10% мита на сою і ріпак: як експортери застрягли між ТПП і митницею
Вже більше місяця українські експортери ріпаку та сої вчаться працювати в умовах 10%-го мита. 4 вересня митниця зупинила відвантаження цих олійних культур за кордон, і з того часу уряд та Мінекономіки випускають постанови та роз’яснення, як експортер має доводити, що сам виростив товар.
В кінці вересня Мінекономіки запропонувало підтверджувати походження агропродукції через Державний аграрний реєстр (ДАР). В жовтні Кабмін підключив до процедури Торгово-промислові палати (ТПП), які уповноважив видавати експертні висновки про походження товару. Щоб не сплачувати мито, експортери тепер мають подавати ряд документів, включно з інформацією з ДАР.
Проте однієї постанови уряду виявилось недостатньо, щоб впорядкувати безмитний експорт сої та ріпаку. Місцеві ТПП виявилися неготовими одразу надавати експертні висновки, а експортери розгублені і чекають на чітку інструкцію з оформлення документів. Додались і проблеми з практичним виконанням постанови: як замитнити на великому судні кілька партій від різних виробників, або як агрохолдингу отримати довідку від ОТГ, якщо його поля знаходяться на території кількох громад?
Питань більше ніж відповідей, тому ми спробували в одному тексті зібрати разом інструкції посадовців, досвід трейдерів та реакцію агровиробників.
Як пропонується оформити вантаж без сплати мита?
Дехто з учасників ринку вже отримав свої перші експертні висновки ТПП, але для більшості експортерів це залишається невирішеним завданням, повідомляє Barva Invest.
Barva Invest пояснює, як зараз виглядає методика оформлення:
- Для оформлення висновку ТПП на безмитний експорт партії ріпаку чи сої, експортер має надати Палаті документ з вказанням точного обсягу партії, а також товарно-транспортний/товарно-супровідний документ. Його видає перевізник або агент (наприклад, морська лінія, експедитор), але лише після завантаження товару на судно або інший транспортний засіб.
- Щоб почати завантажувати транспортний засіб, потрібно створити Попередню митну декларацію (ПМД) — документ, який подається до Державної митної служби (ДМС) до фактичного експорту товару. Завантажити транспортний засіб можна тільки по ПМД.
- Проте ПМД без резервування мита не відкривається. Митниця дозволяє подати ПМД лише після переведення вартості мита на спецрахунок ДМС. Ці кошти не списуються одразу, але блокуються як фінансова гарантія.
Тобто порядок дій наступний: експортер вносить мито на казначейський рахунок — завантажує судно — отримує товарно-транспортний/товарно-супровідний документ — звертається в ТПП за експертним висновком. Якщо ТПП дає документ — експортер повертається до митного брокера з висновком Палати, і разом вони оформлюють митну декларацію. Це є підставою для відправки вантажу без сплати мита, а заблоковані на спецрахунку кошти повертаються експортеру.
Чи здійснюється зараз експорт ріпаку та сої?
Ні. Станом на 9 жовтня експорт повністю зупинений. У одних компаній простоюють завантажені потяги, в інших — судна в портах, оскільки в партіях змішана продукція — і від трейдерів, і від виробників. За словами учасників ринку, трейдери поки пішли на компроміс і очікують на вирішення ситуації, хоча і зазнають щодня збитків через простій транспорту.
«Але в якийсь момент вони можуть сказати: «Друзі, майте совість. У нас уже накапав демередж. Або сплачуйте мито, або йдіть у суди та відстоюйте своє право на життя», — коментує один із учасників ринку.
Чи складно отримати висновок від ТПП?
Опитані нами учасники ринку теж називають підготовку пакета документів для установи додатковим викликом.
«На сайті ТПП наведено перелік документів, але внизу є примітка, що за потреби можуть затребувати додаткові. Які саме — невідомо. І чи зможемо ми їх швидко надати — теж питання», — кажуть у компаніях.
Директор департаменту інфраструктури та логістики «Контінентал Фармерз Груп» Андрій Шафран також зазначає, що наразі отримати висновки ТПП змогли лише кілька компаній.
«Станом на 7 жовтня по всій Україні, мабуть, і десятка висновків ТПП не набиралося», — каже він.
Компанія від початку цього тижня відвантажує судно обсягом 30 тис. т ріпаку. На половину партії вже відкрито ПМД із 10% мита і відбувається завантаження, а іншу частину планують експортувати як товаровиробники — тобто без сплати мита, після отримання висновку ТПП. Однак не впевнені, що встигнуть зробити це вчасно.
