Польща обіцяла закрити транзит української агропродукції з 1 квітня. Так що там, зерно їде?
Джерело фото: Latifundist.com
Перекрити з 1 квітня транзит для українського зерна недавно обіцяли польські урядовці. «Зерно поки їде, офіційних розпоряджень польська митниця не давала. Але зважайте, що зараз у них Пасхальні свята», — сьогодні зранку розповів нам один з українських трейдерів.
Так буде заборона чи ні? Це стосується всієї агропродукції чи окремих культур? Як довго триватиме бан? В цій історії більше питань, ніж відповідей. Додає пікантності недавня історія про те, що Україна начебто попросила вивезти вже законтрактоване зерно через Польщу, а далі «як буде».
Latifundist.com розбирався в тонкощах транзиту через Польщу.
Перші дзвіночки
Перші заяви про можливу заборону транзиту прозвучали тиждень тому від міністра розвитку і технологій Польщі Кшиштофа Гетмана.
Кшиштоф Гетман
Міністр розвитку та технологій Польщі
«Ми сподіваємося, оскільки про це говорили з українською стороною, що навіть транзит, насамперед кукурудза і пшениця, з 1 квітня практично припиниться», — заявив він в ефірі «Радіо Люблін».
Вже за два дні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський виразив сподівання, що до такого кроку не потрібно буде вдаватися. Але зробив це досить в досить цікавій формі.
Мовляв, українська сторона запевнила, що 95% зерна йде через порти Великої Одеси і Дунай, «… тож транзит повинен припинитися до нуля. Будемо сподіватися, що потреби в такому рішенні не буде», — зазначив урядовець.
Тобто логіка така: зерно і так припинить експортуватися через Польщу, тож вводити пряму заборону немає потреби.
При цьому міністр додав, що заборонивши транзит в односторонньому порядку, можна отримати у дзеркальну реакцію з українського боку. Стосується це в першу чергу, як легко здогадатися, польських молочних продуктів.
Коментарі з українського боку на можливу заборону транзиту з 1 квітня були теж досить розмиті. Міністр агрополітики Микола Сольський обмежився тезою, що Україна перевозить транзитом через Польщу у місяць стільки ж, скільки вивозить через українські морські порти за один день. Тобто зараз вартість експорту з України морським шляхом набагато конкурентніша, ніж суходолом.
Можливо, така стриманість міністра була викликана перемовинами між Україною та Польщею, що мали відбутися саме в цей час. Тими самими, де відзначився замміністра агрополітики Польщі Міхал Колодзейчак.
«Українці дурять?»
Транзит має бути заборонений на два місяці, щоб польські фермери могли вивезти свої запаси зерна, заявив Колодзейчак по слідах перемовин.
Фото: Перемовини в Польщі 27 березня 2024 року
При цьому додав, що українці обманюють сусідів. Начебто наша сторона спочатку погодилась, що транзит має бути нульовим, натомість згодом попросила про 200-250 тисяч тонн, які потрібно вивезти через Польщу. «Недотримання домовленостей підриває довіру до іншої сторони», — сказав він.
Про які 250 тис. тонн мова? Голова УКАБ Олег Хоменко в інтерв'ю Latifundust.com пояснив логіку: «Була мова, що є певний обсяг законтрактованого ще з минулого року зерна, і його треба транзитом перевезти через Польщу. Там все пораховано в тоннах, в контрактах, хто везе, які компанії», — казав він.
Президент УЗА Микола Горбачьов підтверджує, що Україна попросила транзит на вже підписані контракти.
Микола Горбачьов
президент «Української зернової асоціації»
«За нашими даними, це близько 250 тис. т на квітень і 200 тис. т на травень. Згоди ми не отримали, але і підкресленої відмови також. Сподіваюсь, що проїдемо».
При цьому додав, що транзит через Польщу менш конкурентний, ніж експорт через наші порти. Відповідно не очікується скорочення обсягів загального експорту.
Що ж до тези начебто Україна погоджувалась на заборону транзиту, Горбачьов каже, що це нісенітниця.
Але, якщо в асоціаціях рахують запаси, які треба вивезти протягом двох місяців, сценарій заборони чи обмежень таки розглядається. Президент УЗА каже, що «ми озвучили найбільш вірогідну гіпотезу, що це буде невигідно, тому і не поїде більше».
