Фермерам — молоко, коровам — роботи. Репортаж з роботизованої молочної ферми ПП «Євросем»
Джерело фото: Latifundist.com
Першу роботизовану молочну ферму «Ерідон» відкрив 10 років тому — у 2015 році. Тоді це була екзотика. Нині з чотирьох молочних ферм, що входять до складу холдингу, роботизовані дві. Та й загалом роботи у тваринництві поступово перетворюються на таку саму буденність, як чат GPT або Claude у смартфоні. От ми й вирішили зазирнути, як роботи «подружилися» з коровами, тваринники — з роботами, і чим сучасні агрегати з кремнієвим мозком відрізняються від своїх попередників. Другу роботизовану ферму «Ерідон» відкри три роки тому на Київщині. Туди і вирушаємо.
Власне, роботизованою молочно-товарною фермою володіє ПП «Євросем», що входить до структури компанії «Ерідон». Весь комплекс складається приблизно з 10 будівель. Корівників — два. Це досить великі будови з габаритами 160 на 40 метрів. З однієї з них і починаємо нашу екскурсію.
Поки вивчаємо територію з оглядового майданчика, Микола Дзюбан, керівник напрямку молочного тваринництва групи агропідприємств «Ерідон», описує особливості конструкції «коров'ячого будинку». Він побудований з металоконструкцій каркасного типу, тобто не має жодних колон і інших опорних елементів посеред залу. У приміщенні два кормових столи ― по одному з кожного боку. Водночас висота корівника на рівні коника — 13 метрів. Зона роботизованого доїння — в центрі.
«Все це — для забезпечення комфорту людей і тварин. Усім зручно: є простір для розміщення роботів і персоналу. Зона відпочинку корів нічим не перекрита. І головне — корова без затримки може робити, що їй потрібно — встати, поїсти, лягти, попити, прийти на доїння», — пояснює Микола Дзюбан.
Тук, тук — хто в корівнику живе?
В одному корівнику утримується 400 корів. Загалом на фермі ПП «Євросем» нині 1,4 тис. голів худоби, з них 600 — дійні корови. Усі голштинської породи. Це свідомий вибір, щоб у стаді не було «каші» з різних порід худоби.
Крім того, свою молочно-товарну ферму «Євросем» побудував на базі вже існуючої ферми, шляхом модернізації.
Рішення про будівництво новітнього комплексу під роботизоване доїння в компанії ухвалили 2021 року. На реалізацію проєкту пішов рік і ціла епоха. В експлуатацію комплекс запустили за місяць до повномасштабного вторгнення ― у кінці січня 2022 року. На той момент поголів'я дійних корів на фермі становило 130 голів.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Протягом першого року наростили поголів'я до 420 голів ― за рахунок закупівлі нетелів. Завозили їх із Данії і купували в Україні — у різних господарствах. Але найбільш неординарним було рішення про закупівлю корів і нетелів на Харківщині. Вивозили їх з під обстрілів. Було дуже важко, бо корови тиждень були недоєні. 2023 року поголів'я не змінювалося — накопичували сили, а от 2024 року за рахунок власного потомства додали ще майже 200 голів. І зараз у нас 600 дійних корів».
Прогрес підкорює корів
Проходимо у зал. Усередині справді просторо, достатньо вільних ділянок. Це одна з переваг безприв'язного утримання. Тварини самі обирають, де їм перебувати. Плюс продумана конструкція корівника. Людей майже немає. Натомість у поле зору відразу потрапляють два агрегати — один, схожий на великого робота-пилососа — пливе рядами й підгортає коровам корм. Другий — схожий на мітлу — заходить із тилу і чистить корів. Тварини на агрегати не звертають уваги — звикли.
