Як ООН голодом лякає, або Про реальні причини світової продовольчої кризи
Джерело фото: The Economist
6 травня Всесвітня продовольча програма (підрозділ ООН) закликала негайно відкрити порти України. Однак в заклику прямо не було вказано, до кого саме звертається організація — до українського уряду чи до окупанта. Відзначимо, що звернення до президента росії було саме у інтервʼю очільника організації в ході конференції. В самому ж зверненні на офіційному сайті заклик йде до «всіх сторін». Хоча в тексті заяви війна називається війною, при цьому слово «росія» в ньому відсутнє.
Тож попри турботливі слова щодо 44 млн голодуючих у світі, заява Всесвітньої продовольчої програми не несе жодної конкретики щодо дій, які б дійсно могли дозволити запустити порти. А для цього потрібно як мінімум гарантувати безпечне функціонування інфраструктури, підвозу товару, співпрацю міжнародних фрахтівників, страховиків, власників судів та імпортерів тощо. Всі учасники торгової ланки мають повірити, що російська армія, яка нехтує всіма правилами ведення війни та гуманності, почне їх дотримуватись. Вже не беручи до уваги, що навіть після всіх можливих гарантій, розмінування займе щонайменше кілька місяців (а деякі експерти говорять про 2 роки).
Тож ця заява мала лише негативний ефект — її одразу ж розтиражували світові ЗМІ, причому завдяки відсутності чіткої позиції ООН, акценти робились в залежності від політичних симпатій самих ЗМІ. І попри те, що в Україні третій місяць триває повномасштабна війна, навіть українські ЗМІ продовжують робити запити щодо того чи дійсно через Україну у світі буде масовий голод (в заяві використано саме famine).
Консалтингова компанія Barva Invest надала свою точку зору.
Перш за все нагадаємо, що проблеми із морською логістикою розпочались ще до повномасштабного вторгнення рф на територію України. В лютому флот росії проводив «навчання», які зайняли значну частину акваторії Чорного моря і це змусило торгові судна змістити маршрут в межі територіальних вод України. Очікувалось, що це призведе до певних проблем, оскільки були місця, де панамакси могли сісти на мілину. Дослідження виявило що проблеми немає, однак тут почалась війна, яка повністю зупинила морське сполучення. На нього припадало близько 92-96% експорту насипних вантажів (зернові, олійні) та 95-97% олій.
Тож коли все спрямувало в бік суходолу, логістика стрімко зламалась і швидко ситуація не налагодиться. Основні проблеми зараз відмічаються саме з боку «прийомки» наших іноземних партнерів. Тож поки популістичні ЗМІ лякають українців голодом, у виробників проблема із неможливістю продати врожай.
На графіках наші оцінки по пшениці та кукурудзі на поточний та наступний сезони. Для порівняння як змінилась ситуація, ми надаємо наш прогноз на обидва сезони, який був до 23 лютого та актуальні розрахунки. Відсутність можливості вивезти бажані обʼєми саме через логістичний фактор призведуть до значних перехідних запасів зернових. Ми керуємось припущенням, що українські порти відновлять функціонування восени чи на початку зими, тож для експорту всього надлишку врожаю головною перешкодою буде ціна та попит, а не логістика.
На відміну від кукурудзи, на ринку пшениці війна позначилась особливо сильно — через зосередження виробництва у південних та центральних областях, зараз значна частина полів знаходиться під тимчасовою окупацією. Тож ми очікуємо на значно менший врожай, що наступного сезону сильно знизить експортний потенціал.
Тепер щодо основного питання — на скільки відсутність можливості в України повноцінно експортувати зерно вплине на світовий голод? На графіку ми відобразили щорічне коливання експортної пропозиції всіх країн світу.
Щороку в ключових країнах-експортерах через новий рекорд або ж навпаки неврожай, можливості по вивезенню зерна закордон сильно стрибають вгору та вниз. По кукурудзі найбільшу амплітуду мають США та Бразилія, на яких сумарно припадає 40% світового виробництва. Тож ситуація в Україні сильно позначається на світових цінах, однак говорити, що це причина глобальних проблем — гіперболізовано.
На ринку пшениці пул великих виробників дуже широкий і через це ситуація більш врівноважена. Тож навіть в разі повної відсутності українського експорту пшениці, інші країни здатні закрити створену нішу. Однак знову ж — головним наслідком є зростання ціни, а не відсутність можливості поставити зерно в голодні країни.
І, нарешті, повернемось до однієї із тез ООН. Організація заявляє, що через війну в Україні, кількість голодних у світі може збільшитись з 276 до 323 млн осіб. Причому найбільший удар припаде на Субсахарську Африку (тобто на південь від Сахари).
Що ж, карти свідчать що ключовими імпортерами України є країни у Північній Африці та на Близькому Сході. Це висококонкурентний регіон, де європейська, чорноморська та навіть австралійська пшениця активно борються за можливість збуту. Водночас, для самих країн Субсахарської Африки, Україна раніше не була якимось надважливим партнером по закупівлі зернових культур. За окремими винятками африканські країни на південь від Сахари купують пшеницю та кукурудзу інших походжень, в тому числі багато із рф.
І саме росії в будь-якому випадку слід ставити у провину шалене зростання цін на зернові та олійні культури. І саме це може збільшити кількість голодних в усьому світі, насамперед у Африці та Азії — здорожчання сировини для виробництва хлібних виробів, а також фуражу для годівлі тварин, тощо. Українська армія робить все, щоб в країні на всій території запанував мир, а порти відкрились.
Що може зробити ООН крім марних закликів до совісті Путіна? Перш за все, організовувати пряму фінансову допомогу країнам, де є ризик масового голоду. Як ми вже зазначили, проблема не в тому, що в світі не вистачить зерна, проблема в тому, що зерно дороге і не всі можуть його собі дозволити. І як раз із цим ООН по силах впоратись, якщо на те є бажання. Після початку війни ми побачили дуже обмежені субсидії до кількох країн.
Інформація в даному звіті повинна бути розцінена, як коментар до ситуації на ринку і не може служити рекомендацією для прийняття рішень, пов'язаних з економічною діяльністю. Вся інформація та графічні матеріали засновані на джерелах, які Barva Invest вважає надійними, але не гарантує їх точність. Ці матеріали відображають думку і точку зору автора і не обов'язково відображають позицію компанії Barva Invest.
