Чи буде цукор в Україні? Прогноз та аналітика від Олександра Коротинського
Джерело фото: Latifundist.com
2022-й нелегкий для всіх. І для цукрової галузі також. Здорожчання вирощування цукрових буряків, зменшує привабливість культури та призводить до збільшення собівартості цукру. Незважаючи на це, українські господарства засіяли цукровими буряками 182 тис. га, що лише на 44 тис. га менше у порівнянні з 2021 роком.
Читайте також: Цукровий буряк 2022. Посівні площі. Переробні потужності. Залишки й експорт
У зв’язку з подорожчанням виробничих факторів (цукрового буряку, газу, логістики) та військових дій — 10 цукрових заводів прийняли складне для себе рішення не запускати виробництво цього року. Так, у 2022 році в Україні буде працювати 23 цукрових заводи. Але, згідно з оперативним балансом цукру станом на 1 липня 2022 року, наша країна буде повністю забезпечена власним цукром, а також матиме значний експортний потенціал.
У травні стимулюючим заходом для виробників цукру було зняття Урядом України заборони на експорт цукру, а також скасування на рік імпортних квот країнами ЄС та Великобританією. Це дало додаткові можливості для збуту надлишкового цукру виробниками. Однак, незважаючи на це, за період травень-червень 2022 року було експортовано лише 11,8 тис. т цукру, а загалом за 2021/22 МР було вивезено 42 тис. т цукру, що складає 6,7% від залишку на внутрішньому ринку (626 тис. т).
Проте, якщо державні органи влади запланують знову обмежити експорт цукру, то отримаємо значне затоварювання внутрішнього ринку під час виробничого сезону 2022 року (вересень-грудень). Окрім того, виробникам цукру просто не вистачатиме складських потужностей для зберігання цукру. За таких умов відбудеться зменшення відпускної ціни на цукор нижче його собівартості. Це може призвести до закриття ще декількох цукрових заводів. Маємо надію, що спільними зусиллями держави та бізнесу, не допустимо такого розвитку на ринку цукру та цукрових буряків.
З наведеного вище, ми бачимо, що українці у 2022-2023 рр. будуть з цукром, більш того: запасів може вистачити навіть на подальші роки, якщо виробники плануватимуть його притримати. Проте подальше вирощування цукрового буряку є під питанням. У зв’язку з воєнними діями, збільшенням виробничих витрат, логістичними та складськими складнощами господарства відмовляються вирощувати цукровий буряк. Як наслідок, у додачу до інших складнощів, цукрові заводи залишаться без сировини, а Україна – без свого цукру. З метою запобігання такої катастрофічної ситуації для традиційної галузі української промисловості, як цукроваріння, українському Уряду потрібно врахувати досвід ЄС щодо підтримки вирощування цукрового буряку, а також інших стимулюючих заходів для виробників цукру.
Олександр Коротинський, директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України, член Центру декарбонізації при УСПП
