Тактика — перемогти. 5 уроків антикризового планування для аграріїв
Ранок 24 лютого змінив життя фактично кожного українця. Ми — велика насіннєва компанія, наш головний офіс знаходиться в передмісті Києва, а завод — в Дніпропетровській області. Ми поставляємо насіння кукурудзи та соняшнику для мільйонів посівних площ у світі. Так, звичайно, ми розробили план на випадок форс-мажору, але як виявилося, навіть найточніший алгоритм має свої нюанси та недоліки.
Тож зробили для себе певні висновки та хочемо поділитися ними. Про антикризове планування, бронювання співробітників, термінові рішення та роботу в умовах війни — в матеріалі.
Урок 1: Будьте готові до того, що плани та реальність відрізняються
До початку повномасштабного вторгнення ми розробили план дій. Але реальність виявилася зовсім іншою. Звичайно, хотілося, щоб все було «за інструкцією», але передбачити все неможливо, особливо в екстрених ситуаціях.
Наш завод зупинив роботу фактично на два тижні. На відновлення процесу теж пішов час, люди потроху поверталися, оскільки хтось виїхав, а хтось просто боявся за власну безпеку. Наразі роботу заводу вийшло відновити майже на 100%.
Щодо центрального офісу у Великій Олександрівці, ми його зачинили з першого дня вторгнення та продовжували працювати у форматі онлайн-конференцій. Наш офіс не працював до вересня, хоча у серпні ми винаймали приміщення під тимчасовий офіс. Головний офіс знаходиться далеко від міста і доїзджати туди було складно для більшості співробітників: перевірки на блок постах, проблеми з паливом тощо. До того ж ми розуміли, що в місті безпечніше. Однак, з вересня, через 6 місяців від закриття, офіс уже запрацював.
Так, у своєму антикризовому плані ми не змогли передбачити локацію бойових дій, логістичні проблеми, той момент, що будемо змушені зупинити роботу тощо, але саме він допоміг нам максимально швидко відновити діяльність. Тому не варто нехтувати ним. Ви не можете передбачити все, але розуміння подальших кроків в екстремальних ситуаціях — організовує та стає міцною базою для подальших дій.
Урок 2: Готуйте довгостроковий та короткостроковий плани
Звичайно, у нас був план евакуації, та ми не передбачили один важливий момент, а саме, що війна буде так довго тривати. У нас було більш тактичне планування, розраховане на кілька місяців.
Ми призначили людей відповідальних за евакуацію, підготували детальні інструкції, починаючи від того, що треба робити та які речі необхідно зібрати для внутрішньої комунікації. Це, до речі, дуже важливий момент, розуміти хто та за що відповідає і до кого можна звернутися з питань роботи чи допомоги.
Але це все був короткостроковий план, ми не очікували, що війна триватиме досі. Тож одна з важливих порад, яку можемо надати — не варто нехтувати довгостроковим плануванням. Це не панацея, але краще бути хоч тезисно готовим до різного розвитку подій.
Урок 3: Оновлюйте плани
Війна робить наше життя фактично непередбачуваним. Та для себе ми зрозуміли, що можемо принаймні максимально стежити за ситуацією, адаптувати та оновлювати наші подальші кроки. Саме тому, раз на 2 тижні проводимо зустрічі, де приймаємо важливі рішення на майбутнє. Наприклад, ми вже сьогодні знаємо, що терміново закриємо завод, якщо виникне небезпека та як евакуюватимемо майно та техніку. А наші співробітники розуміють, що робити на випадок, якщо буде наступ на ті регіони, де вони знаходяться.
Окремо хочу зазначити, що під плануванням я маю на увазі скоріше тактику дій. Прописані кроки навіть в мирний час потрібно часто змінювати, тим паче зараз. Тому будьте гнучкими у своїх рішеннях.
Урок 4: Заздалегідь подумайте про організацію команди
Люди — найцінніше для будь-якої компанії. Тож про шляхи евакуації, координацію та підтримку співробітників ми думали першочергово. У цьому пункті я хочу проговорити більш технічні моменти.
По-перше, варто бути готовим до кадрових змін і я зараз не про звільнення, навпаки. Загалом в штаті нашої компанії працює 150 осіб на постійній основі та біля 200 тимчасових співробітників. За час війни ми не звільнили жодного, але є люди, які звільнялися самі. Хтось виїхав за кордон, хтось по сімейним обставинам, є й ті, хто пішов служити до лав ЗСУ.
Тож деякі вакансії залишаються відкритими. Є й проблеми з бронюванням співробітників, оскільки наразі ця система, на мою думку, недопрацьована. Я розумію, як важливо захищати державу, але якщо забрати чоловіків з аграрного сектора — виникне справжній колапс. Як приклад, якщо мобілізувати менеджера з регіональних продажів, це дуже вплине на продуктивність компанії. Ми намагаємося максимально бронювати наших людей, але це відкрите та складне питання. Можна підготувати план евакуації офісу, але не план швидкої заміни ключових співробітників. Однак про це варто думати вже зараз.
Урок 5: Приймайте рішення
Наша компанія відновила роботу за два тижні. Ми змогли повернути більшу кількість людей, підвищити зарплати та уникнути управлінської кризи.
Ми мали план, але були готові змінювати його максимально швидко відповідно до ситуації. Наша команда і зараз дотримується тактики — до перемоги. А все інше — відновимо та відбудуємо.
Тож з одного боку, алгоритми — це те, що допоможе компанії зорієнтуватися в кризових умовах. Не варто нехтувати антикризовим плануванням, але пам'ятайте, що коли все йде «не за планом», це не привід зупинятися. Мета кожного з нас — гідно зустріти перемогу, тож нехай вона і стане основою кожного важливого рішення, як особистого, так і в межах компанії.
Сергій Тимошенко, генеральний директор MAS Seeds Україна