Внести добрива і не розоритися. Як підвищити ефективність при стартовому підживленні
Джерело фото: «Пьотінгер Україна»
Ситуація на ринку добрив непроста — ціни ростуть, поставки обмежені. В таких умовах без економії нікуди, але ж і гарний врожай потрібен.
Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна», у новому блозі розповідає куди краще внести добрива — в рядок чи в міжряддя, на яку прибавку в врожайності можна розраховувати при переході від внесення врозкид до локального внесення добрив, за яких умов варто вносити врозкид, а коли краще вносити добрива локально, та які нові можливості підняти ефективність добрив дає агрономам нова генерація посівних комплексів POETTINGER TERRASEM. Щодо маркування нового покоління машин, то в назві машини V — це складувана в транспорті, D — це дискова борона, Z — з внесенням добрив, а цифри — це робоча ширина в сантиметрах.
Живити ґрунт
Існує безліч систем підживлення і кожен спеціаліст відстоює власну, як найкращу. За великим рахунком, всі системи можна поділити на «живлення рослини» та «живлення ґрунту». Остання передбачає збалансований вміст мікро- та макроелеменів в ґрунті. Добрива вносяться з метою утримати цей баланс. Збалансований ґрунт створює оптимальні умови для розвитку рослин. Філософія підживлення ґрунту передбачає значні норми внесення добрив, часто, застосування органічних добрив, сидератів та довготерміновий ефект від інвестицій.
Читайте також: Як гриби після дощу, або Чому ростуть ціни на добрива? Позиція Остхем
На господарствах, що практикують підживлення ґрунту, локальне внесення стартових добрив може не мати ефекту чи показати незначний результат. Для таких господарств POETTINGER пропонує лінійку TERRASEM 1000 D — універсальні посівні комплекси без внесення добрив. До переваг цієї техніки можна віднести:
- Простіша конструкція. Висів за принципом ежектора — потік повітря створює вакуум, який підхоплює посівний матеріал відміряний котушкою. Така система не має перетинів потоків повітря і не потребує герметичності бункера. Бункер закривається брезентовим накриттям від пилу.
- Менші вимоги до потужності трактора. Посівні комплекси без внесення добрив мають на третину менше сошників.
- Більша продуктивність. Весь об’єм бункера (4 700 л для моделей до 6 м та 5 600 л для моделей від 8 м) використовується для посівного матеріалу. Зупинок для завантаження потрібно менше.
- Довший термін служби. Відсутність добрив означає відсутність агресивного середовища. Бункер, висівні та рамні конструкції прослужать довше.
Живити рослину
Скорочення тваринництва та незбалансоване внесення добрив стало причиною того, що господарств, які живлять ґрунт, в Україні з кожним роком стає все менше. На долю посівних комплексів без внесення добрив припадає 10-15%. Основна частина господарств практикує живлення рослини. Така філософія потребує менших норм внесення добрив, має більш прогнозований та швидший ефект від застосування. Локальне внесення добрив стрічкою мінімізує контакт добрив з ґрунтом, тому більше добрив споживається кореневою системою рослини і менше — ґрунтовою біотою.
На господарствах із збідненими ґрунтами, локальне внесення стартових добрив — це єдиний варіант для швидкого стартового розвитку рослин. Для таких господарств POETTINGER пропонує лінійку TERRASEM 1000 DZ — універсальні посівні комплекси з одночасним внесенням добрив. До переваг цієї техніки можна віднести:
- Зменшення кількості проходів по полю. Передпосівний обробіток, внесення стартових добрив, зворотне ущільнення, посів та закриття вологи за один прохід.
- Швидкий стартовий розвиток рослин. Локальне розміщення добрив в безпосередній близькості до кореневої системи.
- Гнучкість у внесенні добрив. Бункер під тиском дає можливість перенаправляти потоки повітря та перетинати їх. Тому ви можете вносити добрива в міжряддя, в рядок чи розподіляти їх в пропорції 50/50.
Прибавка врожайності від локального внесення
Фосфорні добрива в ґрунті не рухомі. Калійні добрива рухаються вниз на 1 см з кожними 100 мм опадів. Тобто ми їх також можемо розглядати як, майже, нерухомі. Для їх споживання необхідний безпосередній контакт з кореневою системою. За внесення врозкид під передпосівний обробіток фосфорні та калійні добрива будуть рівномірно розподілені по всій глибині обробітку, тобто значна частина з них опиниться вище кореневої системи і залишиться недоступною. Для цих елементів локальне внесення в зону розвитку коріння буде однозначно ефективніше.
Інша історія з азотними добривами, які легко мігрують в ґрунтовому розчині. Для визначення оптимальної системи внесення азотних добрив на пшениці в 2012 році Віденський аграрний університет BOKU провів дослідження трьох видів добрив (Вапняково аміачна селітра 27%N, Карбамід 46%N та ENTEC 26%N — продукт з амонійною та нітратною формами азоту + стабілізатор амонію) та чотирьох схем внесення (нас будуть цікавити тільки дві — внесенні одноразово 120 кг ДР врозкид та локально в міжряддя).
