Виробництво пшениці 2022: де і скільки пшениці зберуть у світі?
Світ готується до збирання врожаю пшениці 2022 року. Основні виробники, включаючи США, росію, Україну та Європейський Союз, зберуть більшу частину врожаю у найближчі три місяці. Канада збере врожай наприкінці літа, а Аргентина та Австралія — за шість місяців. Індія та Пакистан щойно завершили збирання врожаю.
Враховуючи високі ціни та навантаження, створене вторгненням росії в Україну, світ готовий до поповнення своїх запасів. 12 травня USDA прогнозувало, що виробництво в 2022 році складе 775 мільйонів метричних тонн (ММТ), що трохи менше, ніж 779 мільйонів тонн у 2021 році. Цей прогноз включає падіння виробництва в Україні на 50% і невелике збільшення російського виробництва.
Минулого тижня Іноземна сільськогосподарська служба Міністерства сільського господарства США повідомила, що внаслідок теплового стресу виробництво в Індії скоротилося приблизно на 11 млн т, тому я очікую, що червневий прогноз світового виробництва становитиме близько 764 млн т. Це гарна новина з огляду на численні повідомлення про несприятливу погоду в регіонах виробництва пшениці.
Ми заходимо в новий сільськогосподарський рік з відносно високими запасами, які складають 36% від споживання минулого року. До кінця 2022/23 сільськогосподарського року, за прогнозами USDA, запаси знизяться до 34% від споживання.
Однак більше половини цих запасів знаходиться в Китаї, який нарощував свої запаси зерна протягом останніх кількох років. Ці запаси, найімовірніше, недоступні для світових ринків (якщо припустити, що вони точно оцінені). За межами Китаю, запаси нижчі від середнього рівня, але не такі низькі, як у 1996, 1997, 2004, 2007 або 2008 роках.
Як я зазначав кілька місяців тому, ціни вказують на дефіцит товару. З поправкою на інфляцію ціни на пшеницю зараз вищі, ніж у 1996 році, але нижчі, ніж на піку 2008 року.
Важливо зважати на інфляцію, щоб уникнути зайвої уваги до цін, що досягли рекордних висот. Інфляція призводить до того, що всі ціни згодом зростають, тому рекордні максимуми, швидше за все, з'являтимуться регулярно.
Якщо моє твердження про те, що ціни відображають дефіцит, вірне, то високі ціни мають співпадати з низькими запасами. Це не так, якщо ми використовуємо глобальні запаси, тому що поточні запаси штучно завищені завдяки запасам Китаю.
За виключенням Китаю, ми бачимо, що 1996, 2008 та 2022 роки виділяються як роки з низькими запасами та високими цінами. Запаси були штучно завищені в середині 1980-х років, особливо в США, де уряд мав велику кількість зерна. Загалом високі запаси збігаються з низькими цінами, хоча цей зв'язок не є тісним.
У деякі роки споживання пшениці перевищує виробництво, а в інші роки — навпаки — виробництво перевищує споживання. Однак, навіть у роки з низьким виробництвом, світ починає новий сезон з більш ніж достатніми запасами для покриття дефіциту. У 2022 році, за прогнозами USDA, світове споживання перевищить виробництво на 9 млн т, але ми почнемо рік з 138 млн т запасів, що зберігаються за межами Китаю, і ще 142 млн т, які є наявними у Китаї.
Ключом до запобігання продовольчій кризі буде пошук шляхів розподілу цієї пшениці по всьому світу серед тих, хто її потребує. Це означає не забороняти (або обмежувати) експорт, як це робить Індія, а допомагати країнам з низьким рівнем доходу купувати пшеницю, долати обмеження в ланцюзі постачання та налагоджувати експорт з України та росії.
Аарон Сміт, професор економіки сільського господарства Каліфорнійського університету в Девісі
За матеріалами Ag Data News