Даулет Нуржанов: Будь-яка криза — це час роботи над собою в бою
Джерело фото: Latifundist.com
Казахстанський агрохолдинг Kusto Agro працює в Україні з 2013 року. Спочатку це був пілотний проєкт Kusto Group, а в результаті саме він започаткував у компанії напрямок агровиробництва і відкрив нові можливості. За цей час підприємство пережило декілька суттєвих криз, працює у війну та пандемію. Засновник Kusto Agro Даулет Нуржанов в інтерв’ю Forbes пригадав шлях від будівництва елеваторів в Україні до виробництва преміум-м’яса в Казахстані та поділився досвідом роботи під час кризи.
Україна: рятуючи інвестиції — в агровиробництво
Шлях Даулета Нуржанова в аграрний бізнес почався з «повороту не туди». У 2013 році казахстанська компанія Kusto Group інвестувала в Україну в будівництво елеваторів загальною потужністю зберігання 90 тис. т. Планувалося, що елеватори будуть комерційними. Однак, після завершення будівництва стало зрозуміло, що цей бізнес не принесе прибутку — чимало працюючих в Україні агрокомпаній почали будувати свої елеватори, й очікуваного попиту на послуги зі зберігання не було. Тому вирішили наростити власний земельний банк і зайнятися агровиробництвом.
Даулет Нуржанов
засновник Kusto Agro
«З 2013 року ми почали скуповувати компанії, які вже мали договори оренди пайових земель в радіусі 100 км від місця розташування елеваторів. У деяких випадках доводилося перезаключати нові договори з пайовиками, доплачуючи їм «зверху» і беручи на себе умови соціальної відповідальності — це називається умовною покупкою. Спершу це були договори на 3 роки, з появою довіри пайовиків до нас термін збільшився до 5 років, і тільки с 2017-го року з’явилися договори на 10-15 років».
У 2014 році компанія Kusto Agro зіткнулася з першою кризою, яку викликала анескія Криму та розв’язана росією війна на Донбасі.
«Тоді взагалі почався період повної незрозумілості — складна політична ситуація у країні і, як наслідок, сильне економічне потрясіння, низька впевненість у майбутньому. Але ми вжили антикризові заходи і продовжили працювати», — говорить Даулет.
Він пригадує, що важко було сформувати команду — люди просто боялися їхати в Україну. Тому Даулет сам переїхав до України і прожив тут 5 років. Його керівництво випало на нелегкий для України та аграрного сектору час. Але молодій компанії вдалося не просто вистояти, але й вирости. Так, до 2018 року Kusto Agro сформувала земельний банк розміром у 25 тис. га, вдвічі збільшила показники урожайності. Тоді компанія вирощувала в середньому 140 тис. т зерна, генеруючи щорічно $35-40 млн.
Нині Даулет з теплом згадує час, коли проживав в Україні, людей, з якими працював, і негативно засуджує дії росії.
Даулет Нуржанов
засновник Kusto Agro
«Куди б ми не приїжджали за ці роки, всюди зустрічали людей, які мали або історичні, або поточні родинні зв’язки з Казахстаном — багато українців було депортовано до нас в радянський період, і вони повернулися додому з теплими спогадами про нашу гостинну країну. Хтось служив тут в армії, хтось був на цілині. Тому до нашої компанії завжди було гарне ставлення. Частково саме тому ми там (в Україні — прим. ред.) розвивалися, укріплювались і сьогодні розділяємо скорботу за загиблими в результаті необґрунтованої агресії зі сторони росії. Я вважаю, що ніхто не має права вирішувати за інших і розв’язувати війну. Українці прагнуть жити у вільній країні, зі своєю прекрасною культурою, громадянськими цінностями, здоровим патріотизмом і любов’ю до своєї батьківщини».
Нинішнє загострення війни, спричиненої росією, також вплинуло на роботу Kusto Agro. І хоч землі компанії знаходяться далеко від фронтових територій, доводиться працювати під періодичними ракетними обстрілами зі сторони рф. У таких умовах провели посівну ярих культур, а також збір урожаю озимих.
Як розповідає Даулет Нуржанов, найважче було з логістикою. В Україні в компанії «застрягло» 50 тис. т законтрактованої продукції. Порти в Україні були фактично заблокованими, і єдиний доступний шлях вивозу продукції — через Європу. Саме тому в компанії прийняли рішення переорієнтуватися на європейський напрямок. Шукали в Польщі та Румунії склади для зберігання сировини. Інше питання — неготовність європейських складів до великого обсягу продовольчого товару з України. До всього, ще й попит на послуги зберігання сприяє росту конкуренції.
Щоб нівелювати ризики, у Kusto Agro вирішили змінити сегмент вирощуваної продукції та переорієнтуватися на внутрішній ринок. Передусім, відмовилися від кукурудзи, адже на складах компанії були залишки минулого сезону. Окрім того, відкритим є питання собівартості сушіння зерна і його подальшої реалізації. Натомість, у Kusto Agro вирішили збільшити на 2 тис. га посівні площі під гречкою, щоби знизити її потребу на внутрішньому ринку.