За словами Андрія Шафрана, для отримання висновку ТПП компанія зібрала значний пакет документів. Але у Палаті постійно виявляли, що бракує того чи іншого документа, та доводилося доправляти відсутні матеріали. Наразі компанія очікує на висновок, який у терміновому порядку можуть видати протягом двох днів.
«Ця постанова уряду справді крок уперед, порівняно з 04 вересня, але поки що до реального експорту все ще не адаптована».
На даний момент компанія отримала у Торгово-промисловій палаті два висновки про походження товарів, процедура зайняла близько трьох днів. На початковому етапі виникли певні труднощі, оскільки не було чіткого розуміння щодо переліку необхідних документів. У результаті довелося кілька разів доповнювати поданий пакет, який зрештою склав майже пів тисячі сторінок для одного висновку, каже Андрій Шаран.
Після наради, організованої Міністерством економіки за участі представників бізнесу, ТПП та митниці, стало відомо, що видані висновки не можуть бути використані, оскільки не містять інформації про номер транспортного засобу та товаро-транспортний документ. Компанія планує звернутися до ТПП з заявою про внесення коригування до наданих раніше висновків після повного завантаження судна, надавши ТПП коносаменти.
Сьогодні, 9 жовтня, Мінекономіки провело ще одну нараду за участі представників ТПП та митниці, під час якої було повідомлено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження походження товарів. Зокрема, витягу з реєстру речових прав на орендовані земельні ділянки, що ще більше ускладнює отримання висновків, оскільки функціонал реєстру не передбачає можливості формування офіційної довідки для підтвердження реєстрації права оренди.
Перелік документів, які слід подати до ТПП, опубліковано тут.
Barva Invest підкреслює — для позитивного експертного висновку врожайність сої та ріпаку не може перевищувати 3,5 т/га. Це при тому, що ці культури подекуди вирощують під зрошенням. Крім того, є і офіційні дані Держстату, які фіксують середню врожайність ріпаку в окремих областях вищу, ніж 3,5 т/га.
Засновник «Агроойлтрейд» Сергій Орловський теж щиро дивується такому ліміту врожайності. За його словами, сьогодні українські аграрії працюють із використанням сучасних технологій, і для них показник у 3,5 т/га — це зовсім небагато. Особисто він знає чимало господарств, які збирають по 4–4,5 т/га.
«І тут виникає питання: чому саме 3,5 т/га? Для чого це обмеження? Куди дівати решту? Це вже більше схоже на примусові дії з боку держави, а не на вільний ринок. Хтось просто визначив: не більше 3,5 т/га. Але чому саме 3,5 т/га?»
Скільки коштують послуги ТПП?
Так, за цю послугу треба заплатити. Ціна різниться залежно від ТПП, але не має перевищувати 20 тис. грн, пише Barva Invest.
Як приклад, в центральній ТПП України вартість складає 13 тис. грн у звичайному режимі та 17 тис. грн у режимі термінового висновку (сьогодні подали документи, завтра отримали висновок). Але час розгляду може змінитись у разі збільшення навантаження.
У свою чергу Сергій Орловський зазначає, що за цю послугу ТПП просить $1 за тонну.
За озвученими йому умовами вартість висновку про проходження становить 6819 грн за один транспортний засіб. За кожен додатковий транспортний засіб потрібно доплатити 1506 грн. Термін виконання може бути звичайним — до 5 днів або терміновим — до 2 днів, у такому разі застосовується коефіцієнт терміновості 1,5. Зазначені суми подані без урахування ПДВ (+20%).
«І це фактично ні за що, бо вони збирають майже ті самі дані, що й митниця: форму 4 СГ, довідку сільської ради про землю тощо. І на основі цього видають свій експертний висновок»
Він нагадує, що раніше діяв подібний документ — сертифікат походження СТ-1, нині EUR.1, який коштував близько $100 за партію. Його перевіряли за приблизно такими ж параметрами, які вимагають і зараз.
Також Сергій Орловський звертає увагу, що ТПП додатково вимагає вказати назву судна або номери вагонів, тому необхідно завантажити і подати відповідні документи. Після цього слід чекати на експертне заключення установи — протягом дня або наступного дня, після чого з документом можна йти на митницю. Мова йде про день простою у найкращому випадку, у гіршому — до трьох. Експортери несуть додаткові збитки, тому він закликає аграрну спільноту подавати заяву до АМКУ через надто високі розцінки ТПП.