Увесь комплекс обслуговують близько 30 осіб. На звичайній фермі штат працівників був би як мінімум на 30-50% більшим. Микола уточнює, що насправді роботизовану ферму може обслуговувати й менша кількість людей.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У нас є центр навчання — готуємо молодих спеціалістів. Зараз студентів — четверо. Вони теж у штаті, бо паралельно з навчанням ще й виконують певні роботи. Після навчання або залишаться на нашій фермі, або будуть переведені на іншу ділянку чи підприємство «Ерідона».
У роботів — свій штатний розклад. Загалом «Євросем» придбав 14 нідерландських роботів-доярів Lely Astronaut, при цьому останні два були встановлені у листопаді 2024 – пропорційно збільшенню поголів’я. Один робот розрахований на обслуговування 50-60 корів. Під час комплектації ферми підприємство обирало між автоматичними агрегатами DeLaval і Lely.
Блиск і переваги «Астронавтів»
Першу свою роботизовану ферму «Ерідон» оснастив агрегатами саме цих двох компаній — екпериментував. У ПП «Євросем» надали перевагу роботам Lely. Вибір тільки одного бренду має беззаперечні переваги: уніфіковане технічне обслуговування, інтегрованість програмного забезпечення і можливе масштабування роботизації.
Хоча у порівнянні з роботами-доярами, виробленими 10 років тому, у сучасних моделей Lely Astronaut дійсно є суттєві переваги. Що не дивно це вже техніка іншого покоління. Зокрема, Lely фактично в режимі realtime визначає наявність і концентрацію у молоці соматичних клітин, що є одним з головних індикаторів якості молока, який сигналізує про запалення вимені. Ще одна принципова перевага Lely Astronaut — роздільне доїння.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У доїльному залі, або на лінії машинного доїння всі чотири стакани маніпулятора від вимені від'єднуються одночасно. Наші роботи оснащені гібридними маніпуляторами, стакани яких від'єднуються окремо — після видоювання молока в конкретній частці вимені. Це забезпечує більш якісне доїння — і з виробничої, і з ветеринарної точки зору: мінімізується ризик виникнення маститу. Водночас, робот стежить за тим, щоб доїння не було «сухим», коли у вимені зовсім не залишається молока, що для корови також шкідливо».
Курс на зростання
На сьогодні середні надої на фермі становлять 39 кг на добу, в день ферма виробляє понад 23 тонни молока. Для невеликої ферми ― чудовий показник. З 2023 року обсяги виробництва молока зросли майже вдвічі. В окремі періоди продуктивність сягала 41 кг на добу на одну корову.
При цьому, як підкреслює Микола Дзюбан, це не межа. Зазвичай, максимальну кількість молока корови дають під час другого-третього періоду лактації. Поки ж більшість дійних особин у стаді — корови-первістки. Тож у перспективі на фермі гарантовано вийдуть на середньодобові надої понад 40 кг. Паралельно в господарстві очікують і на поліпшення показників якості молока — вмісту в ньому білка та жирів. Хоча й нині ці показники на високому рівні: жирність молока 3,9%, вміст білка — 3,3%.
Взагалі ж, продуктивність молочного виробництва — комплексний показник. Вона, безумовно, залежить і від генетики тварин, і від умов утримання ВРХ, і від якості доїння. У цьому плані роботизовані ферми мають явні переваги. Вони забезпечують більш якісний догляд і доїння та мінімізують вплив людського фактору.
Продуктивність починається з кормів
Разом із тим, ключовим фактором є і якість кормів. Чим нагодував, те й отримав, ― ділиться з нами народною формулою молочного успіху Микола.
Кормову базу формують з трьох компонентів: покупні, власно заготовлені корми і вітамінно-мінеральні добавки. Силос, сінаж, солому і сіно заготовляють власними силами. Шрот і макуху — закуповують з ринку. «Трау Нутришин Україна» постачає вітамінно-мінеральні добавки, премікси та гранульовані корми.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Фактично окремий раціон ми підбираємо для кожної групи тварин. Тобто годування у нас максимально індивідуалізоване. Крім того, під час доїння робот видає кожній корові смаколик — гранульований комбікорм. Формує у тварини позитивну реакцію на доїння».