На графіку відносна врожайність. За 100% взято врожай при внесенні 120 кг ДР азоту в розкид в формі вапняково аміачної селітри. Відносно низький врожай при внесенні карбаміду пояснюється його токсичністю. Цей вид добрив варто вносити меншими нормами і в кілька прийомів на різних фазах розвитку пшениці. Якщо перейти від внесення врозкид до локального внесення стартових добрив, то очікувана прибавка врожайності буде становити +10-20% в залежності від виду добрив.
Посівні комплекси з одночасним внесенням добрив мають складнішу будову (більше висівних, більше сошників та ін.) та вищу вартість. Але на незбалансованих ґрунтах прибавка у врожайності в 10-20% за короткий термін перекриває різницю у вартості.
Локальна стрічка добрив: в міжряддя чи в рядок?
Ціни на добрива та врожай склались таким чином, що економічна доцільність їх застосування викликає сумнів. Єдиним правильним шляхом є використання менших норм, але з більшою ефективністю. Перший крок на цьому шляху — перехід від внесення в розкид до локального внесення. Другий крок — де розмістити локальну смужку добрив — в міжрядді чи в рядку з посівним матеріалом? Відповідь на це питання буде залежати від двох факторів:
- Культура. Чим коротший період вегетації культури, тим більше сенсу вносити добрива в рядок. Безпосередня близькість добрива забезпечує швидкий ефект. Особливо це стосується ранніх весняних посівів в недостатньо прогрітий ґрунт. Тобто, на озимих краще вносити в міжряддя, а на ярих — в рядок.
- Норма внесення, вид добрив та доступність вологи в ґрунті. Кожен вид добрив має свій сольовий індекс. Цей показник вказує на те, наскільки багато вологи добрива потягнуть на себе. Добрива можуть бути настільки гігроскопічними, що, навіть, витягувати вологу з посівного матеріалу. Некрози, помітні на насінні неозброєним оком, є крайньою формою такого висушування, і агрономи їх називають «хімічний обпік». Зазвичай, конкуренція за вологу не наскільки помітна і негативний вплив добрив можна фіксувати по зниженню польової схожості. Чим вище сольовий індекс добрив, чим вище норма внесення і менше вологи в ґрунті, тим більше сенсу вносити добрива в міжряддя. І навпаки, за внесення не агресивних добрив в невеликій нормі та хорошого забезпечення вологою, більшого ефекту можна досягти при внесенні добрив в рядок з посівним матеріалом.
- Якість добрив. Якщо добриво береться комками чи при легкому ударі розбивається в пил, то його краще вносити в міжряддя. Якщо потік таких добрив поєднати з потоком насіння, то погіршується якість розподілу і насіння, і добрив. Підвищується конкуренція та погіршується рівномірність підживлення.
Нова генерація POETTINGER TERRASEM 1000 DZ дає можливість агроному керувати потоками з обох частин бункера. Добрива можна направити в один потік з посівним матеріалом і внести їх локально в рядок рослин. Добрива можна направити в окремий потік і внести стрічкою в міжряддя. Потік добрив можна розділити навпіл і 50% внести в міжряддя, а 50% внести в рядок.
Дооснащення фронтальною пневматичною сівалкою TEGOSEM об’ємом 500 л для внесення мікродобрив додатково розширює можливості роботи з живленням. Потік мікродобрив можна спрямувати в грибок-розподільник насіння та внести їх з безпосередніми контактом з насінням чи внести суцільно за допомогою відбивних тарілок між шинним пакером та висівними сошниками. Таким чином, можна підібрати оптимальний варіант на всіх культурах та на будь-яких видах добрив.
Додаткові можливості
Нова генерація POETTINGER TERRASEM 1000 DZ дозволяє працювати одночасно з двома картами техзавдання та вносити диференційовано як посівний матеріал, так і добрива. Це дає додаткові можливості оптимізації врожаю та собівартості.
Посівний комплекс можна дооснастити системою внесення РКД. Наші досліди на озимих зернових показали перевагу твердих мінеральних добрив в порівнянні з РКД за умови внесення однакової кількості ДР. Можливо, система внесення РКД може бути актуальною для ярих з коротким періодом вегетації.
Система внесення добрив — це опція, що значно розширює можливості посіву. Основним же завданням сівалки залишається точне дотримання глибини закладання насіння. Можливості посівного комплексу копіювати поверхню поля як в поперечному так і в поздовжньому напрямку залишились без змін з попередньої генерації. Саме дотримання глибини і дружні сходи закладають основу кількості плодоносних рослин на одиницю площі.
Сучасні можливості техніки дозволяють використовувати добрива більш ефективно. А, значить, отримувати той самий ефект з застосуванням менших норм, отримувати стабільний врожай з нижчою собівартістю.
