Як гриби після дощу, або Чому ростуть ціни на добрива? Позиція Остхем
Джерело фото: Latifundist.com
Вересень боляче вколов українських аграріїв ростом цін на всі види мінеральних добрив. З початком посівної зріс попит на добрива, а з ним і прайси на основні їх категорії, такі як селітра та карбамід, зазначають аналітики Barva Invest. Сезонне здорожчання, диктат цін з боку місцевого виробника, міжнародний фактор? Спробуємо проаналізувати. Сьогодні надаємо слово «Остхем», як найбільшому українському виробнику добрив.
Компанія заперечує, що має монополію на ринку добрив, та беззаперечно є головним маркетмейкером у цій ніші. У своєму блозі Олег Арестархов, керівник корпоративних комунікацій Group DF, пояснює причини росту цін. Спойлер: винен «шторм» на міжнародних ринках, тому наявність потужного українського виробника згладжує катаклізми на світових ринках. Більш детально — далі у блозі.
У інших гравців ринку (зокрема, імпортерів добрив, що згадуються автором), вочевидь, причини пояснення цінових гойдалок не лише зводяться до міжнародного фактору. Цим текстом пропонуємо запустити дискусію навколо ціноутворення на ринку добрив.
Глобальні та внутрішні причини зростання цін
Причин зростання цін на українському та глобальному ринку мінеральних добрив декілька, і всі вони суттєві.
- Світові ціни на газ, що є основною сировиною для добрив. Традиційно напередодні опалювального сезону ми спостерігаємо сезонне зростання цін на газ. Станом на 25 вересня вартість газу в Європі сягнула $441 за 1000 м³. Для порівняння, у травні 2023 року ціна на газ складала близько $280 за 1000 м³. Це у свою чергу підігріває світові ціни на аміак та всі нітрати, які виробляються в рамках подальшого виробничого циклу.
- Прогнозоване сезонне зростання цін на добрива. З серпня в Україні розпочався традиційний високий сезон, який супроводжується підвищеним попитом на добрива з боку аграріїв. Блокування зернової угоди лише опосередковано позначилося на попиті аграріїв на добрива — фактор сезонності переважає. Осінній попит цього року вищий, ніж ми очікували. Якщо порівнювати 2023 та 2022 рік, попит збільшився мінімум на 25%.
- Системне квотування експорту мінеральних добрив з боку Китаю — найбільшого гравця цього ринку з часткою 13%. До того ж, очікується рішення влади Туреччини відносно экспорту нітратів: минулого року були впроваджені обмеження.
- Суттєве зниження у першій половині серпня постачання газу на хімпідприємства Тринідада і Тобаго, одного з найсильніших гравців глобального ринку аміаку. Обсяги газу, що поставляються тринідадським заводам, скоротилися до 50%, що безпосередньо вплинуло на виробництво аміаку. Глобальні трейдери і навіть самі постачальники вели переговори з заводами в інших регіонах, щоб оперативно закрити зобов'язання перед покупцями. Таким чином, поряд з нестачею аміаку на світових ринках ми бачимо високий попит на аміачні добрива.
- Зростання цін на електроенергію та всю логістику.
Це одна з причин, через яку зростають ціни на інші види азотних добрив, такі як карбамід, селітра, складні добрива. Багато європейських виробників частково використовують привізний аміак для їхнього виробництва.
Ми також стежимо за цінами конкурентів та враховуємо їх. В Україну зараз активно імпортується саме аміак із Тринідаду, придбаний на терміналі в Болгарії. Крім того, ми бачимо, що вже суттєво підняли ціну польські — Anwil та Grupa Azoty і, відповідно, українські імпортери, які ввозять до країни добрива. Внутрішній виробник піднімає ціни не так різко, ми враховуємо інтерес українського аграрія та постачаємо добрива за ціною, за якою було підписано угоду. Цього року фермери змогли вкотре переконатись, що купувати добрива у низький сезон вигідно.
Всі ці фактори сукупно збільшують собівартість виробництва і посилюють тиск на ціни.
