Жнива, обприскування, посів: скільки заробляють механізатори в Україні
2022 рік приніс велику турбулентність на ринку. Більшість компаній не скорочували чисельність механізаторів, але в свою чергу намагались оптимізувати їх роботу. Багато співробітників цієї категорії мобілізували. З метою економії зменшилась інтенсивність агротехнологій та, відповідно, кількість проходів техніки в полі: якщо до війни механізатори в середньому робили біля 11 проходів, то під час війни — 9,5. В першу чергу зменшилась кількість разів внесення добрив та обприскування. Від лютого до жовтня 2022 року ми проводили дослідження в рамках проєкту Agrohub HR360 Benchmarking та з’ясовували, як це все вплинуло на дохід, функціонал та мотивацію механізаторів.
Як формується дохід механізаторів?
Медіана повного доходу механізаторів у 2022 році складає близько 22 тис. грн, і вона суттєво не змінилась у порівнянні до 2021 року.
Повний дохід складається з невеликої фіксованої частини (яка, втім, є не у всіх компаній), змінної (відрядної) частини, що рахується відповідно до кількості виконаної роботи — у гектарах або годинах, та бонусів.
Змінна частина є найбільшою в структурі доходу механізаторів і в середньому займає біля 70%. Ми проаналізували чинники, які безпосередньо впливають на її розмір, основні з яких це об’єм робіт, їхня структура, норма виробітку та розцінка за годину/гектар роботи. Лише аналізуючи усі ці складові в комплексі, можна зробити висновок, що саме впливає на дохід механізатора в конкретній компанії.
Можливо, через нижчу чисельність кожен співробітник обробляє суттєво більше гектарів і, відповідно, отримує значний дохід, або навпаки — високий найм техніки відбирає роботу у механізатора. Або ваша агротехнологія є менш інтенсивною, і ви робите менше проходок технікою по своїх полях. Тому ми, в першу чергу, рекомендуємо звернути увагу на те, а чи достатньо навантажені ваші співробітники.
Близько 30% відрядної частини складає доплата за якість виконаних техоперацій, яку перевіряє агроном: наприклад, це дотримання густоти посіву, рівномірність обробки ґрунту тощо.
Розмір оплати за одиницю виконаної роботи напряму залежить від виду техніки, на якій вона проводиться, а також типу робіт, адже кожна з них має різну вартість для бізнесу. В рамках дослідження ми порахували та порівняли близько 20 основних технологічних операцій.
Найбільш дорогою з них є збирання врожаю, відповідно, за нього механізатор отримує найбільше — в середньому це 250 грн/год, на другому місці обприскування — 238 грн/год, і на третьому — посів, за який в середньому працівник отримує 188 грн/год. Найдешевшою польовою операцією є каткування, його вартість для механізатора — 106 грн/год.
Для коректного порівняння даних між різними компаніями ми зібрали інформацію щодо розцінок по кожному зчепленню (трактора та агрегата, обприскувачу та комбайну), класифікували їх та порівняли польові роботи, що проведені технікою з однаковими характеристиками. І тут є ще один важливий показник для формування доходу співробітників — це норма виробітку, тобто кількість гектарів, яку конкретна техніка має опрацювати за годину. Ці норми рідко хто переглядає, враховуючи їх велику кількість, але це потрібно робити, аби коректно планувати польові роботи та мотивувати співробітників.
Продемонструю значну різницю норми виробітку на прикладі популярного самохідного обприскувача Case Patriot SPX 3230 з шириною захвату 30 м: серед учасників дослідження ця норма коливається від 11,4 до 23,6 га/год. При цьому коливається і оплата роботи механізаторів: від 11,7 грн до 16 грн за га та за годину — від 180 до 293 грн.
Серед робіт, що зазвичай виконують механізатори, є не тільки безпосередньо операції в полі, а й допоміжні: зробити та привезти розчин добрив, щось завантажити тощо. За такий вид робіт співробітники отримують меншу оплату, який складає від 30 до 75% від вартості основної розцінки. З середини 2021 року простежується тенденція, що компанії переходять від окремої оплати за допоміжні роботи до формату певних відсотків від основної, аби мотивувати команду працювати швидше та якісніше. Втім, на сьогодні на ринку є 10-15% спеціалістів, які не обробили жодного гектара, займаючись лише допоміжними операціями.
Щодо бонусу, то у порівнянні з агрономами, у механізаторів він незначний (до 1000 грн на місяць) і загалом є не у всіх, це скоріше виключення. На жаль, поки що компанії недостатньо розуміють цінність бонусу для цієї категорії співробітників. За класикою, він прив’язується до фінансового результату компанії та виконання додаткових KPI, зокрема щодо зменшення простоїв та ремонту техніки.
Функціонал: моноспеціалісти чи універсальні?
Серед учасників нашого дослідження механізатори частіше закріплені за певним видом техніки, аби забезпечити кращий її догляд. Але є й новатори, які розвивають універсальність, і вона виявляється виправданою.
Зокрема одна з компаній зробила дослідження, за яким виявила, що немає кореляції між кількістю ремонтів та зміною техніки між механізаторами. При такій організації роботи у компанії набагато менше трактористів, що не обробили жодного гектара, і при цьому загальний дохід у співробітників більше. Цілком вірогідно, що тенденція універсальності буде розвиватись на ринку. Хоча наразі для цього є певні перешкоди, наприклад, не всі механізатори хочуть пересаджуватись на великі трактори, і в деяких компаній навіть є доплата за це у якості мотивації.
Враховуючи згадані тенденції та регулярну появу нової техніки, важливу роль у кадровій політиці серед механізаторів відіграє навчання, яке є класичною пільгою в аграрній галузі. Більшість агрокомпаній проводить поглиблені тренінги для цієї категорії співробітників, підвищуючи їхню кваліфікацію. Третина з учасників нашого дослідження організовує лише поверхневе навчання — найчастіше від компанії-виробника техніки при придбаннні нових одиниць.
На мою думку, саме поглиблене навчання механізаторів із залученням різних технічних спеціалістів є інвестиційно виправданим, адже у підсумку це дає компанії більше гнучкості у проведенні польових операцій та підвищує їхню якість.
Дмитро Лєбєдєв, керівник Agrohub HR360 Benchmarking