Готуєтесь невдовзі сіяти ріпак? Разом із Ukravit розбираємо нюанси вирощування, захисту та живлення

Озимий ріпак
Сходи озимого ріпака
Джерело фото: Latifundist.com

Ріпак за рівнем маржинальності сьогодні — одна з найпривабливіших культур. Тож не дивно, що багато аграріїв зараз пильно придивляються до цієї культури.

Але посіяти ріпак — лише пів справи, хоча й тут є складнощі та особливості. Для успішної перезимівлі й формування високого рівня врожайності необхідно забезпечити культурі захист від бур’янів, шкідників та хвороб, проконтролювати рістрегуляцію, правильно підживити. Докладніше про все це ми попросили розповісти директора департаменту агротехнологій Ukravit Олександра Мигловця.

Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій Ukravit

Підготовка насіння

Будь-яка посівна кампанія починається з підготовки насіння. А це передусім — показники схожості та енергії проростання, протруєння.

Якщо десь і можуть бути сумніви, то у випадку з ріпаком аграрію не доводиться гадати, застосовувати протруйники чи ні. Протруєння — точно не той агрономічний прийом, на якому слід заощаджувати, навіть у важкі часи. Потенційні збитки тут важко переоцінити — може дійти аж до повної втрати рослин. До прикладу, за відсутності інсектицидної складової хрестоцвіті блішки за кілька днів можуть повністю знищити все засіяне поле ріпака.

Протруєне насіння ріпака в чашках Петрі

Втім, зазвичай аграрії купують вже протруєне насіння цієї культури. В більшості випадків це гібриди F1, тобто насіння, протруєне на насіннєвому заводу. І це найбільш оптимальний варіант, оскільки через дрібний розмір насінин аграрій навряд чи зможе протруїти насіння ріпака якісно і рівномірно «в домашніх умовах».

Інша справа, коли ви висіваєте не гібрид, а сорт ріпака або навіть F2. Така практика теж існує. Тут вже аграрію доводиться приймати рішення самостійно. Але суть залишається незмінною: протруєння — первинний захист рослини від хвороб, ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників. Це той самий випадок, коли простіше позбутися першопричини, ніж потім мужньо боротися з наслідками. Для комплексного захисту такого насіння ми рекомендуємо обробити насіння фунгіцидним протруйником Каріоліс (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил-м, 10 г/л), а також інсектицидним Екзор (тіаметоксам, 600 г/л).

Менше бур’янів — більший врожай

Отож, придбали протруєне насіння або обробили самостійно. Наступний етап — контроль забур’яненості, тобто застосування ґрунтових гербіцидів. Він залежить від агротехнології, яку ви застосовуєте.

В Україні ріпак переважно вирощують за двома технологіями: класичною, тобто з використанням звичайних гібридів та сортів, і технологією, яка передбачає висівання гібридів, стійких до імідазолінонів.

За класичною технологію ріпак здебільшого вирощується там, де є оптимальні гідротермічні умови, тобто переважно в центральних і західних регіонах України. За сприятливих погодних умов і при достатньому досвіді вирощування цієї культури в такому випадку іноді взагалі можна обмежитись внесенням ґрунтових гербіцидів і не використовувати страховий захист (за високої культури землеробства). Причина в тому, що для ефективної дії ґрунтових гербіцидів необхідна волога. Якщо ця умова дотримана, можна вважати, що «зірки зійшлися вдало». На початкових етапах вегетації правильно підібрані ґрунтові гербіциди ефективно контролюватимуть основні однорічні види бур’янів, зокрема йдеться про капустяні види, до яких належить і ріпак.

Головний акцент при виборі робиться на можливість контролю найширшого спектра бур’янів, включаючи однорічні злакові і дводольні. Найбільш поширені варіанти — бакові суміші на основі пропізохлору і кломазону. В нашому портфелі продуктів це Тізер і Командир. Норма використання гербіциду Тізер — від 2,0-2,5 л/га, Командир — від 175-200 мл/га.

Внесення ґрунтових гербіцидів

За технологію, яка передбачає висів гібридів, стійких до імідазолінонів, ріпак вирощується в регіонах, де з вологою постійні проблеми. Використовувати ґрунтові гербіциди в цих умовах не раціонально. В переважній більшості випадків при вирощуванні таких гібридів перевагу віддають післясходовому обприскуванню.

Класичні та основні попередники для ріпака — зернові колосові культури. Це означає, що в осінній період на полях, де висівається ріпак, майже завжди є їх падалиця. І для її знищення стовідсотково необхідно застосовувати страхові гербіциди.

Із продуктів, які є в нашому портфелі, для такого післясходового обприскування рекомендовано використовувати Квін Стар Макс (хізалофоп-П-етил, 125 г/л), Кельт (флуазифоп-п-бутил, 150 г/л) і Селеніт Макс (клетодим, 240 г/л). Всі ці препарати мають майже однаковий спектр дії. Хоча є й певні відмінності: наприклад, препарати на основі клетодиму більш «м'які» до культури і працюють швидше, а Квін Стар Макс і Кельт не рекомендовано застосовувати, якщо температура нижча 10 °C. Але кожен із них забезпечує надійний контроль як падалиці культурних злаків, так і однорічних та багаторічних видів бур’янів.

