігались цінні активи — 6 одиниць с/г техніки, бензовоз, близько 5,5 т пального, близько 600 л добрив. Бензовоз із дизельним пальним встигли вивезти, решта майна залишилась», — розповідає інженер-землевпорядник Кластеру Чернігів ГК АСТ Тетяна Дерека.
Перший тиждень працівники компанії ще намагались виконувати свої обов’язки безпосередньо на робочому місці — у с. Вишневе. Проте керівництво агрохолдингу АСТ прийняло рішення, з метою убезпечити життя співробітників, перевести всіх на дистанційну роботу. Працівники, що мешкають по різних селах Чернігівщини, роз’їхались по домівках. Втім, виробничу базу навідували працівники відділу охорони. В таких умовах проводились телефонні наради, адже інтернет-зв’язок на значній частині Чернігівської області був відсутній. Тривога була за людей, які довгими днями не виходили на зв’язок.
«Непокоїлись дуже за технолога з агрономії та двох трактористів. Вони з одного села біля Чернігова. З 10 березня не було з ними зв’язку. 4 квітня технолог відзвонився, що живі», — говорить Тетяна Дерека.
З 14 квітня, як тільки бойові дії відкотились до північних кордонів України, на виробничу базу кластеру Чернігів почали з’їжджатися працівники. Фахівці компанії почали обережний огляд полів. Потрібно було терміново провести перевірку на наявність мін. Було подано заявку до ресурсу Military.Feodal.Online і згодом представники місцевих ДСНС здійснили перевірку полів. Мін не було виявлено. З 29 квітня у кластері розпочалися польові роботи. Поки там працює 25 людей і зараз добирають нових співробітників — водіїв, охоронців.
Крім того, холдинг АСТ обробляє в Макарівському та колишньому Бородянському районах Київської області близько 5,1 тис. га землі. 80% активів перебували під окупацією. Втім, основна база компанії розташована у с. Парипси у Житомирській області. Сюди окупанти не дійшли. Це врятувало техніку, насіннєвий фонд та паливо для майбутньої посівної. Рухоме майно компанії не постраждало.
Та більшість полів після звільнення територій потребували розмінування. Попри всі складності, компанія вже засіяла перші площі, підготувала грунт та почала сіяти соняшник і кукурудзу.
«На території, що більше місяця була окупована, проживають наші працівники та орендодавці. З працівниками керівництво впродовж періоду окупації підтримувало постійний зв’язок і засобами зв’язку і через людей. Один із двох співробітників з перших днів брав участь у теробороні Макарівського району. Компанія надавала всю можливу допомогу місцевим захисникам — пальне, техніку для будування блок-постів. На жаль, але майно обох наших співробітників, так само як і багатьох орендодавців зазнало суттєвих ушкоджень. Особливо жахливими є результати окупації для тих, хто проживає в районі Ясногородки. Будинки зруйновані і непридатні для життя. Компанія надає посильну допомогу своїм працівникам», — розповідає керівник відділу землевпорядкування кластеру Парипси ГК АСТ Наталія Брух.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
