ТОП-5 порад, як гарантувати якість зерна при експорті
Джерело фото: Latifundist.com
Як кажуть: «Готуй сани влітку, а воза взимку» …а до нового сезону готуйся навесні!
З кожним воєнним роком, все більше і більше наші західні сусіди звертають увагу на безпечність та якість продукції, що експортується або рухається в транзиті через кордони. За статистикою в сезоні 22/23 морем було експортовано — 31,6 млн т агропродукції (зернові, олійні, макуха та олії), Дунаєм — 18,5 млн т, та через західні кордони –—16,78 млн т.
В поточному сезоні станом на кінець лютого 23/24 через порти Одеси вже експортовано 18,7 млн т агропродукції, порти Дунаю — 13,7 млн т та через західні кордони країни відповідно 8,2 млн т.
В загальному експорті:
- Європейський ринок — близко 40%,
- Азія — 35%,
- Африка та Близький схід — 25%.
Я вже неодноразово звертав увагу в своїх блогах, а також під час семінарів УЗА з експертами наскільки важливо контролювати безпечність та якість продукції, що експортується. Тому як це не тільки безпека покупців та споживачів, а також репутація України, як надійного виробника та постачальника аграрної продукції.
Тому в цьому блозі, я хотів би дати п’ять порад, як мінімізувати ризики та гарантувати безпечність та якість продукції.
Порада 1. Підготовка місць зберігання
Перед завантаженням насіння або зерна нового врожаю слід обов’язково ретельно очистити внутрішні стінки, підлоги, балки, перекриття, елеватора та складів зберігання для запобігання забрудненню продукції. Очищення внутрішніх поверхонь елеватора відіграє найважливішу роль у випадку, якщо останнім продуктом, який зберігався в елеваторі, були оброблені хімічно насіння або зерно.
Особливо слід звернути увагу, якщо попереднім вантажем була ГМО-продукція, тому як не ГМО-продукція може бути контамінована ГМО через пил, накопичений в місцях зберігання.
Також хотів би підкреслити, що важливо контролювати чим оброблюються склади та елеватори перед зберіганням нового врожаю. Більшість препаратів для обробки в основі діючими речовинами мають такі хімічні речовини: Deltamethrin, Malathion, Pirimiphos-methyl та Chlorpyrifos.
Важливо чітко слідувати інструкціям виробника по можливості використання для олійних та зернових, по дозуванню та експозиції, і перш ніж використовувати препарат проконсультуватись з представником або постачальником таких послуг. Оскільки, від концентрації використаного препарату буде залежати залишок його на поверхнях і потенційно залишок в зерні, що вступало в контакт з поверхнями.
Нижче приведено приклад лімітів Європейського союзу одних і тих самих діючих речовин для різних культур.
Порада 2. Приймання продукції
Під час приймання продукції, особливу увагу слід звернути на формування партій за якісними показниками, зберігання зразків і контроль гмо для ріпаку, сої та кукурудзи.
Для сушіння зернових та олійних культур, особливу увагу слід звернути, який агент використовується та типи сушок. Найбільш поширені:
- Прямого типу: вихлопні гази зі спалювача вступають в безпосередній контакт з зерном/олійними культурами.
- Непрямого типу: теплообмінник використовується для сушки зерна/олійних культур і немає прямого контакту з вихлопними газами.
Використання сушки прямого типу для сушіння олійних культур або кукурудзи, може призвести до забруднення продукції діоксинами та поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ), і тому слід уникати, якщо це можливо, прямого типу сушарок.
Якщо уникнути сушіння прямого типу не можливо, паливо, яке використовується, повинно відповідати затвердженим вимогам галузевих стандартів.
Мають проводитися регулярні перевірки палива та зерна, зовнішніми акредитованим лабораторіями, на діоксини та ПАВ.
Європейські норми (Commission regulation EU No 277/2012):
- Sum of Dioxin (WHOPCDD/F-TEQ upper bound) = 0,75 ng/kg
- Sum of dioxin and dioxin-like PCB's (WHO-PCDD/FPCB-TEQ upper bound) = 1,25 ng/kg
Стосовно контролю ГМО та зберігання зразків, я би рекомендував контролювати при прийманні ГМО тестовими смужками на кожне авто або вагон (в подальшому з проведенням ПЛР тестування в акредитованій лабораторії), також можна контролювати на декілька авто або вагонів, якщо продукція постачається від одного виробника.
Зразки з кожного авто або вагону, я би рекомендував зберігати не менше 3 місяців, в подальшому зразки знадобляться для визначення показників безпеки на накопичену (сформовану) партію таких як: пестициди, ГМО, діоксини, важкі метали тощо.
Правильна фумігація, можливо, не найбільш актуальна для початку сезону, але згодом під час тривалого зберігання, якщо виявиться зараженість зерна, важливо його належно обробити. І залучати до цього компетентні компанії, які мають відповідні навички, дозволи та ліцензії для гарантування безпечності продукції та безпеки співробітників.
Я би не радив проводити фумігацію самостійно, тому як від некоректної дози застосування та експозиції може бути нанесена шкода персоналу власного елеватора, сюрвеєра, а також елеватора що приймає. Для визначення залишків газів наприклад фосфіну, рекомендую використовувати газоаналізатор Dräger.