Тут до нас приєднується ще один співрозмовник — провідний фахівець із великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна» Микола Рубан. Микола здійснює технічний супровід господарства з питань годівлі.
Якість кормів — один із ключових чинників ефективного тваринництва. Саме тому компанія «Трау Нутришин Україна» допомагає аграрним підприємствам запроваджувати сучасні підходи до контролю кормової бази.
Так, на базі ПП «Євросем» було встановлено стаціонарну лабораторію, що дає змогу перевіряти якість кормів безпосередньо на фермі. Це суттєво зменшує витрати коштів і часу, а також допомагає в оперативному прийнятті рішень. Якість кормів на фермі перевіряють самостійно, і лише у виключних випадках звертаються до сторонніх лабораторій. Відповідно, на основі отриманих результатів коригують кормові програми та складають раціони для різних вікових груп тварин. Фахівці «Трау Нутришин Україна» в рамках співпраці забезпечують супровід усіх цих операцій: консультують, вказують на помилки, допомагають покращувати якість та ефективність годівлі. Кожні два тижні проводять аудит раціонів і якості кормів.
Микола Рубан
провідний фахівець із великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна»
«Найбільше часу приділяємо, щоб донести якісний продукт безпосередньо тварині на кормовий стіл. Це, насправді, суттєво впливає на результат. Ви можете купити супер інноваційний продукт, але не донести його до корови в тій формі, яка потрібна. Те ж саме стосується збалансування раціонів. Ми поставляємо високоякісні мікроелементи і вітаміни. І в подальшому це все контролюємо через менеджмент: роботу міксера, працівників на фермі, якщо виникають питання — контактуємо безпосередньо з керівником. Словом, здійснюємо повний технічний супровід».
Інноваційні продукти
Ферма закуповує у «Трау Нутришин Україна» різні продукти. Для всіх категорій тварин — премікси. Для дійних корів — гранульовані корми. Для телят — замінники молока.
«Трау Нутришин Україна» входить у корпорацію «Нутреко» (Нідерланди), що об’єднує провідних спеціалістів годівлі з усього світу. Великий науково-технічний потенціал корпорації дозволяє створювати унікальні інноваційні продукти. Один з таких продуктів -замінник молока Sprayfo Ultimo.
Микола Рубан
провідний фахівець із великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна»
«На жаль, якість натурального молока — величина непостійна. Погана якість цільного молока має негативний влив на здоров’я телят. Sprayfo Ultimo гарантує стабільно високу якість, сприяє розвитку і швидкому старту телят, підтримує формування рубця».
Selko Lactibute — продукт, що довів свою ефективність на фермі ПП «Євросем». Унікальна кормова добавка, яка покращує травлення і сприяє підвищенню надоїв.
Оперативний контроль якості сировини і готових продуктів
Під час візитів на ферму Микола Рубан використовує портативний експрес-аналізатор NOA — невеликий ручний сканер з калібруваннями «Трау Нутришин», що дозволяє протягом декількох хвилин отримати інформацію про поживні характеристики зразків та, за потреби, оперативно внести зміни у раціони.
«Велика перевага портативного аналізатора в тому, що він дозволяє швидко перевіряти якісні показники загального, змішаного раціону. Буквально зараз можемо підійти і перевірити», — лаконічно пояснює представник «Трау Нутришин Україна».
Зазвичай, для експрес-аналізу відбирається великий об’єм корму з різних ділянок кормового столу і змішується у великому 20-літровому відрі. Ми задовольняємося невеликим лотком. Але на саму процедуру це ніяким чином не впливає. Підносимо аналізатор до корму. Зчитуємо інформацію. Під’єднуємо прилад по блютуз до смартфону. П’ять хвилин і результат у нас на дісплеї. Переконуємося, що з якістю кормів на фермі все Ok.