Даулет Нуржанов
засновник Kusto Agro
«Ми завжди були експортно орієнтованою компанією. Гречкою займаються здебільшого невеликі фермери. Очікуючи тривалу продовольчу кризу в Україні через війну, ми хочемо внести свій вклад в підтримку. Планували посіяти більше, але стикнулися з великим дефіцитом насіння».
Від початку повномасштабної війни Даулет уже двічі приїздив в Україну, щоби підтримати колег. Під час поїздки відвідував Вінницю та Львів. Згадує, яке сильне враження справили зруйновані будинки, пусті полиці магазинів, пустий Київ та підбита ворожа техніка, обстріли ракет та нічні сирени повітряної тривоги.
«І це єднання нації, яка буде йти до переможного завершення», — додає Даулет.
Щоби підтримати українців, Даулет спільно з друзями та партнерами створили штаб з надання гуманітарної допомоги, відправляли фури з різноманітним гуманітарним вантажем.
Казахстан: ріст через кризу
Нині Даулет перебуває в Казахстані, де з 2020 року реалізовує проєкт KazBeef. В рамках цього проєкту побудували товарні комплекси на 12 тис. голів ВРХ за американською системою. Збільшили земельний банк підприємства з 6,5 тис. га до 30 тис. га, аби самостійно вирощувати сировину для кормів. Однак і тут не обійшлося без кризи — через пандемію були затримки з постачанням добрив та імпортної техніки, тому компанія втратила значну частину врожаю.
Для виробництва м’яса преміум-класу компанія купила та реконструювала маясокомбінат, за сприяння Tyson Foods закупила рідкісний апарат для оцінки мармуровості м’яса. Ще рік пішов на налаштування ланцюга технологічних та управлінських процесів. Коли ж у 2020 році компанія нарешті вийшла на стабільне виробництво преміальної яловичини, пандемія фактично заморозила внутрішній ринок, і KazBeef залишився без шляхів для реалізації продукції з забитими складами м’яса і відгодованим до забою поголів’ям.
До всього додалися труднощі з отриманням субсидії, якою компанія не може скористатися уже 2-й рік поспіль. Через юридичну тяганину компанія недоотримала близько 400 млн тенге (близько 31 млн грн — прим. ред.).
«У якийсь момент у команди виник панічний стан, адже зникла впевненість в правильності обраної нами стратегії на виробництво преміальної яловичини. Виникали думки або зупинити проєкт, або змінити вектор розвитку. Ми пробували все — продавали живою вагою, думали над відкриттям фірмових магазинів або м’ясних лавок. Почали їздити ресторанами, що поверталися до життя, і пропонували їм свою продукцію «напряму». Окрім того, почали поставки в рітейл. При цьому, багато магазинів відмовлялися від нашого продукту, відповідаючи, що наше м’ясо занадто жирне і споживачу мармуровість не потрібна. Але ми все ж прийшли до думки, що пандемія рано чи пізно закінчиться, і нам просто треба витримати цей період, зберігши початкову ідею проєкту», — розповідав у одному з інтерв'ю Forbes Даулет Нуржанов.
У результаті компанія збільшила асортимент продукції і вийшла на експорт, що стало вирішальним кроком в історії не лише компанії, а й Казахстану як виробника м’яса. Представивши свою продукцію на традиційній продовольчій виставці Gulfood в Дубай, KazBeef вийшли на ринок ОАЕ та інших країн.
Даулет Нуржанов
засновник Kusto Agro
«Ми отримали преміальний продукт за американськими стандартами і грейдування мармурового м’яса Prime, Choice, Select, з якими вдалося вийти на міжнародні ринки. Наша мармурова яловичина є в багатьох топових ресторанах ОАЕ і конкурує з кращими виробниками Канади і Австралії. Плануємо поетапне розширення виробництва, оскільки попит не покритий навіть на внутрішньому ринку. В поточних умовах з додатковими інвестиціями можливе збільшення не більше, ніж на 30%».
І хоч проєкт із Tyson Foods тимчасово призупинено через політичні події у світі, компанія розглядає цей час як можливість визначити нові вектори розвитку і вийти на ринок з новими пропозиціями.
Зараз компанія працює на максимальну потужність, адже експерти прогнозують світову продовольчу кризу. Сучасні події у світі вимагають від керівництва компанії виважених підходів. Kusto Group уже в постійному режимі проводить антикризову роботу за всіма напрямками бізнесу, і це займає чимало часу. Та разом із тим компанія продовжує працювати і в нових викликах шукає можливості для розвитку.
«Потрібно брати нову планку. Будь-які кризи — це нові можливості і час роботи над собою в бою. Але нинішня криза — більш сильна, світового масштабу, викликана жорсткою битвою демократії з тоталітаризмом», — підсумовує Даулет.
Катерина Зайцева, Latifundist.com
