Шалений експорт. Дорога зерна через Польщу
Разом з компанією M-Grain запускаємо спецпроєкт про країни, які в умовах повномасштабного вторгнення стали основними торговельними партнерами України. Ми розповімо як працює логістика до цих країн (яким транспортом краще везти і як не застрягнути на кордоні), які є ризики при плануванні експорту та назвемо основні помилки експортерів-початківців. Перша країна — Польща.
На фоні шоку перших місяців війни та блокування морських портів, які були головними експортними воротами України, аграрний ринок нашої країни почав в екстреному порядку переорієнтовувати логістику в напрямку західних кордонів. Сприяли цьому і країни ЄС, які реалізували ряд ініціатив, щоб компенсувати українським аграріям втрату ринків збуту і полегшити доступ до морських портів в Європі. Одні з найбільш вагомих:
- зниження до нуля мит на продукцію АПК з України та створення «коридорів або смуг солідарності», що являють собою заходи з полегшення транзиту територією ЄС;
- надання доступу до портів Балтійського моря для українських експортерів зернових.
Саме Польща стала не лише країною, що прийняла найбільше біженців з України, але й важливим ринком збуту та транзитним хабом для української продукції АПК.
Якщо розглядати поставки на внутрішній ринок, то варто звернути увагу на динаміку і структуру експорту українських товарів до Польщі в 2021-2022 р.р. Згідно з даними нашої митниці, експорт с/г продукції та продуктів харчування до сусідньої країни в 2022 р. досяг позначки $ 2,6 млрд і зріс в 1,6 рази.
За деякими товарними позиціями відбувся приріст на тисячі відсотків. Особливо сильно зросли поставки зернової групи, яка в 2021 р. до Польщі експортувалась в обмеженій кількості. Дивлячись на ці показники, стає зрозумілим невдоволення і страйки польських фермерів через «наплив» зерна з України.
В компанії M-Grain нам розповіли, що з початку війни поставки через польський кордон склали понад 50 тис. т. Продажі відбувались на внутрішній ринок сусідньої країни. В основному це були такі культури як кукурудза, ріпак і пшениця.
В Польщі щороку збирають близько 34 млн т зернових і 3,3 млн т олійних. Лише чверть експортується, все інше йде на внутрішній ринок. Польський АПК має розвинений кластер тваринництва і переробки. Зокрема, це борошномельна галузь, виробництво готових кормів для тварин, ОЕЗи і заводи по виробництву біодизеля та етанолу. За поголів’ям птиці і виробництвом курятини Польща займає перше місце в ЄС. В 2021 р. в країні виробили 2,5 млн т м’яса птиці, 10,7 млн т готових кормів для тварин, 1,2 млн т біодизеля і 330 тис. кубометрів етанолу, 2,6 млн т борошна.
В кластері переробки значну частку займають мультинаціональні компанії. Наприклад, ADM і Bunge мають кілька заводів з виробництва олій, маргарину і біодизеля. Серед інших великих гравців — Viterra і Komagra, яка є найбільшим виробником технічної олії з ріпаку в Польщі.
В сегменті виробництва кормів для тварин лідерами є De Heus Animal Nutrition і Cedrob (один з найбільших виробників м’яса птиці в Польщі). Значну частку ринку займають Wipasz SA, Agri Plus, а також Tasomix і Cargill, що володіє сімнадцятьма комбікормовими заводами, заводом з виробництва преміксів і заводом з глибокої переробки пшениці.
За даними Інституту економіки сільського господарства та харчової промисловості (Польща) в країні працює до 500 млинів, близько 100 з яких є великими гравцями з потужністю виробництва понад 200 т/добу кожен. Провідні гравці: GoodMills, Polskie Młyny, Gdańskie Młyny, Lubella, KAPKA mills, Dolnośląskie Młyny SA, PZZ Kraków.
Гравці аграрного ринку Польщі говорять, що попри декларування агропродукції у якості транзиту, значні обсяги зернових все ж «осідають» в країні, а номенклатура постійно розширюється.
Та не все так просто. Попри нарікання і страйки, є й досить прагматичний інтерес в цій історії. Українське зерно продається з дисконтом, хоча польські переробники це заперечують і запевняють, що не викручують руки українцям, які опинились в складній ситуації.
Навіть якщо це дійсно так, все ж загальне зростання пропозиції зернових і олійних тисне на ціни в Польщі, що явно вигідно для переробників. Згідно з заявою AgroUnia (об’єднання польських фермерів), переробники і трейдери в Польщі постійно збільшують закупівлі зернових та олійних з України.
При цьому, Андрій Абдулов, представник компанії Agrolok (Польща), говорить, що з точки зору польських імпортерів важливими є кілька факторів.
Андрій Абдулов
фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok
«Майже все, залежить від коливань цін на локальних ринках України і Польщі, а також часу реалізації поставки».
В 2022 р. Agrolok імпортувала з нашої країни: ріпаку — 11,3 тис. т; сої — 30,2 тис. т; кукурудзи — 22,6 тис. т; пшениці — 1,9 тис. т; соєвої олії — 4,0 тис. т.
