Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
60 замість 120 днів. Розбираємось, чому росія ламає «зерновий коридор» і що буде з цінами на зерно
Інспекція судна «Спільним координаційним центром» (JCC) у водах Туреччини
Джерело фото: ООН
Джерело фото: ООН
18 березня закінчується другий етап «зернової угоди». Напередодні дедлайну ми запитали ринок про очікування від третього «раунду», і що буде, якщо росіяни протиснуть пропозицію продовжити його не на 120, а на 60 днів.
Другий раунд «зернового коридору» фінішує. Як це було
«З логістикою та продажами через «зерновий коридор» все мегаскладно. Всі директори компаній та власники, яких я знаю, 24/7 живуть у Польщі, Словаччині та шукають якісь варіанти відвантажень. А по-іншому зараз і не можна. «Зерновий коридор», на жаль, неефективний. Але це добре, що він є»
Сказати, що коридор покриває потреби українського експорту — буде, м'яко кажучи, перебільшенням. Деякі аграрії досі мріють продати принаймні залишки 2021 року, додає топменеджер.
Завтра завершується другий раунд зернової угоди. Вона супроводжувалась чергами у +/- 100 суден у Босфорі, затягуванням перевірок російськими інспекторами та закидами, що українське зерно йде не в «голодаючі країни», а «свиням в Іспанію».
«росіяни перевіряли баластові води, якість зерна з суден, які виходили з коридору. При тому що ці параметри не входили до регламентів роботи інспекцій. Працювали до 15:30, далі не хотіли. Формували три інспекційні команди, натомість ми пропонували зробити 5 і 6 команд. Але вони не відгукнулися. Тобто, як могли, технічно саботували»
Ще у січні покупці у портах почали вичерпувати можливості для зберігання, а відповідно — скорочувати закупівлі зерна.
Як на це відреагували ціни на внутрішньому ринку? Закономірно — падінням. Сьогодні лишається два основних чинники, які впливають на ціну зерна, каже керуючий партнер компанії ОССОЙО Марія Сітак.
По-перше, це падіння цін на зовнішніх ринках, що чинить тиск на український ринок і вартість зерна. По-друге, ризики повʼязані з завершенням дії зернової угоди, що ускладнює прогнозування відправлень з портів і змушує частину трейдерів корегувати свої закупівельні плани. Марія Сітак уточнює, що попри можливі затримки, ОССОЙО від планів не відступав і продовжує закупівлі. Все тому, що історія з затягуванням росіянами інспекцій вже звична.
«Тут немає нічого нового — таку ситуацію ми спостерігали і восени, коли закінчувався термін дії «зернової угоди». Тому сподіваємося, що після її продовження ціни стабілізуються», — каже вона.
60 днів. Поганий коридор чи ніякого?
Цього тижня про рішення росіян продовжити «зернову угоду» на 60 днів озвучив заступник міністра закордонних справ росії Сергій Вершинін.
ООН наголосили, що в зерновій угоді чітко прописане продовження на 120 днів. Туреччина теж виступає за початкову версію угоди та 120 днів. Вимоги України незмінні — угода на рік та включення до неї Миколаївського порту.
Читайте також: Валютна виручка, повернись! Ще раз про нові правила експорту зерна
Чому 60 днів? Одна із версій — на тлі анонсованого весною контрнаступу України, росія у випадку негативних сценаріїв на полі бою хоче мати важелі впливу.
Микола Горбачьов пропонує не пов'язувати ці речі і нагадує, як у перший день дії «зернової угоди» ворог обстріляв Одеський порт. Серед аргументів — і суто сезонні.
«У Північній півкулі, у Європі будуть збирати врожай. Без українського зерна ці три-чотири місяці у світі нічого не станеться. Тож це слабкий важіль впливу. До того ж, Україні обіцяють велику фінансову підтримку, сильного дефіциту бюджету не передбачається. Тому, гадаю, що росія хоче зменшити строк угоди, аби до неї потім повернутися і загалом, щоб до неї прислухалися»
Якщо ж росіянам вдасться продавити свою пропозицію, то, як кажуть у Barva Invest, це означає повторення поточної ситуації на ринку вже через місяць. Тобто трейдери знову зіткнуться з неможливістю планування своєї діяльності та призупинять закупки.
Заступник гендиректора з торгівлі «НІБУЛОНу» Володимир Славінський у коментарі ЕП розказав, що наразі на вхід до протоки чекають близько сотні суден. Якщо за день інспекцію можуть пройти три кораблі, то на проходження наявної черги піде щонайменше місяць.
«Судна, які зараз у черзі, стоять там уже 30-40 днів. Відповідно, контракти були укладені щонайменше 60 днів тому. Тобто основна кількість товару була продана невдовзі після продовження угоди минулого разу»
Директор BPG Shipping Генадій Іванов каже, що запропонована росіянами модель неминуче вплине і на ринок фрахту. До суден, які зараз стоять на вхід до коридору додадуться нові, відповідно виростуть ставки фрахту. І це до того, що фрахтовий ринок у березні уже піднявся, зокрема, БФІ (Балтійський фрахтовий індекс суховантажного тоннажу — прим. ред.) виріс у два рази.
За його словами, ставки демереджів будуть набагато вищими, ніж у січні, все це лягатиме на покупців, трейдерів, відповідно на українського фермера.
«Може статися так, що за місяць все стане, бо ти не можеш нічого планувати. Зерновий ринок — це форвардні продажі. Те, що Україна продавала здебільшого на споті, це все добре, але виключає моменти планування, логістику тощо. Стосовно споту, мені здається, буде різкий сплеск фрахту у квітні та повна відсутність планування логістики», — додав Генадій Іванов.
Комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв нагадує, що продовження коридору критично важливе не тільки для забезпечення світової продовольчої безпеки, а й для отримання оборотних коштів під посівну кампанію виробникам.
«Запропонований термін дії коридору в 60 днів негативно вплине в першу чергу на попит, і як наслідок, цінову кон'юнктуру, оскільки в такі терміни неможливо спланувати постановку судна (деякі стояли до 45 днів в очікуванні проходження комісії) і завезення продукції; термінали будуть стояти завантаженими і не зможуть ритмічно приймати вантаж. Ми повинні відстояти позицію стосовно збереження терміну 120 днів та зафіксувати режим роботи, оскільки швидкість опрацювання суден була невтішною і спричиняла від $0,3 до 1 млн (залежно від типу судна) демерджів та детеншенів»
Микола Горбачьов заспокоює: 60 днів — це погано, але не катастрофічно. Хоча і не означає, що Україна має відмовлятися від своїх вимог.
«Так, ця непрогнозованість не стимулюватиме аграріїв розширювати площі. Але з точки зору експорту у нас лишилось три місяці до кінця маркетингового року. 60 днів — це 18 травня, майже кінець сезону. Вже буде розуміння майбутнього врожаю, залишків. До того ж ми експортуємо не лише коридором, але і через Дунай, західні кордони», — каже він.
Читайте також: Шалений експорт. Дорога зерна через Польщу
З українських портів в останні місяці вдається більше вивозити зерна за рахунок ефективнішого розподілу суден по коридору, додає Горбачьов. Це вдалося завдяки обмеженням на проходження ним суден дедвейтом менше 25 тис. т. Простими словами — час на перевірку суден фактично однаковий, тож краще працювати з великими суднами, які зможуть більше вивезти зерна. Хоча це і дискримінує невеликих гравців ринку.
Але як би ми не рухали судна по терміналах та міняли їх дедвейт, глобально погоди це не вирішує. Тож наша задача мінімум — 120 днів, і ні днем менше.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
