Влада пропонує підвищити податки. Якими будуть наслідки для бізнесу?
Джерело фото: Latifundist.com
Спочатку були чутки і здогадки. Що через затягування із фінансовою допомогою ззовні, неквапливими антикорупційними реформами (зокрема Бюро економічної безпеки), військовими потребами, які стабільно великі і кінця краю їм не видно, матимемо діру в бюджеті. Так воно й сталося.
Наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко озвучив, що в бюджеті на військові потреби не вистачає 200 млрд грн і покривати їх треба з власних ресурсів. Тоді ж Forbes, з посиланням на джерела в Кабміні та Верховній Раді повідомив, що військовий збір планується підвищити з 1,5% до 5%. Для фізосіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування, — підняти ставку до 5%. ПДВ збільшити на 2-3%. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на початку червня «заспокоїв», сказавши, що наразі питання підвищення податків в уряді не порушували й не обговорювали. Та диму без вогню не буває. Почалася жвава дискусія «Де взяти гроші»: необхідно підвищувати податки чи виводити нарешті економіку з тіні?
Що сказали на це аграрії? З властивою їм розважливістю та обережністю, опитані Latifundist.com аграрії озвучують думку: «Треба, то треба». Але й про наслідки для агро і країни в цілому попереджають. І про тіньовий ринок не мовчать.
Чому виник дефіцит грошей?
Сергій Марченко
міністр фінансів
України
«Ця проблема виникла через затримки з виділенням військової допомоги від партнерів. Через це нам довелося фактично переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї», — розповідав міністр фінансів Сергій Марченко у спільному подкасті Центру економічної стратегії та VoxUkraine «Що з економікою?».
За його словами, дефіцит становить $5 млрд, причому покрити їх доведеться Україні самостійно за рахунок внутрішнього ресурсу і вже найближчим часом.
Голова комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради Данило Гетманцев навздогін додав, що озвучений міністром фінансовий розрив у $5 млрд — це ще скромна сума.
Данило Гетманцев
Голова комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради
«Ця сума може бути вдвічі більшою. Викликано це тим, що бюджет-2024 верстався, виходячи з оптимістичного сценарію розвитку військових подій на 2024 рік. Ми вважали, що у другій половині цього року військові дії уповільняться. На жаль, зараз бачимо зворотний процес. І все це лягає тягарем на державний бюджет», — сказав він в інтерв'ю виданню «Телеграф».
До підвищення військового збору готові
«Країні потрібні гроші, нам потрібно за щось купувати зброю. Навіть якщо зброю нам нададуть партнери, заробітну плату, утримання українського війська — тільки за рахунок українських платників податків. Тому ми маємо ці шляхи знайти».
Власник «ПАЕК» Юрій Кормишкін також вважає, що на армію грошей шкодувати не треба. Його компанія сповна відчула на собі усю руйнівну силу війни: тисячі гектарів замінованої землі у Миколаївській області, зруйнований елеватор, затоплені поля після підриву Каховської ГЕС…
Юрій Кормишкін
Власник «ПАЕК»
«Оскільки ми живемо в умовах війни, я, як людина, власник аграрної компанії, підтримую наміри держави підняти військовий збір. Країна у війні, наші люди на фронті. Ми повинні забезпечувати своє військо, вкладати кошти в оборону. Це необхідність, яка сьогодні дозволить зміцнити оборонні позиції держави».
В компанії «Оріон-А» з Тернопільщини теж погоджуються, що військо треба утримувати попри все і незважаючи ні на що.
Що думають про військовий збір в Аграрному комітеті ВР?
Комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин радитиме уряду не підіймати військовий збір більше, ніж на 1%. Про це заявив народний депутат, член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк на Agro Ukraine Summit.
Він вважає, що акцент має бути зроблений не на збільшенні податків, а на стимулюванні галузі переробки, що автоматично дасть змогу отримати додаткові гроші в державний бюджет.
В разі збільшення військового збору роботодавцям доведеться або зменшувати заробітну платню, або збільшувати фактичну зарплату, яку робітник отримує на руки, щоб вона не була меншою, ніж до моменту підняття військового збору.
За розрахунками Лабазюка, які він зробив по Хмельницькій області, збільшувати зарплату доведеться приблизно на 840 грн (враховуючи середню зарплатню в області), на 100 працівників — це майже 1 млн грн.
Сергій Лабазюк
народний депутат, член аграрного комітету ВР
«Я розумію, що сьогодні для більшості аграріїв — це майже непідйомні цифри, і якщо ще туди накладеться ПДВ і ряд інших факторів, це буде складно».
Учасники аграрної конференції підтримали, що галузь відповідальна і готова більше платити до бюджету, але не з такими «шоковими» зростаннями в 3 рази. Тому доцільно зупинитися на 1%, що дасть військовим близько 30 млрд вже у 2024.