Відповідно логіка така: ми вивеземо ці обсяги, а далі навіщо забороняти, якщо і так невигідно.
Реакція ринку
Заборона транзиту суперечить базовим принципам торгівлі. Більше того, це питання нічого полякам не принесе, вони це самі розуміють, розповів в інтервʼю Forbes.ua вже по слідах перемовин Микола Сольський.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Вони вважають, що це знизить рівень емоцій, але ми не повинні керуватись емоціями. Тут була найважча дискусія, і будуть ще зустрічі. Якби ми вчора змогли досягнути згоди щодо транзиту, то ми б це зробили. На жаль, цього не вдалося з першого разу. Проте зараз ми набагато ближче до розблокування кордону, ніж були вчора».
З боку сусідів рішуче відреагувало на можливу заборону транзиту правління Польсько-української господарчої палати (PUIG). Таке рішення не лише напряму вплине на європейські транспортні «коридори солідарності», але і вдарить по бізнесу обох країн.
«Це також принесе відчутні економічні збитки для підприємців з України та Польщі. Країна, яка блокує транзит товарів з України, не буде хабом для відновлення України в майбутньому. Блокування транзиту сільгосппродукції призвело б до незлічених політичних втрат для Польщі, яка досі була надійним рятівником України», — йдеться у заяві.
Удар по портах. Польських
Тишу невеликого містечка Колобжег на Балтійському морі перериває свист потяга. Працівники кафешки миттю прибирають з залізничної колії стільці і столики, що заважають руху. Повз здивованих людей поїзд проходить до порту.
Це замальовка з життя невеликого портового міста, що знаходиться між Гдинею та Щецином. Колобжег на фоні «старших братів» мало вирізнявся економічною активністю та увагою бізнесу до порту. Нове дихання порту дало українське зерно, що поїхало сюди після 24 лютого 2022 року.
«Для розуміння: сюди не возили потягами продукцію. Перший потяг в порт поїхав з нашим зерном. Ми продавали на CPT, наш партнер взяв квоту в Колобжегу і почав там вантажити костери. І це правда: коли їхав перший потяг, то забирали стільці і столики в кафешці, що була розміщена на залізничній колії».
Це лише один з прикладів, як розвинулась польська логістична і портова інфраструктура після того, як український бізнес переорієнтував експортні потоки через сусідів.
Ще один приклад — компанія «Вілія», яка підписала договір на трирічну перевалку зерна в порту Гданська. При цьому розбудувала «сухий порт» на кордоні з Польщею. В інтервʼю Latifundist.com засновник компанії Євген Дудка пояснював, що Гданськ для них цікавіший, аніж порти Чорного моря.
Євген Дудка
засновник компанії «Волинь-Зерно-Продукт»
«Географія дозволяє нам працювати на північно-західній стороні України. Тут ми здатні конкурувати з Чорним морем. Саме навколо Волинської області, плюс-мінус 200 км від нашого терміналу».
Володимир Божок, консультант із зовнішньоекономічної діяльності «Вілії» розповідає, що на початку війни в Польщі був дефіцит вагонів і локомотивів. Створився попит на транзит українського зерна, відповідно зʼявилися нові потяги — німецькі, чеські. Одна польська компанія навіть купила два локомотива, щоб возити зерно «Вілії».
Володимир Божок
трейдер компанії «Вілія-Трейд»
«Ми не заважаємо везти польську продукцію — ми навпаки допомогли створити інфраструктурні можливості для перевезення і зберігання зерна. Умовно, якщо раніше Польща перевозила залізничним транспортом до 1 млн т, зараз може перевозити до 3 млн, з яких 1,5-2 млн українські. Наш запит створив навіть надлишкову інфраструктуру, тобто ніяк ми не заважаємо везти польське зерно».
У Польщі не було запиту на перевезення більше 1 млн тонн агропродукції, продовжує він. Україна створила попит і він був задоволений саме польськими логістичними/будівельними компаніями.
«Якщо українське транзитне зерно піде з Польщі, то всі ці надлишкові потужності будуть простоювати і не принесуть доходу компаніям а відповідно і додатковим надходженням в бюджет Польщі», — каже трейдер.