Для ефективного контролю основних дводольних видів бур’янів, у т. ч. осотів та падалиці соняшника, найкраще використати післясходовий гербіцид Нарапс (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л). Для розширення спектра контрольованих видів бур’янів, зокрема капустяних, рекомендовано до Нарапс додати баковий партнер на основі етаметсульфурон-метилу. В такому випадку обов’язковою умовою ефективної дії є фаза росту на час обробки: бур’яни мають бути у фазі сім’ядолей — до 4 листочків.

Внесення страхових гербіцидів на полі ріпака

Ще один важливий момент при вирощуванні ріпака за технологіями no-till, mini-till або strip-till — за необхідності проведення обприскувань гербіцидами суцільної дії за 10-14 днів до посіву або відразу після нього, залежно від конкретної ситуації у полі.

Знищення шкідників. Головне — моніторинг

Говоримо інсектициди — розуміємо постійний моніторинг. В осінній період перший наземний шкідник, який може поселитися на посівах ріпака, — це хрестоцвіті блішки. Далі «компанію» їм можуть скласти ріпаковий пильщик, капустяна білянка, совка і міль, різні прихованохоботники. Ріпак — це культура, яка потребує чи не найбільшої кількості обприскувань інсектицидами як в осінній, так і у весняний період, а також своєчасного моніторингу.

Для знищення лускокрилих шкідників, до яких відноситься і капустяна міль, необхідно застосовувати вузькоспеціалізовані продукти. Зокрема Туріл, який містить емамектин бензоат. Проти інших зазначених вище шкідників варто обрати продукт контактно- системної дії, що гарантуватиме швидкий «нокаут-ефект» та пролонгований період захисної дії. Серед наших продуктів — це Антиколорад Макс, Венон, Ато Жук, Хлорпірівіт-агро.

Ріпак

Ріст ріпака: невсипущий контроль

Одним з важливих технологічних прийомів вирощування ріпака в осінній період є застосування регуляторів росту. Щоправда, якогось універсального шаблону їх використання немає. Чому? Бо строки посіву культури різні, погодні умови — різні, швидкість росту у різних гібридів — теж різна. Наприклад, маємо пізній посів, ріпак перебуває у фазі 3-4 листочків, і ми розуміємо, що невдовзі прийдуть морози. Звісно, в цій ситуації застосування регуляторів росту недоцільне. Якщо ж ріпак посіяний в оптимальні або ранні строки, погодні умови сприятливі, а ріст інтенсивний, застосовувати регулятор росту має сенс двічі, іноді — тричі, а в окремих випадках на практиці — навіть чотири рази. Перший раз — у фазі 3-4 листочків, коли формуються бічні пагони, другий — у фазі 6-8 листочків; інші обробки — залежно від конкретної ситуації на конкретному полі із конкретним гібридом.

Найчастіше ріпак обробляють препаратами на основі тебуконазолу. В нашому портфелі це препарати Унікаль і Унікаль Макс. Проте найкраще застосувати вузькоспеціалізовані регулятори. Наприклад, Асгард, який містить дві діючі речовини — метконазол і мепікват-хлорид. Із цим препаратом ми працюємо вже другий сезон, і він показує дуже хороші рістрегулятивні властивості та збільшення урожайності порівняно з іншими сталими варіантами регуляції. Ми рекомендуємо застосовувати Асгард двічі у фазах, про які я згадав, в нормі 0,5-0,75 л/га. Це забезпечує розвиток на рослині найбільшої кількості пагонів і стручків та формування оптимальної архітектоніки для перезимівлі. Вважається, що це фаза 8-10 листочків, коли довжина стрижневого кореня рослини сягає 8-10 см, а діаметр кореневої шийки становить 8-10 мм — власне, заради цього регулятори росту і застосовуються.

Звичайно, необхідно моніторити й ситуацію щодо листових хвороб. В осінній період на ріпаку їх не так вже й багато. За сприятливих гідротермічних умов може виникнути борошниста роса, фомоз, біла плямистість, інколи — несправжня борошниста роса. Це можуть бути основні осінні листові хвороби. При їх ідентифікації і перших ознаках необхідно вносити відповідні препарати, до прикладу Інспір Голд (тебуконазол + протіоконазол).

Ріпак

Найчастіше аграрії обмежуються внесенням препаратів на основі тебуконазолу або метконазолу. Вони одночасно регулюють ріст рослин і мають фунгіцидні властивості. В лінійці препаратів Ukravit проти несправжньої борошнистої роси є продукти Цілитель (препарат на основі металаксилу та манкоцебу) і Захист (металаксил та цимоксаніл).

Навіщо ріпаку бор?

І наостанок декілька слів про позакореневе живлення. Головний елемент для осіннього підживлення ріпака — бор. Культура до нього дуже вибаглива й потребує бору в 5 разів більше, ніж, наприклад, зернові. Крім того, він сприяє накопиченню достатньої кількості корисних речовин для успішної перезимівлі і є профілактичним засобом проти його «дуплистості» — хвороби, яка може призвести до розтріскування стебла і пошкодження шкідниками.

Ріпак під час зимівлі

Бор вноситься один раз чи двічі, починаючи з фази четвертого листочка, у середньому в концентрації 150-200 г/га. Якщо рослини ослаблені, крім бору ріпак можна також підживити сіркою, магнієм і марганцем.

Але повноцінне внесення мікроелементів — це вже весняні обприскування. Аграрій дивиться, як перезимував ріпак, в якому він стані, і вже після цього приймає рішення, якими елементами його підживлювати, як і коли.

Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій Ukravit

Виконано за допомогоюDisqus