ПДВ — болісна тема, невирішена проблема
Якщо до збільшення військового збору українські аграрії ставляться з розумінням, то навіть незначне підвищення ПДВ сприймається у штики. Збільшення податкового навантаження спричинить здорожчання собівартості продукції, вважає директор фінансового департаменту компанії «ТАС Агро» Олександр Заєць.
Олександр Заєць
директор фінансового департаменту компанії
«ТАС Агро»
«Для агрокомпаній, які в більшості являються експортерами, підвищення ПДВ призведе до додаткової потреби в обігових коштах, адже на сьогодні процедура відшкодування ПДВ залишається одним із найбільш негативних моментів, що впливають на операційну діяльність підприємств».
Власник компанії «ПАЕК» Юрій Кормишкін також має категоричну позицію: збільшення ПДВ не принесе бажаного ефекту для зміцнення економіки держави, натомість потягне за собою значне зростання цінової політики на агропродукцію і не тільки.
Він звертає увагу, що в аграрному секторі при експорті агропродукції ПДВ повертається експортеру. Тобто, держава практично нічого не отримує.
Юрій Кормишкін
Власник «ПАЕК»
«Можливо варто переглянути питання збільшення ПДВ та, як варіант, визначити певний відсоток на рівні 1-1,5% від вартості товару чи послуги, який цільовим призначенням буде направлений до державного бюджету. В такому випадку можна буде сподіватись на зменшення дефіциту в державному бюджеті».
Треба не підвищувати податки, а збирати їх?
Голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський переконаний, що поповнювати бюджет треба шляхом знищення тіньового ринку та фальсифікату.
Вадим Чагаровський
голова ради директорів
«Спілки молочних підприємств України»
«Політична воля влади, і за місяць почнеться поповнення бюджету».
З цим згодні і у CASE Україна — громадській організації, яка проводить економічні дослідження. Там наголошують, що західні партнери не проти фінансувати Україну, для їхніх економік це недорого. $42,5 млрд фіндопомоги і €46,6 млрд минулорічних військових поставок — це лише 0,15% їхнього ВВП. Це як донат у 150 грн при зарплаті 100 тис. грн. Але їх непокоїть «вибірковість» при зборі податків в Україні.
«У нас є дві частини економіки. Одна чесно платить податки (за даними Бізнес-омбудсмена, 99% роблять це добровільно), а інша — фактично «непомітна» для уповноважених органів і живе поза законом. Наші партнери, коли говорять про проблеми зі збором податків, мають на увазі саме цю тіньову частину економіки», — пише Дмитро Боярчук, виконавчий директор організації, на своїй сторінці у Facebook.
Секретар аграрного комітету ВР Іван Чайківський також звертає увагу подвійні фіскальні стандарти. Це стосується і агробізнесу.
Іван Чайківський
засновник компанії «Агропродсервіс»
«Аграрний бізнес сьогодні ділиться на дві категорії. Одні — це ті, що працюють, чесно, сплачують податки, донатять на армію, допомагають усім, чим тільки можуть. І другі — ті, хто старається ухилитися від сплати податків і при тому не допомагає армії. Їм так зручно».
За підрахунками CASE Україна та Інституту соціально-економічної трансформації, втрати для бюджету від схем ухилення від податків (сюди входять контрабанда, контрафакт, скрутки, офшори тощо) становлять 200-400 млрд грн щороку.
Підвищення ПДВ і військового збору — єдиний вихід?
Посадовці розуміють, що збільшення податків і зборів — погане рішення для економіки, але, мовляв, іншого шляху немає.
Данило Гетманцев
Голова комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради
«Коли ми обираємо між життям і грошима, то, безперечно, ми обираємо життя. Тому ми вимушені будемо, напевне, це рішення ухвалювати».
В Мінфіні теж не заперечують, що треба працювати над реформами, виводити економіку з тіні тощо. Але всі ці заходи дадуть ефект лише у перспективі, а гроші треба вже зараз.
Сергій Марченко
міністр фінансів
України
«Я зараз ще чую багато закликів побороти тіньовий сектор, навести порядок на митниці, БЕБ тощо. Звісно, я це все підтримую, але я досить обережний і скептичний щодо того, що це дозволить нам в найближчій перспективі знайти суттєвий ресурс», — каже міністр фінансів Сергій Марченко.
Голова фракції «Голос» ВР Ярослав Железняк заявив на Радіо NV, що і «пошкребти по сусеках», тобто перекинути фінанси з однієї статті бюджету на іншу, погоди не зробить.
«Невійськові видатки в нашому бюджеті — 1,6 трлн грн. З них 800-900 млрд — це зарплати, пенсії, тобто статті, які неможливо скоротити. Залишається «гратися» з залишком — 700-800 млрд. Десь на 100 млрд можна там назбирати», — вважає він.
Частково може знизити напругу рішення Заходу про надання $50 млрд кредиту за рахунок заморожених російських активів. Але це теж — час
«Так чи інакше, все одно треба буде змінювати податки», — впевнений Железняк.
Іван Чайківський вважає, що в нинішніх умовах важко визначити, що має бути насамперед.
Іван Чайківський
засновник компанії «Агропродсервіс»
«Країні сьогодні потрібні кошти і їх потрібно звідкись брати. Чи правильно сьогодні йти на підвищення податків? Я не готовий сказати. Чи може все-таки побороти той тіньовий ринок, який є в країні, в тому числі і в аграрному секторі, а тоді вже підвищувати податки? Це дуже дискусійне питання. Як його вирішити реально, я не знаю».
Скільки може отримати бюджет від підвищення податків?
За розрахунками Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (без урахування можливого запровадження військового збору для ФОП) може принести до бюджету додатково 90-100 млрд грн на рік.
Підвищення ставки ПДВ на 1% дасть близько 40 млрд грн додаткових доходів на рік. У разі підвищення ПДВ на 2-3% дохідна частина бюджету може зрости на 70-120 млрд грн.
Очікується, що до Ради відповідний законопроєкт може потрапити наприкінці червня — початку липня.
Який «побічний ефект» для агро?
Юрій Кормишкін
Власник «ПАЕК»
«Більшість аграріїв будуть змушені пов’язнути в кредитах для того, щоб забезпечити виробництво агропродукції. Адже, підвищення податків потягне за собою збільшення вартості усіх послуг та товарів, які агрокомпанія закуповує в межах країни: паливо, ЗЗР, добрива, послуги з обслуговування сільськогосподарської техніки, логістика тощо».
На його думку, для більшості аграріїв виростити і зберегти урожай буде дорогим задоволенням, яке не усі зможуть собі дозволити.
«Плюс до цього, ми будемо мати значне збільшення вартості на продукцію, вирощену агробізнесом, що потягне за собою ріст цін на продукти харчування та продукцію переробної харчової промисловості: хліб, цукор, олію, крупи, овочі та ін. Для населення, яке і так тягне значне підвищення тарифів на комунальні послуги, ріст цін на продукти харчування та побутові речі, таке рішення буде глобальним ударом», — вважає Юрій Кормишкін.
Експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець вважає, що підвищення податків тільки стимулюватиме їх несплату і зростання корупції.
«Причому перестануть платити навіть «білі», ФОПи просто підуть в тінь або поїдуть з країни. І не забуваємо про корупційний податок, який знижувати ніхто не збирається. Єдине, що можна з упевненістю сказати, що після такого рішення (підняття податків) різко збільшиться імпорт лакшері автомобілів — безвідмовний індикатор», —пише Андрій Саварець у своєму Телеграм-каналі.
Що пропонують аграрії?
Сільгоспвиробники — люди конструктивні. Шукати оптимальний вихід зі складних ситуацій для них — звична справа.
Олександр Заєць
директор фінансового департаменту компанії
«ТАС Агро»
«З точки зору існування спрощеної системи оподаткування для агровиробників, поточні сезони є оптимальними для відмови від фіксованого податку та переходу на загальну систему оподаткування».
Він пропонує розглянути впровадження податкового режиму для підприємств агросектору по аналогії з впровадженим законом режиму «Дія сіті» для ІТ сектору в частині оподаткування доходів працівників.
«Аграрний сектор наразі є драйвером економіки України та потребує суттєвих людських ресурсів. При зниженні податкового навантаження більшість учасників ринку вивільнені кошти направили б на підвищення доходів працівників. Фіскальні та соціальні ефекти від зменшення податкового навантаження будуть позитивними», — каже він.
Олександр Заєць звертає увагу, що такий ефект можна було спостерігати за результатами реформування оподаткування доходів фізичних осіб в 2014-2016 роках.
У компанії «ПАЕК» також вважають, що держава повинна зробити акцент саме на зміцненні платоспроможності населення. Це дозволить наповнювати бюджет на постійній основі природним шляхом, а не механічним за рахунок різкого збільшення податків.
Юрій Кормишкін
Власник «ПАЕК»
«Збільшення податків забезпечить короткочасне поповнення, адже значний відсоток бізнесу, який працює в умовах війни, попросту не потягне податкового навантаження та буде ліквідований. В той час, як споживчий ринок тільки буде нарощувати надходження до бюджету».
Також, на його думку, важливо переглянути позиції по експортному миту для сировини. Ненульова ставка при експорті сировини дозволила б також наповнити державний бюджет.
«І, звісно, акциз. Думаю, що підняття акцизу, можливо, навіть у 200 чи 300 відсотків на алкоголь та тютюнові вироби значно збільшили б надходження в державний бюджет і люди були б здоровіші», — впевнений власник агрокомпанії.
Віолетта Громова, Latifundist.com