З роботом віч-на-віч
І от настає кульмінація. Ми біля «центру управління польотами», тобто біля блоку керування роботом-дояром. Власне, робот складається з двох частин — маніпулятора і блока управління і моніторингу. Основний блок відокремлений від тварин огорожею. Саму корову «на процедурі» звідси видно частково — крізь отвір в огорожі. Але це і не обов’язково. Вся персоніфікована інформація про корову автоматично подається на дисплей. ЇЇ зчитує спеціальний транспондер. Фактично це повні паспортні дані корови — її порядковий номер, до якої групи вона належить. За потреби на дисплей можна вивести і додаткову інформацію — повне досьє від температури до показників доїння і раціону.
При цьому, одночасно з автоматичним доїнням робот виконує цілих ряд інших маніпуляцій. По-перше, відміряє і видає коровї її норму гранульованого корму, щоб тварині було чим зайнятися. По-друге, зважує корову — доїльний майданчик оснащений ваговою підлогою. По-третє, фіксує всі показники якості/кількості молока і стану здоров’я тварини. Всі ці дані заносяться в базу, а потім аналізуються.
Який надій, такий і стимул
І що примітно — на фермі ПП «Євросем» коров на доїння ніхто не тягне. Вони приходять самі. Це показовий момент запровадження так званої мотиваційної системи доїння.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Класичне доїння — це примусова процедура. Є чіткий розклад. Хоче корова, чи ні, а тричі на добу її пригоняють на доїння. Мотиваційне — вільне доїння. Ми зі свого боку забезпечуємо мотивацію корови, зокрема за допомогою підкормки під час доїння. А тварина сама обирає, коли їй прийти на доїння. У нас є корови, які приходять на доїння п’ять разів на добу. Ми їх не обмежуємо в цьому. Тому що вироблення молока — процес індивідуальний. І корова відчуває, коли їй потрібно доїтися. Наприклад у нас є рекордсменка, яка дає 80 літрів молока за добу. Звісно, вона частіше приходить на доїння, бо носити на собі 20-30 кг важко».
Але і це ще не все. Фактично робот налаштований на те, щоб стимулювати корову не тільки бігти на доїння за своєю порцією «цукерок», а ще і усвідомлювати, що розмір порції напряму залежить від кількості молока.
Робот підраховує вагу виданих гранул, відповідно можна бачити, скільки їх спожила кожна тварина. При цьому діє простий алгоритм: за кожний вироблений літр молока тварині видається 120 грамм гранул. Тобто, коли надій складає 30 кг, корова отримує 3,6 кг гранул. Якщо зменшується, робот теж поступово скорочує розмір порції. Кожний день — на 2-3%.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«І так три дні, якщо збій продуктивності продовжується. Звісно подібна кореляція в першу чергу обумовлена прагматичними причинами — генеруючи молоко корова витрачає багато цінних речовин, ті ж мікроелементи. І ці втрати їй необхідно компенсувати. Менше молока — менше втрат — менше порція. Тим не менше, це також ститулює корову «задуматися» і давати більше молока».
Сам процес доїння багато часу не займає. В середньому по фермі доїння однієї корови триває 6 хвилин 30 секунд. У перекладі на товарно-споживчі категорії — доїння відбувається зі швидкістю 3,5 кг молока за хвилину. Це гарний показник.
Для кожного поля свій гібрид
Вийшовши з приміщення, опиняємось біля кормів, спресованих в щільну стіну — у силосній ямі. Таких силосних ям на фермі чотири. Це подрібнена кукурудза, гібриди якої ПП «Євросем» традиційно використовує для заготівлі кормів. «Кормова» стіна справляє значне враження. Працювали професіонали, ущільнено так, що палець не вставите і стілус смартфона теж, — жартує наш гід. Перевіряємо. Дійсно щільно. Користуючись нагодою розпитуємо про силосний напрямок в роботі ПП «Євросем».
