Слідами Сольського: Кернел профінансував посівну компаній з орбіти Волиці-Агро та отримує контроль над частиною київських активів
Джерело фото: Latifundist.com
Вже кілька тижнів зерновий ринок лихоманить через ситуацію навколо елеватора «Волиця-Агро», зникнення понад 100 тис. т зерна та підозри щодо можливої ролі в цій історії ексміністра агрополітики Миколи Сольського.
Latifundist.com готує великий матеріал про цей кейс, а тим часом редакція звернулася по позицію до одного з найбільших гравців ринку — «Кернел».
Для холдингу історія з «Волицею-Агро» це не тільки про трейдингову втрату, але і про фінансування в межах Open Agribusiness. Кілька джерел Latifundist.com стверджують, що холдинг мав особисту розписку від Миколи Сольського як гарантію за цими зобов’язаннями. Нагадаємо, що більшість компаній працювали з «Волицею» і повʼязаними компаніями, лише розуміючи його неформальний зв’язок з її активами — без юридичної присутності у структурі власності.
Тепер, за даними редакції, «Кернел» отримує контроль над частиною київських активів. У письмовій відповіді на запит Latifundist.com компанія підтвердила фінансування посівної на $14,5 млн і отримання прав оренди на частину земельного банку, хоча і від частини питань у холдингу утримались.
Як в «Кернелі» описують історію співпраці з «Волицею Агро»
У компанії кажуть, що «співпрацюють з агропідприємствами, які входять до тієї ж орбіти», що й «Волиця Агро», вже кілька років. Зокрема, підтверджують, що це відбувалося в межах програми OpenAgribusiness. «Усі ці роки партнерство було передбачуваним: вони виконували зобов’язання — як за поставками продукції, так і за поверненням фінансування», — додають в холдингу.
Наприкінці 2024 року «Кернел» профінансував посівну кампанію групи 2025 року на $14,5 млн. Кошти спрямували на закупівлю ТМЦ і проведення польових робіт. У холдингу додають, що регулярно моніторили посіви, а після збору врожаю підприємства почали поставки за контрактами: частину продукції відвантажили на «Кернел», частина залишалася на зберіганні на елеваторі «Волиця Агро».
Коли зрозуміли, що щось «пішло не так»
У «Кернел» стверджують, що в середині лютого їхні спеціалісти провели чергову зустріч зі співробітниками елеватора. На той момент наявність зерна підтверджувалася і системою програмного обліку, і автоматизованою системою управління елеватором, а відвантаження тривали за графіком.
Втім, згодом відвантаження припинилися. Саме тоді, заявляють у компанії, і з’ясувалося, що зерна фактично вже немає, хоча за складськими квитанціями за холдингом і далі обліковувалися значні обсяги.
«Куди фізично зникло зерно, зібране на землях групи, — питання, відповідь на яке ми очікуємо від правоохоронних органів», — заявили в компанії.
Що в Кернелі кажуть про агроактиви з орбіти «Волиці-Агро»?
У компанії підтвердили, що при плануванні посівної на цей рік отримали інформацію від агропідприємств групи про те, що вони не будуть її проводити. Після цього запропонували розглянути можливість придбання прав оренди землі. «Ми уклали угоду й набули права оренди на частину їх земельного банку в Київській області», — кажуть в компанії.
Щоправда, не уточнюють, про які підприємства йде мова і який земельний банк. Так само там не підтвердили й не спростували наявність згаданої розписки від Миколи Сольського.
Які проблеми ринку оголила ця історія?
У Кернел вважають, що кейс «Волиця-Агро» оголив системну прогалину ринку: в Україні немає механізму, який дозволяє відстежити реальний рух кожної тонни зерна — від поля до елеватора, а далі до покупця чи кредитора.
Наголошують, що складська квитанція підтверджує сам факт зберігання, але не дає відповіді на ключові питання: чи не закладена ця ж тонна ще кільком кредиторам, чи не продана двічі, і чи існує вона фізично взагалі.
«Кожен учасник ринку бачить лише свій шматок картини. Повної — не бачить ніхто. Саме це і дозволяє існування ситуації, коли елеватор із фізичною ємністю 60 000 тонн видає складські квитанції на 130 000 тонн. Це не фантастика — це те, що сталося. Масштаб цієї проблеми великий», — йдеться у відповіді компанії.
Як ця історія може вдарити по ринку?
За оцінкою «Кернел», наслідки цієї історії вже відчуваються: трейдери переглядають умови роботи зі сторонніми елеваторами, а банки підвищують вимоги до верифікації застав. Якщо ж ринок не отримає відповіді на рівні регулювання, це може призвести до скорочення доступного фінансування для агросектору, насамперед для середніх і малих виробників, вважають в компанії.
Яким у «Кернелі» бачать механізм контролю
У компанії пропонують два рішення. Перше — обов’язкова ідентифікація кожної тонни зерна з прив’язкою до виробника, поля і врожаю. У «Кернел» вважають, що кожна тонна, яка потрапляє в легальний обіг, має мати не декларативне, а підтверджене походження.
Друге — реєстри складських квитанцій і ДАР, на думку компанії, повинні показувати не лише позицію окремого поклажедавця, а й загальні зобов’язання елеватора. Тобто кредитор має бачити, який загальний обсяг зобов’язань висить на елеваторі відносно його фізичної ємності.
Що ще «Кернел» не прокоментував
У письмовій відповіді компанія прямо не згадувала імʼя Сольського, хоча питання стосувалися, зокрема, і безпосередньої взаємодії з ним. Також в компанії не коментували втрати по лінії трейдингу.