Про глобальні тренди на ринках добрив
Глобальний ринок добрив сьогодні сильно штормить. Наприклад, 3-5 вересня (після оголошення нового тендеру в Індії) в Єгипті було проведено не менше 12 угод сумарним тоннажем 98 тис. т за цінами, які починалися від $375 та з крайніми угодами $420, $450, $455 FOB Egypt. Іншими словами, при стартовому продажі за $375, сьогодні ціни досягли $455.
Останні великі угоди свідчать про те, що зростання продовжуватиметься. Сьогодні немає передумов падіння цін на глобальних ринках.
Ралі почалися і на американському ринку: Mosaic і Yara погодили нову ціну аміаку на вересень — 390 дол. США/т, CFR Tampa, що на $95 вище за колишній рівень. І, нарешті, 15 вересня індійська компанія RCF проведе новий великий закупівельний тендер з карбаміду, що означатиме істотне зростання попиту на карбамід. Крім того, залишаються такі суттєві фактори ризику для глобального продовольчого забезпечення, як подальше блокування зернової угоди та блокування продажів російського аміаку через порт «Південний».
Про забезпеченість ринку та нових драйверів ринку
За рахунок сильного внутрішнього виробника суттєво знижується залежність українського АПК від зовнішніх постачальників добрив.
Я б відзначив низку кроків, які український виробник робить для того, щоб мінеральні добрива були доступні більшій кількості аграріїв навіть в умовах нестачі фінансових коштів. Ми запустили систему зернообміну — обміну зерна на добрива; поступово розігріваємо систему кредитування угод із купівлі добрив.
Переконаний, що зараз усі, включно з владою, трохи по-іншому поглянули на OSTCHEM: у період «шторму», що почався на глобальних ринках добрив, саме наявність сильного внутрішнього виробника стала критично важливою для країни. Тому що в умовах зруйнованої війною логістики, заблокованого Чорного моря та транспортних обмежень лінією Україна – ЄС, власний виробник добрив є важливим елементом продовольчої безпеки країни. Це конкурентна перевага країни, яка є найсильнішим гравцем на глобальному ринку продовольства.
Стабільність у забезпеченні аграріїв добривами дозволила нам уникнути сильного провалу в секторі АПК і як наслідок катастрофічних наслідків для багатьох країн, що залежать від постачання українського зерна. Думаю, що незначні дисбаланси на ринку калійних та фосфорних добрив все ще відчуватимуться цього року.
Але калійні і фосфорні добрива — це приблизно 30-35% всіх добрив, тоді як 65-70% всього споживання — це найбільш затребувані і значущі для зернових культур азотні добрива. З нітратами, впевнений, проблеми на українському ринку чи менш вирішені, якщо аграрії готові купувати, ми будемо виробляти. Ми сезонно навантажуємо потужності попиту, що пропорційно зростає, і готові цей попит закривати. В той же час, війна диктує свої умови: ми не готові «працювати на склад», заморожувати значну частину оборотних активів та тримати склади з добривами.
Про ситуацію з цінами на українському ринку
З початку війни аграрії змогли відчути перевагу внутрішнього виробника перед імпортерами: в Україні добрива були доступні навіть коли більшість європейських виробників простоювали. Ми не зривали угоди, швидко вирішували логістичні проблеми, що виникли. Повністю виконали свої контракти щодо постачання добрив, перебудувавши, задіявши на повну потужність усі наші логістичні можливості — транспорт, вагони, потужності порту та всю нашу мережу складських приміщень УкрАгро НПК.
OSTCHEM згладжує волатильність цін наскільки це можливо через диверсифікацію закупівель газу. Хоча в умовах відсутності в Україні якісних інструментів хеджування цін на газ якісно управляти ризиками досить складно. Проте факт залишається фактом: на внутрішньому ринку України ціни на мінеральні добрива зростають менш інтенсивно, ніж на багатьох європейських ринках.
Олег Арестархов, керівник корпоративних комунікацій Group DF