Польські порти забиті українськи зерном?
Українське зерно забиває польські порти — такий меседж ми неодноразово зустрічали в польському твіттері. Щоправда, без даних про залишки в портах, динаміку експорту — це було схоже на неперевірений або свідомий вкид. Але лунає схожа теза і на офіційному рівні.
«З іншого боку, бачачи зерно, яке заходить, навіть якщо ми говоримо про зерно, яке йде транзитом через Польщу, але захоплює польські порти, захоплює порти сусідніх з Польщею країн, звичайно, фермери хочуть привернути увагу до цієї проблеми. Ми ж з самого початку казали, що ми на боці фермерів, тих, хто сьогодні протестує», — казав в інтервю польським медіа заступник міністра сільського господарства Стефан Краєвський.
У свою чергу, польський аналітик Мирослав Марчіняк чітко на графіках пояснив, що це нісенітниця. Більше того, в останньому інтерв'ю наголосив, що порти наразі завантажені на 50-60%. В основному це пов’язано з обмеженими продажами самими ж польськими фермерами.
Крім того, транзит через польські порти є незначним — більшість місцевого зерна прямує залізницею напряму до Західної Європи.
Мирослав Марчиняк
незалежний аналітик
компанії Infograin
«Я не знаю, чи це взагалі можливо. Навіть уряд ПіС, заборонивши експорт українського зерна до Польщі, не наважився заборонити транзит . Якщо ми це запровадимо, я боюся, що нас чекають претензії до міжнародних інституцій».
Навіть теоретично польські порти не могли бути переповнені українським зерном, розповіли в один голос опитані нами трейдери. Чому? Бо зберігаються в окремих складах і не «претендують» на польські. Аналогічно наше зерно не змішується і на суднах, максимум — на одній «лодці» українська і польська продукція йдуть в окремих трюмах.
Спільні можливості
Одне лише розширення терміналів на польському узбережжі нічого не дає. Єдиний спосіб вирішити цю проблему — побудувати широкі залізничні колії від кордону з Україною до Гданська та Клайпеди в Литві. Це дозволить Польщі заробляти на транзиті та відправляти українське зерно у світ через Гданськ. Це короткий переказ останнього інтерв'ю Миколи Сольського польському діловому порталу Puls.Biznesu.
Микола Сольський
Міністр агрополітики
«Рік тому українська організація, що об’єднує підприємства зернової, нафтопереробної та металургійної промисловості, написала з цього приводу польському уряду. Вони написали, що готові гарантувати конкретні обсяги перевезень у кожній із цих галузей на 10 років вперед. В Україні є інвестори, готові профінансувати такий інфраструктурний проект».
Трейдер Сергій Орловський і до великої війни працював на польському ринку. Каже, тепер у Польщі зерно можна возити залізницею, чого раніше майже не практикувалось. До цього 90% зерна возилося машинами, що на порядок дорожче. Це дало можливість здешевити логістику.
Сергій Орловський
засновник «Агроойлтрейд»
«Розвиваються причали, що дає можливість вантажити у Балтійському морі не тільки кораблі на 3 тис. т, а й значно більші. А чим більша пропозиція у портах, чим вони більш розвинені, тим буде більше кораблів, фрахт знизиться. Та й взагалі Польща може стати великим зерновим хабом за рахунок України».
Наші польські партнери розуміють повну абсурдність заборони транзиту, але вже готові до всіх сценаріїв, кажуть в один голос опитані нами українські компанії. Чи прораховують можливі сценарії? Частина співрозмовників кажуть, що так, опрацьовують варіанти транзиту через інші країни.
«Наші партнери стурбовані, бояться підписувати контакт, лише з приміткою, що заборона транзиту — це форс-мажор, і вони можуть не виконувати контракт», — каже один з трейдерів.
При цьому польські партнери радять дочекатися кінця місцевих виборів, які пройдуть в два етапи — 7 і 21 квітня. Мовляв, парад передвиборних обіцянок скоро має припинитися, відповідно, і про транзит забудуть.
Але, як показала історія, зміна фігур на політичній шахівниці в Польщі далеко не завжди гарантує помʼякшення умов для українського експорту.