При поставках в порти Чорного Моря або Дунаю, необхідно заздалегідь узгодити можливість поставки продукції з певною ступеню зараженості (наприклад, перша ступінь), тому як в подальшому судна можуть бути фуміговані в будь-якому випадку.
Порада 3. Вибір сюрвеєрської компанії
Цей пункт мабуть є найбільш важливим, тому як в подальшому сюрвеєр потрібен буде майже на кожному етапі супроводу продукції.
Для вибору сюрвеєрської компанії я рекомендую керуватись трьома основними критеріями яким відповідають всі члени УЗА:
- Інфраструктура сюрвеєрської компанії, а саме:
- власна лабораторія або якщо сюрвеєрська компанія використовує підрядну лабораторію з акредитацією GAFTA та FOSFA — як analyst, та які показники якості та безпеки лабораторія може визначити за вимогою. Оскільки не всі лабораторії здатні проводити аналізи пестицидів за переліком ЄС, діоксини, та розширений перелік ліній ГМО.
- наявність в сюрвеєра акредитації GAFTA та FOSFA — як superintendent.
- присутність компанії в регіонах, чи зможе сюрвеєрська компанія задовільнити ваші потреби і закрити номінації, в портах Одеси, Дунаю, на західних кордонах та при відвантаженні на внутрішніх елеваторах. Якщо в компанії не більше десятка співробітників «в полях», ймовірно, що гарантувати присутність на всіх пунктах відвантаження вони не зможуть, а пересування між областями не додає гнучкості.
2. Я це називаю «сарафанне радіо» — використовуйте сюрвеєрські компанії, які мають репутацію на ринку, та позитивні відгуки експертів чи клієнтів.
Наприклад, є міжнародна компанія А з представництвом в Україні, і не відповідає вимогам критерію один та три, і є маленька українська компанія Б, яка відповідає вимогам один та три, ймовірно, що вибір буде на користь компанії Б. Або ж ще один приклад, в компанії А, є досвід роботи з міжнародними компаніями, але за межами України, і немає досвіду і рекомендацій роботи з компаніями в Україні, а в компанії Б є реальні рекомендації і відгуки від клієнтів, я би рекомендував вибрати компанію Б — яка відповідає всім трьом критеріям.
Тому «сарафане радіо» є більш ефективним ніж будь які презентації та реклами. Особливо в умовах війни.
3. Ціна. Але хотів би звернути увагу, що дешевше не значить краще. Як кажуть: «Скупий платить двічі!». І заощадивши наприклад на контролі завантаження продукції на елеваторі, чистоті транспортних засобів, переліку аналізів та контролю гмо смужками під час завантаження, чи оперативності проведення інспекції, в подальшому можна отримати додаткові витрати при простоях вагонів чи авто, додаткових аналізах, невідповідності якості на вивантаженні продукції.
Порада 4. Напрямок відвантаження олійних та зернових
Для того, щоб розуміти, які показники безпеки потрібно контролювати, необхідно в першу чергу знати на яких умовах продана продукція і яка країна призначення. Якщо на етапі прочитання блогу ви не знаєте цієї інформації, я би орієнтувався на показники потрібні для видачі HEALTH CERIFICATE. Перелік показників не є вичерпним, але згодом можна буде провести додаткове тестування, знаючи вимоги контракту та показники безпеки країни призначення.
Порада 5. Відвантаження продукції
Не менш важливим є також ризик перехресного забруднення під час збирання, транспортування, та зберігання продукції. Систему НАССР ніхто не відміняв, як систему оцінки ризиків та критичних контрольних точок.
Після транспортування вагонами або ж автомобільним транспортом ГМО продукції, перед транспортуванням не ГМО продукції, такі транспортні засоби повинні бути ретельно зачищені, інакше будуть виявлені сліди ГМО.
Те саме стосується зараженої продукції, іншого типу продукції, інших культур, наприклад кукурудзи в соняшнику чи ріпаку.
Тобто, перед завантаженням транспортного засобу на елеваторі, необхідно пересвідчитись, що раніше ним не транспортувалась невідповідна або інша за типом продукція, або ж ретельно їх зачищати. Те ж стосується елеваторів, завальних ям, транспортерів, «мертві зони» (важкодоступні місця, де накопичуються пил та залишки попередньої продукції), ребра жорсткості в металевих банках, все це потрібно буде завжди ретельно зачищати після ГМО продукції, інших культур чи зараженої продукції.
Тому, як писав раніше, я би рекомендував використовувати незалежного сюрвеєра на завантаженні транспортних засобів і підтвердження звітами чистоти транспортних засобів та якості продукції.
Інакше існує ризик, наприклад на тому ж судні чи баржі в порту, отримати замість не ГМО продукції з показником до 0,9% для Європейського союзу, або у випадку Китаю до 0,1%, отримати ГМО. В результаті це може призвести до втрат у вигляді дисконту та перенаправлення судна на потенційні ринки збуту чи в гіршому випадку — повернення продукції.
Вадим Турянчик, радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки
