Мільйон фермерів Польщі вирощують зерно на 11 гектарах, або Найпоширеніші міфи про польське агро
Джерело фото: twitter.com/TobiaszGuzda
10 років життя та роботи в агро в Польщі допомагають мені подивитись на події всередині країни під локальною оптикою. Адже, попри великий обсяг різноманітної інформації, в Україні створюється трохи викривлене уявлення про сусідів із заходу і їх агро.
Хоча, як показує життя, в самій Польщі зараз теж починають переосмислювати свій агросектор. Я це побачив на Європейському конгресі менеджерів агробізнесу, де виступав разом з місцевими аграріями, експертами, одіозним заступником міністра Міхалом Колодзейчаком та єврокомісаром Янушом Войцеховським.
У цьому блозі я зібрав деякі враження з конгресу та міфи про польське агро, а також спробую ввести в місцевий контекст.
У Польщі понад мільйон фермерів — це міф
Система дотацій фермерам для спонукання їх до зайняття сільським господарством у Польщі повністю провалилася. І сталося це не в останні три місяці влади нового уряду Польщі.
Наразі не існує ніяких 1,3 мільйони польських фермерів. Людей, які в Польщі фактично обробляють землю — 300-400 тисяч. Зокрема, це визнав єврокомісар — пан Януш Войцеховский 22.02.2024 року, під час Європейського конгресу менеджерів агробізнесу.
Що тоді з рештою фермерів?
Понад дві третини польських фермерів є фіктивними, тобто займаються сільським господарством лише на папері. Середня площа земель, які обробляють реальні фермери в Польщі, становить не фікційних 11 га, а 30-50 га
Тобто у Польщі, зокрема, за 8 років врядування ПіС, фікційною стала сама концепція заохочення людей до заняття сільським господарством з використанням дотацій. Люди вважаються фермерами згідно паперів, отримують відповідні пільги та преференції, а самі займаються іншою працею. Натомість доручають обробляти свою землю іншим людям.
Це призводить до несправедливого розподілу податків, що під час зазначеного конгресу також змушений був визнати сам пан єврокомісар Войцеховский, який є також висуванцем колишньої правлячої партії — ПіС. І це не провина України, або ЄС. Це наслідок правління партії, яка зараз робить усе для підбурення протестів та дестабілізації ситуації, звинувачуючи при цьому Україну та ЄС.
А як з економікою вирощування?
Вирощування зернових в Польщі збиткове саме по собі. Згідно даних Великопольської Сільськогосподарської Палати, станом на червень 2023 року, збиток на кожному гектарі пшениці становив близько 430 євро (1847 злотих). І це з врахуванням того, що сума дотацій становить близько 1300 євро (5725 злотих) до кожного гектару.
Згідно статистичних даних, зернові культури в Польщі в 2023 році займали площу 7,2 млн га, а середня врожайність пшениці становила 5 т/га. В Україні врожайність навіть дещо менша — 4,5 т/га, а економічна ефективність досягається більшою площею господарств.
Європейське (зокрема польське) суспільство доплачує фермерам до кожного гектару приблизно у два рази більше, ніж складає вартість вирощеного на ньому зерна. А потім суспільство ще купує цю продукцію. Тобто європейські платники податків платять виробникам зерна щонайменше 2 рази. Слід зазначити, що зерно це сировина — продукт з низькою доданою вартістю, що потребує порівняно невеликої кількості праці.
Вирощувати зернові на 30 га, скільки це забирає часу?
Вирощування зерна на площі 30-50 гектарів (фактична середня площа фермерського господарства в Польщі) за сучасними технологіями вимагає 30-50 днів праці на рік. Тобто близько 90% року фермер, який вирощує зерно на середньостатистичній площі, може займатися іншою діяльністю.
Це окрім того, повторюся, що близько 70% фермерів в Польщі і так є фіктивними. Це не є виною України чи ЄС. Щодо звинувачень в бік ЄС, в контексті вимог програми «Європейський Зелений Курс» (Green Deal), які нібито роблять продукцію фермерів неконкурентною, слід зазначити, що даний аргумент не витримує критики.
Які претензії?
Ця програма дійсно є дуже спірною, скажімо так. Але водночас фермерам за рахунок інших платників податків виплачується не те що уся вартість виробництва зерна з врахуванням усіх вимог, але значно більше.
Причина збитковості зерна у ЄС у світових цінах і у тому, що його вирощування відбувається на малих площах. Ти вирощуєш зерно на 30-50 гектарів, витрачаєш на це 30-50 днів праці на рік. Решту часу можна протестувати.
Хто стоїть за протестами?
Протести польських фермерів головним чином інспірує партія «Право і справедливість» (ПіС) очолювана Ярославом Качинським, а також політики, які входять до цієї партії, зокрема, пан Матеуш Моравецький, колишній голова уряду Польщі. Ця партія знаходилася при владі попередніх 8 років, однак не змогла досягти добрих економічних результатів.
За даними Світового Банку, за показником ВВП на душу населення, Польща входить у 20% найбідніших країн ЄС (поряд з Болгарією, Румунією, Угорщиною і Хорватією). Попереду Польщі у економічному розвитку, наприклад, Греція, а також колишні радянські республіки — Латвія, Литва, та Естонія. На душу населення Польща виробляє у два рази менше товарів та послуг ніж середній показник ЄС ($18688 та $37433 відповідно). Тобто середній поляк у два рази бідніший, ніж середній громадянин ЄС.
А як реагують звичайні поляки?
Зрозуміло, що таке становище природно не задовольняло польське суспільство. І щоб виграти чергові парламентські вибори наприкінці минулого, 2023, року, ПіС мав визначити винних у своїх провалах. «Жертовними козлами» у передвиборчій кампанії ПіС була призначена Україна (головним чином), а також ЄС.
Через ЗМІ, зокрема, провідні телеканали, на той момент підконтрольні уряду, очолюваному партією ПіС, суспільству було повідомлено, що усі економічні проблеми Польщі є наслідком допомоги Україні та політики ЄС. На Україну була перекладена і провина за високу інфляцію, і провина за постачання дешевої сільськогосподарської продукції, хоча одне суперечить іншому — дешева продукція знижує ціни, отже зменшує інфляцію.
Це не допомогло партії ПіС виграти вибори. Однак звинувачення України та ЄС в усіх бідах Польщі, яке активно транслювалося через підконтрольні ЗМІ, залишилися у свідомості польського суспільства. Зараз ПіС прагне, використовуючи ті самі наративи, взяти реванш на виборах до органів місцевого самоврядування, які відбудуться у квітні 2024 р. Дестабілізація країни через протести має показати, що нова влада не здатна захищати інтереси поляків.
Юлій Зоря, експерт у сфері україно-польської торгівлі, співзасновник Confidence.Trading, Latifundist.com