Якщо ви вирішили використати опцію транзиту, то варіант через Польщу дозволяє перевезти свою продукцію далі в Західну Європу або скористатись балтійськими портами для реекспорту.
Наприклад, сусідня з Польщею Німеччина імпортувала в 2022 р. більше 1 млн т с/г товарів з України, переважно кукурудзу, ріпак і соєві боби.
В кінці минулого року міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик заявив, що в листопаді транзит українського зерна «коридором солідарності» через територію Польщі досяг близько 452 тис. т, що на 50% більше, ніж зазвичай у середині року.
На узбережжі Балтійського моря Польща має чотири порти, які здійснюють перевалку с/г вантажів.
За обсягом перевалки порт Гдині — найпотужніший. Має кілька зернових терміналів. В цьому порту оперують такі великі гравці як ADM, Cargill, LDC. Bunge здійснює перевалку в Свіноуйсьце.
Але майте на увазі, з середини 2022 р. частина порту Гдині знаходиться на ремонті і реконструкції. В Гданську взагалі відсутні зернові термінали, а Свіноуйсьце і Щецин мають досить обмежені обсяги перевалки. При цьому портові потужності зарезервовані в першу чергу під операції саме з польською с/г продукцією.
Вільних обсягів під перевалку українського зерна не так вже й багато, за оцінками польських портових операторів — це від кількох сотень тисяч до півтора мільйона тонн.
Після прийняття рішення, що вам більше підходить — транзит чи поставки на внутрішній ринок Польщі, важливим етапом стане процес організації логістики. Для початку варто зауважити, що в сегменті вантажних перевезень с/х продукції наших сусідів тотально домінує автотранспорт.
В компанії Agrolok використовують і залізницю і автотранспорт.
Андрій Абдулов
фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok
«Ми імпортуємо як на авто, так і у вагонах, все залежить від обсягів партії, яка була куплена».
За словами представників M-Grain, протягом минулого року відправлення здійснювались переважно залізничним транспортом на умовах DAP, також мали практику відправок автомобільним транспортом в біг-бегах і насипом.
При плануванні експорту або реекспорту потрібно враховувати ризики. Аналітики сервісу Zernovoz.ua звертають увагу на найбільш поширені проблеми:
- черги на пунктах пропуску;
- складнощі з проходженням ветеринарного і лабораторного контролю;
- водії можуть покинути авто й втекти (так, не дивуйтесь, такі випадки теж трапляються);
- перевантажене авто (перегруз);
- неправильно оформлені документи на вантаж або авто;
- затримки розрахунку за продану продукцію.
Звертають увагу на ці питання і в компанії M-Grain.Чітке планування логістики, правильність оформлення документів. Одна помилка може коштувати простоїв транспорту на кордоні, що в свою чергу впливає на маржинальність.
В Agrolok мають свій досвід спілкування з українськими контрагентами.
Андрій Абдулов
фахівець відділу міжнародної торгівлі Agrolok
«На мою думку, найчастіші помилки у експортерів початківців — це недостатній контроль якості і пошук можливостей щоб оминути черги на кордоні. Наприклад, декларують зерно на технічні цілі, перетинають кордон без перевірок, а пізніше у імпортера «пригоди» з таким товаром».
На україно-польському кордоні діє вісім автомобільних і шість залізничних пунктів пропуску.
Коментуючи ситуацію на кордоні, аналітики Zernovoz.ua повідомили, що в середньому потрібно 3-5 днів для його проходження. Але цей показник дуже умовний, адже ситуація постійно змінюється. В той же час і українська, і польська сторони намагаються «розшити» вузькі місця в логістиці.
«Прискоренню чи збільшенню пропускної здатності логістичних маршрутів в західному напрямку могло б сприяти розширення складських потужностей, перевалок, побудова «сухих портів» (терміналів) з виходом на європейську колію», — висловили своє бачення необхідних рішень в цьому напрямку представники M-Grain.
З грудня минулого року на ПП Ягодин запрацювала електронна черга для вантажних авто — «єЧерга», що дає можливість пройти кордон за 4-8 годин. В прикордонних з Україною регіонах Польщі логістичні компанії оптимізовують роботу вже наявних перевантажувальних станцій, а також відкривають нові. Наприклад, з листопада в Щебжешині запрацював термінал потужністю 35 тис. т/міс. та надає доступ до європейських портів Свіноуйсьце і Щецин.
В той же час, в компанії Agrolok мають свої поради для українських експортерів, як не застрягнути на кордоні. При роботі з залізницею, поставки продукції в Польщу, потрібно організовувати великими партіями, щоб уникнути розділення складу вагонів між терміналами. Одна річ, якщо заїде двадцять вагонів до двох отримувачів, а інша — коли комплект вагонів їде до 4-6 покупців з різним товаром, тоді вагони довше проходять розмитнення, довше їдуть на термінал (якщо три різні партії на один напрямок, то чекають в черзі) і довше повертаються, бо один клієнт не надав інструкцію на повернення порожніх вагонів і вони стоять і чекають.
Сподіваємось, що досвід та поради стануть вам у нагоді при організації експорту українського зерна через Польщу. А вже у наступному випуску ми поговоримо про те, як краще налаштувати трейдинг через Румунію.
Олександр Тищенко, Latifundist.com