«Уявіть: для 1000 т — це 16 вагонів. Виставлять рахунок близько 20 тис. грн, а насправді це лише одна бумага і підшивка від агровиробників. Для мене дивно ускладнювати процеси й залучати Торгово-промислову палату. Для чого це? Це наче додатковий податок», — наголошує він.
І додає, що закон чітко визначає поняття агровиробника. Ставка ПДВ на сою та ріпак становить 14%, тоді як для більшості інших товарів — 20%. ПДВ — це одна з найпрозоріших і найконтрольованіших систем оподаткування, яку неможливо «сховати» чи обійти. Навіщо додатково залучати ТПП, що вона може додатково показати при оформленні — велике питання, обурюється Сергій Орловський.
А що з митницею, в чому тут складність?
Товаровиробники змушені постійно тримати оборотні кошти на митниці для гарантування поставки, пояснюють в компаніях. Адже ПМД відкривається лише за умови попереднього резервування мита.
«Механізм повернення грошей не зовсім зрозумілий. Формально він працює, але завтра можуть сказати: «Ми не повернемо за два тижні, повернемо за два місяці. Або, вибачте, приходьте через рік». Для великих холдингів це ще прийнятно — заморозили кошти, потім отримали назад. А от для дрібних товаровиробників, у яких складна ситуація з обіговими коштами (особливо в регіонах, де цьогоріч через посуху низький урожай), це серйозна проблема. Адже спочатку потрібно сплатити мито, потім дочекатися відвантаження судна, і лише після цього проходити всю процедуру повернення коштів», — пояснює один із учасників ринку.
У свою чергу Андрій Шафран зазначає, що виробник укладає договір із митним брокером, який оформлює декларацію у спеціальному програмному забезпеченні. У ньому має з’явитися код 896 для застосування нульового мита. Станом на 8 жовтня цього коду ще не було, тому 0% мита технічно неможливо проставити ні в періодичних, ні у валютно-митних деклараціях. Але, за словами співрозмовника, це — найменша проблема, технічний нюанс, який швидко усунули.
Більший зембанк — більше проблем
Чим більше земель в обробітку агрокомпанії, тим складніше доводити походження партії сої чи ріпаку, розповідає на правах анонімності топменеджер одного з холдингів. Великі господарства ділять свої угіддя на кластери, і землі одного кластеру часто можуть належати до різних ОТГ. Проте врожай з одного кластеру збирають на одному елеваторі, звідки він їде в порт. При відвідуванні регіонального ТПП виникає проблема: частина олійних вирощена на землях цієї громади, а частина — в сусідній ОТГ. В такому випадку місцева Палата відмовляється давати висновок, а холдинг має перезбирати документи.
«Гірше всього, що місцеві ТПП досі не відпрацювали цей механізм. Тітки з Палати кричать мені, що на них повісили всю відповідальність, а вони не розуміють, що мають перевіряти. Кажуть: де у вас ця врожайність, де ваші гектари, чому це не наш ОТГ? Це не наша земля, вам має інша громада дати довідку. Для збірних партій з різних кластерів документ дуже важко оформити», — скаржиться топменеджер.
Збір документів для ТПП для холдингу з десятками тисяч гектарів в обробітку він називає задачею «з зірочкою». Експортер має перераховувати, які партії зібрані з якого агрокластеру, до яких громад належать його земельні ділянки, які партії товару завантажені на яке судно. Також установі треба надати дані про оренду земельних паїв, і до яких кластерів вони належать.
«Виглядає як: кручу-верчу, заплутати хочу», — ділиться враженнями керівник.
І надовго це все?
Діючий зараз механізм оформлення — лише проміжний етап перед запуском повністю автоматизованої системи відстеження походження врожаю, розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький на одній з непублічних зустрічей з агробізнесом. Розробка і впровадження системи триватиме до одного року.
Влітку 2026 держава планує впроваджувати інформаційну систему, яка автоматично «підтягуватиме» дані про експортера і вирощений ним врожай з податкових накладних, держреєстрів, змити, декларувати інші принципи.
«Орієнтовно, з вересня наступного року і надалі мито буде рахуватись автоматично, не буде потреби брати жодні висновки в жодних органах. Те, що зараз — це проміжна система, умовно, на рік. Потім буде система, яка буде з усіх реєстрів брати інформацію, і автоматично бачити власно вирощений врожай», — пояснив він.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Олексій Козаченко, Latifundist.com