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У цій ямі закладений гібрид Блекрок бренду IFAGRI. У сусідніх — Вархол ,Староф і Мітинг. Гібриди інших брендів ми вже «з’їли» — згодували тваринам. Що ж стосується безпосередньо гібриду Блекрок, силос з нього отримуємо якісний. Частка сухої речовини в цій силосній ямі в середньому складає 34-35%. Поживні якості силосу аналізувати можна з різним ступенем деталізації. Ми в основному дивимось на перетравність і вміст крохмалю. У цій ямі перетравність — 70-75%, силосокрохмальність — 35%».
За його словами «джентльменський набір» гібридів силосної кукурудзи, які висіває на своїх полях ПП «Євросем», постійно змінюється — відповідно до кліматичних умов конкретного сезону, результатів аналізу грунту і інших показників. Пробували гібриди різних компаній. Зокрема Limagrain і KWS. Але зараз на першому місці гібриди бренду IFAGRI. У нас з цього приводу виникають питання, оскільки IFAGRI — бренд «Ерідону».
«Як ви обрали для себе цю лінійку — за рекомендацією центрального офісу чи проходили якісь порівняння?», — цікавимося у Миколи. Запевнює, що ніякого лобізму немає.
«Ми проводимо дослідження щороку. На початку війни у нас були гібриди Limagrain, KWS і IFAGRI. Ми їх порівняли. За деякими критеріями дійсно були кращі гібриди Limagrain, KWS. Але за сумарними показниками для нашої ділянки оптимальним виявився Блекрок. До того ж, ми не припиняємо досліджень. На цей рік на одному з підприємств «Єрідону» взагалі запланували посіяти чотири різних гібриди — просто, щоб дізнатися, як вони себе проявлять», — пояснює співрозмовник.
За його словами, урожайність гібриду Блекрок на полях ПП «Євросем» доходить до 50 тонн з гектару. Через це зараз 70-80% посівних площ у нас займає саме Блекрок. На решті площ, а також у деяких інших господарствах групи можуть висівати більше інших гібридів — залежно від ґрунтово-кліматичних умов.
Що стосується загальних показників діяльності ферми — тут все стабільно. З самого початку в проєкт був закладений термін окупності 7 років. На нього підприємство і орінтується. А от рентабельність молочного виробництва за останній рік навіть покращилася.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«З економікою поки все стабільно. Цьогоріч була дуже добра ціна на молоко — у нас його активно закуповували переробники, які експортують свою продукцію. І хоча ціни на корми теж піднялися, рентабельність ферми пристойна — на рівні 30%», — заспокоює нас Микола Дзюбан.
Два корівника добре, але три — краще
Наостанок задаємо традиційне питанням про плани підприємства на майбутнє. За словами Миколи, планів у підприємства дійсно багато. У сусідньому селі планують побудувати комбікормовий завод з обладнанням від Buschhoff з виробничою потужністю 10 т/година. Це перспектива на 2027 рік.
У планах підприємства також будівництво лінії переробки сої, а в перспективі і ріпаку. А вже цього року у господарстві планують розпочати будівництво третього корівника. За конструкцією це буде такий саме корівник, як два існуючих. Але в ньому буде утримуватись не 400, а 600 дійних корів. Тобто планують вирости майже в два рази.
«Сподіваємося, що на кінець 2026 року у нас вже буде 1300 дійних корів. 600 дійних корів — теж непогано. Але це дуже маленька ферма, не той розмах. Для масштабування в ідеалі бажано навіть не подвоїти, а потроїти поголів’я — довести його до 2000 голів. Це вартість квитка, щоб стати великим гравцем на українському молочному ринку. І думаю у нас вистачить сил і можливостей, щоб його придбати», — резюме Микола Дзюбан.
Костянтин Ткаченко, Валентин Хорошун, Latifundist.com
